Постанова від 05 березня 2026 р. у справі №569/1953/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/1953/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2026 року м. Рівне

Суддя Рівненського міського суду Діонісьєва Н.М., з участю представника Рівненської митниці Ярмолюка І.М., розглянувши справу, яка надійшла з Рівненської митниці Держмитслужби України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 483 МК України, -

ВСТАНОВИВ:

29.03.2025 в зоні діяльності Львівської митниці громадянин України ОСОБА_1 на підставі довіреності, виданої 28.03.2025 громадянкою України ОСОБА_2 , ввіз на митну територію України товар «легковий автомобіль марки «Nissan Juke», ідентифікаційний номер кузова № НОМЕР_2 ».

Переміщення автомобіля через митний кордон України проведено на підставі митної декларації типу IM40EE №25UA204020007158U8 від 28.03.2025.

31.03.2025 декларант ФОП ОСОБА_3 в Рівненську митницю подав митну декларацію типу IМ40ДЕ №25UA204020007254U9 для здійснення митного оформлення товару «легковий автомобіль марки «Nissan Juke», ідентифікаційний номер кузова N? НОМЕР_2 » з пакетом товаросупровідних документів: рахунком-фактурою N?б/н від 27.03.2025, свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 16.01.2025, товаротранспортною накладною №б/н від 27.03.2025, довіреністю, виданою 28.03.2025 тощо.

За результатом аналізу товаросупровідних документів встановлено, що відправником та продавцем товару заявлено «Vidas Cesva» (Darlausrl Gireno 36-76, Taurages), отримувачем - ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 ). Відповідно до комерційного рахунку №б/н від 27.03.2025, вартість товару «легковий автомобіль марки «Nissan Juke», ідентифікаційний номер кузова № НОМЕР_2 » становить 5200 євро (або еквівалент 246 109.60 грн. на дату здійснення митного оформлення товару).

05.08.2025 на адресу Рівненської митниці надійшов лист Департаменту міжнародної взаємодії Державної митної служби України від 05.08.2025 №26/26-04/7/1733 (вх. Держимтслужби №21148/11/26 від 30.07.2025), яким надіслано відповідь митних органів Литовської Республіки на запит про надання взаємної адміністративної допомоги у проведенні перевірки дотримання законодавства України з питань митної справи при ввезенні на митну територію України товару «легковий автомобіль марки «Nissan Juke», ідентифікаційний номер кузова № НОМЕР_2 » за митною декларацією від 31.03.2025 типу МІ40ДЕ №25UA204020007254U9 на адресу громадянки України ОСОБА_2 (код ІПН № НОМЕР_4 ).

Митними органами Литовської Республіки надіслано копію експортної митної декларації країни відправлення від 27.03.2025 №25LTLG300000CD1B2, рахунок-фактуру №123 від 25.03.2025, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Фінляндії № НОМЕР_5 від 16.01.2025 та квитанцію про сплату.

За результатами опрацювання відповіді митних органів Литовської Республіки встановлено розбіжності у даних щодо відправника (UAB «Autoginta» - Dariaus ir Gireno, g.36-76, Taurage, 72240) вартості товару (3000 Євро, або еквівалент 134 241,60 грн.), а також реквізитів та форми інвойсу.

Таким чином, за результатами опрацювання відповіді митних органів Республіки Литва встановлено факт подання митному органу підробленого документу, або документу, що містить недостовірні відомості.

Отже, громадянин України ОСОБА_1 під час переміщення транспортного засобу через митний кордон України приховав від митних органів України та подав митним органам України документи, що містять неправдиві відомості.

Згідно з п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» від 03.06.2005 р. № 8 судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота. товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів.

Так, відповідно до абз. 4 п. 6 даної Постанови документами, що отримані незаконним шляхом. є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені, чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.

Статтею 74 Митного кодексу України визначено, що імпорт (випуск для вільного обігу) - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.

Відповідно до пункту 3.2. Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного аміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 р. № 651, відомості, заявлені у митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою, є відомостями, необхідними для митних цілей.

Підпунктом г, п. 1, ч. 1 ст. 335 Митного кодексу України визначено, що під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант. уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають митному органу в паперовій або електронній формі такі документи та відомості: комерційні документи на товари, що перевозяться, які містять відомості, зокрема, про найменування та адресу перевізника, найменування країни відправлення та країни призначення товарів, найменування та адреси відправника (або продавця) та отримувача товарів.

Статтею 257 Митного кодексу України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Частиною 8 ст. 264 Митного кодексу України встановлено, що з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Згідно з ч. 2 ст. 459 та пп. 7, 43 ст. 4 Митного кодексу України, суб?єктами відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємства - керівники та інші працівники підприємств, які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов?язків відповідають за виконання вимог, встановлених Митним кодексом України, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 року №8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» (із змінами і доповненнями) визнано, що документами, які містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.

Таким чином, громадянин України ОСОБА_1 , вчинив дії, спрямовані на переміщення товару «легковий автомобіль марки «Nissan Juke», ідентифікаційний номер кузова № НОМЕР_2 », вартістю 134 241,60 грн. через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з поданням митному органу як підстави для переміщення товару підробленого документу або документу, що містить неправдиві відомості (рахунок-фактуру №б/н від 27.03.2025 року).

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 483 МК України.

ОСОБА_1 будучи повідомленим про день та час розгляду справи, у судове засідання не з`явився. Клопотань про розгляд справи у його відсутності, чи про відкладення розгляду справи з причин, що унеможливлюють прибуття за викликом не надіслав.

Суд, у відповідності до ч. 4 ст. 526 МК України, вважає можливим розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності оскільки є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи, і від нього не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Представник Рівненської митниці Держмитслужби Ярмолюк І.М. в судовому засіданні матеріали про порушення митних правил підтримав і просив застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене санкцією статті, за якою кваліфіковані її дії.

Заслухавши представника Рівненської митниці Держмитслужби Ярмолюка І.М., дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Згідно зі ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

У відповідності до ст. 9, 10 КУпАП правопорушення визнається вчиненим: 1) умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків, 2) з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 483 МК України адміністративна відповідальність настає в разі переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Основним безпосереднім об`єктом правопорушення за даним законом є встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України, а об`єктивною стороною - дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, активна поведінка (вчинок) особи.

Суб`єктивна сторона передбачає наявність прямого умислу, тобто винний у скоєнні правопорушення чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів, предметів і речовин через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України з порушенням встановленого порядку чи вивезти з України, у тому числі і шляхом використання спеціально виготовлених сховищ (тайників).

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами по справі, зокрема протоколом про порушення митних правил № 0491/20400/2025 від 14 жовтня 2026 року, службовою запискою головного державного інспектора оперативного відділу Управління боротьби з контрабандою та порушення митних правил ОСОБА_5 від 14 жовтня 2025 року, відповіддю митних органів Литовської Республіки від 30 липня 2025 року та іншими матеріалами справи.

Відповідно до ч. 6 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» від 03.06.2005 року № 8, підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів.

Відповідно до ст. 336 МК України, митний контроль здійснюється шляхом проведення митного огляду та перевірки документів і відомостей, які відповідно до статті 335 МК України надаються митним органам під час переміщення товарів через митний кордон України.

Документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.

Відповідно до ч. 8 ст. 264 МК України, з моменту прийняття органом доходів та зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Згідно з ч. 1 ст. 266 МК України, декларант зобов`язаний : 1)здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; 2) на вимогумитного органупред`явити товари,транспортні засоби комерційного призначеннядля митного контролю і митного оформлення; 3) надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; 4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; 5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

Згідно ч. 1 ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 року, №8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил», незаконне переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон України з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів чи способів, що утруднюють їх виявлення, або шляхом надання одним товарам вигляду інших або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів, чи одержаних незаконним шляхом або таких, що містять неправдиві дані. Підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються, а також документи з підробленими підписами, відбитками печаток та штампів.

Таким чином, матеріалами справи доведено та судом встановлено, що особою, яка притягується до відповідальності, вчинено дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом надання в якості підстави для переміщення товарів до органу доходів і зборів документів, що містять неправдиві відомості, чим скоєно порушення митних правил, передбачене ч.1 ст. 483 МК України.

Провадження у справах про порушення митних правил, згідно ст. 487 МК України, здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи вищевикладене, суд накладає на правопорушника стягнення, відповідно до санкції ч. 1 ст. 483 МК України, у виді штрафу у розмірі 75 відсотків вартості товарів безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів.

У відповідності до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» підлягає стягненню з порушника судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст. 257, 293, 458, 485, 486, 495 МК України, ст. 283, 284 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 75 відсотків вартості товарів безпосередніх предметів порушення митних правил в сумі 100 681 (сто тисяч шістсот вісімдесят одина) грн. 20 коп., з конфіскацією «легкового автомобіля марки «Nissan Juke», ідентифікаційний номер кузова № НОМЕР_2 ».

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Реквізити для оплати судового збору: Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Код отримувача: (код за ЄДРПОУ): 37993783. Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001. Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Рівненського міського суду Н.М. Діонісьєва