Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №758/2295/26 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/2295/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2026 року м. Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді - Якимець О. І.,

за участю секретаря судових засідань Карпишиної К.С.,

представника позивача - ОСОБА_6,

представника відповідача - ОСОБА_7,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Актив-Банк», ОСОБА_2 про зняття арешту з майна,

в с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів у якому просить:

- зняти заборону на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на праві власності, і який зареєстрований Четвертою київською державною нотаріальною конторою 14.03.2006 за № 2961828, на підставі ухвали Подільського районного суду м. Києва № б\н від 13.03.2006;

- зняти арешт з нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на праві власності, і який зареєстрований Першою київською державною нотаріальною конторою 14.03.2006 за № 2962719, на підставі ухвали Подільського районного суду м. Києва № б\н від 13.03.2006;

В обґрунтування позову вказується, що ОСОБА_1 є законним власником квартири АДРЕСА_1 . Право власності набуте на підставі договору купівлі-продажу від 06.03.2004, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гончар Т.В., зареєстрованого в реєстрі за № 567, та зареєстрованого у встановленому законом порядку 19.03.2004. Продавцем, згідно зазначеного договору була ОСОБА_3 та неповнолітня ОСОБА_4 , в інтересах якої діяла її мати - ОСОБА_3 . Згідно п. 3 Договору, квартира, що відчужується, належала продавцям на підставі Договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Левицьким Р.В. 20 квітня 2001 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1954, зареєстрований Київським міським бюро технічної інвентаризації 26 червня 2001 року за реєстровим № 6613. Позивач є єдиним власником квартири АДРЕСА_1 , здійснює її належне утримання та користування. До позивача, з 2001 по 2004 рік власником квартири була ОСОБА_3 .

У позові зазначається, що в 2025 році, позивач з метою продажу належної йому на праві власності квартири АДРЕСА_1 , звернувся до нотаріуса, в ході чого було з`ясовано, що на вказану вище квартиру накладено обтяження (арешт і заборона відчуження).

Як зауважується у позові, згідно інформаційної довідки № 449379370 від 27.10.2025 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, за квартирою АДРЕСА_1 київською державною нотаріальною конторою 14.03.2006 о 10:26 год., на підставі ухвали Подільського районного суду м. Києва № б\н від 13.03.2006 та згідно заяви р.№21, вх. № 257 зареєстровано обтяження у вигляді заборони на нерухоме майно (реєстраційний номер обтяження: 2961828). Окрім того, згідно тієї ж інформаційної довідки № 449379370 від 27.10.2025, за квартирою АДРЕСА_1 Першою київською державною нотаріальною конторою 14.03.2006 о 12:02 год., на підставі ухвали Подільського районного суду м. Києва № б\н від 13.03.2006 та згідно заяви р.№3-332, вх.1274 зареєстровано обтяження у вигляді арешту нерухомого майна (реєстраційний номер обтяження: 2962719).

У позові наголошується, що власник вищезазначеної квартири ОСОБА_1 про наявність судової справи в рамках якої було накладено обтяження не знав, інформацією щодо обставин справи, сторони, яка ініціювала звернення до суду, та обґрунтованості винесеної Подільським районним судом м. Києва ухвали № б\н від 13.03.2006, що стала підставою для накладення арешту не володів.

З метою з`ясування обставин, за яких Подільським районним судом міста Києва в березні 2006 року було накладено заборону на вчинення будь-яких дій, пов`язаних з відчуженням квартири АДРЕСА_1 , адвокатом Щетініним М.Ю. було направлено адвокатський запит до Подільського районного суду м.Києва та згідно відповіді Подільського районного суду м. Києва від 06.11.2025 вих. №5/885/2025, алфавітні покажчики судових справ за 2004-2006 не містять відомостей, про наявність судових справ, де учасниками є ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

За таких обставин, як стверджує позивач, виникла необхідність у отриманні інформації щодо законності здійснення державної реєстрації Четвертою київською державною нотаріальною конторою 14.03.2006 обтяження за квартирою АДРЕСА_1 у вигляді заборони на нерухоме майно (реєстраційний номер обтяження: 2961828) та Першою київською державною нотаріальною конторою у вигляді арешту нерухомого майна (реєстраційний номер обтяження: 2962719). Водночас, згідно відомостей, наданих Управлінням нотаріату Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), Четверта київська державна нотаріальна контора ліквідована на підставі наказу Головного управління юстиції у місті Києві від 26 червня 2013 року № 498/8 «Про ліквідацію Четвертої київської державної нотаріальної контори». Згідно акту приймання-передавання документів до державного нотаріального архіву від 26 жовтня 2013 року № 35, архів та документи нотаріального діловодства передані на відповідальне зберігання до Київського державного нотаріального архіву.

У позові вказується, що за інформацією, отриманою позивачем від Київського державного нотаріального архіву, 13.03.2006 суддею Подільського районного суду м. Києва Цап Н.Г. було винесено ухвалу (без номеру), якою накладено арешт та заборону відчуження зазначеної квартири та на підставі цієї ухвали: 14.03.2006 Першою київською державною нотаріальною конторою зареєстровано заборону відчуження (реєстраційний номер обтяження: 2961828); 14.03.2006 Четвертою київською державною нотаріальною конторою зареєстровано арешт нерухомого майна (реєстраційний номер обтяження: 2962719). Арешт та заборона діють до теперішнього часу, що підтверджується вищевказаною інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Акцентується, що ухвала суду від 13.03.2006 винесена у межах цивільної справи за позовом ТОВ «Комерційний банк «Актив-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, без залучення власника квартири ОСОБА_1 , який на той час вже два роки був законним власником квартири АДРЕСА_1 . Позивач ОСОБА_1 не був стороною у справі, в межах якої було накладено арешт, не залучався судом як третя особа, не повідомлявся про розгляд справи та не мав можливості надати пояснення або заперечення. Більш того, жодною інформацією щодо відповідача ОСОБА_2 Позивач ОСОБА_5 не володіє.

Також у позові стверджується, що 26.12.2025 представник позивача звернувся до Подільського районного суду м. Києва з заявою про ознайомлення з матеріалами цивільної справи, у межах якої Подільським районним судом м. Києва постановлено ухвалу від 13.03.2006 про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 як представнику особи, права якої обмежені судовим рішенням. Листом №5/67/2026 від 26.01.2026 представника позивача повідомлено, що справу № 2-321/07 за позовом ТОВ «Комерційний банк «Актив-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості знищено у зв`язку із закінченням термінів її зберігання.

10.03.2006 року ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін у справі.

11.09.2026 в судове засідання з`явились представник позивача та представник відповідача ПАТ «Комерційний банк «Актив-Банк».

Представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовільнити. При цьому, судові витрати просив покласти на позивача.

Представник відповідача ПАТ «Комерційний банк «Актив-Банк», проти позовних вимог не заперечував, просив залишити судові витрати за позивачем.

Згідно з ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження таких обставин в їх сукупності, суд встановив наступне.

06.03.2004 між ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в інтересах якої діє її мати ОСОБА_3 (Продавці) та ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір купівлі-продажу від 06.03.2004, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гончар Т.В., зареєстрованого в реєстрі за № 567.

Згідно п. 3 Договору, квартира, що відчужується, належала продавцям на підставі Договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Левицьким Р.В. 20 квітня 2001 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1954, зареєстрований Київським міським бюро технічної інвентаризації 26 червня 2001 року за реєстровим № 6613.

13.03.2006 суддею Подільського районного суду м. Києва Цап Н.Г. було винесено ухвалу (без номеру), якою, з метою забезпечення позову накладено арешт та заборону відчуження на квартиру АДРЕСА_1 .

Зі змісту зазначеної ухвали від 13.03.2026 вбачається, що ухвала винесена у межах цивільної справи за позовом ТОВ «Комерційний банк «Актив-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

26.12.2025 представник позивача звернувся до Подільського районного суду м. Києва з заявою про ознайомлення з матеріалами цивільної справи, у межах якої Подільським районним судом м. Києва постановлено ухвалу від 13.03.2006 про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 як представнику особи, права якої обмежені судовим рішенням. Листом №5/67/2026 від 26.01.2026 представника позивача повідомлено, що справу № 2-321/07 за позовом ТОВ «Комерційний банк «Актив-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості знищено у зв`язку із закінченням термінів її зберігання.

Згідно інформаційної довідки № 449379370 від 27.10.2025 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, за квартирою АДРЕСА_1 київською державною нотаріальною конторою 14.03.2006 о 10:26 год, на підставі ухвали Подільського районного суду м. Києва № б\н від 13.03.2006 та згідно заяви р.№21, вх. № 257 зареєстровано обтяження у вигляді заборони на нерухоме майно (реєстраційний номер обтяження: 2961828).

Згідно тієї ж інформаційної довідки № 449379370 від 27.10.2025, за квартирою АДРЕСА_1 Першою київською державною нотаріальною конторою 14.03.2006 о 12:02 год., на підставі ухвали Подільського районного суду м. Києва № б\н від 13.03.2006 та згідно заяви р.№3-332, вх.1274 зареєстровано обтяження у вигляді арешту нерухомого майна (реєстраційний номер обтяження: 2962719).

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК України).

Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року під поняттям «охоронювані законом інтереси», що вживається в законах України, слід розуміти як прагнення до користування матеріальним та/або нематеріальним благом, так і зумовлений загальним змістом, об`єктивний і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і Законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності.

Згідно із ч.1, п.3 ч.2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а способом захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення дії, яка порушує право.

Відповідно до ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно зі ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Статтею 321 ЦК України передбачає, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Наявність у державних реєстрах запису про арешт нерухомого майна за відсутності відкритого виконавчого провадження та будь-яких доказів існування законних підстав для його подальшого збереження фактично позбавляє позивача можливості вчиняти правочини щодо майна, що є невиправданим втручанням у право мирного володіння майном.

За таких обставин суд доходить висновку, що позовні вимоги про скасування арешту майна та заборони його відчуження підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 17, 76-81, 259, 265, 273, 354, 430 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Актив-Банк», ОСОБА_2 про зняття арешту з майна - задовольнити.

Зняти заборону на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на праві власності, і який зареєстрований Четвертою київською державною нотаріальною конторою 14.03.2006 за № 2961828, на підставі ухвали Подільського районного суду м. Києва № б\н від 13.03.2006.

Скасувати арешт з нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на праві власності, і який зареєстрований Першою київською державною нотаріальною конторою 14.03.2006 за № 2962719, на підставі ухвали Подільського районного суду м. Києва № б\н від 13.03.2006

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Строк апеляційного оскарження може бути поновлено у відповідності до ч. 2 ст. 354 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , місце проживання - АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Актив-Банк», місцезнаходження - місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 17, код ЄДРПОУ 2625300;

відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання - невідомо, РНОКПП невідомо.

Повний текст рішення складено та підписано 16.09.2026.

Суддя О. І. Якимець