Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №757/36268/26-п — Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/36268/26-п

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2026 року м. Київ

Суддя Печерського районного суду міста Києва Соловйов Олег Леонідович, розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 124 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

22.06.2026 о 07:40 год. водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Volkswagen» модель «ID. UNYX» НОМЕР_2 , рухалась по вул. Басейній у напрямку вул. Еспладаній, в порушення п.8.7.3 «е» ПДР України, на регульованому перехресті вул. Басейній та вул. Еспланадній у м. Києві, здійснила рух забороненим (червоним) сигналом світлофора, в результаті чого припустилась зіткнення з транспортним засобом «Renault» модель «Duster» днзНОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_2 , який рухався на дозволений сигнал світлофора. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, з матеріальними збитками, дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 124 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 надала письмові заперечення за змістом яких провину у вчиненому ДТП не визнала. Наполягала на суворому дотриманні вимог сигналів світлофорного об`єкта, а дії водія ОСОБА_2 такими, що не відповідали вимогам п.17.1 ПДР України, оскільки останній здійснював рух смугою визначеної для маршрутних транспортних засобів, позначеною дорожньою розміткою 5.8 або 5.11 ПДР України.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_2 суду показав, що у визначений за протоколом час та місці, службовим автомобілем охоронного підприємства «Sheriff» рухався вул. Басейною у напрямку бул. Лесі України. При наближенні до перехрестя з вул. Еспланадною у м. Києві спостерігав автомобілі, які зупинились на забороняючий рух сигнал світлофора, та коли він змінився на «зелений» продовжив рух крайньою правою смугою здійснюючи поворот ліворуч. Виїхавши на перехрестя побачив автомобіль який перетинав його напрямок руху на забороняючий сигнал світлофора. Застосувавши гальмування, зіткнення уникнути не вдалось, через що автомобілі отримали механічні пошкодження. На підтвердження наведених ним обставин ДТП, ОСОБА_2 надав відео з регістратора стороннього автомобіля, який здійснював рух позаду автомобіля ОСОБА_1 .

Відтворенням в залі судового засідання відеозапису наданого ОСОБА_2 , настає рух автомобіля «Volkswagen» модель «ID. UNYX» днзНОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_1 на забороняючий (червоний) сигнал світлофору. Твердження останньої про зворотне не знаходять свого підтвердження, так само як порушення водієм ОСОБА_2 дорожньої розмітким 5.8 або 5.11 ПДР України, оскільки смуга для руху громадського транспорту в межах перехрестя відсутня.

З`ясувавши правову позицію особи, що притягається до відповідальності, розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд вважає, що ОСОБА_1 своїми діями вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, в і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Стаття 11 КУпАП унормовує, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачати.

Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року за №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247 та 280 КУпАП,

Статтею 124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, які має знати кожний водій, що керує транспортним засобом.

Умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП є порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Отже, диспозиція статті 124 КУпАП не встановлює певних правил поведінки, а посилається на інші норми законодавчих актів, у даному конкретному випадку як зазначено в протоколі на п.8.7.3 «е» ПДР України, який забороняє рух на червоний сигнал світлофору. Тому розглядаючи дану справу, суд вирішує питання щодо винуватості ОСОБА_1 у межах порушення зазначених вимог Правил дорожнього руху. Разом з тим, Правила дорожнього руху України закріплюють загальнообов`язкові для всіх учасників дорожнього руху вимоги, серед яких п.1.3 ПДР України, який зобов`язує знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Volkswagen» модель «ID. UNYX» днзНОМЕР_4, не виконала вимогу п.8.7.3 «е» ПДР, відповідно до якого забороняється проїзд перехрестя на заборонений (червоний) сигнал світлофору.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Дослідженні судом докази, зокрема відомості, що наведені в протоколі серії ЕПР1 №699588 від 22.06.2026 року про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_1 , схемі місця ДТП, якою зафіксовано розташування транспортних засобів, місце зіткнення, пошкодження транспортних засобів; пояснення ОСОБА_1 та водія іншого ТЗ ОСОБА_2 , свідчать про те, що в розумінні ст. 251 КУпАП, вони є належними, допустимими та в своїй сукупності та взаємозв`язку достатніми, що дають можливість суду прийняти рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.

З досліджених доказів вбачається, що ОСОБА_1 , порушила вимоги п.8.7.3 «е» ПДР відповідно до яких, забороняється рух на червоний сигнал світлофора.

Для забезпечення безпеки всіх учасників дорожнього руху, вказана вимога є обов`язковою та безумовною.

Суд критично оцінює твердження ОСОБА_1 , про дотримання вимог світлофорного об`єкту, оскільки вони однозначно спростовуються відеофіксацією ДТП. Твердження останньої про недотримання іншим водієм ( ОСОБА_2 ) рядності руху за відповідними смугам, також не знаходять свого підтвердження, за наслідками перегляду відеофіксації та оглядом схеми ДТП, де зафіксовано дозволений напрямок руху за смугами на перехресті.

Вирішуючи питання про наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями ОСОБА_1 та настанням ДТП, суд виходить з того, що, якби водій автомобіля суворо дотрималась ПДР та вжила належних заходів до зупинки транспортного засобу на заборонений сигнал світлофора, забезпечивши безпечний проїзд перехрестя іншими транспортними засобами, то виключила би можливість настання ДТП, а тому суд приходить до висновків про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Суд вважає, що саме внаслідок одноособового грубого невиконання водієм ОСОБА_1 вимог ПДР щодо зупинки транспортного засобу на заборонений сигнал світлофора, настали наслідки у виді зіткнення транспортних засобів.

Намагання водія ОСОБА_1 ввести суд в оману шляхом неодноразового надання тверджень про суворе дотримання вимог ПДР, продиктовані бажанням уникнути відповідальності та покласти тягар відшкодування завданих збитків на іншу особи. Справедливість зазначеного твердження простежується з відсутності полісу обов`язкового страхування відповідальності власник (водіїв) наземних транспортних з засобі, що преюдиціальна встановлено постановою ЕНА №7418741.

З огляду на наведене, клопотання ОСОБА_1 про перенесення розгляду справи після 23.09.2026/, що пов`язано із виїздом за межі країни з підстав небезпеки, слід оцінювати, як штучне створення умов для спливу строків давності притягнення до адміністративної відповідальності, визначених ст. 38 КУпАП.

Сукупність наведених обставин дає підстави стверджувати, що ОСОБА_1 не тільки ігнорує базові вимоги ПДР України, а також зухвало намагається всіма способами уникнути адміністративної, та як наслідок цивільно-правової відповідальності. З урахуванням обставин даної справи, згідно з вимогами ст. 33 КУпАП, враховуючи тяжкість і характер вчиненого правопорушення, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 стягнення у виді позбавлення прав керування ТЗ.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у зв`язку з винесення постанови про накладання адміністративного стягнення, на порушника покладається обов`язок сплати судового збору, згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 665 гривень 60 копійок на користь держави.

Керуючись ст.ст. 9, 24, 33, 40-1, 124, 221, 251, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

ПОСТАНОВИВ

ОСОБА_1 , визнати винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення і застосувати до неї адміністративне стягнення у вигляді позбавлення прав керування строком на 6 місяців.

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 копійок.

Постанова може бути оскаржена Київського апеляційного суду протягом десяти днів із дня її винесення.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців із дня її винесення. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.

Суддя О.Л. Соловйов