Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №711/8193/26 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Справа № 711/8193/26

Номер провадження 3/711/1973/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року м. Черкаси

Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Комплєктова Т.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції (протокол серії ЕПР1 № 733528, протокол серії ЕПР1 № 733532), про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, мешканки АДРЕСА_1 , ІПН в матеріалах справи відсутній,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 і ст. 122-4 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу серії ЕПР1 № 733532, ОСОБА_1 29.07.2026 о 17 год. 00 хв., керуючи автомобілем «ЗАЗ SENS», д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Благовісній, 222 в м. Черкаси, порушуючи вимоги п. 2.3.б Правил дорожнього руху України, не була уважною, не дотрималася безпечної дистанції та здійснила наїзд на припаркований автомобіль «SUZUKI LIANA», д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок чого автомобілі отримали пошкодження з матеріальними збитками, чим вчинила правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 124 КУпАП.

Також, відповідно до протоколу серії ЕПР1 № 733528, ОСОБА_1 29.07.2026 о 17 год. 00 хв., керуючи автомобілем «ЗАЗ SENS», д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Благовісній, 222 в м. Черкаси, порушуючи вимоги п. 2.10 «а» Правил дорожнього руху України, стала учасником дорожньо-транспортної пригоди, місце якої залишила, чим вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 122-4 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що 29.07.2026 о 17.00 год. у дворі будинку по вул. Благовісній, 222 в м. Черкаси керуючи автомобілем «ЗАЗ SENS», д.н.з. НОМЕР_1 , вона здійснювала маневр виїзду з паркувального місця і під час маневру не відчула удару чи звуку зіткнення, була впевнена, що автомобілі лише доторкнулися. Потім до неї підійшов свідок і почав кричати, що їй повезло, бо у нього вже був вдарений бампер. З його боку не було пропозиції про виклик поліції, вона була впевнена, що ніякого ДТП не було і звичайно, якби він сказав, що викликає поліцію, то вона би дочекалася і поліцейські б побачили, що ушкодження бамперу були до цієї події, це видно на фотографіях. Також на фото - скріншот з відеозапису, які вона надала суду, видно, що цей автомобіль раніше рухається вже з пошкодженим бампером. І якби поліція відразу скла акт обстеження автомобіля потерпілого, то було б видно, що пошкодження застаріле і воно не на тій висоті, на якій бампер її автомобіля. Тому вона думає, що поліцію спеціально викликали вже після того, як вона поїхала. Вона би не відмовилася від виклику поліції, але свідок нічого не казав з цього приводу, лише поводив себе по-хамськи, кричав.

Свідок ОСОБА_2 пояснив, що приблизно о 17.00 год. вийшов з собакою, попереду стояв автомобіль його дружини ОСОБА_3 , біля неї поруч стояв автомобіль «ЗАЗ SENS» і потихеньку котився, він крикнув, авто підкотилося, вжало бампер позаду зправа, а потім зупинилося і заднім ходом об`їхало авто його дружини, за кермом була жінка. Він підійшов до водійки і сказав, що вона пошкодила автомобіль його дружини, а вона відповіла, що нічого не було, вона нічого не робила. Їх автомобіль сірий, а у ОСОБА_1 сріблястий, схожий на чорний. Вона своїм переднім бампером пошкодила задній правий кут авто дружини. Пошкодження залишились у вигляді тріснутої фарби. Спочатку піднявся додому, повідомив дружину, вона сказала викликати поліцію, він викликав, взяв у сусіда відео з камери відеоспостереження. Поліція теж побачила тріснуту фарбу на автомобілі, переглянула відео, побачили факт ДТП, але це місце на бампері вже було зашпакльоване та пофарбоване до цього, оформили матеріали. Пошкодження бамперу автомобіля було і до цього ДТП. Рішення про виклик поліції приймав не він, а його дружина, оскільки це її автомобіль, вона ним розпоряджається, вона прийняла таке рішення, тому викликали поліцію.

Для визначення того, чи відповідали дії водія ОСОБА_1 . Правилам дорожнього руху та чи вчинила вона зазначені у протоколах адміністративні правопорушення, слід виходити з наступного.

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до положень КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Тобто, підставою для притягнення до відповідальності за ст.124 КУпАП є не будь-яке порушення правил дорожнього руху, а саме те порушення, яке знаходиться у причинному зв`язку із настанням наслідків.

Крім того, адміністративна відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП настає у разі залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п. 1.10 ПДР України, під залишенням місця дорожньо-транспортної пригоди слід розуміти дії учасника дорожньо-транспортної пригоди, спрямовані на приховання факту такої пригоди або обставин її скоєння, які спричинили необхідність проведення поліцейськими заходів щодо встановлення (розшуку) цього учасника та (або) розшуку транспортного засобу.

Тобто, об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП виражається у залишенні місця дорожньо-транспортної пригоди особами, до якої вони причетні, а суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу.

Для того, щоб особу притягнути до адміністративної відповідальності за вчинення вказаного адміністративного правопорушення, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

Склад адміністративного правопорушення це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому. Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення знаходить свій прояв у дії чи бездіяльності, що заборонені адміністративним правом, та залежить від місця, часу, обставин і способу скоєння адміністративного правопорушення тощо, а також від причинного зв`язку між діянням і шкідливими наслідками цього діяння, вчинення протиправного діяння в минулому, його системності.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

Як вбачається з відеозапису з камери відеоспостереження, водій автомобіля «ЗАЗ SENS», д.н.з. НОМЕР_3 рухається в дворі будинку по вул. Благовісній, 222 в м. Черкаси і здійснює маневр виїзду з паркувального місця, рухаючись досить повільно, наближаючись до автомобіля «SUZUKI LIANA», д.н.з. НОМЕР_2 та здійснює з ним контакт шляхом плавного дотику бамперів автомобілів. Крім того, судом були переглянуті фотографії, на яких зафіксовані ушкодження автомобілів, але встановити час і природу їх виникнення неможливо.

Виходячи з принципу верховенства права конституційна презумпція невинуватості особи поширюється і на обвинувачення її у вчиненні адміністративного правопорушення.

В судовому засіданні встановлено, що одним із доказів по справі про вчинення ДТП є відеозапис, який наданий працівниками поліції та приєднаний до матеріалів справи, однак поза розумним сумнівом він не доводить, що пошкодження відбулись саме за участі автомобіля під керуванням водія ОСОБА_1 , оскільки пошкодження вказані в схемі ДТП - у автомобіля «SUZUKI LIANA», д.н.з. НОМЕР_2 наявні на задній правій частині, не співпадають із зображеннями на фото чи відеозапису, що позбавляє суд можливості встановити трасологію слідів автомобілів один з якого сріблястого, а другий темного кольору, та не доводять безумовно той факт, що вони спричинені саме діями ОСОБА_1 , а не існували до цього.

Суд критично оцінює пояснення свідка ОСОБА_2 про те, що саме діями ОСОБА_1 були нанесені пошкодження автомобілю «SUZUKI LIANA», д.н.з. НОМЕР_2 , оскільки він сам вказує на те, що ця ділянка бамперу автомобіля була раніше пошкоджена, зашпакльована і пофарбована, а внаслідок ДТП фарба на цьому місці тріснула.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок відповідно до закону здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.

Відповідно до цієї ж статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження.

Презумпція невинуватості - є конституційною гарантією, яка закріплена статтею 62 Основного закону України та передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Положеннями ч.1 ст.11 Загальної Декларації прав людини від 10.12.1948р. та ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01.11.1950 р., ратифікованою Україною 17.97.1997р. передбачено, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Суд враховує, що усталена практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (Рішення ЄСПЛ від 10.07.2001 року у справі «Авшар проти Туреччини» - п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (Рішення ЕСПЛ від 14.08.2008 року у справі «Кобець проти України» - п. 43). Також має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (Рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 року у справі «Веренцов проти України» - п. 86, «Яллох проти Німеччини»). У справах «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» від 06.12.1998 p., «Бочаров проти України» Європейський Суд вирішив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Матеріали адміністративної справи не містять доказів, які б у своїй сукупності доводили винуватість ОСОБА_1 поза розумним сумнівом.

Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч. 1,2 ст.7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, оцінюючи надані докази, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_4 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а оскільки не було ДТП, то і відповідальність за ст. 122-4 КУпАП не настає, томупровадження по справі підлягає закриттю.

Оскільки суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження по справі, судовий збір на підставі ст. 40-1 КУпАП стягненню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 124, 245, 247, 251, 280, 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 і ст. 122-4 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративних правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення.

Повний текст постанови виготовлений та проголошений 22.09.2026 о 08.40 год.

Суддя: Т. О. Комплєктова