Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №756/10503/26 — Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/10503/26

Провадження № 2/756/8523/26

оболонський районний суд міста києва

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

03 вересня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Пукала А.В.,

за участю

секретаря судового засідання Зінець К.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення боргу,

У С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» звернулося до Оболонського районного суду м. Києва із зазначеною позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просило стягнути заборгованість за житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 , у загальному розмірі 55 167,90 грн, яка складається із:

- 38 048,90 грн заборгованості за спожиті послуги за період з 01.01.2017 по 28.02.2026, з якої 35 676,39 грн - плата за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, 2 267,93 грн - плата за абонентське обслуговування і 104,58 грн - внесок за обслуговування вузла комерційного обліку;

- 2 921,29 грн трьох процентів річних;

- 13 664,65 грн інфляційних втрат;

- 533,06 грн пені.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач належно надавав відповідачу житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, проте відповідач своєчасно та в повному обсязі їх не оплачував, унаслідок чого утворилася заборгованість.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 23.06.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено її розгляд у судовому засіданні з викликом учасників.

Ухвалою суду, яка направлена відповідачу в установленому порядку, було надано строк для подання відзиву на позов. У встановлений строк відповідач відзив на позов не подав.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

За таких обставин та за відсутності заперечень позивача, відповідно до ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Нарахування плати за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 , здійснюються за особовим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим на ім`я відповідача.

Згідно з відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру № 2920170 від 23.06.2026 зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 .

05.08.2014 в газеті «Хрещатик» № 110 (4510) було опубліковано повідомлення про публічний договір (оферту) про надання ПрАТ «АК «Київводоканал» як виконавцем житлово-комунальних послуг на підставі ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-IV послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), а також текст такого договору. Повідомленням визначено, що фізична особа (власник або квартиронаймач житлового приміщення у багатоквартирному будинку), яка користується цими послугами, вважається такою, що ознайомлена з умовами договору, погоджується з ними та приєднується до них; у разі відмови споживача від отримання послуг така відмова має бути оформлена письмово та направлена виконавцю для оформлення припинення надання цих послуг.

Відповідно до п. 1.1 Договору ПрАТ «АК «Київводоканал» зобов`язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

31.05.2021 на офіційному вебсайті позивача оприлюднено повідомлення про публічну пропозицію (оферту) про укладення публічного індивідуального договору приєднання про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, у зв`язку з чим з 01.07.2021 такий договір вважається укладеним. Згідно з п. 33 цього договору споживач вносить плату щомісяця не пізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, а п. 44 договору передбачено відповідальність у вигляді пені в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення.

Розмір внеску за обслуговування вузлів комерційного обліку для відповідного будинку встановлено розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.09.2019 № 1716 у розмірі 14,94 грн щоквартально.

Заяв або повідомлень про відмову від отримання послуг від відповідача до позивача не надходило, доказів зворотного матеріали справи не містять.

Як вбачається з довідки ПрАТ «АК «Київводоканал» від 04.06.2026 № 6404/8/8/02-26 та розрахунку заборгованості, за особовим рахунком № НОМЕР_1 за період з 01.01.2017 по 28.02.2026 обліковується заборгованість у розмірі 38 048,90 грн, з якої 35 676,39 грн - плата за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, 2 267,93 грн - плата за абонентське обслуговування і 104,58 грн - внесок за обслуговування вузла комерційного обліку.

Тим самим розрахунком на прострочені щомісячні платежі нараховано інфляційні втрати у розмірі 13 664,65 грн, 3% річних у розмірі 2 921,29 грн та пеню у розмірі 533,06 грн.

Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Договір про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення є публічним договором приєднання (ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України), умови якого є однаковими для всіх споживачів; він вважається укладеним, у тому числі, шляхом вчинення споживачем конклюдентних дій - фактичного споживання послуг.

Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (правова позиція Верховного Суду України від 20.04.2016 у справі № 6-2951цс15, підтверджена постановою Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17).

Заборгованість нараховано за період, що почався до введення в дію Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII (з 01.05.2019), тому до відносин сторін у частині до цієї дати застосовується Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-IV. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 13 цього Закону до комунальних послуг належали, зокрема, централізоване постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-IV відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснювалися виключно на договірних засадах, а виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об`єктів усіх форм власності був суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення (ч. 5 ст. 19). Праву споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги (п. 1 ч. 1 ст. 20) кореспондував його обов`язок оплачувати ці послуги у строки, встановлені договором або законом (п. 5 ч. 3 ст. 20).

Споживачем житлово-комунальних послуг є індивідуальний або колективний споживач, зокрема фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна та отримує житлово-комунальну послугу (пп. 6, 13 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»). Відповідно до ч. 3 ст. 9 цього Закону дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг, незалежно від реєстрації права власності.

Згідно зі ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом; частиною четвертою ст. 319 ЦК України встановлено, що власність зобов`язує.

Факт непроживання за адресою, за якою особа зареєстрована, сам по собі не звільняє її від обов`язку оплати наданих послуг: споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг за період тимчасової відсутності лише за умови письмового звернення до виконавця та документального підтвердження відсутності понад 30 календарних днів (п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»); доказів такого звернення матеріали справи не містять. Наявність або відсутність платіжного документа (рахунка) також не звільняє споживача від обов`язку оплатити фактично спожиті послуги, оскільки цей обов`язок виникає на підставі закону та публічного договору приєднання.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Як передбачено ст. 162 ЖК України, плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами, а строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (ст. 610 ЦК України). Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Невиконання грошового зобов`язання з оплати спожитих житлово-комунальних послуг є підставою для нарахування на суму боргу інфляційних втрат за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми (ч. 2 ст. 625 ЦК України). Зазначені нарахування є мірою відповідальності за порушення грошового зобов`язання та застосовуються незалежно від вини боржника.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Відповідно до ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг. Згідно з ч. 1 ст. 26 цього Закону пеня сплачується в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення; загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» на період дії воєнного стану було обмежено нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань і процентів річних на заборгованість населення за житлово-комунальні послуги. Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 № 1405 до постанови № 206 внесено зміни, якими відновлено нарахування неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань і процентів річних на таку заборгованість, за винятком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або які перебувають (перебували) в тимчасовій окупації.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд зазначає таке. Тарифи на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення є регульованими, встановленими у визначеному законом порядку та офіційно оприлюдненими. Розрахунок сформовано по особовому рахунку відповідача помісячно, окремо за кожною складовою плати, за встановленими тарифами. Відповідач належними та допустимими доказами розрахунок не спростував, контр-розрахунку, доказів оплати спожитих послуг чи звернення до виконавця за перерахунком не надав, а тому розрахунок приймається судом як належний доказ розміру заборгованості.

Суд вважає правомірним нарахування пені у розмірі 533,06 грн, здійснене в межах установленого п. 44 договору розміру та передбачених ч. 1 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обмежень, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» у редакції постанови від 29.12.2023 № 1405. Розрахунок пені відповідачем не спростовано.

Таким чином, позивач виконує умови договору належним чином, а відповідач ухиляється від виконання взятих на себе зобов`язань, що є порушенням норм чинного законодавства України. Доводи позивача стосовно наявного боргу відповідач належними доказами не спростував.

За таких обставин, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про повне задоволення позову.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати у вигляді судового збору підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 264, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення боргу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за період з 01.01.2017 по 28.02.2026 у розмірі 38 048,90 грн, 3% річних у розмірі 2 921,29 грн, інфляційні втрати у розмірі 13 664,65 грн, пеню у розмірі 533,06 грн, а також судовий збір у розмірі 3 328 грн.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал», код ЄДРПОУ 03327664, місцезнаходження: м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте Оболонським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Андрій ПУКАЛО