Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №701/1141/26 — Маньківський районний суд Черкаської області

Справа №701/1141/26

Провадження №3/701/420/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 року суддя Маньківського районного суду, Черкаської області Калієвський Ігор Дмитрович розглянувши матеріали, що поступили із СПД №1 ВП №1 Уманського ВП ГУНП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , не працює, ІПН: НОМЕР_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

Із протоколу про адміністративне правопорушеня серії ЕПР1 №7400419 від 08.08.2026 р. вбачається, що ОСОБА_1 , 08.08.2026 року о 03 год. 20 хв., керував по вул. Яблуневій, що в с. Дзензелівка Уманського району Черкаської області, транспортним засобом автомобілем "ІЖ Юпітер 5", державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю із ротової порожнини, почервоніння очей, порушення мови) та відмовився від проходження в установленому законом порядку освідування на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки тарнспортного засобу так і в медичному закладі, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

ОСОБА_1 , в судовому засіданні вину у інкримінованому адміністративному правопорушенні не визнав та просив закрити провадження відносно нього в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративногго правопорушення, оскільки його ніхто не зупиняв під час керування транспортним засобом, він безпосередньо в час та за обставин вказаних в протоколі не керував транспортним засобом, а після того як його знайомий ОСОБА_2 впав сідаючи на свій мотоцикл в парку в Дзензелівка та отримав тілесні ушкодження у вигляді подряпин, він завів ОСОБА_3 додому на АДРЕСА_2 та викликав швидку допомогу. З часом швидка допомога прибула по місцю виклику за адресою проживання ОСОБА_4 та надала необхідну допомогу без госпіталізації. Він пішов додому, а десь приблизно через дві з половиною години подзвонив ОСОБА_4 та сказав що до нього додому прийшли працівники поліції і хочуть щоб він також прийшов. Прийшовши до домоволодіння ОСОБА_4 десь близько після 5 год. 30 хв. на подвір`ї домоволодіння були працівники поліці, які розпитували його про інцидент із падінням ОСОБА_4 з мотоцикла в парку в с.Дзензелівка та фактично погрожували застосуванням до нього кримінальної відповідальності за те що він керував мотоциклом і з нього під час руху впав ОСОБА_4 , що фактично не відповідало дійсності. Він не заперечує факту того, що вони вживали алкогольні напої (пиво). Він відмовився від проходження на стан сп`яніння на території домоволодіння ОСОБА_4 і в лікарні, оскільки він знав що він вживав алкоголь, а оскільки він не керував транспортним засобом і не має прав на керування, то і проходити освідування на його думку не було необхідності. Крім того останній зазначає, що ОСОБА_4 впав з мотоцикла, який не рухався, а стояв біля лавочки в парку в центрі с. Дзендзелівка приблизно о 3 год. ночі, а працівники поліції приїхали до домоволодіння ОСОБА_4 о 5 год. 30 хв. . Крім того ОСОБА_4 який на момент бесіди з працівниками поліції був нетверезий і спав на дивані, що відображено у відео наданому працівниками поліції і який безпосередньо підтвердив, що впав з мотоцикла який стояв біля лавочки в парку. На запитання працівника поліції, який ставив їх тільки для дачі стверджувальної відповіді, які відображені у відео, відповідав тільки "Так", оскільки вперше в такій ситуації і не знав як себе поводити.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та наявні в ній докази у сукупності, встановлено наступні обставини та відповідні правовідносини.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Відповідно до ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.

Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху, передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно вимог ст. 14 Закону України "Про дорожній рух", учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Крім того, ст. 53 вказаного Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Приписами п. 2.5 ПДР встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, законодавцем встановлено, що водій зобов`язаний пройти огляд на стан алкогольного чи наркотичного сп`яніння на вимогу працівника поліції, відмова, навіть якщо особа, не перебуває в стані алкогольного чи будь - якого іншого сп`яніння, не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" від 23 грудня 2005 року №14 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України №18 від 19 грудня 2008 року), судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Для притягнення до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли останній почав рухатись.

Відповідно до "Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 та п. 6 Інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року №1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби), або лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько - акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі Огаллоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 зазначив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об`єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживанння лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно з п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

При цьому, порядок проведення такого огляду врегульований: ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року №1103, якою затверджено Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, та спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 09.11.2015 року №1452/735.

Оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, проводиться у відповідності до розділу IX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої Наказом МВС України від 07.11.2015 року за №1395 та вимог норм КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Згідно п. 6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року №1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько - акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Як зазначено у ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вивчивши всі обставини справи та оцінивши у сукупності зібрані і досліджені докази, суддя встановив наступне.

Згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №740419 від 08.08.2026 року, вбачається, що ОСОБА_1 , 08.08.2026 року о 03 год. 20 хв., керував по вул. Яблуневій, що в с. Дзензелівка Уманського району Черкаської області, транспортним засобом автомобілем "ИЖ Юпітер 5", державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю із ротової порожнини, почервоніння очей, порушення мови) та відмовився від проходження в установленому законом порядку освідування на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки тарнспортного засобу так і в медичному закладі, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

Тобто формулюючи обставини події в протоколі зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та на місці зупинки відмовився від огляду на стан сп`яніння у встановленому порядку.

Проте під час судового розгляду, а саме безпосередньо після дослідження матеріалів справи та відео записів наданих в якості доказів до справи, вбачається, що працівниками поліції не зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані сп`яніння в час та місці вказаному в протоколі, а саме згідно протоколу ОСОБА_1 керував 08.08.2026 року о 03 год. 20 хв., по вул. Яблуневій, що в с. Дзензелівка Уманського району Черкаської області, транспортним засобом автомобілем "ИЖ Юпітер 5", державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю із ротової порожнини, почервоніння очей, порушення мови).

Фактично відеозапис розпочинається 08.08.2026 р. о 5 год. 29 хв. і відеофіксація розмови ОСОБА_1 і працівника поліції здійснюється в межах подвір`я домоволодіння ОСОБА_4 , тобто належним чином, що підтверджується відповідними доказами факт керування ОСОБА_1 08.08.2026 р. о 3 год. не зафіксований та не підтверджений, а фактичні обставини вчинення правопорушенні які відображені в протоколі не відповідають фактичним обставинам події встановленим під час судового розгляду.

Крім того свідок ОСОБА_4 безпосередньо суду показав, що дійсно мав місце факт отримання ним незначних тілесних ушкоджень від падіння з мотоцикла, але зазначив, що він впав із мотоцикла, який стояв біля лавочки в парку с. Дзендзелівка будучи нетверезим і він попросив ОСОБА_1 завести його додому, що було поруч, що останній і зробив та по приходу додому викликав швидку допомогу, оскільки хвилювався за нього, але ушкодження були незначні, він був просто дуже п`яний. Мотоцикл залишився в парку біля лавочки. Працівники поліції не оглядали місце падіння і сам транспортний засіб, який так і знаходився в парку в с. Дзендзелівка до наступного дня. Тако свідок зазначив, що він і під час відібрання в нього пояснень працівниками поліції, які відображені у відео, зазначав, що впав з мотоцикла, який не рухався, а стояв.

Крім того з акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який міститься в матеріалах справи не вбачається час та дата складення даного акту, що свідчить про його неналежність як доказу.

З направлення на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 08.08.2026 року, де зафіксована відмова ОСОБА_1 , від огляду в лікарні вбачається також відсутність даних про час дачі даного направлення, при наявності даної графи.

Відеозапис відібрання пояснень нібито від ОСОБА_4 є фактично також неналежним доказом, оскільки із даного відео не вбачається можливості ідентифікувати особу, яка лежала на дивані і фактично не дивилася в камеру.

Зазначення в протоколі працівниками поліції ознак сп`яніння ОСОБА_1 також ставиться судом під сумнів, оскільки вони всупереч даних протоколу були зазначені працівниками поліції не під час зупинки, якої не було і це встановлено судом, а через більше як дві години під час спілкування з ОСОБА_1 за місцем проживання ОСОБА_5 .

Також із відеозапису вбачається, що працівник поліції ставить питання ОСОБА_1 в однбічному порядку, що передбачає тільки стверджувальну відповідь останнього.

Процес складання протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів по справі відеофіксацією не охоплений.

В даному випадку доказ керування ОСОБА_1 , транспортним засобом в час та місці та в стані визначеному у протоколі є відсутній та без безпосередньої відеофіксація події та обставин.

З цього приводу слід звернути увагу на особливість правового статусу доказів у провадженні по справах про адміністративні правопорушення. Статус доказів, перелік джерел, правила їх допустимості визначаються виключно національним законом. Конвенційне право та його тлумачення ЄСПЛ залишає правила допустимості доказів на розсуд держав, з поправкою на вимогу загальної справедливості судового провадження.

Національний припис закону ст. 251 КУпАП встановлює абсолютний характер джерел та змісту доказової інформації по справі «будь - які фактичні дані». Також, на відміну від правил кримінального провадження, КУпАП не містить критеріїв недопустимості доказів.

Керуючись надзаконним критерієм справедливості провадження, суд вважає за необхідне ретельно оцінити ці показання на достовірність та відсутність ознак умисної обмови особи водія.

За змістом ст. 68 Конституції України незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати зазначив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

За таких обставин, суддя доходить до висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суд акцентує увагу на тому, що визнання вини у вчиненому адміністративному правопорушенні під час спілкування ОСОБА_1 з працівником поліції в домоволодінні ОСОБА_4 не є автоматичним доказом вини особи у його вчиненні.

З цього приводу слід звернути увагу на особливість правового статусу доказів у провадженні по справах про адміністративні правопорушення. Статус доказів, перелік джерел, правила їх допустимості визначаються виключно національним законом. Конвенційне право та його тлумачення ЄСПЛ залишає правила допустимості доказів на розсуд держав, з поправкою на вимогу загальної справедливості судового провадження.

Національний припис закону ст. 251 КУпАП встановлює абсолютний характер джерел та змісту доказової інформації по справі «будь - які фактичні дані». Також, на відміну від правил кримінального провадження, КУпАП не містить критеріїв недопустимості доказів.

Керуючись надзаконним критерієм справедливості провадження, суд вважає за необхідне ретельно оцінити ці показання на достовірність та відсутність ознак умисної обмови особи водія.

За змістом ст. 68 Конституції України незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати зазначив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Так, у п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.

Аналізуючи зазначені положення процесуального закону та оцінюючи кожен наведений вище докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження в справі про адміністративне правопорушення, не вбачає будь-яких законних підстав довіряти вказаним доказам.

Вищенаведені докази в їх сукупності не підтверджують порушення ОСОБА_1 , вимог, передбачених п. 2.5 Правил дорожнього руху України та, відповідно, не свідчать про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Проаналізувши вищевикладене, повно та всебічно дослідивши всі докази по справі з наданням їм належної оцінки, з врахуванням того, що в матеріалах справи відсутні інші докази, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані спяніння, які визнані належними та допустимими, вбачається, що в діях ОСОБА_1 , не містяться ознаки адміністративного правопорушення відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, а викладені в протоколі про адміністративне правопорушення дані не відповідають дійсності та не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, тому провадження по даній справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, оскільки воно було розпочате, в зв"язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, у відповідності до вимог п.1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 7, 9, 10, 23, 33-35, 130, 247, 251, 252, 266, 280, 283 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, провадженням закрити, в зв"язку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.

Постанова суду може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Маньківський районний суд на протязі 10 діб.

СуддяІ.Д.Калієвський