Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №120/9288/26 — Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

22 вересня 2026 р. Справа № 120/9288/26

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Свентуха Віталія Михайловича, розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

до Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (1), ІНФОРМАЦІЯ_1 (2) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю дій ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо взяття на військовий облік позивача та протиправністю дій ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо невнесення даних про результати медичного огляду та виключення позивача з військового обліку.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

На адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач (1) просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки станом на 24.03.2023 та на дату подання позову позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 , а не у ІНФОРМАЦІЯ_5 , тому відповідач (1) не мав і не має правових підстав, а також технічної можливості вносити до Реєстру відомості про результати проходження позивачем військово-лікарської комісії від 24.03.2023 № 45/934 та про виключення позивача з військового обліку.

Ухвала суду про відкриття провадження отримана відповідачем (2), що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №R068118023564.

Разом з тим, своїм правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач (2) не скористався.

Відповідно до положень частини 6 статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, судом встановлено наступне.

24.03.2023 року військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 проведено медичний огляд ОСОБА_1 , за висновком якого позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, на підставі статті 64а графи ІІ Розкладу хвороб, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року №402.

Із застосунку "Резерв+" позивач встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_6 не було внесено інформацію про виключення його з військового обліку.

У березні 2026 року позивач дізнався, що перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7 .

З метою усунення розбіжностей між інформацією, що міститься в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів та військово-обліковому документі стосовно непридатності позивача до військової служби, позивач направив заяву на адресу відповідача (1).

Листом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 07.03.2026 року №2002/2771 повідомлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у іншому ТЦК та СП, а саме в ІНФОРМАЦІЯ_7 , а тому не може змінювати дані в базі " ІНФОРМАЦІЯ_8 ".

В подальшому позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із аналогічною заявою.

Листом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.03.2026 року №6330 повідомлено, що під час зняття позивача із військового обліку працівниками ІНФОРМАЦІЯ_9 було допущено помилку і облікова картка не була переміщена у категорію знятих з військового обліку, що стало підставою для продовження перебування на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_10 .

За таких обставин позивач вважає дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо взяття на військовий облік позивача та дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо невнесення даних про результати медичного огляду та виключення позивача з військового обліку протиправними, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України "Про військову службу і військовий обов`язок" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).

Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (ч. 1-2 ст. 1 Закону № 2232-XII).

Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки) (ч. 7 ст. 1 Закону № 2232-XII).

Відповідно до пункту 3 частини 6 статті 37 Закону № 2232-XII виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які визнані непридатними до військової служби.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном визначені Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі - Порядок № 1487).

Відповідно до пункту 20 Порядку № 1487 військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів".

Згідно із пунктом 22 Порядку № 1487 взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Відповідно до пункту 79 Порядку № 1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з частиною 8 статті 5 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" від 16 березня 2016 року № 1951-VIII (далі - Закон № 1951-VIII) органами ведення Реєстру є Міністерство оборони України, районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, центри рекрутингу Збройних Сил України, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Згідно з частиною 9 статті 5 Закону № 1951-VIII, органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Стаття 14 Закону № 1951-VIII регламентує ведення Реєстру.

Так, ведення Реєстру включає:

1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним;

2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами;

3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

Частиною 3 статті 14 Закону № 1951-VIII визначено, що актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Пунктом 4 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 559 (далі - Порядок № 559) передбачено, що У разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ, розвідувальних органів або громадян України, звільнених у відставку із зазначених органів), громадянин України для внесення відповідних змін повинен скористатися засобами Порталу або особисто звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви про внесення змін.

У разі невідповідності відомостей, зазначених у військово-обліковому документі у паперовій формі (зокрема відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу), відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, призовник, військовозобов`язаний або резервіст, який перебуває на військовому обліку, або громадянин України, який був виключений з військового обліку (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ, розвідувальних органів або громадян України, звільнених у відставку із зазначених органів), повинен сформувати військово-обліковий документ в електронній формі відповідно до пункту 6 цього Порядку. Зміни у військово-облікові документи у паперовій формі зазначених громадян України не вносяться, а військово-облікові документи у паперовій формі, відомості в яких не відповідають відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, вважаються недійсними.

За змістом пункту 5 Порядку № 559 військово-обліковим документом призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також громадян, виключених з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", в електронній формі (далі - військово-обліковий документ в електронній формі) є відображення в електронній формі відомостей про громадянина України, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також відомостей щодо звернення або повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення до Національної поліції.

Як встановлено судом, позивач виключений з військового обліку на підставі рішення військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_7 від 24.03.2023 року згідно статті 64а графи ІІ Розкладу хвороб, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року №402, що підтверджується довідкою військово-лікарської комісії від 24.03.2023 року №45/934.

За таких обставин, у зв`язку з визнанням військово-лікарською комісією позивача непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, позивач підлягав виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону України №2232-XII.

Суд зазначає, що поняття "зняття з військового обліку" та "виключення з військового обліку" не є тотожними. Вони різняться як підставами, так і правовими наслідками. Аналіз змісту статті 37 Закону №2232-XII свідчить, що громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов`язаного, тоді як зняті з обліку продовжують перебувати в цьому статусі.

Відповідно до норм чинного законодавства, для внесення відомостей про виключення із військового обліку повинні існувати відповідні підстави.

Такою підставою є рішення військово-лікарської комісії і оскільки позивач був виключений на підставі статті 64А графи ІІ Розкладу хвороб, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року №402, беззаперечним є факт проходження ним військово-лікарської комісії, на основі якої прийнято рішення про виключення з військового обліку.

Суд враховує, що за правилами статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

При цьому, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення у справі Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), пункт 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки, а також рішення у справі Ґаші проти Хорватії.

На переконання суду, тягар настання несприятливих наслідків через невиконання (неналежне виконання) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки своїх обов`язків, у тому числі й щодо своєчасного внесення даних про військовозобов`язаного до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, не може покладатися на позивача та створювати для нього додаткових обов`язків щодо повторного постановлення на військовий облік військовозобов`язаного за відсутності законодавчо визначених для цього підстав та проходження військово-лікарської комісії з метою підтвердження раніше встановленої непридатності до військової служби за станом здоров`я.

Суд в свою чергу зазначає, що відомості про результати військово-лікарського огляду та придатність військовозобов`язаного до військової служби повинні бути внесені до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів тим територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, у межах організаційно-правової діяльності якого була проведена відповідна військово-лікарська комісія та на підставі направлення якого здійснювався військово-лікарський огляд.

Отже, якщо громадянин був направлений на військово-лікарську комісію конкретним районним (міським) ТЦК та СП, а за її результатами прийнято постанову щодо придатності, непридатності або іншого стану особи, саме відповідний ТЦК та СП має забезпечити належне оформлення та відображення результату такого огляду у військово-облікових даних та Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Судом з`ясовано, що ні з 24.03.2022 року, ні станом на дату винесення рішення, відповідачем (1) не внесено відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку, а тому, враховуючи викладене, суд вважає, що бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів усіх відомостей про визнання позивача непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку є протиправною.

З метою ефективного поновлення порушених прав позивача, відповідача (1) слід зобов`язати внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про непридатність ОСОБА_1 до військової служби та виключити його з військового обліку військовозобов`язаних.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_2 , які полягають у взятті на військовий облік позивача, то суд враховує висновки Сьомого апеляційного адміністративного суду у постанові №120/10002/24 від 20.02.2025 року відповідно до яких, процедура повторного взяття на військовий облік чинним законодавством не передбачена.

Крім цього, відповідач (2) у листі від 24.03.2026 року сам зазначає про допущену помилку під час зняття позивача з військового обліку, так як облікова картка не була переміщена у категорію знятих з військового обліку, що стало підставою для продовження перебування на військовому обліку військовозобов`язаних.

Таким чином, дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття на військовий облік військовозобов`язаних ОСОБА_1 є протиправними.

Як наслідок, слід зобов`язати відповідача (2) виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про взяття ОСОБА_1 на військовий облік.

В контексті наведених норм суд констатує, що відповідачами не спростовано відповідними доказами позицію позивача щодо підстав для внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про його виключення з військового обліку військовозобов`язаних у зв`язку із непридатністю до військової служби та щодо протиправного взяття на військовий облік.

При цьому, відповідач (2) не направив суду відзив на позовну заяву та не надав заперечень стосовно наведених позивачем у позові обставин про протиправність дій щодо взяття ОСОБА_1 на військовий облік військовозобов`язаних.

Відповідно до частини 4 статті 159 КАС України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Таким чином, керуючись частиною 4 статті 159 КАС України, суд кваліфікує неподання відзиву на позовну заяву відповідачем (2), як визнання позову.

Отже, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, про наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Так, з урахуванням вказаної норми КАС України на користь позивача належить стягнути 2662,40 грн. судових витрат, пов`язаних із сплатою судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд-

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про непридатність ОСОБА_1 до військової служби та виключення з військового обліку військовозобов`язаних.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_11 внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про непридатність ОСОБА_1 до військової служби та виключити його з військового обліку військовозобов`язаних.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття на військовий облік військовозобов`язаних ОСОБА_1 .

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_11 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про взяття ОСОБА_1 на військовий облік військовозобов`язаних.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 1331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 1331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач (1): ІНФОРМАЦІЯ_11 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 );

Відповідач (2): ІНФОРМАЦІЯ_11 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).

Суддя Свентух Віталій Михайлович