Вирок від 16 вересня 2026 р. у справі №569/20520/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

Суд: Рівненський міський суд Рівненської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне легке тілесне ушкодження

Дата: 16 вересня 2026 р.

Справа: №569/20520/26

Суддя: Даш’ян К. Е.

Справа № 569/20520/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

з участю прокурора - ОСОБА_3

обвинуваченого - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне кримінальне провадження за №12026186010000775 від 15.08.2026 року про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тумень, Дубровицького району, Рівненської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, тимчасово не працюючого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

14 серпня 2026 року, приблизно о 20 год. 20 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи на п`ятому поверсі гуртожитку Рівненського інституту Київського університету права Національної академії наук України, в приміщенні житлової кімнати № 516, за адресою: м. Рівне, вул. О. Борисенка, 5, уході словесного конфлікту, який раптово виник на ґрунті особистих неприязних відносин із ОСОБА_5 , маючи умисел на заподіяння тілесних ушкоджень, умисно наніс їй один удар кулаком своєї правої руки в область лівого ока, внаслідок чого заподіяв ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді поверхневого садна в лівій надбрівній ділянці голови, яке відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Будучи допитаним в судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_4 повністю визнав вину по обставинам зазначених у даному вироці. Суду показав, що був в друга в кімнаті гуртожитка. До нього в кімнату декілька раз заходила потерпіла ОСОБА_5 . Після чого, він пішов до неї в кімнату, вибив двері та вдарив в око. У вчиненому щиро розкаюється та просить врахувати його каяття при обранні покарання.

Потерпіла ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилася, однак подала до суду заяву в якій просить розглядати справу у її відсутність та застосувати відносно обвинуваченого покарання на розсуд суду. Притензій до обвинуваченого не має.

Фактичні обставини справи, встановлені даним вироком, а саме, місце, час, спосіб вчинення та наслідки злочину, форма вини і мотиви злочину, ніким із учасників судового розгляду, в тому числі, і самим обвинуваченим не оспорюються. За таких обставин, в силу ч.3 ст.349 КПК України суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно вказаних фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. Обвинуваченому роз`яснено, що у такому випадку у них відсутнє право подальшого оспорювання цих фактичних обставин справи в апеляційному порядку. Судом з`ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та наслідки їх не оспорювання. Сумнівів у добровільності та істинності їх позиції у суду немає.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення поза розумним сумнівом, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Суд вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, вважає доведеною винуватість ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, а саме: умисне легке тілесне ушкодження.

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання ОСОБА_4 , суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України, в ході судового розгляду є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального проступку.

Відповідно до ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , судом не встановлено.

Крім цього, при призначенні покарання судом враховано ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України є кримінальним проступком; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що ОСОБА_4 , раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

Згідно частини 3 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

З урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпеки скоєного кримінального проступку, даних про особу обвинуваченого, а також інших обставин кримінального провадження в їх сукупності, суд приходить до переконання, що до ОСОБА_4 , необхідно і доцільно обрати покарання у вигляді штрафу.

Суд вважає, що саме таке покарання буде достатнім, справедливим і необхідним для виправлення обвинуваченого та для запобігання вчиненню злочинів як ним, так і іншими особами.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого у даному кримінальному провадженні не обирався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

В даному кримінальному провадженні експертиза не проводилась, витрати пов`язаних із залучення експерта - відсутні.

Питання з речовими доказами, суд вирішує у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 373-374, 381-382 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати винним ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510 гривень.

Речові докази: оптичний диск (а.с.49) залишити в матеріалах кримінального провадження.

На вирок суду може бути подана апеляція до судової палати у кримінальних справах Рівненського апеляційного суду протягом 30 днів моменту проголошення вироку через Рівненський міський суд.

Згідно ст. 376 ч 6 КПК України копія вироку вручається негайно після його проголошення засудженому та прокурору.

Суддя Рівненського міського суду ОСОБА_6

Оригінал: reyestr.court.gov.ua