Вирок від 21 вересня 2026 р. у справі №709/1442/26 — Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 709/1442/26

1-кп/709/186/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 року селище Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області кримінальне провадження № 12026250370000718, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.06.2026,

за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Червоногірка Чорнобаївського району Черкаської області, українця, громадянина України, котрий проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, непрацюючого, особою з інвалідністю, депутатом, учасником бойових дій не являється, на утриманні має малолітню дочку, РНОКПП НОМЕР_1 , засудженого згідно з вироком Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 29.04.2026 у справі № 709/551/26 за ч. 1 ст. 382 КК України до покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі з іспитовим терміном на 1 (один) рік,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

- прокурора - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

- обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

в с т а н о в и в:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним та статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

ОСОБА_4 , будучи згідно з постановою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 25.12.2025 у справі № 709/2278/25, котра набрала законної сили 06.01.2026, позбавленим права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік та будучи засудженим згідно з вироком Чорнобаївського районного суду від 29.04.2026 у справі № 709/551/26 за ч. 1 ст. 382 КК України до покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі з іспитовим терміном на 1 (один) рік, достовірно знаючи про те, що постановою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 25.12.2025 у справі

№ 709/2278/25 його притягнуто до адміністративної відповідальності, у тому числі до позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, тобто терміном дії до 25.12.2026, діючи умисно, маючи реальну можливість виконати вказану постанову, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, з метою невиконання постанови суду, що набрала законної сили, маючи реальну можливість її виконати, повторно керував транспортним засобом 24 червня 2026 року.

Так, 24 червня 2026 року о 15 годині 35 хвилини ОСОБА_4 керував автомобілем марки ВАЗ 2107, державний номерний знак НОМЕР_2 та був зупинений поліцейським офіцером громади ВПД № 2 Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_7 по вул. Затишній, буд. 2 в селищі Чорнобай Золотоніського району Черкаської області.

Суд визнає доведеним наведене обвинувачення та кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 382 КК України, як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили, вчинене особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею.

ІІ. Позиція учасників провадження.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального порушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України визнав повністю, від надання пояснень відмовився.

Прокурор у судовому засіданні повністю підтримав пред`явлене ОСОБА_4 обвинувачення. Оцінюючи характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а також дані про особу обвинуваченого, прокурор висловив позицію щодо доцільності призначення обвинуваченому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з призначенням додаткового покарання у виді заборони займатися діяльністю, пов`язаною з транспортом строком на 3 роки; враховуючи вирок Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 29.04.2026, згідно з яким ОСОБА_4 засуджений за ч. 1 ст. 382 КК України до покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі з іспитовим терміном на 1 (один) рік, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, частково приєднати невідбуту частину покарання - 6 місяців та призначити остаточне покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права займатися діяльністю, пов`язаною з транспортом строком на 3 роки.

ІІІ. Оцінка Суду

Окрім визнання вини обвинуваченим ОСОБА_4 , його вина підтверджується дослідженими в ході судового розгляду доказами, які є належними, допустимими, достовірними та узгоджуються між собою, а саме:

- протоколом огляду місця події від 24.06.2026, складеним слідчим СВ Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області капітаном поліції ОСОБА_8 , за участю спеціаліста ОСОБА_9 та користувача транспортного засобу ОСОБА_4 , згідно з відомостями якого, 24.06.2026 у період з 17 год. 01 хв. до 17 год. 06 хв. проведено огляд АДРЕСА_2 . Під час огляду на правому узбіччі вказаної вулиці було виявлено автомобіль марки ВАЗ-2107 червоного кольору, державний номерний знак НОМЕР_3 . Біля автомобіля перебував ОСОБА_4 , який пояснив, що, знаючи про позбавлення його права керування транспортними засобами, сів за кермо зазначеного автомобіля для перевезення дружини та дитини до лікарні. До протоколу долучено фототаблицю, на якій зафіксовано вказаний транспортний засіб;

- копіями службових посвідчень поліцейських ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , що підтверджують їх повноваження як працівників поліції під час документування зазначених подій;

- даними журналу обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора і карт пам`яті, копіювання цифрової інформації Чорнобаївського РП, згідно з якими 24.06.2026 поліцейський ОСОБА_10 отримав бодікамеру з інвентарним номером 965545, за допомогою якої здійснювалася відеофіксація службової діяльності та обставини вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому діяння;

- даними журналу виїзду та повернення транспортних засобів ВПД № 2 Золотоніського РВП, згідно з якими під час несення служби та патрулювання на території Чорнобаївської територіальної громади поліцейський ОСОБА_7 використовував службовий автомобіль «Renault Duster», д.н.з. НОМЕР_4 ;

- даними дорожнього листа № 267 від 24.06.2026, згідно з якими поліцейський ОСОБА_7 ніс службу на території Чорнобаївської територіальної громади з 09 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. 24.06.2026, здійснюючи патрулювання у складі наряду;

- даними протоколу перегляду відеозапису від 26.06.2026, та долученими до нього відеозаписами з відеореєстратора службового автомобіля та портативного відеореєстратора поліцейського ОСОБА_10 , інвентарний номер 9655-45, які були досліджені судом безпосередньо в судовому засіданні. На цих відеозаписах зафіксовано рух автомобіля ВАЗ червоного кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 . Після зупинки вказаного транспортного засобу з автомобіля вийшов ОСОБА_4 . На прохання поліцейського надати посвідчення водія ОСОБА_4 повідомив, що такого посвідчення не має, оскільки має лише посвідчення водія тракториста. На запитання поліцейського, чи відомо йому про те, що він позбавлений права керування транспортними засобами, ОСОБА_4 відповів, що йому це відомо. Крім того, ОСОБА_4 повідомив поліцейським, що обізнаний із тим, що не має права сідати за кермо транспортного засобу;

- даними постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ББА № 331503 від 24.06.2026, згідно з якою ОСОБА_4 24.06.2026 о 15 год. 37 хв. у селищі Чорнобай по вул. Центральній керував автомобілем ВАЗ-2107, державний номерний знак НОМЕР_3 , перед поворотом не подав сигнал світловим покажчиком відповідного напрямку, чим порушив вимоги п. 9.2 «б» Правил дорожнього руху, а також не мав при собі поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив вимоги п. 2.1 «ґ» Правил дорожнього руху. Матеріали адміністративних справ були об`єднані відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, а за результатами їх розгляду лейтенант поліції ОСОБА_7 застосував до ОСОБА_4 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень;

- відповідно до постанови Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 25.12.2025 у справі № 709/2278/25 ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Зазначена постанова набрала законної сили 06.01.2026;

- згідно з вироком Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 29.04.2026 у справі № 709/551/26 ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України і призначено йому покарання у виді 1 (один) рік позбавлення волі. Звільнено ОСОБА_4 відповідно до

ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік. Покладено на ОСОБА_4 згідно з п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання. постановлено вирок Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 16.03.2026 стосовно ОСОБА_4 виконувати самостійно (без звернення до виконання через сплату штрафу).

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду повідомив, що проходить службу на посаді поліцейського офіцера громади сектору превенції відділу поліцейської діяльності № 2 Золотоніського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області. Цього року, точної дати не пам`ятає, він спільно з поліцейським ОСОБА_10 здійснював патрулювання вулиць селища Чорнобай. Під час патрулювання вони помітили, як водій автомобіля ВАЗ 2107 червоного кольору рухався по вул. Центральній та під час повороту на вул. Затишну не ввімкнув покажчик повороту. За допомогою проблискових маячків та звукового сигналу вони подали водієві сигнал про зупинку, на який останній відреагував та зупинив автомобіль. Після цього вони представилися, попросили водія пред`явити посвідчення водія, встановили його особу, яким виявився ОСОБА_4 . Під час перевірки встановлено, що ОСОБА_4 не має права керування транспортними засобами, оскільки позбавлений такого права, а також неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності. За результатами виявленого правопорушення ними складено відповідні адміністративні матеріали, а на місце події викликано слідчо-оперативну групу. ОСОБА_4 не заперечував факту керування транспортним засобом, будучи позбавленим права керування транспортними засобами.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснив, що проходить службу на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності № 2 Золотоніського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області. ОСОБА_4 знає, оскільки неодноразово складав стосовно нього як поліцейський протоколи про адміністративні правопорушення, зокрема за ч. 5 ст. 126 КУпАП. На початку червня, точної дати не пам`ятає, він здійснював патрулювання території Чорнобаївського району спільно з поліцейським ОСОБА_11 . Під час патрулювання вони помітили автомобіль ВАЗ 2107 червоного кольору, за кермом якого перебував ОСОБА_4 . Автомобіль зупинився, після чого водій здійснив розворот та почав рухатися в напрямку центру села, при цьому під час здійснення маневру на вул. Затишну не ввімкнув покажчик повороту. У зв`язку з цим вони наздогнали вказаний автомобіль та зупинили його. Після зупинки представилися, попросили водія пред`явити документи та встановили його особу. За допомогою планшета перевірили інформацію щодо права ОСОБА_4 на керування транспортними засобами та встановили, що останній дійсно позбавлений такого права. ОСОБА_4 не заперечував факту керування автомобілем, будучи позбавленим права керування транспортними засобами. На місце події було викликано слідчо-оперативну групу.

Оцінюючи кожний доказ окремо з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для ухвалення відповідного процесуального рішення, суд дійшов таких висновків.

Досліджені докази є належними, оскільки стосуються предмета доказування у цьому кримінальному провадженні, визначеного ст. 91 КПК України, а саме підтверджують подію кримінального правопорушення, час, місце та спосіб його вчинення, а також вину обвинуваченого ОСОБА_4 у формі умислу.

Зазначені докази є допустимими, оскільки одержані уповноваженими службовими особами у порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом, з дотриманням належної процесуальної форми їх фіксації та без порушення конституційних прав і свобод учасників кримінального провадження; клопотань про визнання будь-якого з доказів недопустимим сторонами не заявлялося.

Досліджені докази є достовірними та узгоджуються між собою, оскільки походять із різних, не пов`язаних одне з одним джерел - процесуальні документи (протоколи, постанови, журнали обліку), речові докази (відеозаписи), показання свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , а також визнання вини самим обвинуваченим, - і при цьому в повній мірі кореспондуються між собою в частині часу, місця, способу вчинення кримінального правопорушення та обізнаності ОСОБА_4 про позбавлення його права керування транспортними засобами, не мають взаємних суперечностей і не викликають у суду обґрунтованих сумнівів щодо їхньої правдивості.

За таких обставин суд, керуючись ст. 94 КПК України, дійшов висновку, що сукупність досліджених доказів є достатньою та узгодженою, що дає підстави вважати доведеною поза розумним сумнівом винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України.

ІV. Призначення покарання

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, а також дані про особу винного.

Встановлено, що ОСОБА_4 на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.

ОСОБА_4 має незняту та непогашену судимість, а саме був засуджений вироком Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 29.04.2026 у справі № 709/551/26 за ч. 1 ст. 382 КК України до покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі з іспитовим терміном на 1 (один) рік. На ОСОБА_4 покладено згідно з п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання. Також постановлено вирок Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 16.03.2026 стосовно ОСОБА_4 виконувати самостійно (без звернення до виконання через сплату штрафу).

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 відповідно до статті 66 КК України є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.

Обставин, які б суттєво знижували ступінь тяжкості вчиненого злочину та являлись передумовою для застосування ст. 69, 69-1, 75 КК України, судом не встановлено.

Із урахуванням установлених обставин кримінального провадження, даних про особу обвинуваченого, характеру та ступеня тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, предмета посягання, способу, місця та часу вчинення злочину, форми вини, мотивів і мети кримінального правопорушення, а також обставин, що характеризують обвинуваченого, суд, оцінивши пропозиції прокурора та обвинуваченого, дійшов висновку про призначення ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 78 КК України у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 КК України.

Частина 1 статті 71 КК містить імперативну вимогу про призначення судом покарання за сукупністю вироків (шляхом повного або часткового приєднання до покарання, призначеного за новим вироком, невідбутої частини покарання за попереднім вироком) у випадку, коли засуджений вчинив нове кримінальне правопорушення після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання.

Приєднання невідбутої частини покарання, призначеного за попереднім вироком, є обов`язком суду, який призначає покарання за сукупністю вироків.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", за сукупністю вироків (ст. 71 КК України) покарання призначається, коли засуджена особа до повного відбування основного чи додаткового покарання вчинила новий злочин, а також коли новий злочин вчинено після проголошення вироку, але до набрання ним законної сили.

Оскільки ОСОБА_4 був засуджений вироком Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 29.04.2026 у справі № 709/551/26 за ч. 1 ст. 382 КК України до покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі з іспитовим терміном на 1 (один) рік, вчинив нове кримінальне правопорушення 24.06.2026, тобто під час іспитового строку, суд вважає за необхідне призначити йому покарання за правилами ст. 71 КК України.

При застосуванні правил ст. 71 КК України суд враховує, що остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим, ніж покарання, призначене за новий злочин, і ніж невідбута частина покарання за попереднім вироком.

Слід зазначити, що визначаючи ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю вироків, суд урахував правову позицію, висловлену у постанові ККС ВС від 18.02.2025 у справі № 369/18964/23, застосування котрої згідно зі ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2.06.2016 № 1402-VIII є обов`язковою для суду першої інстанції. У цій постанові ВС вказав на те, що «у випадку вчинення особою кримінального правопорушення під час іспитового строку, покарання, від якого вона була звільнена з випробуванням, вважається невідбутою частиною покарання та стає реальним, яке має приєднуватися до покарання за новим вироком. Таким чином, звільнення від покарання з випробуванням не вважається невід`ємною частиною покарання, призначеного попереднім вироком, а лише способом виконання такого покарання, який змінюється на реальне відбування покарання у випадку вчинення нового кримінального правопорушення під час іспитового строку».

Суд вважає необхідним призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 3 (трьох) років 1 місяця позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки. Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України, мети покарання.

Суд не вбачає підстав для повторного звільнення ОСОБА_4 від відбування призначеного йому покарання з випробуванням. Приймаючи таке рішення, суд виходить не лише з факту вчинення ОСОБА_4 нового кримінального правопорушення у період іспитового строку, а оцінює його поведінку в сукупності з характером вчиненого кримінального правопорушення та обставинами попереднього засудження.

Як встановлено судом, раніше ОСОБА_4 вже було призначено остаточне покарання у виді одного року позбавлення волі та надано можливість не відбувати його реально із застосуванням випробування строком на 1 рік. Отже, держава в особі суду вже надала йому можливість довести своє виправлення без ізоляції від суспільства та без фактичного відбування покарання. Однак надана йому можливість належної правомірної поведінки свого призначення не виконала, оскільки у період іспитового строку ОСОБА_4 знову вчинив кримінально каране діяння.

При цьому, істотне значення для оцінки особи ОСОБА_4 має те, що у цьому кримінальному провадженні його визнано винним в умисному невиконанні судового рішення, яке набрало законної сили, відповідно до якого його було позбавлено права керування транспортними засобами. Таким чином, характер нового кримінального правопорушення свідчить не про випадкове чи необережне порушення встановлених законом правил, а про свідоме невиконання конкретної заборони, встановленої судом. ОСОБА_4 був обізнаний про позбавлення його права керування транспортними засобами, однак, незважаючи на це та перебуваючи під впливом раніше призначеного кримінального покарання з випробуванням, умисно повторно не виконав судове рішення.

На переконання суду, така поведінка свідчить про те, що попереднє засудження, призначення покарання та застосування до ОСОБА_4 випробування не забезпечили досягнення цілей кримінально-правового впливу та не сформували у нього належного ставлення до встановлених законом обмежень і обов`язковості виконання судових рішень.

За таких обставин суд не знаходить достатніх підстав для висновку, що виправлення ОСОБА_4 можливе без реального відбування призначеного покарання. Навпаки, його поведінка після попереднього засудження свідчить про те, що надана йому раніше можливість виправлення без ізоляції від суспільства не була використана належним чином. Повторне застосування до ОСОБА_4 звільнення від відбування покарання з випробуванням за таких обставин фактично означало б повторне надання йому можливості уникнути реального відбування покарання попри те, що попереднє застосування такого заходу не запобігло вчиненню ним нового кримінального правопорушення, у тому числі умисного невиконання судового рішення. На думку суду, це не відповідало б принципам індивідуалізації кримінальної відповідальності та покарання, а також не забезпечувало б належного запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Враховуючи наведене, з огляду на вчинення ОСОБА_4 нового умисного кримінального правопорушення у період іспитового строку, його характер, пов`язаний з умисним невиконанням судового рішення, попереднє застосування до нього випробування та відсутність належного виправного результату від такого заходу, суд дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_4 без реального відбування призначеного покарання є неможливим. Тому підстав для повторного застосування положень статті 75 КК України суд не вбачає.

VI Інші рішення, щодо питань, які вирішуються Судом при ухваленні вироку

Цивільний позов у справі не заявлявся.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 на момент ухвалення вироку не обраний і підстав для його обрання суд не вбачає.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Витрати на залучення експерта відсутні.

За цих підстав, керуючись ст. 349, 368, 370-371, 373-374, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового складання покарань, до покарання, призначеного цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 29.04.2026 у справі № 709/551/26 за ч. 1 ст. 382 КК України.

Остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 3 (трьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Строк відбуття покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_4 необхідно рахувати з моменту затримання під час приведення вироку до виконання.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 не обирати.

Речові докази по справі:

- DVD-диск де маються відеозаписи з портативного відеореєстратора ПОГ СП ВПД № 2 Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 та відеореєстратора зі службового автомобіля марки «Renault Duster», д.н.з. НОМЕР_4 , за 24.06.2026, що зберігаються при матеріалах кримінального провадження № 12026250370000718 від 25.06.2026,- залишити при матеріалах кримінального провадження;

Копію вироку вручити учасникам судового провадження.

Вирок суду може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду через Чорнобаївський районний суд Черкаської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1