Вирок від 20 вересня 2026 р. у справі №697/2451/26 — Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/2451/26

Провадження № 1-кп/697/263/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2026 м. Канів

Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі :

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

розглянувши у порядку спрощеного провадження у судовому засіданні кримінальне провадження №12026255340000128 від 27.08.2026 за обвинувальним актом відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Степанці Канівського району Черкаської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, тимчасово непрацюючого, не одруженого, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 357 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 21.08.2026 близько 20:30 год., перебував за місцем проживання потерпілої ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 , де у нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення належної ОСОБА_4 банківської картки, що знаходилася у приміщенні кухні на мікрохвильовій пічці.

Так, реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету таємного викрадення чужого майна, користуючись тією обставиною, що потерпіла ОСОБА_4 вийшла з будинку на двір та за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав з вищевказаного приміщення кухні її банківську картку емітовану AT «Райффайзен Банк» номер НОМЕР_1 до якої було прив`язано рахунок НОМЕР_2 , яка є матеріальною формою одержання, зберігання, використання і поширення інформації, зафіксованої на носії та у контексті змісту положень ст. 1 Закону України «Про інформацію», ст. ст. 1, 60 Закону України «Про платіжні послуги», ст. 51 Закону України «Про банки та банківську діяльність» є офіційним документом, тобто електронним платіжним документом та засобом доступу до банківських рахунків, після чого покинув місце вчинення кримінального правопорушення.

В подальшому ОСОБА_3 розпорядився вищевказаною банківською карткою на власний розсуд, шляхом здійснення нею 22.08.2026 розрахунків за купівлю продуктів харчування у місцевому магазині по АДРЕСА_2 .

Обвинувачений ОСОБА_3 у ході досудового розслідування беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 357 КК України, про що подав письмову заяву, складену у присутності його захисника – адвоката ОСОБА_5 .

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_3 не оспорює встановлені під час досудового розслідування фактичні обставини і погодився на розгляд кримінального провадження за його відсутності у спрощеному порядку без проведення судового розгляду, ознайомлений з обмеженням його права на апеляційне оскарження відповідно до ч.2 ст.302 КПК України, суд приходить до висновку про можливість розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до положень ч.2 ст. 382 КПК України.

Оцінюючи зібрані, перевірені та досліджені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що пред`явлене органами слідства обвинувачення ОСОБА_3 доведено повністю, його дії суд кваліфікує:

- ч. 1 ст. 357 КК України – викрадення офіційного документу, вчинене з корисливих мотивів.

Обставиною, що пом`якшують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Судом встановлено, що обвинувачений за медичною допомогою до лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не звертався.

Беручи до уваги обставини справи та особу обвинуваченого, який в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, працюючий, наявність пом`якшуючих обставин та відсутність обтяжуючих обставин, виходячи з основних засад призначення покарання, передбачених ст.ст. 50, 65 КК України, суд вважає, що ОСОБА_3 необхідно призначити покарання у виді штрафу.

На думку суду, таке покарання буде справедливим та достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження нових злочинів та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не обирався, підстави для його обрання на час розгляду кримінального провадження відсутні.

Цивільний позов не заявлений, процесуальні витрати відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

На підставі зазначеного та керуючись ст.ст. 370-374, 376, 381, 382 КПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 357 КК України, та призначити покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн.

Речові докази:

- банківську картку АТ «Райффайзен Банк» № НОМЕР_3 , яку повернуто під зберігальну розписку потерпілій ОСОБА_4 – залишити у користуванні останньої;

- виписку по банківському рахунку АТ «Райффайзен Банк» НОМЕР_4 за період з 22.08.2026 по 22.08.2026 – залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів з дня отримання його копії.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку після ухвалення судового рішення апеляційним судом.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1