Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №754/12770/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/12246/26

Справа №754/12770/26

РІШЕННЯ

Іменем України

21 вересня 2026 року м. Київ

Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Коваленко І.І. розглянув у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін (в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів

Стислий виклад позиції сторін

15.07.2026 Позивачка, ОСОБА_1 , від імені якої діє її представниця - адвокатка Косєй Катерина Віталіївна, звернулася до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до Відповідача, ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дати пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

Крім того, Позивачка просить стягнути з Відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 19 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивачка зазначає, що 19.07.2019 між сторонами було зареєстровано шлюб, який розірвано рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 26.09.2025 у справі № 754/9586/25. Від шлюбу сторони мають малолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу дитина проживає разом із матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 , та перебуває на її повному утриманні. Позивачка вказує, що Відповідач є працездатним, однак ухиляється від виконання свого обов`язку щодо систематичного матеріального забезпечення дитини та не гарантує стабільної фінансової підтримки, що зумовило необхідність звернення до суду за захистом інтересів дитини.

31.07.2026 Відповідач через свою представницю - адвокатку Маслякову Тетяну Олександрівну подав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що не заперечує проти позовних вимог у частині стягнення аліментів на утримання малолітньої доньки у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) та визнає свій обов`язок утримувати дитину.

Водночас Відповідач зауважив, що до звернення Позивачки з позовом добровільно утримував дитину, що підтверджується розпискою про отримання Позивачкою коштів у розмірі 5 000 доларів США та 42 500,00 грн за період з 01.01.2025 по 30.06.2025.

Щодо вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 19 000,00 грн Відповідач заперечував, посилаючись на неспівмірність цієї суми зі складністю справи, яка є типовою та не потребує значного обсягу правового аналізу, відсутність деталізації часу за кожним видом робіт в акті наданих послуг, а також на свій фінансовий стан, зумовлений наявністю заборгованості за кредитами у розмірі 704 042,35 грн та відсутністю задекларованих доходів за формою ОК-7.

З огляду на це Відповідач подав клопотання про відмову у задоволенні вимог про стягнення витрат на правничу допомогу або зменшення їх розміру до розумного рівня.

05.08.2026 представниця Позивачки подала відповідь на відзив, у якій зауважила, що факт визнання Відповідачем обов`язку сплачувати аліменти у частці від доходу підтверджує обґрунтованість позовних вимог.

Щодо розписки про сплату коштів за перше півріччя 2025 року представниця Позивачка звернула увагу на те, що вона не є релевантною до періоду стягнення (з 15.07.2026) та не відповідає нотаріальній формі договору про сплату аліментів. Крім того, Позивачка долучила платіжні документи про перерахування Відповідачем аліментів у липні, серпні та вересні 2025 року по 1 700,00 грн щомісячно, наголосивши, що після вересня 2025 року платежі повністю припинилися.

Позивачка також зазначила, що наявність кредитів свідчить про оцінку банками платоспроможності Відповідача, а згідно з витягом Відповідач є власником автомобіля TOYOTA COROLLA, 2018 року випуску.

Щодо витрат на правничу допомогу Позивачка наполягає на їх деталізації в акті № 832 від 15.07.2026 та реальності сплати.

17.08.2026 Відповідач у поданому запереченні на відповідь на відзив підтвердив визнання вимог про стягнення аліментів та додатково звернув увагу суду на те, що акт приймання-передачі наданої правничої допомоги № 832 датований 15.07.2026, тоді як провадження у справі відкрито лише 21.07.2026, тому позиція акта щодо супроводу справи у суді першої інстанції та підготовки заяви про видачу рішення (3 000,00 грн) містить роботи, які об`єктивно не могли бути виконані на дату складення акта, що свідчить про недоведеність реальності таких витрат та підтверджує підстави для зменшення їх розміру.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ОЦІНКА СУДУ

19.07.2019 між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було зареєстровано шлюб, актовий запис № 1513 (доказ - копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 19.07.2019, виданого Печерським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві).

ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилася донька ОСОБА_5 (доказ - копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 05.03.2022, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), актовий запис № 361).

26.09.2025 Деснянський районний суд м. Києва у справі № 754/9586/25 (суддя Бабко В.В.) постановив заочне рішення, яким шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано (доказ - копія рішення від 26.09.2025, яке набрало законної сили).

Зареєстрованим місцем проживання Позивачки ОСОБА_1 та її малолітньої доньки ОСОБА_3 є адреса: АДРЕСА_2 (доказ - копії витягів з реєстру територіальної громади від 10.04.2025). Зареєстрованим місцем проживання Відповідача ОСОБА_2 є адреса: АДРЕСА_3 (доказ - копія витягу з реєстру територіальної громади від 10.04.2025).

Фактичне постійне проживання малолітньої ОСОБА_3 разом із матір`ю підтверджується копією акта про фактичне проживання від 09.07.2026, складеного комісією ОСББ "Місце Мрій 1Б", та копією довідки ОСББ "Місце Мрій 1Б" від 09.07.2026, за змістом яких Позивачка та її донька мешкають за адресою: АДРЕСА_1 , і дитина перебуває на повному утриманні матері.

На підтвердження часткового добровільного перерахування коштів Відповідачем Позивачка подала копії платіжних документів АТ "УКРСИББАНК": № 53737490410 від 26.07.2025 на суму 1 700,00 грн із призначенням "аліменти на утримання ОСОБА_3 "; № 54195250617 від 09.08.2025 на суму 1 700,00 грн із призначенням "аліменти на утримання ОСОБА_3 "; № 55429936305 від 15.09.2025 на суму 1 700,00 грн із призначенням "аліменти на утримання ОСОБА_3 ".

Майновий стан Відповідача додатково підтверджується копією витягу з повного комплексу перевірок фізичних осіб від 04.08.2026, згідно з яким за ОСОБА_2 зареєстровано легковий автомобіль TOYOTA COROLLA, 2018 року випуску, при цьому відомості про арешти рухомого майна чи перебування особи в процедурах банкрутства відсутні.

На підтвердження свого фінансового стану Відповідач надав: копію розписки від 30.06.2025, складеної Позивачкою ОСОБА_1 власноруч, про отримання від ОСОБА_2 коштів на утримання дитини у розмірі 5 000 доларів США та 42 500,00 грн за період з 01.01.2025 по 30.06.2025 із підтвердженням відсутності заборгованості за цей період; копію довідки з Бюро кредитних історій від 28.07.2026 № 001354446388, відповідно до якої ОСОБА_2 має заборгованість за кредитними договорами у розмірі 704 042,35 грн, з яких прострочена заборгованість дорівнює 162 021,09 грн; копію індивідуальних відомостей про застраховану особу за формою ОК-7 з Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, за змістом якої відомості про задекларовані доходи та сплату страхових внесків ОСОБА_2 за останні роки відсутні.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України "Про охорону дитинства").

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Стаття 181 СК України встановлює, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом (частина перша статті 183 СК України).

Згідно з частиною першою статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів; інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною другою цієї статті визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до частини першої статті 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно з частиною першою статті 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Відповідач у поданому відзиві на позовну заяву прямо визнав позовні вимоги щодо стягнення аліментів на утримання малолітньої доньки у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу).

Суд установив, що визнання Відповідачем позову в частині стягнення аліментів не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Суд бере до уваги доводи Відповідача про добровільну сплату коштів на утримання дитини в першому півріччі 2025 року згідно з розпискою від 30.06.2025.

Разом із тим, ураховуючи те, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову (частина перша статті 191 СК України), факт добровільної сплати коштів за попередній період не звільняє батька від обов`язку утримувати дитину надалі та не є підставою для відмови у задоволенні позову про стягнення аліментів.

За таких обставин Суд приймає визнання Відповідачем позову та ухвалює рішення про задоволення позовних вимог щодо стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що є розумним і достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини в її віці.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 134 ЦПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; (4) зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл витрат судом (стаття 141 ЦПК України).

Подібний висновок викладено у пункті 98 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).

Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивачка на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 19 000,00 грн Позивачка надала такі докази:

1) копію Договору про надання правничої допомоги та представництво інтересів № 832 від 07.07.2026, укладеного між ОСОБА_1 та адвокаткою Косєй К.В.;

2) копію Додатку № 1 від 07.07.2026 до Договору № 832 із переліком послуг та узгодженим розміром гонорару на суму 19 000,00 грн;

3) копію рахунку-фактури № 832 від 07.07.2026 на суму 19 000,00 грн;

4) копію платіжного документа АТ "УКРСИББАНК" № 273678437 від 07.07.2026 про перерахування Позивачкою коштів у сумі 19 000,00 грн на користь ФОП Косєй К.В. ;

5) копію Акта приймання-передачі наданої професійної правничої допомоги № 832 від 15.07.2026 на суму 19 000,00 грн із деталізацією робіт за окремими позиціями загальною тривалістю 6 годин:

Ознайомлення з документами клієнта, правовий аналіз обставин справи та проведення первинної консультації. Витрачений час: 1 година. Вартість: 3 000,00 грн.

Здійснення правового аналізу судової практики Верховного Суду, норм сімейного законодавства щодо стягнення аліментів та компенсації витрат на правничу допомогу. Витрачений час: 30 хвилин (0,5 години). Вартість: 2 000,00 грн.

Збір, аналіз і систематизація додатків (доказів), підготовка та подання позовної заяви про стягнення аліментів із вимогою про компенсацію витрат: Витрачений час: 3 години 30 хвилин (3,5 години). Вартість: 11 000,00 грн.

Здійснення супроводу судової справи: у суді першої інстанції, контроль руху справи, підготовка та подання заяви про видачу рішення суду та виконавчого листа, консультування Клієнта щодо процесуальних питань та подальшого захисту її прав. Витрачений час: 1 година. Вартість: 3 000,00 грн.

6) копію Ордера серії ВЕ № 1203900 від 15.07.2026 про надання правничої допомоги ОСОБА_1 у Деснянському районному суді м. Києва адвокаткою Косєй К.В.;

Під час визначення суми відшкодування суд має керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Верховний Суд сформулював сталу практику, за якою не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 135 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21).

Відповідно до частин четвертої, п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог щодо співмірності суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони (пункт 144 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23).

Оцінюючи співмірність заявленого до відшкодування розміру витрат у цій справі, Суд ураховує клопотання Відповідача про зменшення витрат та заперечення Позивачки.

Суд бере до уваги, що предмет спору стосується захисту прав малолітньої дитини та забезпечення її належного матеріального утримання, що має виняткове, першочергове значення для Позивачки як матері, з якою проживає 4-річна дитина. Звернення до суду за залученням професійного адвоката було вимушеним кроком у зв`язку зі зниженням розміру й нерегулярністю добровільних платежів з боку Відповідача.

Суд також ураховує обсяг фактично виконаної адвокатом Позивачки роботи, яка включала розробку процесуальної позиції, збір доказової бази з 16 додатків, складення позовної заяви та підготовку 05.08.2026 відповіді на відзив із наданням додаткових письмових доказів (квитанцій про сплату аліментів, витягу про транспортний засіб).

Водночас Суд, дослідивши Акт приймання-передачі наданої професійної правничої допомоги № 832 від 15.07.2026, установив, що у позицію 4 акта включено послугу "супровід справи у суді першої інстанції, контроль руху справи, підготовка заяви про видачу рішення суду та виконавчого листа" вартістю 3 000,00 грн.

З огляду на те, що ухвалу про відкриття провадження у справі постановлено лише 21.07.2026, тобто після складення акта, вказана частина робіт на момент подання позову фактично надана бути не могла. Пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України встановлює, що для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката визнається на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості. ЦПК України не перебачено можливість включення у відшкодування вартості майбутніх послуг.

Суд також бере до уваги, що ця справа про стягнення аліментів у частці від доходу розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, що не вимагало участі адвоката в судових засіданнях.

Ураховуючи виняткове значення справи для Позивачки, обсяг наданої правничої допомоги (в тому числі складення відповіді на відзив), а також керуючись критеріями реальності, розумності та співмірності, Суд вважає за можливе частково задовольнити клопотання Відповідача та зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, визначивши суму, що підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивачки, у розмірі 15 000,00 грн. У покладенні на Відповідача решти понесених Позивачкою витрат у сумі 4 000,00 грн слід відмовити.

Щодо розподілу судового збору.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" Позивачка звільнена від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

За правилами частини шостої статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до частини першої статті 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі звільнення позивача від сплати судового збору - про стягнення з відповідача на користь держави 50 відсотків судового збору.

З урахуванням визнання Відповідачем позову в частині стягнення аліментів до початку розгляду справи по суті, з Відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 50 відсотків від встановленої ставки за вимогу немайнового характеру, що становить 532,48 грн (з урахування коефіцієнту 0,8).

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 76-82, 89, 133, 134, 137, 141, 142, 206, 259, 263-265, 273, 279, 354, 430 ЦПК України, статтями 141, 150, 180-183, 191 СК України, Суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 15.07.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 15 000,00 грн (п`ятнадцять тисяч гривень 00 копійок).

У задоволенні решти вимог ОСОБА_1 щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Позивачка (Стягувач): ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ; ІНФОРМАЦІЯ_3 ).

Відповідач (Боржник): ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_4 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення підписано 21.09.2026

Суддя Інна КОВАЛЕНКО