Постанова від 17 вересня 2026 р. у справі №552/4508/26 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 552/4508/26 Номер провадження 33/814/819/26Головуючий у 1-й інстанції Шиян В.М. Доповідач ап. інст. Герасименко В. М.

ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року м. Полтава

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Герасименко В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Бутенка Д.В., подану в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Київського районного суду м. Полтави від 22 червня 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

Цією постановою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 гривень.

Згідно з постановою судді, 21 травня 2026 року о 21 год. 50 хв. по вул. Батюка, буд. 21/83, м. Слов`янськ, Краматорський район, Донецька область, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21096, н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6820, результат позитивний 1.32 ‰, що підтверджується тестом № 897, з результатом згоден. Проводилась відео фіксація.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. порушив п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі адвокат Бутенко Д.В. просить скасувати постанову судді, провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про дату та час судового засіданні і не мав можливості реалізувати право на захист, тому розгляд справи у його відсутність є істотним процесуальних прав.

Вказує про відсутність у матеріалах справи відомостей про конкретну причину зупинки автомобіля, а саме порушення Правил дорожнього руху яке слугувало підставою відповідно до ст.35 Закону України «Про Національну поліцію».

Апелянт стверджує, що поліцейськими не було дотримано процедуру проведення огляду.

Вказує, що долучені до матеріалів справи відеозаписи не є належними та допустимими доказами, оскільки вони виготовлені з порушенням встановленого законом порядку.

Наголошує на тому, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не доведена «поза розумним сумнівом».

ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Бутенко Д.В., будучи належним чином повідомленими про час, дату й місце апеляційного розгляду, у судове засідання апеляційного суду не з`явилися, жодних заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи на адресу апеляційного суду не надсилали, що відповідно до ст. 294 КУпАП не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з такого.

Згідно вимог ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи, підлягають для з`ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, рішення приймається на підставі доказів, оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Суд першої інстанції відповідно до ст. 245 КУпАП у повній мірі дослідив всі докази і надав їм правильну правову оцінку, а відтак дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за вчинення якого застосував до нього адміністративне стягнення в межах санкції зазначеної статі.

За приписами п.п. «а» п. 2.9 ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Рішення суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними та дослідженими доказами, а саме: відомостями, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 672110 від 21.05.2026; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого огляд проводився у зв`язку з виявленими у ОСОБА_1 ознаками, а саме запаху алкоголю з порожнини рота, порушення мови, що в подальшому за допомогою Alkotest Drager 6820 визначено стан сп`яніння, який становить 1.32 проміле, з чим ОСОБА_1 , був згоден, що підтверджується особистим підписом; роздруківкою з приладу Alkotest Drager 6820 від 21.05.2026, згідно якої результат тесту – 1,32%, що містить особистий підпис ОСОБА_1 ; рапортом інспектора взводу №1 роти №1 БПП в містах Краматорськ та Слов`янськ УПП в Донецькій області від 21.05.2026, що за змістом відповідає протоколу про адміністративне правопорушення; даними відеозапису, долученого до матеріалів справи.

Ці докази є належними, допустимими та достатніми на підтвердження вини ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Дані висновки суду першої інстанції в апеляційній скарзі спростовані не були.

В суду апеляційної інстанції відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно відображені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння підтверджується результатами проведеного тесту за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6820 ARHK – 0264, відповідно до якого вміст алкоголю у видихаємому повітрі складає 1,32% проміле. Цей результат ОСОБА_1 не оспорював, про що свідчить його власноручний підпис у цій роздруківці.

Отже, результат тесту приладу Drager Alcotest 6810 є належним, достовірним і допустимим доказом у справі щодо доведеності вини ОСОБА_1 ..

Відповідно до відомостей відеозапису, наявного у матеріалах справи, працівники патрульної поліції зупинили транспортний засіб ВАЗ 21096, н.з. НОМЕР_2 , який рухався у темну пору доби без увімкненого світла фар. За кермом автомобіля перебував ОСОБА_1 одразу ж повідомив що їдуть «без фар, бо нічого не працює». Під час спілкування з водієм поліцейські виявили у нього ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з салону автомобіля та порушення мови. До того ж, ОСОБА_1 не заперечував факт вживання алкогольних напоїв. У зв`язку з цим ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою технічного засобу – алкотестера. ОСОБА_1 одразу ж погодився пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки, результат дослідження встановив 1.32 проміле. На запитання інспектора патрульної поліції щодо згоди з результатами тесту, ОСОБА_1 відповів ствердно.

В подальшому працівниками поліції роз`яснено В.О. права та обов`язки, та доведено до відома зміст складеного протоколу. Чек алкотестера та акт огляду на стан сп`яніння було підписано ОСОБА_1 без зауважень.

Зафіксована на наданих відеозаписах інформація є достатньою та узгоджується з іншими наявними в матеріалах справи доказами на підтвердження обставин, що мають значення для справи.

Посилання в апеляційній сказі на недопустимість відеозапису апеляційний суд вважає необґрунтованими. Вказаний відеозапис надає можливість об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівником поліції за допомогою наявних в нього технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення та у повній мірі узгоджується з протоколом про адміністративне правопорушення та іншими матеріалами справи.

Доводи апеляційної скарги з приводу того, що зупинка транспортного засобу була неправомірною є необґрунтованими і не заслуговують на увагу, бо питання поважності чи неповажності причин зупинки автомобіля поліцейськими у зв`язку з порушенням вимог Правил дорожнього руху не є предметом судового розгляду в справі про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП, а відтак вирішення цього питання не може бути підставою для скасування постанови суду.

До того ж, як вбачається з матеріалів відеозапису, підставою для зупинки транспортного засобу стала фіксація інспектором руху вказаного транспортного засобу в темну пору доби без увімкненого світла фар.

Більше того, з огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього руху України, не згода водія із причинами зупинки, або його необізнаність про це, не позбавляє його обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, такий обов`язок прямо передбачений п.2.5 Правил дорожнього руху та не впливає на причину зупинки.

Крім того, апеляційний суд зазначає, що саме по собі твердження про безпідставність зупинки транспортного засобу не може розглядатись як достатня та самостійна підстава для закриття провадження по справі за ч. 1 ст. 130 КУпАП, в силу п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Наведені вище докази у своїй сукупності цілком і беззаперечно вказують про правильність висновків суду щодо належного встановлення обставин доведеності факту перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, які давали суду обґрунтоване право притягнути його до відповідальності за ознаками вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Аналізуючи доводи апеляційної скарги щодо відсутності доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, апеляційний суд вважає їх безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції і були беззаперечними підставами для скасування постанови та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, при розгляді апеляційної скарги не встановлено.

Доводи апеляційної скарги про те, що розгляд справи проведено без участі ОСОБА_1 , що призвело до порушення його прав, апеляційний суд відхиляє як такі, що не свідчать про відсутність у діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення.

Розгляд суддею справи за відсутності ОСОБА_1 не вплинув на висновок судді про наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Окрім того, ОСОБА_1 скористався правом залучити адвоката задля отримання правової допомоги під час апеляційного перегляду справи про адміністративне правопорушення.

При цьому, враховується те, що апеляційним судом, шляхом проведення апеляційного розгляду було поновлено право особи бути присутнім в судовому засіданні, надавати пояснення з приводу обставин справи про адміністративне правопорушення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи. Однак наданими правами ОСОБА_1 та його адвокат Бутенко Д.В. не скористалися у зв`язку з неявкою у судове засідання до суду апеляційної інстанції, будучи належним чином повідомленими про дату й час розгляду справи в апеляційному суді.

Таким чином, досліджені під час розгляду в справі про адміністративне правопорушення докази повністю узгоджуються між собою та є такими, що не викликають сумніву та давали суду підстави для висновку про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доказів, які б свідчили про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи апелянт не надав.

Постанова судді місцевого суду відповідає вимогам Закону, істотних порушень норм права, які були б підставою для зміни чи скасування судового рішення не встановлено.

За таких підстав, обґрунтування апеляційної скарги не спростовують законних висновків суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП суддя апеляційного суду,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката Бутенка Д.В., подану в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову судді Київського районного суду м. Полтави від 22 червня 2026 року щодо ОСОБА_1 – без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Полтавського

апеляційного суду В.М. Герасименко