Суд: Подільський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна
Дата: 30 серпня 2026 р.
Справа: №758/13919/26
Суддя: Будзан Л. Д.
Справа № 758/13919/26
3/758/4233/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 серпня 2026 року
Суддя Подільського районного суду міста Києва Будзан Л.Д., розглянувши матеріали справи, що надійшли з Відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4 КУпАП,-
ВСТАНОВИВ:
15 лютого 2026 року об 23 годині 31 хвилин, ОСОБА_1 , в місті Києві по вул. Виговського, 44, керуючи автомобілем «Ленд Ровер», державний номерний знак НОМЕР_1 , не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечної швидкості руху, при зміні напрямку руху недотримав безпеки руху, внаслідок чого не впорався з керуванням та скоїв наїзд на нерухомий припаркований автомобіль «Фольксваген», державний номерний знак НОМЕР_2 . Внаслідок ДТП автомобіль «Фольксваген», державний номерний знак НОМЕР_2 , отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками. ОСОБА_1 порушив п. 12.1., п. 10.1., п. 12.3. Правил дорожнього руху України.
15 лютого 2026 року об 23 годині 31 хвилин, ОСОБА_1 , в місті Києві по вул. Виговського, 44, керуючи автомобілем «Ленд Ровер», державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди залишив місце події, чим порушила п. 2.10. ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 122-4 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотань, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Про час та місце розгляду був повідомлений належним чином.
У рішеннях Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України», «Олександр Шевченко проти України» (Заява № 8371/02) від 26.04.2007 (п.27) «Трух проти України» (заява № 50966/99) від 14 жовтня 2003 року наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
Також, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментарна Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини, зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Він не буде відповідальним за відкладення, викликані станом його здоров`я, оскільки вони пов`язані з форс-мажорними обставинами. Таким чином, неодноразова неявка позивача, яким було ініційовано судовий спір, без поважних причин у судове засідання цілком об`єктивно була розцінена судами, як зловживання сторони своїми процесуальними правами, що є неприпустимими.
З огляду на те, що при повідомленні судом про місце і час розгляду справи, та вжиття всіх заходів щодо унеможливлення порушення процесуальних прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, про що свідчить відмітка у ньому про те, що розгляд адміністративної справи відбудеться у Подільському районному суді м. Києва, (протокол підписаний правопорушником власноручно) з моменту складання протоколу (27 липня 2026 року) по день ухвалення постанови суду, не дивлячись на достатність часу для того, щоб з`явитися до суду та дізнатися про рух справи, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, тому суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи та уникнення відповідальності за вчинене правопорушення.
Враховуючи принцип судочинства, зазначений у практиці Європейського суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, беручи до уваги суспільну увагу до розгляду такої категорії справ, суддя вважає за необхідне провести розгляд справ за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
На думку суду неявка особи, що притягається до адміністративної відповідальності до суду, яка повинна добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, свідчить про безпідставне умисне затягування справи, нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4 КУпАП підтверджується наданими суду письмовими доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 730355 від 27 липня 2026 року, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 730346 від 27 липня 2026 року, рапортом від 16 лютого 2026 року, схемою місця ДТП від 16 лютого 2026 року, письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_1 .
Так, згідно схеми місця ДТП від 16 лютого 2026 року вбачається, що транспортний засіб «Фольксваген», державний номерний знак НОМЕР_2 , отримав пошкодження переднього правого крила, правих дверей, правої задньої колісної арки, заднього бамперу, задньої правої фари, задньої лівої фари, задньої лівої арки.
Відповідно до вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Відповідно до п. 12.1. Правил дорожнього руху України, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Згідно до п. 10.1. Правил дорожнього руху України, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Відповідно до п. 12.3. Правил дорожнього руху України, у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.
Згідно з п. 2.10 ПДР України, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний: a) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил; в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди; г) вжити можливих заходів для надання домедичної допомоги потерпілим, викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а в разі відсутності можливості вжити зазначених заходів звернутися по допомогу до присутніх і відправити потерпілих до закладу охорони здоров`я; ґ) у разі неможливості виконати дії, перелічені в підпункті «г» пункту 2.10 цих Правил, відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред`явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди; д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських; е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об`їзд місця пригоди; є) до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
Аналізуючи зазначені докази, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 12.1., п. 10.1., п. 12.3. п. 2.10. Правил дорожнього руху України доведена належними та допустимими доказами у справі.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, тобто порушення учасником дорожнього руху ПДР України, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Дії правопорушника ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП, також кваліфіковані правильно, оскільки він залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої причетний.
Однак, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю, у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті (ч. 2 ст. 38 КУпАП).
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, правопорушення інкриміновані ОСОБА_1 вчинені 15 лютого 2026 року, протоколи про адміністративні правопорушення, які складені 27 липня 2026 року ст. інспектором з О.Д. ВРОМ ДТП Управління патрульної поліції в місті Києві майором поліції Павленком С.В. надійшли на розгляд судді 05 серпня 2026 року та призначені до розгляду, однак на момент розгляду справи строки, передбачені ч. 2 ст. 38 КУпАП, закінчилися.
Беручи до уваги вищевикладене, вважаю необхідним на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124, ст. 122-4 КУпАП закрити, у зв`язку закінченням на момент розгляду справи про адміністративні правопорушення строків, передбачених ч. 2 ст. 38 цього Кодексу.
Керуючись ст. ст. 33, 38, 221, 247, 284, 285, 289, 294 КУпАП, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4 КупАП.
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4 КупАП закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених частиною 2 статті 38 цього Кодексу.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Суддя Л.Д. Будзан
Оригінал: reyestr.court.gov.ua