Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №760/22561/25 — Солом'янський районний суд міста Києва

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52

e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

код ЄДРПОУ: 02896762

_________________________________________________________________________________________

Провадження 2/760/6041/26

В справі 760/22561/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

І. Вступна частина

21 вересня 2026 року в місті Києві

Солом`янський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді Коробенка С.В.

за участю секретаря Левіцької Н.О.

представниці Позивача Мариної А.О.

розглянув у судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» про відшкодування шкоди.

ІІ. Описова частина

У серпні 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокатка Марина А.О., звернувся до суду з позовом до ПрАТ «СК «Еталон» про стягнення 107.308,62 грн відшкодування шкоди, заподіяної його транспортному засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Свої вимоги Позивач мотивує тим, що 13.01.2024 на 519 км автодороги Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам?янка сталася дорожньо-транспортна пригода за участю належного йому автомобіля FORD C-MAX, державний номер НОМЕР_1 , та автомобіля Toyota Sienna, державний номер НОМЕР_2 , винним у скоєнні якої визнано водія останнього, цивільно-правова відповідальність якого застрахована у Відповідача за полісом ЕР-213278953 від 08.02.2023.

Позивач зазначає, що 23.09.2024 звернувся до Відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування, а Відповідач звернувся до ТОВ «СОС Сервіс Україна» щодо проведення огляду, фотофіксації та складання акта з переліком пошкоджень транспортного засобу. Як вказує Позивач, не дочекавшись представника Відповідача, він уклав договір із суб?єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_2 , яким 05.02.2024 складено звіт № 02-24-М042, за яким вартість матеріального збитку, заподіяного транспортному засобу, становить 107.308,62 грн, після чого у лютому 2024 року відремонтував автомобіль за власні кошти.

Позивач вказує, що 21.05.2025 Відповідач відмовив у здійсненні страхового відшкодування з посиланням на невиконання ним вимог пункту 33.3 статті 33 Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а саме на відновлення транспортного засобу до його огляду страховиком. З такою відмовою Позивач не погоджується, оскільки, на його думку, Відповідач не довів неможливості встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання і розмір заподіяної шкоди, а транспортний засіб станом на 18.01.2024 відновлений не був.

Ухвалою суду від 26.08.2025 відкрито провадження у справі.

Відповідач відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не подав, своїх заперечень проти позову суду не надав, про причини неподання відзиву не повідомив.

16.09.2026 представниця Позивача подала клопотання про долучення доказів, яке судом задоволено, та просила оголосити перерву для подання акта виконаних робіт щодо ремонту транспортного засобу. Судом оголошено перерву до 21.09.2026. Акт виконаних робіт та документи про оплату ремонту транспортного засобу суду не подані.

У судовому засіданні представниця Позивача позов підтримала, просила задовольнити його в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, у судове засідання свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності не подав.

За таких обставин, з урахуванням наявності підстав, передбачених статтею 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

ІІІ. Мотивувальна частина

Заслухавши пояснення представниці Позивача, дослідивши наявні у справі письмові докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що у власності Позивача перебував транспортний засіб FORD C-MAX, 2013 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , державний номер НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , виданим 18.08.2023.

13.01.2024 о 09 год 40 хв на 519 км автодороги Стрий - Тернопіль - Кропивницький - Знам?янка сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля FORD C-MAX, державний номер НОМЕР_1 , під керуванням Мариної А.О. та автомобіля Toyota Sienna, державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 , внаслідок якої транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Христинівського районного суду Черкаської області від 30.04.2025 у справі № 706/94/24 провадження у справі про адміністративне правопорушення за протоколом серії ААД № 311628 від 13.01.2024 щодо Мариної А.О. закрито у зв?язку з відсутністю в її діях складу правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП; ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, а провадження щодо нього закрито на підставі пункту 7 статті 247 КУпАП у зв?язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Зазначеною постановою, з посиланням на висновок судового експерта № 47/25 від 07.02.2025, встановлено, що дії водія автомобіля Toyota Sienna ОСОБА_4 не відповідали вимогам пунктів 14.2 «в», 9.4, 10.1 Правил дорожнього руху та з технічної точки зору перебували у причинному зв?язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди, а в діях водійки автомобіля FORD C-MAX Мариної А.О. невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху, які могли перебувати у причинному зв?язку з настанням цієї пригоди, не вбачається.

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля Toyota Sienna застрахована у Відповідача за полісом ЕР-213278953 від 08.02.2023, що Відповідачем не заперечувалося та підтверджується його листами від 21.05.2025 № 02-25-547-ТС і від 10.07.2025 № 02-25-669-ТС.

13.01.2024 Відповідача повідомлено про настання події за телефоном, 16.01.2024 Відповідачу подано письмове повідомлення від потерпілої особи про настання дорожньо-транспортної пригоди, тобто у строк, встановлений підпунктом 33.1.4 статті 33 Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

16.01.2024 на замовлення представниці власника транспортного засобу суб?єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_2 проведено огляд пошкодженого транспортного засобу, за наслідками якого складено протокол огляду технічного стану транспортного засобу № 02-24-М042 з переліком 19 позицій пошкоджень і фотофіксацією об?єкта оцінки, а 05.02.2024 складено звіт № 02-24-М042 про незалежну оцінку вартості матеріального збитку колісного транспортного засобу.

Згідно з висновком зазначеного звіту вартість відновлювального ремонту транспортного засобу становить 238.759,32 грн, коефіцієнт фізичного зносу складових - 0,6506, а вартість матеріального збитку з урахуванням зносу становить 107.308,62 грн, включаючи податок на додану вартість на запасні частини та матеріали фарбування, або 88.963,35 грн без урахування податку на додану вартість. Втрату товарної вартості до розміру матеріального збитку не включено.

17.01.2024 Відповідач звернувся до ТОВ «СОС Сервіс Україна» щодо проведення огляду, фотофіксації та складання акта з переліком пошкоджень транспортного засобу, а 18.01.2024 ТОВ «СОС Сервіс Україна» залучило до проведення огляду аварійного комісара, що підтверджується листом цього товариства від 09.06.2025 № 1388.

23.09.2024 Позивач звернувся до Відповідача із заявою на виплату страхового відшкодування із зазначенням реквізитів свого банківського рахунку.

Листом від 21.05.2025 № 02-25-547-ТС Відповідач повідомив про відсутність правових підстав для виплати страхового відшкодування, пославшись на те, що згідно з протоколом технічного огляду на момент огляду транспортний засіб відновлено, а такі дії потерпілого суперечать пункту 33.3 статті 33 Закону та призвели до неможливості встановити фактичний розмір заподіяної шкоди. Аналогічну за змістом відповідь надано Позивачу на його заяву від 11.06.2025 листом від 10.07.2025 № 02-25-669-ТС.

Спірні правовідносини виникли у січні 2024 року, тобто до втрати чинності Законом України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV, який втратив чинність з 01.01.2025 у зв?язку з введенням у дію Закону України від 21.05.2024 № 3720-IX. Договір обов?язкового страхування (поліс ЕР-213278953) укладений 08.02.2023, тобто до введення в дію Закону № 3720-IX, а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Закону № 1961-IV (далі - Закон).

Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов?язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов?язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 6 Закону встановлено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров?ю та/або майну потерпілого.

Згідно зі статтею 22 Закону при настанні страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров?ю, майну третьої особи. Відповідно до статті 29 Закону у зв?язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов?язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Пунктом 33.3 статті 33 Закону передбачено обов?язок водіїв та власників транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власників пошкодженого майна зберігати пошкоджене майно у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком представник, а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна. Зазначені особи звільняються від цього обов?язку, якщо не з їхньої вини протягом десяти робочих днів після одержання страховиком повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду його уповноважений представник не прибув до місцезнаходження такого пошкодженого майна.

Згідно з пунктом 37.1.3 статті 37 Закону підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування є невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов?язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди.

Перелік підстав для відмови у здійсненні страхового відшкодування, наведений у статті 37 Закону, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, а сама по собі наявність формального порушення обов?язку, визначеного Законом, не є достатньою підставою для відмови. Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 31.10.2019 у справі № 214/1449/18 (провадження № 61-13308св19), надання страховику пошкодженого транспортного засобу не в тому вигляді, в якому він був після дорожньо-транспортної пригоди, є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування лише у тому разі, якщо такі порушення унеможливили встановлення розміру заподіяної шкоди. Аналогічний підхід застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14.12.2021 у справі № 147/66/17 (провадження № 14-90цс20), в якій зазначено, що обов?язок страховика здійснити страхове відшкодування не виникає, зокрема, у разі невиконання обов?язків, визначених Законом, якщо це призвело до неможливості страховика встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Оскільки саме Відповідач відмовив у виплаті з підстав, передбачених пунктом 37.1.3 статті 37 Закону, саме на нього покладається обов?язок довести як факт невиконання потерпілим своїх обов?язків, так і те, що це унеможливило встановлення розміру заподіяної шкоди.

Відповідач таких доказів суду не надав. Протокол технічного огляду транспортного засобу, на який Відповідач посилається у листах від 21.05.2025 та від 10.07.2025, матеріалів фотофіксації, а також будь-яких інших доказів того, що станом на 18.01.2024 транспортний засіб FORD C-MAX, державний номер НОМЕР_1 , був відновлений, до суду не подано. Відзиву на позовну заяву Відповідач не подав, доводів Позивача не спростував.

Натомість з наявних у справі доказів вбачається, що обсяг і характер пошкоджень транспортного засобу, завданих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зафіксовані протоколом огляду технічного стану транспортного засобу від 16.01.2024 № 02-24-М042 та доданими до звіту фотоматеріалами, тобто до дати, коли, за твердженням Відповідача, його представник виявив транспортний засіб відновленим. Ці докази дали змогу визначити вартість матеріального збитку і не позбавляли Відповідача можливості як здійснити власну оцінку на їх підставі, так і спростувати їх у визначений законом спосіб.

Крім того, десятиденний строк, встановлений пунктом 33.3 статті 33 та пунктом 34.2 статті 34 Закону, обчислюваний з дня одержання Відповідачем повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, сплив 30.01.2024, а доказів того, що ремонт транспортного засобу проведено до спливу цього строку, Відповідач не надав.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відмова Відповідача у здійсненні страхового відшкодування є необґрунтованою, а право Позивача на отримання страхового відшкодування - порушеним.

Вирішуючи питання про розмір страхового відшкодування, суд виходить з такого.

Розмір матеріального збитку підтверджений звітом ФОП ОСОБА_2 від 05.02.2024 № 02-24-М042, складеним на підставі безпосереднього огляду транспортного засобу, і Відповідачем не оспорений; клопотань про призначення судової автотоварознавчої експертизи учасники справи не заявляли.

Водночас статтею 36 Закону встановлено, що якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість; при цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.

Позивач просить стягнути страхове відшкодування безпосередньо на свій банківський рахунок, реквізити якого зазначені у заяві від 23.09.2024. Документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту транспортного засобу (акта виконаних робіт, замовлення-наряду, платіжних документів) Позивач суду не надав, у тому числі після оголошення судом перерви у судовому засіданні саме з цією метою.

Відтак стягненню з Відповідача на користь Позивача підлягає страхове відшкодування у розмірі вартості відновлювального ремонту з урахуванням зносу без податку на додану вартість - 88.963,35 грн, а у задоволенні позовних вимог у частині стягнення 18.345,27 грн, що становить суму податку на додану вартість, слід відмовити.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З огляду на часткове задоволення позову (82,90 % заявлених вимог) стягненню з Відповідача на користь Позивача підлягає судовий збір у розмірі 1004,08 грн.

IV. Резолютивна частина

Керуючись статтями 22, 979, 988 Цивільного кодексу України, статтями 3, 6, 22, 29, 33, 34, 36, 37 Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статтями 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-284 ЦПК України, суд вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 88.963,35 грн (вісімдесят вісім тисяч дев?ятсот шістдесят три грн 35 коп.).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» на користь ОСОБА_1 компенсацію частини понесених судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 1004,08 грн.

3. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою Відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивачем заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

4. Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_5 ;

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Еталон», адреса: 03067, м. Київ, вул. Гарматна, буд. 8, приміщення 6; код ЄДРПОУ: 20080515.

Суддя: