Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №707/3643/26 — Черкаський районний суд Черкаської області

707/3643/26

2-а/707/40/26

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

21 вересня 2026 Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Суходольського О.М.,

за участю секретаря Культенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження в залі суду в м. Черкаси адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 через свого представника Накоп`юка Я.В. звернувся до суду із позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в якій просить суд визнати протиправною та скасувати постанову №R687127 від 13.08.2026 про адміністративне правопорушення якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та застосовано стягнення у виді штрафу у розмірі 17000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що у серпні 2026 року ОСОБА_1 виявлено, що у застосунку «Резерв+» відображаються відомості про наявність порушень правил військового обліку, зокрема: «Не пройшли (відмовились від проходження) ВЛК», у зв`язку з чим 11.02.2026 ІНФОРМАЦІЯ_3 направлено звернення до правоохоронних органів для примусового затримання та доставлення до органів ТЦК та СП для оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення. З огляду на вказане, 10.08.2026 позивачем згідно зі ст. 279-9 КУпАП через застосунок «Резерв+» (електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста) відправлено запропоновану сервісом заяву щодо неоспорення порушення та згоду на притягнення до адміністративної відповідальності за його відсутності.

Так, начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 винесено постанову від 13.08.2026 №R687127 про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 17000 грн за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, відповідно до якої вбачається, мовою тексту: «За результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не пройшов(ла) (відмовився(лась) від проходження) ВЛК (п.2 розділу ІІ ЗУ “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав в/сл та поліцейських на соціальний захист”, чим допустив(ла) порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Враховуючи, що громадянин (громадянка) ОСОБА_1 скоїв(ла) адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 Ст. 210-1 КУпАП.

Представник позивача зазначає, що оскаржувана постанова усупереч приписам ст. 279-9 КУпАП не відповідає вимогам статті 247, 280, 283 КУпАП, а тому підлягає скасуванню, а провадження відносно позивача закриттю.

Ухвалою судді від 19.08.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_4 копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення. Відповідачу було встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали, для подання відзиву на позовну заяву і усіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. У зазначений строк відповідачі відзиву на позовну заяву не подали. Із заявами та клопотаннями до суду не зверталися.

Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються, відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, судом встановлено.

Сторони в судове засідання не викликались відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України.

Про дату та місце розгляду справи сторони були повідомлені в порядку п. 2 ч. 1 ст. 127 КАС України.

З наданих позивачем письмових доказів, які не заперечуються стороною відповідача, є достовірними, повними та належними, судом встановлено наступні обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку як військовозобов`язаний у ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копіями військово-облікового документа позивача, сформованого 28.07.2026 року у застосунку «Резерв+». Також, міститься інформація, про звернення 28.07.2026 до Нацполіції, у зв`язку з відмовою від проходження ВЛК.

13.08.2026 ТВО начальник ІНФОРМАЦІЯ_4 виніс стосовно ОСОБА_1 постанову №R687127 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Згідно із вказаною постановою за результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, ОСОБА_1 не пройшов(ла) відмовився(лась) від проходження ВЛК (п.2 розділу ІІ ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав в/сл та поліцейських на соціальний захист», чим допустив(ла) порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Враховуючи, що громадянин ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, постановлено накласти на нього штраф у сумі 17 000,00 грн.

Зі змісту вказаної постанови також вбачається, що вона винесена за наявності поданої особою заяви, в якій вона зазначає, що не оспорює допущене порушення, та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. Дата надходження заяви14.08.2026, спосіб надходження заяви через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста, короткий зміст заяви повідомлення про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з порушенням правил військового обліку (законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію).

Згідно ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.

Частинами 1, 3 ст. 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 279-9 КУпАП передбачено, що у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених ст. 210 і 210-1 цього Кодексу, але не пізніше дня розгляду справи про таке адміністративне правопорушення, особа може звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України, в якому вона перебуває на обліку, із заявою, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. Зазначена заява подається особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, особисто в письмовій формі або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України протягом трьох днів після отримання такої заяви зобов`язані перевірити викладені у ній фактичні дані про визнання особою правопорушення та надання нею згоди на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності і з дотриманням вимог ст. 247, 280, 283 цього Кодексу винести постанову по справі, у тому числі без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

За приписами ст. 280 КУпАП при розгляді справи орган (посадова особа) зобов`язаний з`ясувати, зокрема: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно зі ст. 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (ст. 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішенні справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 210-1 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Частиною 3 цієї статті визначено, що вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За визначенням, наведеними у Законі України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», введено в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022 року строком на 30 діб, який продовжувався і триває дотепер.

Згідно Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено загальну мобілізацію.

Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Згідно абзацу першого частини першої ст. 22 Закон України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності та повноті, перевіривши кожен доказ з точки зору належності, достовірності, достатності та достовірності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази відправлення ОСОБА_1 повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 13.08.2026.

Також, оскаржувана постанова №R687127 від 13.08.2026 не містить відомостей щодо мети виклику ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 , не містить відомостей про день і час явки за викликом та реєстраційний номер повістки, що унеможливлює притягнення такої особи до адміністративної відповідальності за порушення вимог ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Крім того, суд бере до уваги доводи позивача про сплив строків притягнення до адміністративної відповідальності (ст. 38 КУпАП).

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчилися строки, передбачені статтею 38 КУпАП . Разом з цим, ч. 9 ст. 38 КУпАП (спеціальна норма) встановлено, що адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Пунктом 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» визначено, мовою тексту: «Установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.» При цьому КУпАП не містить визначення поняття «триваюче» правопорушення, проте, в теорії адміністративного права під триваючим правопорушенням розуміють тривале невиконання вимог правової норми у вигляді дії або бездіяльності. При цьому характер триваючого правопорушення оцінюється у кожному конкретному випадку індивідуально. Верховний Суд у постанові від 11.04.2018 у справі № 804/401/17 зазначив, що триваюче правопорушення – це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону. Адміністративне правопорушення, передбачене ст. 210-1 КУпАП, тобто порушення військовозобов`язаними чи призовниками законодавства про військовий обов`язок і військову службу, зокрема, непроходження медичного огляду до 05 червня 2025 року, не носить характеру триваючого, а є одноактним, вичерпується фактом не вчинення дій до визначеної дати та часу.

Водночас початок перебігу строку накладення адміністративного стягнення слід пов`язувати з днем його виявлення. Днем виявлення правопорушення слід вважати день , коли уповноважений на складення протоколу про адміністративне правопорушення орган ТЦК та СП отримав будь-які відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення. При цьому, день виявлення адміністративного правопорушення не тотожний дню складення постанови та/або направлення звернення у порядку ст. 259 КУпАП. Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах № 461/1393/16-а від 21.11.2019, № 149/2498/17 від 28.02.2019 та ін. При цьому презюмується, що станом на 06.06.2025 уповноваженим особам ТЦК та СП достовірно було відомо, що Позивач не пройшов повторний медичний огляд до 05.06.2025, а тому 06.09.2025 (06.06.2025 + 3 місяці) сплинули строки накладення адміністративних стягнень. Таким чином, у порушення ч. 2 ст. 279-9 КУпАП постанова від 13.08.2026 № R687127 винесена без дотримання вимог п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, а тому підлягає скасуванню, а провадження відносно Позивача – закриттю

Таким чином, недотримання відповідачем процедурних приписів законодавства України про адміністративні правопорушення, передбачених, зокрема, ст.ст. 247, 280, 283 КУпАП, є підставою для скасування оскаржуваної постанови. На обов`язок доведення саме відповідачем як суб`єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24.04.2019 (справа №537/4012/16-а), від 08.11.2018 (справа № 201/12431/16-а), від 23 жовтня 2018 року (справа № 743/1128/17), від 15.11.2018 (справа № 524/7184/16-а). Таким чином, відповідач не надав жодних доказів на спростування доводів позивача.

Зважаючи на вищевикладене суд вважає, що оскаржувана постанова №R687127 від 13.08.2026 прийнята з порушенням чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню з закриттям справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки судом задоволено позовні вимоги повністю, за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у сумі 532,48 грн.

Керуючись ст. 2, 5, 9, 72-76, 243, 245, 250, 286 КАС України, суд,-

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Скасувати постанову №R687127 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 13.08.2026, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 було притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн

Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 шляхом безспірного списання коштів з ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 532 грн. 48 коп.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з моменту складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючий в АДРЕСА_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 .

Суддя: О. М. Суходольський