Постанова від 17 вересня 2026 р. у справі №758/14073/26 — Подільський районний суд міста Києва

Суд: Подільський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення порядку проведення розрахунків

Дата: 17 вересня 2026 р.

Справа: №758/14073/26

Суддя: Казмиренко Л. В.

Справа № 758/14073/26

3/758/4271/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2026 року м. Київ

Суддя Подільського районного суду міста Києва Казмиренко Л.В., розглянувши справу, яка надійшла з Головного управління ДПС у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП,

встановив:

30.07.2026 року ОСОБА_1 вчинила порушення порядку проведення розрахунків, а саме: проведення розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій та без видачі відповідних розрахункових документів встановленої форми та змісту на загальну суму 10 000 грн., чим порушено п. 1, 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265-95ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Порушення зафіксовано в Акті перевірки від 30.07.2026 року.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 155-1 КУпАП як порушення порядку проведення розрахунків за товари (послуги).

У судове засідання ОСОБА_1 , не з`явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, заяв, клопотань про відкладення розгляду справи чи неможливість участі в судовому засіданні не подавала.

Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

За таких обставин, суд визнав можливим розглянути справу за відсутності в судовому засіданні ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів.

В протоколі про адміністративне правопорушення зазначила, що просить суд обмежитись усним зауваженням.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, врахувавши позицію ОСОБА_1 , приходжу до висновку про доведеність вини останньої у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вина ОСОБА_1 підтверджена дослідженими матеріалами справи про адміністративне правопорушення, зокрема даними протоколу про адміністративне правопорушення № 3649 від 30.07.2026 року, актом фактичної перевірки № 62216/Ж5/26/15/07/3915209508 від 30.07.2026 року.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, що вчинила адміністративне правопорушення, у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Разом з тим, згідно із ст. 22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності й обмежитись усним зауваженням.

При цьому, зазначена норма закону не містить будь-якого переліку умов або обставин, наявність яких вказувала на малозначність правопорушення, а також застережень щодо неможливості її застосування до окремих складів адміністративних правопорушень.

При визначенні виду адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь її вини, вчинення правопорушення вперше, тому вважає можливим застосувати до ОСОБА_1 , положення ст. 22 КУпАП та звільнити її від адміністративної відповідальності у зв`язку із малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням, що буде достатнім для її виправлення та попередження скоєння нових правопорушень.

На підставі викладеного, керуючись ст. 22, 283, 284 КУпАП

постановив:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.

Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 155-1 КУпАП за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення і обмежитись усним зауваженням.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП закрити.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.

Суддя Л. В. Казмиренко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua