Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №712/8761/26 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 712/8761/26

Провадження № 2/711/3943/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

заочне

17 вересня 2026 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого – судді Кондрацької Н.М.

при секретарі Мелещенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал - Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

Представник ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» - адвокат Руденко К.В. звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси із позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 4737694 від 15.06.2024 станом на 08.05.2026 у розмірі 70 197,32 грн., судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 15.06.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 4737694, на підставі якого ОСОБА_1 отримала кредиту у розмірі 15 000,00 грн. строком на 360 днів, шляхом переказу на її платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ КБ «Приват Банк», зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,50% від суми кредиту за кожен день користування. 25.06.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» укладено Договір факторингу № 25/06/25 від 25.06.2025, відповідно до умов якого право вимоги за договором про надання споживчого кредиту № 4737694 від 15.06.2024 перейшло до ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс». Відповідачка належним чином не виконала умови договору, а саме не повернула вчасно суму кредиту та нараховані відсотки, внаслідок чого станом на 25.06.2025 (дата переходу права вимоги до позивача) у неї виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 70 197,32 грн., яка складається з: 14 999,44 грн - заборгованість за кредитом; 47 697,88 грн. - заборгованість за нарахованими процентами відповідно до кредитного договору та розрахунку заборгованості; 7 500,00 грн. – заборгованість за штрафом, яку позивач просить стягнути з відповідачки на його користь у судовому порядку, а також судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 29.06.2026 указану цивільну справу передано за підсудністю до Придніпровського районного суду м. Черкаси.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22.07.2026 відкрито провадження у справі з визначенням здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, до початку розгляду подав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника ТзОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс», в якому також зазначено, що представник позивача підтримує позовні вимоги в повному обсязі та не заперечує щодо заочного розгляду справи.

У судове засідання відповідачка ОСОБА_1 не з`явилася, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Отже, будучи належним чином повідомленою про час і місце розгляду справи, відповідачка не з`явилася в судове засідання та не повідомила про причини неявки, внаслідок чого на підставі ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК судом прийнято рішення про заочний розгляд справи.

Враховуючи думку представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи та оцінивши надані учасниками справи докази, судом встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Згідно договору №4737694 від 15.06.2024, укладеного в електронній формі між ТзОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 , відповідачка отримала кредит в сумі 15 000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, і зобов`язувалася повернути кредит та сплатити проценти за його користування.

Умовами договору передбачено, що кредит надається у розмірі 15 000 грн. строком на 360 днів зі сплатою відсотків в розмірі 1,50% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, яка застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3 договору (п. 1.2, 1.3, 1.4 договору).

Пунктом 2.1 договору сторони погодили, що кредит позичальнику надається у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_2 або іншої платіжної картки клієнта, реквізити якої надані клієнтом Товариству з метою отримання кредиту.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 договору, нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт». До періоду розрахунку процентів не включається день надання кредиту, проте включається день сплати процентів та день фактичного повернення кредиту.

Як вбачається із листа-повідомлення ТОВ «Пейтек» від 30.06.2026 року за вих. №20250630-42, останнє на підставі договору про переказ коштів №030122024-1 від 03.01.2024 року, укладеного між ТзОВ «Пейтек» та ТзОВ «Лінеура Україна», перерахувало 15.06.2024 на банківську картку № НОМЕР_3 грошові кошти у розмірі 15 000 грн.

25.06.2025 рокуміж ТзОВ «Лінеура Україна» (кредитор) та ТзОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» (новий кредитор) був укладений Договір факторингу №25/06/25 (далі – Договір), за умовами якого позивач набув та прийняв за плату належні ТзОВ «Лінеура Україна» права вимоги до боржників згідно з Реєстром боржників (Додаток №1), в тому числі і право вимоги до ОСОБА_1 за Договором №4737694 від 15.06.2024 про надання споживчого кредиту.

Згідно витягу з реєстру боржників від 25.06.2025 року до Договору факторингу №25/06/25 від 25.06.2025 позивачу (ТзОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс») передано право вимоги до ОСОБА_1 за Договором про надання споживчого кредиту №4737694 від 15.06.2024 на загальну суму 70 197,32 грн., яка складається з: 14 999,44 грн - заборгованість за кредитом; 47 697,88 грн. - заборгованість за нарахованими процентами відповідно до кредитного договору та розрахунку заборгованості; 7 500,00 грн. – заборгованість за штрафом.

Як вбачається із платіжної інструкції №2632 від 25.06.2025 року Новий кредитор – ТзОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» сплатив на рахунок Первісного кредитора – ТзОВ «Лінеура Україна» плату за Договором факторингу №25-/06/25 від 25.06.2025 без ПДП кошти в загальній сумі 2 712 556,06 грн.

Таким чином позивач - ТзОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» є таким, що набув права вимоги до боржників за Договором факторингу №25/06/25 від 25.06.2025, в тому числі і право вимоги до ОСОБА_1 за Договором про надання споживчого кредиту №4737694 від 16.06.2024 на загальну суму 70 197,32 грн., яка складається з: 14 999,44 грн - заборгованість за кредитом; 47 697,88 грн. - заборгованість за нарахованими процентами відповідно до кредитного договору та розрахунку заборгованості; 7 500,00 грн. – заборгованість за штрафом.

Оскільки до теперішнього часу відповідачкою ОСОБА_1 не виконане грошове зобов`язання за Договором про надання споживчого кредиту №4737694 від 15.06.2024 в добровільному порядку, то позивач звернувся до суду з даним позовом.

Таким чином, спір між сторонами виник із зобов`язальних відносин, що регулюються нормами глави 71, 73 Цивільного кодексу України (далі – ЦК).

Надаючи оцінку позовним вимогам в контексті обставин спірних правовідносин суд виходить з наступного.

За правилами ч. 1 ст. 202 ЦК правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною третьою статті 203 ЦК визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ч. 1 ст. 207 ЦК правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 509 ЦК визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до положень ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК).

Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1046 ЦК за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 1049 ЦК позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтями 12, 13, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Наявні в матеріалах справи докази дають підстави вважати доведеними аргументи позивача, що відповідачкою було отримано кредитні кошти на умовах та в порядку, що зазначені у Договорі про надання споживчого кредиту №4737694 від 15.06.2024 і вона користувався такими кредитними коштами, однак допустила порушення своїх зобов`язань в частині повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом, в зв`язку з чим має заборгованість в загальній сумі 70 197,32 грн.

Враховуючи ту обставину, що в порушення умов Договору про надання споживчого кредиту №4737694 від 15.06.2024 відповідачка фактично отримані та використані кошти у добровільному порядку та у строки, передбачені договором, не повернула і після відступлення права грошової вимоги не здійснювала жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки попереднього кредитора, чим порушила права кредитора, то позовні вимоги позивача про стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за тілом кредиту на суму 14 999,44 грн., заборгованості за процентами за користування кредитом на загальну суму 47 697,88 грн., заборгованості за штрафом 7500 грн. – є обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення.

При цьому варто звернути увагу, що, відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, внаслідок чого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Всупереч вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України відповідачкою не надано суду будь-яких заперечень проти позовних вимог та не повідомлено про обставини, які б спростували правомірність заявлених позивачем вимог та встановлені судом обставини спірних правовідносин.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з того, що судові витрати по справі складаються з судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду в сумі 2 662,40 грн. та витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, то на підставі ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України позивачу за рахунок відповідачки необхідно відшкодувати витрати, пов`язані з оплатою судового збору, а саме 2 662,40 грн.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатом розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. (частина 4, 5 статті 137 ЦПК України).

Частиною 6 статті 137 ЦПК України визначено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витратна оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, обсягом та витраченим часом.

Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19).

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн. стороною позивача надано: договір №02/08/2024 про надання юридичних послуг від 02.08.2024р., укладений між ТзОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» та ФОП ОСОБА_2 ; акт приймання-передачі наданих послуг №144 від 21.04.2026 року до договору №02/08/2024 про надання юридичних послуг від 02.08.2024р.; витяг з реєстру №1 до акту приймання-передачі наданих послуг №144 від 21.04.2026 року до договору №02/08/2024 про надання юридичних послуг від 02.08.2024р.; копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 23.10.2018р.

Оцінюючи в сукупності надані докази, а також беручи до уваги, що відповідачкою до суду не подавалося відповідного клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу та не доведено неспівмірність таких витрат, як це визначено частиною 5, 6 статті 137 ЦПК України, суд приходить до висновку про необхідність стягнення із відповідачки на користь позивача понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

На підставі вищевикладеного і керуючись ст.ст. 7, 9, 11-13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

У х в а л и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» (код ЄДРПОУ 41915308, місцезнаходження за адресою: 03124, м. Київ, вул. Вацлава Гавела, буд. 4) заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту № 4737694 від 15.06.2024 в загальній сумі 70197,32 грн., судовий збір в розмірі 2 662,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн., а всього 82859,72 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, а відповідачем - в той же строк з дня залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст судового рішення складений 17.09.2026.

Головуючий: Н. М. Кондрацька