Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №569/2761/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/2761/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

21 вересня 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі:

головуючої судді Балацької О.Р.,

з участю секретаря судового засідання Кулікович Д.П.,

учасники справи в судове засідання не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рівне у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надану послугу з постачання теплової енергії,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надану послугу з постачання теплової енергії, в якому просить стягнути з солідарно з відповідачів заборгованість у сумі 87 503 грн. 61 коп.

Позовні вимоги мотивує тим, що відповідачі є співвласниками нежитлового приміщення (перукарні) загальною площею 59,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (колишня адреса - АДРЕСА_2 ). Між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 (договір № 1225 від 01.10.2013 року) і відповідачкою ОСОБА_1 (договір № 1536 від 01.10.2013 року) були укладені відповідні договори на постачання теплової енергії, а згодом нарахування здійснювалися на підставі типових індивідуальних договорів та «Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг» № 315. У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань у відповідачів утворилася заборгованість, яку позивач просить стягнути у наступному розрахунку: з відповідача ОСОБА_2 - заборгованість за послугу з постачання теплової енергії в сумі 16 882 грн. 32 коп. (за період з листопада 2019 року по вересень 2025 року), заборгованість за послугу з абонентського обслуговування в сумі 294 грн. 22 коп. (за період з 01.11.2021 по 30.11.2022), пеню у розмірі 614 грн. 56 коп., інфляційні втрати у розмірі 3 308 грн. 93 коп. та 3% річних у розмірі 1 309 грн. 23 коп. (всього 22 499 грн. 66 коп.); з відповідачки ОСОБА_1 - заборгованість за послугу з постачання теплової енергії в сумі 50 592 грн. 20 коп. (за період з жовтня 2020 року по вересень 2025 року), заборгованість за послугу з абонентського обслуговування в сумі 1 198 грн. 88 коп. (за період з 01.11.2021 по 31.03.2025), пеню у розмірі 1 809 грн. 71 коп., інфляційні втрати у розмірі 8 299 грн. 72 коп. та 3% річних у розмірі 3 193 грн. 84 коп. (всього 65 003 грн. 95 коп.); а також судовий збір у розмірі 3 328 грн. 00 коп., який позивач просить стягнути солідарно з обох відповідачів.

ІІ. Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 05 лютого 2026 року справа передана для розгляду судді Балацькій О.Р.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 12 березня 2026 року зазначена позовна заява прийнята до розгляду та відкрите провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. (том І, а.с. 179-180)

Від представника відповідача 1 ОСОБА_2 адвоката Білоконь О.В. надійшло клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку із ознайомленням з матеріалами справи. (том І, а.с. 192-195)

Від представника відповідача 1 ОСОБА_2 адвоката Білоконь О.В. надійшло клопотання про витребування доказів та долучення їх до матеріалів справи. (том ІІ, а.с. 10-14)

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 04 серпня 2026 року клопотання задоволено, витребувано матеріали цивільної справи ЄУН 569/10760/20. (том ІІ, а.с. 18)

Представник позивача Голубєва З.М. у судовому засіданні заявила усне клопотання про відмову від позовних вимог до відповідача - 1 ОСОБА_2 . Зазначила, що після ознайомлення з матеріалами справи, які витребовувалися судом, позивач відмовляється від позовних вимог до відповідача - 1 ОСОБА_2 , закрити провадження та просить розглянути позовні вимоги в повному обсязі щодо відповідача - 2 ОСОБА_1 . Клоптання обґрунтовує тим, що власником майна за адресою : АДРЕСА_2 є саме відповідач - 2 ОСОБА_1 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 215256637 від 07.07.2020.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 15 вересня 2026 року прийнято відмову від позовних вимог до відповідача 1 ОСОБА_2 , провадження у справі в частині позовних вимог до ОСОБА_2 закрито.

Відповідач 2 ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи була повідомлена належним чином, на адресу суду повернувся конверт з відміткою пошти «Адресат відсутній» (том ІІ, а.с. 3-4, 8-9, 20-21). У відповідності до ст. 128 ЦПК України відповідач являється таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, оскільки поштова кореспонденція направлялася відповідачу за місцем його реєстрації.

Відзиву із запереченнями на позовну заяву відповідач не надала.

Інших заяв та клопотань до суду від учасників справи не надходило.

Відтак суд вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності відповідача в заочному порядку, на підставі документів та доказів, що є в матеріалах справи.

За таких обставин у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, в порядку визначеному ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд здійснює розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

З`ясувавши фактичні обставини справи, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази з точки зору належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

ІІІ. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин, докази.

Судом встановлено, що нежитлове приміщення (перукарня) загальною площею 59,1 кв.м. (у т.ч. площа об`єкта згідно з відомостями споживача - 25,70 кв.м.) розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (раніше — АДРЕСА_2 ). Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, єдиним власником зазначеного нежитлового приміщення є відповідач - ОСОБА_1 .

01 жовтня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» та Фізичною особою ОСОБА_3 було укладено Договір № 1536 на постачання теплової енергії. Відповідно до п. 1.1 та п. 1.4 вказаного договору, позивач зобов`язувався надавати споживачу теплову енергію в нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , а споживач зобов`язувався їїй прийняти та оплатити за встановленими тарифами. Згідно з відомостями про об`єкти споживача (Додаток № 2 до договору № 1536 від 01.10.2013 року), загальна площа перукарні становить 25,70 кв.м.

01 травня 2021 року набрав чинності Закон України № 1060 «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг», яким запроваджено публічні договори приєднання про надання комунальних послуг. На виконання вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та постанови Кабінету Міністрів України № 1022 від 08.09.2021 (якою внесено зміни до Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів), договірні відносини між позивачем та споживачем трансформувалися у Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії.

Нежитлове приміщення (перукарня) відповідача не оснащене індивідуальним приладом обліку теплової енергії, у зв`язку з чим розрахунок обсягів спожитої теплової енергії здійснювався позивачем відповідно до вимог «Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг», затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 315 від 22.11.2018 року (в редакції чинних змін), зокрема з урахуванням опалення місць загального користування (МЗК) та функціонування внутрішньобудинкової системи опалення.

На виконання умов договорів та норм чинного законодавства ТОВ «Рівнетеплоенерго» у період з жовтня 2020 року по вересень 2025 року надало відповідачці ОСОБА_1 послугу з постачання теплової енергії. Зокрема, за період з жовтня 2020 року по жовтень 2021 року вартість наданих послуг за договором № 1536 від 01.10.2013 року склала 1 082,98 грн., а за період з листопада 2021 року по березень 2025 року на підставі Типового індивідуального договору - 49 509,22 грн., що в сумі становить 50 592,20 грн. основного боргу за послугу з постачання теплової енергії.

Крім того, відповідно до положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та Правил надання послуг, у відповідача за період з 01.11.2021 року по 31.03.2025 року виникла заборгованість з плати за абонентське обслуговування в сумі 1 198,88 грн.

У зв`язку з несвоєчасним та неповним виконанням грошових зобов`язань з оплати спожитих послуг, керуючись статтею 625 Цивільного кодексу України та умовами договорів, позивачем здійснено нарахування інфляційних втрат у сумі 8 299,72 грн., 3% річних у сумі 3 193,84 грн. та пені у сумі 1 809,71 грн.

Загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 за спірний період, становить 65 003 грн. 95 коп. (з урахуванням основного боргу за теплопостачання, абонплати, пені, інфляційних втрат та 3% річних).

Наведені обставини та розмір заборгованості підтверджуються матеріалами справи, розрахунками ціни позову, копіями договорів № 1536 від 01.10.2013 року, додатками до них, виписками з особового рахунку, довідками-розрахунками заборгованості, а також інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, на підставі досліджених доказів суд приходить до висновку, що відповідач, будучи споживачем житлово-комунальних послуг, належним чином не виконала свого обов`язку щодо їх оплати, що призвело до виникнення заборгованості, яка на момент розгляду справи не погашена.

ІV. Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення.

Згідно зі статтею 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до статті 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, власність зобов`язує.

Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, і яке, згідно ст. 11 ЦК України, виникає в тому числі і з договорів.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води здійснюється у відповідності до положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а також Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21 серпня 2019 року, якими визначений порядок надання послуг, порядок їх обліку, оплати, права та обов`язки споживача і виконавця тощо.

Згідно пункту 6 частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини другої статті 7 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. При цьому факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Розрахунок вартості наданих послуг здійснюється ТОВ «Рівнетеплоенерго» за тарифами з теплопостачання у розмірах затверджених рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради № 6 від 04 січня 2011 року (із відповідними змінами), постановами НКРЕКП «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення та послуги централізованого постачання гарячої води, що надаються населенню суб`єктами господарювання, які є виконавцями послуг» (із відповідними змінами).

Отже, суд доходить висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надану послугу з постачання теплової енергії є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідачка є єдиним власником нежитлового приміщення (перукарні), розташованого за адресою: АДРЕСА_3 ), та у спірний період отримувала послуги з постачання теплової енергії. Укладений між сторонами договір та норми чинного законодавства зобов`язують споживача своєчасно та в повному обсязі вносити плату за отримані житлово-комунальні послуги.

Проте відповідачка у порушення вимог статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України та положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» належним чином зобов`язання з оплати послуг не виконувала, внаслідок чого за період з жовтня 2020 року по вересень 2025 року утворилась заборгованість за послугу з постачання теплової енергії в сумі 50 592 грн. 20 коп.

Крім того, відповідно до вимог чинного законодавства та умов індивідуального договору, за період з 01.11.2021 по 31.03.2025 у відповідачки наявна заборгованість з плати за абонентське обслуговування в сумі 1 198 грн. 88 коп., від сплати якої споживач не звільняється.

Щодо вимог про стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних суд зазначає таке. Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України та умов договорів, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми та пеню. Здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат у сумі 8 299 грн. 72 коп., 3% річних у сумі 3 193 грн. 84 коп. та пені у сумі 1 809 грн. 71 коп. є арифметично правильним, відповідає вимогам закону та підлягає стягненню з відповідачки.

Щодо визначення розміру заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідачки ОСОБА_1 , суд зазначає таке. У ході судового розгляду на підставі наданих позивачем уточнених даних та матеріалів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що єдиним законним власником нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 (колишня — АДРЕСА_2 ), у спірний період є виключно відповідачка ОСОБА_1 . У зв`язку з цим представник позивача в судовому засіданні заявив про відмову від позову до відповідача ОСОБА_2 , оскільки він не є власником майна, на яке здійснювалися нарахування, і ухвалою суду від 15 вересня 2026 року провадження у справі в тій частині було закрито. Водночас обов`язок з утримання майна та оплати спожитих житлово-комунальних послуг відповідно до статей 322, 526 ЦК України та положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» покладається на власника нерухомого майна. Оскільки позивач спочатку заявляв загальні позовні вимоги до співвласників на загальну суму 87 503 грн. 61 коп. (що включає заборгованість за обома договорами та пов`язані з ними нарахування за весь спірний період по даному об`єкту нерухомості), а у зв`язку із закриттям провадження щодо відповідача ОСОБА_2 єдиним суб`єктом відповідальності за зобов`язаннями щодо утримання цього приміщення залишилася відповідачка, суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення заявленої загальної суми заборгованості у розмірі 87 503 грн. 61 коп. (у тому числі основного боргу за теплову енергію, абонплати, пені, інфляційних втрат та 3% річних) у повному обсязі саме з єдиного власника майна - ОСОБА_1 .

Оскільки позов підлягає задоволенню повністю, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені та документально підтверджені ним судові витрати на сплату судового збору в розмірі 3 328 грн. 00 коп.

На підставі викладеного та керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 82, 141, 259, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надану послугу з постачання теплової енергії задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії у загальному розмірі 87 503 (вісімдесят сім тисяч п`ятсот три) гривні 61 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» судові витрати у розмірі 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто Рівненським міським судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго», адреса місцезнаходження: вул. Данила Галицького, буд. 27, м. Рівне, 33027, код ЄДРПОУ 36598008.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст судового рішення складено та підписано 21 вересня 2026 року.

Суддя Ольга БАЛАЦЬКА