Суд: Оболонський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 23 серпня 2026 р.
Справа: №756/10434/26
Суддя: Пукало А. В.
Справа № 756/10434/26
Провадження № 2/756/8491/26
оболонський районний суд міста києва
РІШЕННЯ
іменем України
(заочне)
24 серпня 2026 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Пукала А.В.,
за участю
секретаря судового засідання Пегети І.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до Оболонського районного суду м. Києва із зазначеною позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1530-4193 від 24.03.2025 у розмірі 9 638 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 24.03.2025 між ним та відповідачем за допомогою вебсайту creditkasa.com.ua, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем товариства, укладено в електронній формі договір про відкриття кредитної лінії № 1530-4193, за яким відповідачу надано кредит у розмірі 2 000 грн зі сплатою процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту. Договір відповідач підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором, надісланим на вказаний ним канал зв`язку.
Кредитні кошти перераховано на банківську картку, реквізити якої відповідач самостійно вніс до інформаційно-комунікаційної системи кредитодавця, через залучену позивачем фінансову компанію. Своїм правом відмовитися від договору протягом чотирнадцяти календарних днів відповідач не скористався.
У визначений договором строк відповідач кредит не повернув, процентів за користування кредитом і комісії за видачу кредиту не сплатив. Станом на 13.04.2026 заборгованість становить 9 638 грн, з якої 2 000 грн - заборгованість за кредитом, 6 338 грн - за нарахованими процентами, 1 000 грн - за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України, 300 грн - за комісією. Позивач зазначив, що направляв відповідачу вимогу про усунення порушень умов кредитного договору, проте вимога залишена без реагування.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 17.06.2026 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Цією ж ухвалою відповідачу роз`яснено право подати відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня її вручення. У встановлений строк відповідач відзив на позов не подав.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі з мотивів, наведених у позовній заяві, та зазначив, що проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не подавав.
За таких обставин та за відсутності заперечень позивача, відповідно до ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 24.03.2025 о 16:03 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1530-4193 продукту «MiniKasa» у вигляді електронного документа.
Порядок укладення договору та накладення електронних підписів визначено розділом 3 договору: позичальник оформлює заявку на вебсайті кредитодавця (п. 3.2), реєструється в його інформаційно-комунікаційній системі та отримує доступ до особистого кабінету через одноразовий ідентифікатор (п. 3.3), вносить реквізити електронного платіжного засобу, ознайомлюється з Паспортом споживчого кредиту та пропозицією (офертою) і надає відповідь про її прийняття шляхом введення одноразового ідентифікатора (п. 3.8), після чого кредитодавець накладає на договір кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника з кваліфікованою електронною позначкою часу (п. 3.9).
Дистанційну ідентифікацію та верифікацію позичальника здійснено шляхом отримання його ідентифікаційних даних через Систему BankID Національного банку України (п. 3.5 договору).
Як вбачається з розділу 13 договору, з боку відповідача договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором A8202; Паспорт споживчого кредиту від 24.03.2025 підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором A4433.
Умови кредитування визначено розділом 4 договору: загальний розмір кредиту - 2 000 грн (п. 4.1); дата надання кредиту - 24.03.2025 (п. 4.2); спосіб надання - безготівковий переказ на банківський рахунок позичальника з використанням указаних ним реквізитів електронного платіжного засобу (п. 4.6); плата за кредит - проценти за користування кредитом і одноразова комісія за видачу кредиту, тип процентної ставки - фіксована (п. 4.7); базовий період сплати процентів - 29 календарних днів (п. 4.8).
Згідно з п. 4.9 договору сплату процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту позичальник зобов`язаний здійснювати не пізніше дат, які є останніми днями відповідних базових періодів.
Відповідно до п. 4.10 договору нарахування процентів здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дати видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за стандартною процентною ставкою 1,00% за кожен день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору та 0,74% за кожен день користування кредитом починаючи зі 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку його дії.
Комісія за видачу кредиту становить 15,00% від суми виданого кредиту та нараховується одноразово в день видачі кредиту (п. 4.11 договору), що в грошовому виразі складає 300 грн.
Строк кредитування, тобто строк, на який надається кредит, становить 365 календарних днів з моменту перерахування кредиту; дата повернення кредиту - 23.03.2026 (п. 4.14 договору). Продовження строку кредитування в односторонньому порядку не допускається і можливе лише за взаємною згодою сторін шляхом укладення додаткової угоди; додаткових угод до договору сторони не укладали.
Реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає 3 244,38% (п. 4.15), денна процентна ставка - 0,918% (п. 4.17), загальні витрати за споживчим кредитом - 6 698,44 грн (п. 4.18). Розрахунок денної процентної ставки наведено у п. 4.20 договору за формулою, визначеною ч. 4 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування».
Кількість, розмір і періодичність платежів визначено Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки (Графіком платежів), яка є додатком № 2 до договору: чотирнадцять платежів у період з 21.04.2025 по 23.03.2026 на загальну суму 8 698,44 грн.
Номер особистого електронного платіжного засобу позичальника, з використанням реквізитів якого надано кредит, зазначено у розділі 13 договору - НОМЕР_1 .
Виконання позивачем обов`язку з надання кредитних коштів підтверджується квитанцією Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Контрактовий дім» від 14.04.2026 вих. № 266079-1578927140-14042026, згідно з якою на виконання договору з позивачем № 02/06/2020 від 10.06.2020 24.03.2025 о 16:03 виконано платіжну операцію № 1578927140 на суму 2 000 грн на платіжну картку № НОМЕР_2 , номер замовлення 1fc9b023-2e41-499b-8d0c-d73224bc1bfa, платник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», призначення платежу - «Видача кредитних коштів за договором 1530-4193, 2025-03-24, ОСОБА_1 ІПН: НОМЕР_3 ». Ті самі реквізити операції наведено у довідці позивача про перерахування суми кредиту № 1530-4193 від 24.03.2025 (платіжна система EasyPay, платіж № 1578927140, картка НОМЕР_1 , сума 2 000 грн).
Номер платіжної картки, на яку перераховано кредитні кошти, збігається з номером особистого електронного платіжного засобу відповідача, зазначеним у розділі 13 договору ( НОМЕР_1 ), а призначення платежу містить номер договору, прізвище, ім`я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків відповідача.
Як вбачається з розрахунку заборгованості станом на 13.04.2026, проценти за користування кредитом нараховано за 365 днів строку кредитування - з 24.03.2025 по 23.03.2026: за перші 180 днів за ставкою 1,00% на день, що складає 3 600 грн, і за наступні 185 днів за ставкою 0,74% на день, що складає 2 738 грн, а всього 6 338 грн. З 24.03.2026 нарахування процентів припинено. Комісію за видачу кредиту в розмірі 300 грн нараховано одноразово 24.03.2025. Проценти річних на підставі ст. 625 ЦК України нараховано за період з 22.04.2025 по 16.05.2025 у розмірі 40 грн за кожен день прострочення, а всього 1 000 грн. Неустойка (штраф, пеня) позивачем не нараховувалась.
За даними того самого розрахунку платежів на погашення заборгованості відповідач не вносив.
Доказів повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом і комісії за видачу кредиту відповідачем суду не надано.
Згідно зі ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Відповідно до ст. 76, 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За приписами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Особливості укладення кредитного договору в електронній формі визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами.
Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Пунктом 12 ч. 1 ст. 3 цього Закону визначено, що одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
За приписами ч. 3, 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною; відповідь про прийняття пропозиції може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону. Згідно з ч. 12 ст. 11 цього Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
У постанові Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 зазначено, що електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору; це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19, відповідно до якої укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі споживача, а такий правочин згідно із Законом України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Суд враховує, що укладенню договору передувала дистанційна ідентифікація та верифікація відповідача через Систему BankID Національного банку України, а доступ до особистого кабінету, підтвердження ознайомлення з Паспортом споживчого кредиту та прийняття оферти здійснювалися шляхом послідовного введення одноразових ідентифікаторів, надісланих на вказаний відповідачем канал зв`язку. Без учинення відповідачем цих дій укладення договору було б неможливим.
Отже, договір про відкриття кредитної лінії № 1530-4193 від 24.03.2025 за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, є укладеним, у встановленому законом порядку недійсним не визнавався і згідно зі ст. 204 ЦК України є правомірним.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. За приписами ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позивач виконав свій обов`язок з надання кредитних коштів, а у відповідача виник обов`язок повернути кредит та сплатити проценти за користування ним і комісію за видачу кредиту.
Відповідно до ст. 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). За приписами ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.
У визначений договором строк - до 23.03.2026 - кредит відповідачем не повернуто, проценти за користування кредитом і комісія за видачу кредиту не сплачені, що є порушенням зобов`язання.
Проценти за користування кредитом нараховані позивачем виключно в межах строку кредитування, по 23.03.2026 включно, за ставками, погодженими сторонами у п. 4.10 договору.
Проценти за користування кредитом за своєю правовою природою є платою за користування наданими грошовими коштами (ч. 1 ст. 1048, ст. 1054 ЦК України), а не заходом цивільно-правової відповідальності за порушення зобов`язання. Розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати визначаються договором залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, строку користування кредитом та інших чинників на дату укладення договору (ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України).
Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору та у визначенні його умов, а згідно зі ст. 629 цього Кодексу договір є обов`язковим для виконання сторонами. Умови договору в частині розміру процентних ставок відповідачем не оспорювалися та недійсними не визнавалися.
Заявлена позивачем комісія є одноразовою платою за видачу кредиту, передбаченою п. 4.7, 4.11 договору, включеною до загальних витрат за споживчим кредитом та відображеною у Паспорті споживчого кредиту й Графіку платежів. Вона нарахована одноразово в день видачі кредиту, не є платою за обслуговування кредитної заборгованості та не застосована як санкція за порушення зобов`язання, а тому вимога про стягнення 300 грн комісії є обґрунтованою.
Вимога про стягнення 1 000 грн процентів річних на підставі ст. 625 ЦК України задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення; неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який неодноразово продовжувався і триває дотепер.
У постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі № 183/7850/22 зазначено, що законодавець передбачив особливості регулювання наслідків прострочення виконання грошового зобов`язання: у періоді дії воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; у договорах позики та кредитному договорі, у тому числі про споживчий кредит; наслідки полягають у тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені).
Прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, за яке позивач нарахував проценти річних, мало місце з 22.04.2025 по 16.05.2025, тобто в період дії воєнного стану. Заявлені до стягнення 1 000 грн є визначеною п. 8.2 договору відповідальністю за прострочення у вигляді іншого розміру процентів у розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України, від якої відповідач звільнений.
Суд відхиляє доводи позивача про те, що звільнення споживача від відповідальності не застосовується у зв`язку зі змінами до п. 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» та виключенням п. 6-1 цього розділу, оскільки таке звільнення передбачене п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, норми якого є універсальними та регулюють усі відносини у сфері кредитування, а наведені зміни їх дії не звужують.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню: з відповідача на користь позивача належить стягнути заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1530-4193 від 24.03.2025 у розмірі 8 638 грн, яка складається із заборгованості за кредитом - 2 000 грн, заборгованості за нарахованими процентами - 6 338 грн та заборгованості за комісією за видачу кредиту - 300 грн. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 08.06.2026 № 44233. Оскільки позовні вимоги задоволено на суму 8 638 грн із заявлених 9 638 грн, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 386,16 грн (2 662,40 грн ? 8 638 грн : 9 638 грн).
На підставі викладеного, керуючись ст. 264, 265 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за договором № 1530-4193 від 24.03.2025 у розмірі 8 638 грн, судовий збір у розмірі 2 386,16 грн.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407).
Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Заочне рішення може бути переглянуте Оболонським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його складення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Андрій ПУКАЛО
Оригінал: reyestr.court.gov.ua