Постанова від 17 вересня 2026 р. у справі №707/4034/26 — Черкаський районний суд Черкаської області

707/4034/26

3/707/1017/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2026 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі судді Волкової Н.С., розглянувши в приміщенні суду в м. Черкаси матеріали, які надійшли від Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 154 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №983839 від 27.08.2026, 23.08.2026 близько 18 години особа породи «Овчарка», за якою доглядає ОСОБА_1 задавила 13 качок, що належить ОСОБА_2 , чим останній було заподіяно майнову шкоду.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення не визнав, вказав, він дійсно підгодовує собаку породи «овчарка» чорного окрасу, але він її на своє подвір`я не впускає, власником даної собаки він не є, а тому відповідальності за її дії він не несе.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд виходить з такого.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № ВАД №983839 від 27.08.2026 встановлено, що ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 154 КУпАП.

Згідно диспозиції ч. 3 ст. 154 КУпАП, адміністративне стягнення накладається за утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях), що спричинили заподіяння шкоди здоров`ю людини або її майну.

Тобто, адміністративна відповідальність за ч.3 ст.154 КУпАП України настає у разі вчинення тих дій, передбачених ч. 1 ст. 154 КУпАП, що спричинили заподіяння шкоди здоров`ю людей або їх майну.

Проте, в матеріалах справи відсутні документи, які б посвідчували те, що собака породи «Овчарка» належить саме ОСОБА_1 , а не іншій особі. Відсутність таких документів, в подальшому, у разі доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним інкримінованого правопорушення та наявності підстав для конфіскації тварини, унеможливить виконання рішення суду.

Крім того, положення ст. 154 КУпАП передбачають конфіскацію собаки, однак в протоколі немає жодних відомостей про огляд та вилучення тварини, не зазначено ознак тварини: окрас, вік собаки та інші прикмети, за якими вона має бути ідентифікована при проведенні її обов`язкової конфіскації, а також не містить даних про місце знаходження чи перебування вказаної собаки (акт вилучення чи залишення власнику на відповідальне зберігання), що створює перешкоду у подальшому виконанні постанови суду.

Європейський суд з прав людини в рішеннях по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Лавенте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказував на те, що, оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові у справі № 463/1352/16-а від 08.07.2020 у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-IV від 23.02.2006 р. суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Судом враховується, що в матеріалах справи відсутні необхідні і достатні докази того, що підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП.

Суд зважає при цьому, що протокол про адмінправопорушення, хоч і є джерелом доказів, однак за своєю процесуальною суттю є фіксацією правопорушення, та інформація, яка в нього вноситься повинна ґрунтуватися на первинних доказах, зокрема на візуальних спостереженнях, фото- та відео- фіксації, поясненнях свідків тощо.

При цьому суд наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази на користь обвинувачення, адже діючи таким чином, він неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

Водночас у рішеннях ЄСПЛ у справах «Малофєєв проти Росії» від 30.05.2013 р. та «Карелін проти Росії» від 20.09.2016 р. наголошується, що суд не має права самостійно відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки в такому випадку обвинувачення буде підтримуватися самим судом, що матиме наслідком порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене суд вважає, що у днях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбачений ч. 3 ст. 154 КУпАП, а тому провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 154 КУпАП відносно нього слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, оскільки у відповідності до вимог ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Керуючись ст.ст. 9, 33, 184, 221, 247, 276, 277, 283, 284 КУпАП, суд,

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст.154 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю в його діях складу правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Черкаський районний суд Черкаської області. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: Н. С. Волкова