Постанова від 06 серпня 2026 р. у справі №569/3973/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/3973/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 року м. Рівне

Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Крижова О.Г. розглянувши справу про адміністративне правопорушення, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суддя –

ВСТАНОВИЛА:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №686612 від 09.02.2026 року, складеного поліцейським УПП в Рівненській області, 09.02.2026 року о 06 год. 58 хв. у м.Рівне по вул.Київська, 106, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Nissan Rogue д.н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора AlcotestDrager 6810 №0209, результат тесту №3814 від 09.02.2026 року, згідно матеріалів справи, склав 0,63 проміле. Вказаними діями, на думку працівника поліції, ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, та її захисник заперечили факт перебування у стані алкогольного сп`яніння та просили провадження у справі закрити у зв`язку із відсутністю належних та допустимих доказів вини.

У судовому засіданні ОСОБА_1 у своїх поясненнях зазначив, що алкогольних напоїв не вживає, у день зупинки транспортного засобу перебував тверезим та був переконаний у відсутності будь-якого стану алкогольного сп`яніння. Крім цього, є діючим військовослужбовцем та проходить військову службу, у зв`язку із чим усвідомлює відповідальність та наслідки вживання алкоголю під час несення служби. Наголосив, що під час спілкування працівники поліції фактично не роз`яснили йому суті права на проходження огляду у закладі охорони здоров`я та не пояснили, що він має право вимагати проведення повторного незалежного медичного огляду лікарем. Зазначив, що сприйняв пропозицію поліцейського про поїздку до медичного закладу як звичайне формальне запитання, не усвідомлюючи, що саме у медичному закладі він може пройти незалежний повторний огляд та перевірити правильність результату тестування приладом Drager. ОСОБА_1 також пояснив, що під час спілкування працівники поліції фактично не пояснювали йому послідовність та зміст процесуальних дій, які щодо нього проводились.Зі слів ОСОБА_1 , після зупинки транспортного засобу працівники поліції одразу почали ставити запитання щодо можливого вживання алкоголю та пропонувати пройти огляд, при цьому до проведення тестування належним чином не повідомили конкретну причину зупинки транспортного засобу, не роз`яснили процесуальні права та не конкретизували, які саме ознаки алкогольного сп`яніння вони у нього вбачають. ОСОБА_1 зазначив, що якби йому одразу після зупинки транспортного засобу було належним чином повідомлено причину зупинки відповідно до вимог ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», а також роз`яснено права, передбачені ст.268 КУпАП, у тому числі право на юридичну допомогу, він би скористався правом на консультацію із захисником до проходження огляду.При цьому ОСОБА_1 пояснив, що як військовослужбовець звик виконувати законні вимоги працівників правоохоронних органів, у зв`язку із чим сприймав дії поліцейських як обов`язкові до виконання та не усвідомлював у повному обсязі порядок реалізації своїх процесуальних прав та необхідність вимагати додаткового роз`яснення таких прав.Також зазначив, що після проходження тестування працівники поліції одразу повідомили йому про перебування у стані алкогольного сп`яніння, після чого винесли постанову за ч.2 ст.122 КУпАП та лише у цей момент формально зачитали права, передбачені ст.268 КУпАП, без фактичного роз`яснення їх змісту та порядку реалізації.Лише після цього працівники поліції поставили запитання щодо бажання проїхати до медичного закладу, при цьому не пояснивши, що йдеться саме про право на незалежний повторний медичний огляд лікарем та можливість перевірити правильність результату тестування приладом Drager. ОСОБА_1 наголосив, що за умови належного та зрозумілого роз`яснення процесуальних прав, а також після консультації із захисником він наполягав би на проведенні повторного медичного огляду у закладі охорони здоров`я, оскільки був переконаний у своїй тверезості та відсутності факту вживання алкоголю.

Просив провадження у справі про адміністративне правопорушення, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, закрити, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Суд враховує, що вказані пояснення узгоджуються із поведінкою ОСОБА_1 , зафіксованою на аудіовідеозаписі, де останній не демонструє ознак агресії, неадекватної поведінки чи очевидного алкогольного сп`яніння, а також послідовно заперечує факт вживання алкоголю.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши кожний доказ окремо та в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати:чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна дана особа у його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; чи є обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність; чи заподіяно майнову шкоду; інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами у справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини.

При цьому обов`язок щодо належного збирання доказів покладається саме на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Суд звертає увагу, що відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП має каральний характер, а тому при розгляді справ цієї категорії підлягають застосуванню гарантії, передбачені ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини у рішеннях «Malige v. France», «Ozturk v. Germany», «Karelin v. Russia» неодноразово наголошував, що адміністративні провадження, які мають каральний характер та передбачають істотні санкції, за своєю суттю прирівнюються до кримінального обвинувачення, а тому при їх розгляді мають застосовуватись принципи презумпції невинуватості, змагальності та доведення вини поза розумним сумнівом.

Відповідно до ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Порядок проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного сп`яніння визначений ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, затвердженою спільним наказом МВС та МОЗ №1452/735 від 09.11.2015 року.

Згідно ч.2 ст.266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.

Такий огляд має проводитись із дотриманням установленої процедури, оскільки її порушення ставить під сумнів достовірність отриманого результату.

Із наданих суду матеріалів вбачається, що працівниками поліції одним із основних доказів вини особи використано роздруківку тесту DragerAlcotest 6810 №3814 від 09.02.2026 року, у якій зазначено результат 0,63 проміле.

Разом із тим суд звертає увагу, що якість роздруківки результату тестування не дозволяє однозначно та беззаперечно встановити повний цифровий показник результату огляду.

Із наданого до матеріалів справи оригіналу чеку DragerAlcotest 6810, прилад № Arce 0209, принтер № Arco-5196, вбачається, що цифрове значення результату тестування відображене нечітко та частково затерто, у зв`язку із чим його повне та однозначне сприйняття під час безпосереднього судового дослідження є неможливим.

За таких обставин суд позбавлений можливості безпосередньо перевірити коректність та повноту зафіксованого результату тестування виключно на підставі наданої роздруківки.

Суд враховує, що саме роздруківка приладу Drager є одним із ключових доказів у справі, а тому її зміст повинен бути чітким, однозначним та придатним для належного судового дослідження.

Неналежна якість фіксації результату тестування у сукупності з іншими встановленими недоліками процедури огляду породжує додаткові сумніви щодо достатності та достовірності доказової бази у справі.

Разом із тим, судом встановлено інші істотні недоліки процедури огляду та оформлення адміністративних матеріалів.

Так, відповідно до довідки Рівненського обласного центру з гідрометеорології від 14.04.2026 року у період з 06:00 год. по 08:00 год. 09.02.2026 року температура повітря у м. Рівне становила від -9,6°С до -9,9°С.

Водночас у роздруківці результату тестування зазначено, що температура приладу становила +11°С.

Однак сам по собі факт такої різниці не може автоматично свідчити про недостовірність результату вимірювання, оскільки відповідно до відповіді ДП «Київоблстандартметрологія» прилад DragerAlcotest 6810 визначає та контролює температуру власного корпусу та електронної схеми, а не температуру навколишнього повітря. Крім того, прилад може зберігатись у теплих умовах, зокрема в автомобілі чи кишені одягу поліцейського.

Водночас наведена відповідь не усуває інших сумнівів щодо належності та допустимості результатів огляду.

Крім письмових матеріалів справи судом також досліджено аудіовідеозапис спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 , долучений до матеріалів справи.

Із вказаного аудіовідеозапису вбачається низка істотних недоліків під час проведення огляду та оформлення адміністративних матеріалів.

Так, працівник поліції фактично не повідомляє водію чітких та зрозумілих підстав зупинки транспортного засобу до моменту проведення огляду. Більше того, зі змісту розмови вбачається, що питання про притягнення особи до відповідальності за інше адміністративне правопорушення (clip-0 час 07:03 – 07:03:18 «Ще постанова буде за частиною другою»… «будемо за поворотник дерти»… «друга сто двадцять друга?»… «да») обговорюється поліцейськими вже після проведення тестування на стан алкогольного сп`яніння.

Суд звертає увагу, що відповідно до ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний повідомити конкретну причину зупинки транспортного засобу.

Суд звертає увагу, що відповідно до ч.1 ст.266 КУпАП та п.п.2, 3 розділу І Інструкції №1452/735 огляд на стан алкогольного сп`яніння може проводитись лише за наявності у поліцейського підстав вважати, що водій перебуває у стані сп`яніння, а саме — за наявності визначених Інструкцією ознак такого стану.

Разом із тим із аудіовідеозапису не вбачається належної конкретизації працівниками поліції тих об`єктивних ознак алкогольного сп`яніння, які стали підставою для проведення огляду ОСОБА_1 .

При цьому у відеозаписі відсутня належна фіксація таких ознак, а поведінка ОСОБА_1 , його мова та реакція під час спілкування з працівниками поліції не свідчать очевидно про перебування у стані алкогольного сп`яніння.

За таких обставин суд позбавлений можливості беззаперечно встановити наявність достатніх та об`єктивних підстав для ініціювання процедури огляду на стан сп`яніння.

У даній справі із аудіовідеозапису вбачається (clip-0 з 06:59:40 по 07:00:00), що працівник поліції спочатку ставить запитання: «Вчора з алкоголю нічого не вживали?», після чого просить ОСОБА_1 «дихнути». Після того, як останній виконав таку вимогу, працівник поліції без конкретизації ознак алкогольного сп`яніння та без належного повідомлення підстав для проведення огляду запитує, чи пройде ОСОБА_1 огляд на стан сп`яніння.

Із аудіовідеозапису вбачається, що ОСОБА_1 заперечуючи факт вживання алкоголю, одразу погоджується пройти огляд.

Після цього чути, як працівник поліції звертається до колеги словами: «Може кажеться, ні?», на що інший поліцейський нерозбірливо відповідає фразами на кшталт: «Може випив?», після чого йде за приладом Drager. (Clip-0 07:00:00 – 07:00:06).

Суд звертає увагу, що наведений фрагмент аудіовідеозапису свідчить про сумніви самих працівників поліції щодо фактичної наявності у ОСОБА_1 очевидних ознак алкогольного сп`яніння.

При цьому жодних конкретних та чітко виражених ознак сп`яніння працівниками поліції особі повідомлено не було.

Суд враховує, що ОСОБА_1 не заперечував проти проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу та одразу погодився пройти тестування.

Лише після фактичного проведення огляду та перед винесенням постанови за ч.2 ст.122 КУпАП працівником поліції було формально зачитано права, передбачені ст.268 КУпАП, у тому числі право користуватись юридичною допомогою.

При цьому із аудіовідеозапису не вбачається, що до проведення огляду ОСОБА_1 було належним чином роз`яснено право на проходження огляду у закладі охорони здоров`я у разі незгоди з результатом огляду на місці зупинки транспортного засобу, а також порядок реалізації такого права.

Суд звертає увагу, що відповідно до ч.3 ст.266 КУпАП у разі незгоди водія з результатами огляду, проведеного поліцейським на місці зупинки транспортного засобу, огляд проводиться у закладі охорони здоров`я.

Крім того, відповідно до п.7 розділу І Інструкції №1452/735 у разі незгоди водія з результатами огляду на місці зупинки транспортного засобу огляд проводиться у найближчому закладі охорони здоров`я.

Разом із тим із аудіовідеозапису не вбачається належного роз`яснення ОСОБА_1 змісту такого права та можливості пройти незалежний повторний медичний огляд лікарем для перевірки результатів тестування приладом Drager.

Суд оцінює наявні у справі докази у їх сукупності та приходить до висновку, що встановлені процесуальні недоліки та формальний характер окремих процесуальних дій свідчать про істотні недоліки під час проведення огляду та оформлення адміністративних матеріалів.

Із аудіовідеозапису вбачається, що лише після винесення постанови за ч.2 ст.122 КУпАП працівник поліції поставив ОСОБА_1 запитання: «У медзаклад бажаєте проїхати?», на що останній відповів: «Ні». Після цього поліцейська уточнила: «Від повторного огляду відмовляєтесь?», на що ОСОБА_1 відповів: «Так». (clip-0, час 07:05:50 – 07:05:59).

Разом із тим суд звертає увагу, що наведений діалог сам по собі не свідчить про належне та повне роз`яснення особі змісту права на проходження медичного огляду.

Із аудіовідеозапису не вбачається, що працівник поліції до отримання відповіді ОСОБА_1 роз`яснив йому:що йдеться саме про право на незалежний повторний медичний огляд лікарем;що результати такого огляду можуть мати вирішальне значення для підтвердження або спростування результату тестування приладом Drager; що особа має право не погодитись із результатом огляду на місці;правові наслідки відмови від проходження медичного огляду.

Оцінюючи процедуру документування адміністративного правопорушення у цілому, суд приходить до висновку, що послідовність процесуальних дій працівників поліції мала формальний характер та не забезпечила ОСОБА_1 реальної можливості належним чином реалізувати права, передбачені КУпАП.

Із аудіовідеозапису вбачається, що після зупинки транспортного засобу працівники поліції до початку огляду належним чином не повідомили конкретну причину зупинки транспортного засобу, не конкретизували ознаки алкогольного сп`яніння, які стали підставою для проведення огляду, та фактично одразу перейшли до проведення тестування із використанням приладу Drager.

Після отримання результату тестування працівники поліції повідомили ОСОБА_1 про перебування у стані алкогольного сп`яніння, після чого винесли постанову за ч.2 ст.122 КУпАП та лише на цій стадії формально зачитали права, передбачені ст.268 КУпАП.

При цьому із аудіовідеозапису не вбачається належного роз`яснення ОСОБА_1 права на проходження незалежного медичного огляду у закладі охорони здоров`я.

Працівники поліції фактично обмежились лише формальним запитанням про те, чи бажає особа проїхати до медичного закладу, не пояснивши зміст такого права, порядок його реалізації, значення повторного медичного огляду для перевірки результату тестування приладом Drager, а також правові наслідки відмови від проходження такого огляду.

За таких обставин суд приходить до висновку, що процедура документування адміністративного правопорушення не забезпечила належної реалізації права особи на захист та свідчить про істотні недоліки у дотриманні процедури проведення огляду.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Коробов проти України» від 21 липня 2011 року (заява №39598/03) зазначив, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, які випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких та узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій факту.

Аналогічно у рішенні у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року ЄСПЛ наголосив, що доведеність вини має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, тобто відповідати стандарту доказування «поза розумним сумнівом».

Разом із тим встановлені судом порушення процедури проведення огляду, формальний характер документування адміністративного правопорушення, неналежне забезпечення права особи на захист, передбаченого ст.268 КУпАП, а також наявні суперечності та сумніви щодо належності і допустимості доказів не дають можливості вважати вину ОСОБА_1 доведеною у відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом».

Суд враховує, що відповідно до ч.5 ст.266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного сп`яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

За таких обставин недотримання встановленої законом процедури проведення огляду та неналежне забезпечення процесуальних прав особи впливають на оцінку належності, допустимості та достатності доказів у справі.

Оцінюючи наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що стороною обвинувачення не доведено поза розумним сумнівом факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом.

Наявні у справі сумніви є істотними, а тому відповідно до ст.62 Конституції України підлягають тлумаченню на користь особи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст.7, 9, 245, 247, 251, 252, 266, 280, 283, 284 КУпАП, ст.62 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд, –

ПОСТАНОВИЛА:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП — закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку із відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарженняення.

Суддя Рівненського міського суду Оксана КРИЖОВА