Рішення від 23 серпня 2026 р. у справі №756/10220/26 — Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/10220/26

Провадження № 2/756/8415/26

оболонський районний суд міста києва

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

24 серпня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Пукала А.В.,

за участю

секретаря судового засідання Пегети І.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг,

У С Т А Н О В И В :

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» звернулося до Оболонського районного суду м. Києва із зазначеною позовною заявою, в якій просило стягнути із ОСОБА_1 заборгованість з оплати комунальних послуг з вивезення побутових відходів на загальну суму 14 764,56 грн, з яких основна заборгованість - 10 929,66 грн, інфляційні втрати - 3 159,76 грн, три проценти річних - 675,14 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що у встановленому законодавством порядку його визначено виконавцем послуг з вивезення побутових відходів на території м. Києва, а відносини з надання цієї послуги виникають на підставі публічного договору приєднання, оприлюдненого у визначений законом спосіб.

Житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , взято позивачем на обслуговування; по квартирі АДРЕСА_2 відкрито особовий рахунок, за яким плата нараховувалася за встановленими органом місцевого самоврядування тарифами і нормами надання послуги виходячи з кількості зареєстрованих у квартирі осіб. Відповідач зареєстрована у цій квартирі.

Плата за надані послуги не вносилася, унаслідок чого за період з 01.01.2020 по 01.06.2026 утворилася заборгованість. У зв`язку з простроченням грошового зобов`язання позивач нарахував також інфляційні втрати та три проценти річних.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 15.06.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

01.07.2026 та 27.07.2026 до суду надійшли заяви представника позивача Кобилянського О.Ю., в яких він просив розглядати справу без участі позивача, зазначив, що позовні вимоги підтримує, та повідомив, що позивач не заперечує проти ухвалення у справі заочного рішення.

У встановлений строк відповідач відзив на позов не подала.

У судове засідання сторони не з`явилися. Відповідач про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином.

За таких обставин та за відсутності заперечень позивача, відповідно до ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Рішенням Київської міської ради від 17.04.2018 № 479/4543 «Про визначення послуги з вивезення побутових відходів окремою комунальною послугою, право на здійснення якої виборюється на конкурсних засадах» послугу з вивезення побутових відходів визначено окремою комунальною послугою.

Розпорядженнями виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1589 та від 22.09.2021 № 2044 «Про введення в дію рішення конкурсної комісії з визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів на території м. Києва» Комунальному підприємству «Київкомунсервіс» надано право надавати послуги з вивезення побутових відходів у межах м. Києва.

У газеті «Хрещатик» від 08.06.2018 № 61 (5112) оприлюднено оферту до публічного договору та публічний договір про надання послуг з вивезення побутових відходів від 08.06.2018; того ж дня текст договору розміщено на офіційному вебсайті позивача.

Тарифи на послугу з вивезення побутових відходів для населення встановлено розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 18.03.2019 № 450 та розпорядженням Київської міської військової адміністрації від 31.08.2022 № 638; норми надання послуги затверджено розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 04.04.2018 № 551 та розпорядженням Київської міської військової адміністрації від 31.01.2023 № 59.

Житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває на обслуговуванні позивача; послуги надавалися відповідно до графіка вивезення побутових відходів за цією адресою.

По квартирі АДРЕСА_2 у зазначеному будинку в програмно-апаратному комплексі «Єдина система автоматизованих нарахувань» відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), відповідальною особою за яким обліковується ОСОБА_2 .

Як вбачається з картки особового рахунку, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обліковується у ньому як особа, зареєстрована у квартирі АДРЕСА_2 . Зареєстрованим місцем проживання відповідача є: АДРЕСА_3 .

Кількість зареєстрованих у квартирі осіб, виходячи з якої нараховувалася плата, становила: у період з 01.01.2020 по 01.04.2020 - чотири особи, з 01.04.2020 по 09.12.2020 - три особи, з 09.12.2020 по 07.09.2021 - п`ять осіб, з 07.09.2021 по 01.06.2026 - чотири особи.

Відповідно до довідки про нарахування та сплату по особовому рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) за період з 01.01.2020 по 01.06.2026 сальдо на початок періоду становило 1 906,05 грн, на кінець періоду - 12 835,71 грн; плата за послуги у цей період не вносилася, а заборгованість, що утворилася в межах заявленого періоду, становить 10 929,66 грн.

Заяв про перерахунок плати у зв`язку з тимчасовою відсутністю у житловому приміщенні понад 30 календарних днів, повідомлень про зміну кількості зареєстрованих осіб, звернень щодо права на пільги, а також актів-претензій щодо кількості чи якості наданих послуг від відповідача та інших зареєстрованих осіб не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до комунальних послуг належать, зокрема, послуги з управління побутовими відходами.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 цього Закону надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Згідно з ч. 1 ст. 25 цього Закону споживачі зобов`язані укласти договір про управління побутовими відходами з виконавцем послуги з управління побутовими відходами, визначеним у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 цього Закону у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на вебсайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.

Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами (тарифами), встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно з ч. 1 ст. 9 цього Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 цього Закону дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Згідно зі ст. 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом установлено, що позивача у встановленому законодавством порядку визначено виконавцем послуги з вивезення побутових відходів на території м. Києва, а текст публічного договору про надання цієї послуги оприлюднено у визначений законом спосіб - у газеті «Хрещатик» та на офіційному вебсайті виконавця.

Доказів того, що співвласники багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , прийняли рішення про вибір іншої моделі договірних відносин, матеріали справи не містять, як не містять і доказів відмови від отримання послуги у встановленому договором порядку.

Отже, між позивачем як виконавцем послуги та споживачами, які користуються житловими приміщеннями у зазначеному будинку, договір про надання послуги з вивезення побутових відходів укладено шляхом приєднання до умов публічного договору.

Відсутність підписаного сторонами письмового примірника договору не звільняє споживача від обов`язку оплатити фактично отримані послуги. Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 у справі № 6-2951цс15 та підтвердженою постановою Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17, згідно з якою споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

ОСОБА_1 зареєстрована у квартирі АДРЕСА_4 та обліковується у картці особового рахунку як зареєстрована особа, а тому відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» користується послугою нарівні зі споживачем і несе солідарну відповідальність за зобов`язаннями з її оплати.

За таких обставин позивач відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України мав право пред`явити вимогу про стягнення заборгованості до будь-кого із солідарних боржників, а відповідач є належним відповідачем у справі.

Розмір основної заборгованості підтверджується довідкою про нарахування та сплату по особовому рахунку і відповідає встановленим органом місцевого самоврядування тарифам, нормам надання послуги та кількості зареєстрованих у квартирі осіб у кожному розрахунковому періоді. Відповідач наданий позивачем розрахунок не спростувала, доказів оплати послуг за спірний період суду не надала.

Отже, вимога про стягнення основної заборгованості у розмірі 10 929,66 грн є обґрунтованою.

Щодо вимог про стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» до припинення чи скасування воєнного стану в Україні заборонено нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 № 1405, яка набрала чинності 30.12.2023, дію цієї заборони обмежено територіальними громадами, розташованими на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії або які тимчасово окуповані російською федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, а також випадками пошкодження нерухомого майна споживача внаслідок воєнних (бойових) дій. Станом на дату набрання чинності цими змінами м. Київ до зазначеного переліку не віднесено.

Отже, нарахування інфляційних втрат і трьох процентів річних на заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг було заборонено у період з 05.03.2022 по 30.12.2023.

Позивач зазначив, що при розрахунку інфляційних втрат і трьох процентів річних наведені приписи враховано і період з 01.12.2021 по 01.02.2024 до розрахунку не включено. Разом з тим, зі змісту наданого позивачем розрахунку вбачається, що з нього виключено нарахування за послуги, здійснені у період з грудня 2021 року по січень 2024 року, проте інфляційні втрати та три проценти річних на заборгованість, яка утворилася до грудня 2021 року, нараховано безперервно, у тому числі за період з 05.03.2022 по 30.12.2023, коли таке нарахування було заборонено.

Такий розрахунок наведеним приписам не відповідає, а тому суд здійснив власний розрахунок, а саме з виключенням часу дії заборони: інфляційні втрати визначено за офіційними індексами інфляції за повні місяці прострочення, крім місяців з березня 2022 року по грудень 2023 року включно, а три проценти річних - за фактичну кількість днів прострочення, крім періоду з 05.03.2022 по 30.12.2023.

За розрахунком суду інфляційні втрати становлять 1 912,58 грн, а три проценти річних - 511,09 грн.

У задоволенні решти вимог про стягнення інфляційних втрат у розмірі 1 247,18 грн та трьох процентів річних у розмірі 164,05 грн належить відмовити.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню: з відповідача підлягає стягненню заборгованість з оплати послуг з вивезення побутових відходів у розмірі 10 929,66 грн, інфляційні втрати у розмірі 1 912,58 грн та три проценти річних у розмірі 511,09 грн, а всього 13 353,33 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, позовні вимоги задоволено на 90,44%, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 407,92 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 268, 273, 274-279, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» заборгованість з оплати послуг з вивезення побутових відходів за період з 01.01.2020 по 01.06.2026 у розмірі 10 929,66 грн, інфляційні втрати у розмірі 1 912,58 грн, три проценти річних у розмірі 511,09 грн та судовий збір у розмірі 2 407,92 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс», код ЄДРПОУ 33745659, місцезнаходження: м. Київ, вул. Кудрявська, 23.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Заочне рішення може бути переглянуте Оболонським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Андрій ПУКАЛО