Рішення від 23 серпня 2026 р. у справі №756/10064/26 — Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/10064/26

Провадження № 2/756/8321/26

оболонський районний суд міста києва

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

24 серпня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Пукала А.В.,

за участю

секретаря судового засідання Пегети І.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Оболонського районного суду м. Києва із зазначеною позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором від 03.07.2024 у розмірі 20 557,42 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 03.07.2024 відповідач приєднався до Умов та правил надання банківських послуг в Акціонерному товаристві «Акцент-Банк» і підписав заяву щодо встановлення кредитного ліміту, на підставі якої йому відкрито поточний рахунок, встановлено кредитний ліміт та видано платіжну картку як засіб доступу до рахунку. Кредит надано у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,8% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Позивач зазначив, що свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, тоді як відповідач своєчасно не надавав банку коштів для погашення заборгованості за кредитом та процентами, чим порушив умови договору. Заходів досудового врегулювання спору позивач вживав шляхом телефонних дзвінків та SMS-повідомлень, письмові вимоги відповідачу не направлялися.

Станом на 06.06.2026 заборгованість відповідача становить 20 557,42 грн, з якої 13 572,54 грн - заборгованість за кредитом, 6 434,88 грн - заборгованість за процентами і 550 грн - пеня.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 16.06.2026 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду, яка направлена відповідачу в установленому порядку, було надано строк для подання відзиву на позов. У встановлений строк відповідач відзив на позов не подав.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Позивач у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за відсутності його представника, позовні вимоги підтримав у повному обсязі з мотивів, наведених у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не подавав.

У прохальній частині позовної заяви позивач зазначив, що не заперечує проти проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

За таких обставин та за відсутності заперечень позивача, відповідно до ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом установлено, що 03.07.2024 ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», якою підтвердив, що ця Анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, розміщеними за посиланням www.a-bank.com.ua/terms, становлять між ним і банком договір про надання банківських послуг, умови якого йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Анкету-заяву підписано цифровим власноручним підписом відповідача 03.07.2024 о 18:27:57; у ній відповідач засвідчив генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису з відкритим ключем 02b55d8690d9298dbdd1fd2d9634b29d32d216f6100b536328c3fc788fc4c632f9 та визнав, що такий підпис є аналогом власноручного. З боку банку документ підписано кваліфікованим електронним підписом.

Того ж дня відповідач підписав Заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком, якою просив відкрити йому поточний рахунок № НОМЕР_1 та встановити кредитний ліміт. Цією Заявою сторони погодили умови кредитування: вид кредиту - кредитний ліміт на поточний рахунок (п. 3), тип кредиту - кредитування рахунку (п. 4), мета отримання кредиту - споживчі цілі (п. 5), сума кредиту (ліміту) - від 1 000 грн до 200 000 грн, розмір якого банк має право в односторонньому порядку встановлювати, зменшувати або збільшувати (п. 6), пільговий період користування кредитним лімітом до 62 днів за ставкою 0,000001%, а в разі виходу з пільгового періоду - процентна ставка 3,4% на місяць із нарахуванням процентів на фактичний залишок заборгованості за кожний календарний день і денною процентною ставкою 0,06% (п. 7), строк кредитування - 240 місяців (п. 8), порядок погашення - щомісяця, до останнього дня поточного місяця включно, у розмірі не менше 5% від заборгованості та не менше нарахованих процентів (п. 9), а в разі невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту - ставка 6,8% на місяць, яка нараховується на суму загальної заборгованості (п. 10.1), і штраф за несвоєчасне погашення кредиту та (або) процентів (п. 10.2).

Ті самі умови відображені в Паспорті споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» від 03.07.2024, підписаному відповідачем: базова процентна ставка становить 40,8% на рік і нараховується на максимальну суму заборгованості за умови непогашення її в повному обсязі в пільговий період, тип ставки - фіксована, реальна річна процентна ставка - 49,34%, а в разі невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту застосовується збільшена ставка 6,8% на місяць (розділи 3, 4, 6 Паспорта). У розділі 6 Паспорта у графі «пеня» зазначено «Не передбачено».

Згідно з довідкою за картами АТ «А-Банк» відповідачу відкрито рахунок № НОМЕР_2 та видано платіжні картки № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 і № НОМЕР_5 .

Виконання позивачем обов`язку з надання кредитних коштів підтверджується випискою по картці, сформованою АТ «Акцент-Банк» 06.06.2026 за договором № SAMABWFC10078484875 по рахунку № НОМЕР_6 за період з 03.07.2024 по 06.06.2026.

Як вбачається з довідки за лімітами АТ «А-Банк», розмір кредитного ліміту відповідача змінювався: 03.07.2024 - 9 500 грн, 07.07.2024 - 15 500 грн, 18.10.2024 - 15 700 грн, 01.12.2024 - 16 700 грн, після чого зменшувався і станом на 29.08.2025 становив 13 847 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором від 03.07.2024, складеного станом на 06.06.2026, заборгованість відповідача становить 20 557,42 грн, з якої 13 572,54 грн - залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 6 434,88 грн - залишок заборгованості за процентами (з них 1 031,70 грн нараховано на поточну заборгованість і 5 403,18 грн - на прострочену) і 550 грн - заборгованість за пенею. Штраф до стягнення не заявлено. Проценти нараховувалися за ставкою 40,8% річних на поточну заборгованість і 81,6% річних - на прострочену.

Доказів погашення заборгованості в повному обсязі відповідач суду не надав.

Згідно зі ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. За приписами ст. 76, 89 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За приписами ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), а також якщо він підписаний його стороною (сторонами). Згідно з ч. 3 цієї статті використання при вчиненні правочинів електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). За приписами ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Оцінюючи наведені докази у їх сукупності, суд виходить з того, що 03.07.2024 між сторонами у письмовій формі укладено договір про споживчий кредит у вигляді кредитування поточного рахунку, який складається з Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, Заяви про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком, Паспорта споживчого кредиту та Умов і правил надання банківських послуг.

Оскільки Анкету-заяву і Заяву про встановлення кредитного ліміту підписано цифровим власноручним підписом відповідача на екрані електронного сенсорного пристрою, а використання електронного підпису як аналога власноручного сторони погодили письмово, вимоги ст. 205, 207, 1055 ЦК України щодо форми кредитного договору дотримано. Такий висновок узгоджується і з п. 6 Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 13.12.2019 № 151, за яким цифровий власноручний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис.

Суд враховує, що всі істотні умови кредитування - тип кредиту, розмір кредитного ліміту, процентна ставка та її тип, денна і реальна річна процентні ставки, строк кредитування, порядок повернення кредиту та наслідки прострочення - визначені не у витягу з Умов та правил надання банківських послуг, розміщеному на вебсайті банку, а безпосередньо у Заяві про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту (п. 3-10) і в Паспорті споживчого кредиту, які підписані самим відповідачем. Отже, ціну договору сторони погодили у письмовій формі, а правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 03.07.2019 у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19), про неможливість вважати частиною кредитного договору не підписані позичальником Умови та Тарифи, до спірних правовідносин не застосовується.

Факт надання кредитних коштів позивач підтвердив первинним документом - випискою по картці за період з 03.07.2024 по 06.06.2026, з якої вбачається як встановлення кредитного ліміту, так і подальше розпорядження відповідачем кредитними коштами.

Крім того, з виписки вбачається, що відповідач протягом усього періоду користування карткою вносив кошти на її поповнення, а загальна сума зарахувань становила 41 146,25 грн. Така поведінка свідчить про те, що відповідач визнавав кредитні зобов`язання і виконував їх частково.

Що стосується позовних вимог про стягнення пені у розмірі 550 грн, суд вважає, що в цій частині позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. При цьому у виписці по картці відповідні щомісячні нарахування позначені як штраф за прострочення за кредитом, тоді як у розрахунку заборгованості вони віднесені до пені. Оскільки і штраф, і пеня є видами неустойки, кваліфікація цих нарахувань самим кредитодавцем на висновок суду не впливає.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який неодноразово продовжувався і триває дотепер.

Згідно з п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тлумачення наведеної норми свідчить, що законодавець установив особливості регулювання наслідків прострочення виконання грошових зобов`язань, які полягають у звільненні позичальника від відповідальності за ч. 2 ст. 625 ЦК України та від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) за договором позики і кредитним договором, у тому числі за договором про споживчий кредит. Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі № 183/7850/22 (провадження № 61-14740св23); аналогічного підходу Верховний Суд дотримувався у постановах від 18.10.2023 у справі № 706/68/23 та від 12.02.2025 у справі № 758/5318/23.

Уся заявлена до стягнення неустойка нарахована за прострочення, допущене відповідачем після укладення договору 03.07.2024, тобто у період дії воєнного стану. Отже, відповідач звільняється від обов`язку її сплати, а нараховані суми підлягають списанню кредитодавцем.

Суд враховує, що п. 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», який передбачав аналогічне звільнення споживача, виключено на підставі Закону № 3498-IX. Проте це не змінює наведеного висновку, оскільки п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України є чинним, а згідно з ч. 2 ст. 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України, положення якого мають пріоритет над положеннями інших законів. Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17 (п. 17).

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором від 03.07.2024 у розмірі 20 007,42 грн, з якої 13 572,54 грн - заборгованість за тілом кредиту і 6 434,88 грн - заборгованість за процентами. У задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 550 грн слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 06.06.2026 № 6005315589162. Оскільки позовні вимоги задоволено на 97,32%, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 2 591,17 грн, виходячи з розрахунку: 2 662,40 грн ? 20 007,42 грн : 20 557,42 грн.

Витрат на професійну правничу допомогу позивач до стягнення не заявляв.

На підставі викладеного, керуючись ст. 264, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором від 03.07.2024 у розмірі 20 007,42 грн, судовий збір пропорційно до задоволених вимог у розмірі 2 591,17 грн.

У задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 550 грн - відмовити.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (ЄДРПОУ 14360080, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Батумська, 11).

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Заочне рішення може бути переглянуте Оболонським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Андрій ПУКАЛО