Суд: Вінницький окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів
Дата: 21 вересня 2026 р.
Справа: №120/7361/26
Суддя: Поліщук Ірина Миколаївна
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
22 вересня 2026 р. Справа № 120/7361/26
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Поліщук І.М., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання бездіяльності та дій протиправними, зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані бездіяльністю відповідача щодо не розгляду по суті скарги ОСОБА_1 від 30.03.2026 року №0-3127/ез та протиправними діями, які полягають у пересиланні вказаного звернення для розгляду до Жмеринського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.
Ухвалою від 25.05.2026 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
У встановлений судом строк представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив щодо задоволення даного позову. Зазначив, що 27.03.2026 року на адресу Головного управління Національної поліції у Вінницькій області Огороднік О.В. направив скаргу у якій вказував, що 10.02.2026 року, 16.02.2026 року та 19.02.2026 року ним скеровано скарги до Жмеринського РВП ГУПН у Вінницькій області, у яких останній оскаржував неналежний розгляд його запитів на інформацію посадовими особами відділенням №1 Жмеринського РВП ГУПН у Вінницькій області.
Дана скарга зареєстрована ГУНП у Вінницькій області 30.03.2026 року за вх. №О-3127/ез та направлена для розгляду за належністю до Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України "Про звернення громадян", якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що позивача повідомлено листом від 01.04.2026 року №70798-2026.
В межах розгляду вищезазначеної скарги ознак порушень у діях (бездіяльності) окремих поліцейських Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області щодо розгляду скарг не виявлено. На підставі цього було підготовлено за підписом начальника Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області В. Олійника відповідь від 29.04.2026 року №98331-2026 року та направлено позивачу.
У зв`язку з викладеним відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
10.06.2026 року позивачем подано відповідь на відзив, в якій він підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що 10.02.2026 року, 16.02.2026 року та 19.02.2026 року позивач звертався зі скаргами до начальника Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області Присяжнюка А.В., у яких вказував на порушення вчинені посадовими особами відділення №1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області при розгляді його запитів, поданих у порядку, визначеному Законом України "Про доступ до публічної інформації".
У відповідь на подані скарги т.в.о. начальника Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області направлено відповідь позивачу від 27.02.2026 року №49913-2026.
Не погоджуючись із отриманою відповіддю позивач звернувся до начальника ГУ НП у Вінницькій області Пархоменка Ю.О. зі скаргою, зареєстрованою 30.03.2026 року за вх. №О-3127/ез, на неналежний розгляд посадовими особами Жмеринського РВП ГУ НП у Вінницькій області його скарг від 10.02.2026 року, 16.02.2026 року та 19.02.2026 року та просив притягнути до дисциплінарної відповідальності посадових осіб Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області через неправомірну, на його думку, відмову у розгляді його звернень та зобов`язати керівництво Жмеринського РВП ГУ НП у Вінницькій області негайно розглянути його звернення.
За результатом розгляду вказаної скарги ОСОБА_1 . ГУ НП у Вінницькій області листом від 01.09.2026 року №70798/2026 направлено її за належністю до Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області.
Розглянувши скаргу начальник Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області листом від 29.04.2026 року №98311-2026 повідомив позивача, що під час перевірки порушень у діях (бездіяльності) окремих поліцейських Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області не виявлено порушення щодо розгляду поданих позивачем скарг від 10.02.2026 року, 16.02.2026 року та 19.02.2026 року.
Вважаючи, що відповідач фактично не здійснив розгляд поданої скарги по суті та направив її для розгляду до Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області, а саме до органу дії (бездіяльність) посадових осіб якого оскаржуються, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Закон України "Про звернення громадян" регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення (ч. 1 ст. 1 Закону України "Про звернення громадян").
За змістом статті 3 Закону України "Про звернення громадян" скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.
Статтею 7 Закону України "Про звернення громадян" визначено, що звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду.
Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення (частина 2 статті 7 Закону)
Частиною 3 статті 7 Закону України "Про звернення громадян" передбачено, якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями.
Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються (частина 4 статті 7 Закону України "Про звернення громадян").
Статтею 16 Закону України "Про звернення громадян" визначено, що скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об`єднання громадян, медіа, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.
Стаття 18 Закону України "Про звернення громадян" передбачає права громадянина при розгляді заяви чи скарги, а саме громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, медіа, посадових осіб, має право:
- особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви;
- знайомитися з матеріалами перевірки;
- подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу;
- бути присутнім при розгляді заяви чи скарги;
- користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;
- одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги;
- висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги;
- вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.
Відповідно до статті 19 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, медіа, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані:
- об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;
- у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;
- на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;
- скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;
- забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень;
- письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;
- вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина;
- у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;
- не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;
- особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. Це положення не скасовує вимоги абзацу 9 частини 1 цієї статті.
Згідно зі статтею 20 Закону України "Про звернення громадян" звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.
На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.
Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.
При цьому, відповідно до статті 24 Закону України "Про звернення громадян", особи, винні у порушенні цього Закону, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, передбачену законодавством України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.11.2017 № 930 затверджений Порядок розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України (надалі Порядок №930).
Цей Порядок установлює єдиний для апарату центрального органу управління поліції, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції України, територіальних органів поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях, місті Києві, їх територіальних (відокремлених) підрозділів, а також підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - органи (підрозділи) поліції), порядок приймання, реєстрації, розгляду звернень громадян, контролю за виконанням доручень за результатами розгляду звернень громадян та дотриманням строків їх розгляду, основні вимоги до організації проведення особистого прийому громадян і ведення діловодства за зверненнями громадян.
У цьому Порядку терміни вживаються у значеннях, визначених у Законі України "Про звернення громадян".
Відповідно до пункту 5 розділу І Порядку №930, громадяни України мають право звернутися до органів (підрозділів) поліції, їх керівників із зауваженнями, скаргами та пропозиціями з питань, пов`язаних з діяльністю Національної поліції України, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери її управління, із заявами або клопотаннями про реалізацію своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів, а також зі скаргами про їх порушення.
Згідно з пунктом 8 розділу І Порядку №930, робота зі зверненнями громадян і їх особистий прийом містить такі складові елементи:
1) приймання, реєстрація і первинний розгляд звернень громадян;
2) вирішення питань, порушених у зверненнях, та надання відповідей їх авторам;
3) контроль за станом роботи зі зверненнями;
4) узагальнення та аналіз звернень громадян;
5) використання результатів аналізу для прийняття управлінських рішень.
Відповідно до пункту 9 розділу І Порядку №930, керівники органів (підрозділів) поліції всіх рівнів згідно зі своїми посадовими інструкціями відповідають за організацію роботи зі зверненнями громадян та з питань їх особистого прийому.
Пунктом 12 розділу І Порядку №930, звернення від громадян надходять до органів (підрозділів) поліції у вигляді листів, під час їх особистого прийому посадовими особами, з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку або за допомогою засобів телефонного зв`язку через контактні центри, телефонні гарячі лінії.
Крім того, пунктом 13 розділу І Порядку №930 визначено, що усі звернення громадян, що надходять до органів (підрозділів) поліції, підлягають обов`язковій класифікації за встановленими статтею 3 Закону України Про звернення громадян видами, а саме: пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) та скарги:
пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, удосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства;
заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та законодавством їхніх прав та інтересів або повідомлення про порушення законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо;
скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.
Звернення громадян оформлюються відповідно до статті 5 Закону України "Про звернення громадян". У зверненні зазначають прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина та викладають суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги (пункт 17 розділу І Порядку №930).
Розділ V Порядку №930 регламентує такий порядок розгляду скарг громадян:
Скарга на дії чи рішення органу (підрозділу) поліції або їх посадових осіб подається в порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до законодавства України, у разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.
Розгляд скарг громадян на дії (бездіяльність) працівників органів (підрозділів) поліції здійснюється в порядку, передбаченому цим Порядком.
За кожною скаргою громадян на наявність порушень чи недоліків у роботі органів (підрозділів) поліції або на дії (бездіяльність) поліцейських проводиться ретельна перевірка органом чи підрозділом поліції, до якого звернувся зі скаргою громадянин, або тим органом (підрозділом) поліції, якому доручено проведення відповідної перевірки керівництвом Національної поліції України.
За результатами перевірки виконавець складає і подає на розгляд керівнику органу (підрозділу) поліції або його заступникам рапорт (доповідну записку), в якому (якій) зазначає чи підтвердилися наведені відомості (факти) та яких заходів вжито для усунення виявлених порушень або недоліків.
Громадянину за наслідками розгляду скарги надається письмова відповідь.
Рішення за розглядом скарги громадянина приймає керівник органу (підрозділу) поліції (або його заступник), у провадженні якого знаходиться скарга.
У разі визнання скарги громадянина обґрунтованою або такою, що підлягає задоволенню, забезпечується повнота і своєчасність її розгляду, приймаються рішення відповідно до законодавства України і негайно вживають заходів щодо поновлення порушених прав громадянина.
Рішення вищого органу поліції за результатами розгляду скарги у разі незгоди з ним громадянина може бути оскаржено до суду в установлений законодавством України строк.
Забороняється надсилати скарги громадян для розгляду тим органам (підрозділам) поліції або їх посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються, а також тим, які не мають повноважень для їх розгляду.
У разі необхідності підпорядкованому органу (підрозділу) поліції може бути доручено проведення додаткової перевірки конкретних обставин чи відомостей (фактів), викладених у зверненні громадянина, відповідно до законодавства України.
За змістом позовних вимог позивач вбачає порушення своїх прав, які полягають у бездіяльності Головного управління Національної поліції у Вінницькій області щодо не розгляду по суті скарги, зареєстрованої 30.03.2026 року за вх. №О-3127/ез та безпідставне, на думку позивача, пересилання вказаної скарги для розгляду до Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області.
Вищезазначена скарга адресована саме начальнику ГУНП у Вінницькій області Пархоменку Ю.О.
Разом із тим, зміст вказаної скарги стосувався дій або бездіяльності посадових осіб Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області.
Як встановлено судом, листом від 01.04.2026 року №70798-2026 року Головне управління Національної поліції у Вінницькій області направило за належністю скаргу ОСОБА_1 до Жмеринського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.
Разом із тим слід наголосити, що у зазначеній вище скарзі позивача останній не погоджується із протиправними діями посадових осіб саме Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області, які полягають у неналежному розгляді його скарг від 10.02.2026 року, від 16.02.2026 року та від 19.02.2026 року.
Крім того, вказані скарги від 10.02.2026 року, від 16.02.2026 року та від 19.02.2026 року були адресовані саме начальнику Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області та їх розгляд здійснювався саме Жмеринським РВП ГУНП у Вінницькій області.
Згідно з частини 1 статті 16 Закону України "Про звернення громадян", скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об`єднання громадян, медіа, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.
Аналогічне передбачено пунктом 1 розділу Розділ V Порядку №930.
З аналізу наведених норм слідує, що розгляд скарг здійснюється у порядку підлеглості вищим органом, посадовою особою або судом.
Водночас суд зазначає, що Головне управління Національної поліції у Вінницькій області є вищим органом по відношенню до Жмеринського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.
Відтак, на переконання суду, Головне управління Національної поліції у Вінницькій області зобов`язано було розглянути вказану скаргу по суті.
Що стосується пересилання зазначеної вище скарги позивача Головним управлінням Національної поліції у Вінницькій області на розгляд до Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області слід зазначити наступне.
Відповідно до частини 3 статті 7 Закону України "Про звернення громадян", забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.
Аналогічне передбачено пунктом 5 розділу V Порядку №930, а саме забороняється надсилати скарги громадян для розгляду тим органам (підрозділам) поліції або їх посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються, а також тим, які не мають повноважень для їх розгляду.
Позивач оскаржує бездіяльність відповідача, яка полягає у не розгляді по суті скарги зареєстровану 30.03.2026 року №О-3127/ез саме з підстав того, що скарга стосувалася дій посадових осіб Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області, які полягають у неналежному розгляді його скарг від 10.02.2026 року, від 16.02.2026 року та від 19.02.2026 року, тому вказаний орган є прямо заінтересований в результатах її розгляду.
При цьому Законом України "Про звернення громадян" та Порядком розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України встановлена заборона надсилати скарги громадян для розгляду тим органам (підрозділам) поліції або їх посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються, а також тим, які не мають повноважень для їх розгляду.
З огляду на вищезазначене, відповідачем протиправно направлено за належністю скаргу ОСОБА_1 , зареєстровану 30.03.2026 року №О-3127/ез, до Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області, оскільки у поданій скарзі позивач оскаржував саме протиправні дії посадових осіб Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області щодо неналежного розгляду скарг від 10.02.2026 року, від 16.02.2026 року та від 19.02.2026 року.
Більше того, т.в.о. начальника Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області листом від 27.02.2026 року № 49913-2026 повідомлено позивача про результат розгляду скарг від 10.02.2026 року, від 16.02.2026 року та від 19.02.2026 року.
Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про бездіяльність відповідача, яка полягає у не розгляді по суті скарги ОСОБА_1 , зареєстрованої 30.03.2026 року за вх. №О-3127/ез та протиправність дій щодо направлення зазначеної скарги ОСОБА_1 до Жмеринського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.
Як наслідок, відповідача належить зобов`язати розглянути по суті скаргу ОСОБА_1 , зареєстровану 30.03.2026 року за вх. №О-3127/ез.
Відповідно до статей 9, 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору та ним не понесено витрат, пов`язаних з розглядом справи, тому судові витрати у даній справі не розподіляються.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Вінницькій області щодо не розгляду по суті скарги ОСОБА_1 , зареєстрованої 30.03.2026 року за вх. №О-3127/ез.
Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції у Вінницькій області щодо направлення скарги ОСОБА_1 , зареєстрованої 30.03.2026 року за вх. №О-3127/ез, до Жмеринського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.
Зобов`язати Головне управління Національної поліції у Вінницькій області розглянути по суті скаргу ОСОБА_1 зареєстровану 30.03.2026 року за вх. №О-3127/ез.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: Головне управління Національної поліції у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 13322403)
Повний текст рішення складено 22.09.2026.
Суддя Поліщук Ірина Миколаївна
Оригінал: reyestr.court.gov.ua