Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №567/1167/26 — Острозький районний суд Рівненської області

Справа № 567/1167/26

Провадження №3/567/384/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2026 року м.Острог

Суддя Острозького районного суду Рівненської області Василевич О.В., розглянувши матеріали, які надійшли з ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,

за ч.2 ст.130 КУпАП, -

в с т а н о в и в :

26.06.2026 р. о 10 год. 02 хв. ОСОБА_1 в м.Острог по вул.Вишенського, 4 Рівненського району (Острозька МТГ) Рівненської області керувала транспортним засобом – автомобілем марки «BMW Х1», реєстраційний номер НОМЕР_3 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Alcotest 6810» та проведення такого огляду у найближчому закладі охорони здоров`я відмовилася.

ОСОБА_1 в судові засідання 22.07.2026р., 05.08.2026р. та 16.09.2026р. не з`явилася, про місце, дату та час розгляду справи неодноразово повідомлялася, зокрема, шляхом направлення судових повісток на адресу місця проживання та здійснення оголошення про виклик до суду, розміщених на сайті «Судова влада України». Письмових пояснень з викладом своїх заперечень щодо суті правопорушення, вчинення якого ставиться ОСОБА_1 у провину, від неї до суду не надходило. З метою забезпечення реалізації права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на справедливий суд та права на захист, судові засідання неодноразово відкладалися.

Відповідно до розписки про судове засідання від 06.08.2026 року, яка знаходиться в матеріалах справи, ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про дату та час розгляду справи.

Відповідно до ст.268 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП не є обов`язковою, а відтак суд не вбачає перешкод та вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 на підставі доказів, наявних у матеріалах справи.

При вирішенні питання про можливість розгляду справи у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності суд виходив з наступного.

ОСОБА_1 була обізнана про складання відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.130 КУпАП, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.

За наведених обставин суд приходить до переконання, що поведінка ОСОБА_1 свідчить про свідоме затягування розгляду справи, враховуючи строки розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачені ст.277 КУпАП, ОСОБА_1 не повідомила суд про наявність у неї будь-яких перешкод для її участі у судовому засіданні.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 р. слідує, що в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

Крім того, Європейський суд з прав людини в п.41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов`язки (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N8371/02, п.27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N50966/99 від 14.10.2003).

Враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, за наведених вище обставин, суд вважає за можливе розгляд справи здійснювати на підставі письмових доказів, наявних в матеріалах справи.

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, при вирішенні питання про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП виходить з наступного.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідальність за ч.2 ст.130 КУпАП настає у разі повторного протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння визначається ст.266 КУпАП, «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015р. №1452/735 та «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. №1103.

Відповідно до вказаних нормативно-правових актів оглядові на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп`яніння згідно з ознаками такого стану, встановленими у вищезгаданій Інструкції, затвердженій спільним наказом МВС України та МОЗ України.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, із змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №703301 від 26.06.2026 року, акту огляду на стан алкогольного сп`яніння та направлення на огляд водія, ознаками алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 були запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці.

Тобто працівник поліції вказав підстави у зв`язку з якими він вважають, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, та суд приходить до висновку, що вона всупереч п.2.5 ПДР України відмовилася від проходження огляду на визначення стану сп`яніння, виходячи з наступного.

З досліджених судом відеозаписів зі службового реєстратора поліцейського встановлено, що після зупинки транспортного засобу, керованого ОСОБА_1 , під час перевірки працівниками поліції документів у водійки були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці), про що їй було повідомлено та запропоновано пройтиосвідування на місці зупинки транспортного засобу, на що ОСОБА_1 пояснила, що вона не відмовляється від огляду, проте бажає такий огляд пройти у медичному закладі, оскільки не довіряє приладу (алкотестеру), який є у поліцейських. ОСОБА_1 після зупинки керованого нею автомобіля не заперечувала того, що саме вона керувала автомобілем та не вказувала на будь-яких третіх осіб, які перебували за кермом автомобіля. В подальшому, прибувши у супроводі працівників поліції до медичного закладу КП "Острозька ОПЛ", ОСОБА_1 змінила своє рішення про згоду пройти огляд на предмет сп`яніння та відмовилася від такого огляду, мотивуючи тим, що вона не керувала транспортним засобом та перебувала в автомобілі в якості пасажира. Під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 пояснила, що вона не бажає проходити медичний огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння, оскільки вважає себе пасажиркою автомобіля, на що працівниками поліції неодноразово було запропоновано їй пройти огляд у медичному закладі, намір про що після зупинки висловлювала ОСОБА_1 , та за відсутності будь-яких дій, спрямованих ОСОБА_1 на реальне проходження освідування на стан сп`яніння, працівники поліції кваліфікували дії останньої як відмову від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у найближчому медичному закладі охорони здоров`я. В подальшому для ОСОБА_1 були роз`яснені права та складені відповідні процесуальні документи, з якими її ознайомили.

З рапорту інспекторів СРПП ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області Лялика Івана від 26.06.2026 року вбачається, що 26.06.2026р. під час патрулювання в м.Острог по вул.Вишенського, 4 Рівненського району Рівненської області було зупинено автомобіль марки «BMW Х1», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 . В ході перевірки документів, під час спілкування з водієм у останньої було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, та запропоновано пройти огляд для визначення стану сп`яніння на місці зупинки з допомогою газоаналізатора або у медичному закладі - КП "Острозька ОПЛ РОР", на що остання відмовилася. В подальшому відносно останньої був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.130 КУпАП та винесено постанову за ч.4 ст.126 КУпАП.

З досліджених доказів суд приходить до переконання про відсутність підстав для висновку, що працівниками поліції було невірно встановлено особу водія та не вбачає порушень під час оформлення адміністративних матеріалів стосовно ОСОБА_1 , які б ставили під сумнів її вину у вчиненні інкримінованого правопорушення.

Окрім того, належних та допустимих доказів того, що за кермом автомобіля перебувала інша особа, аніж ОСОБА_1 останньою не надано та з дослідженого відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 одразу після зупинки транспортного засобу не заперечувала проти того, що за кермом автомобіля перебувала саме вона.

За наведених обставин заперечення факту керування транспортним засобом суд до уваги не приймає та розцінює їх як обраний спосіб захисту, з метою уникнення від відповідальності.

Вищевказані дії ОСОБА_1 щодо відмови від огляду на стан сп`яніння повністю узгоджуються з матеріалами справи.

Згідно ч.1 ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог ч.2, 3 ст.266 КУпАП та положень Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103, даний огляд проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником поліції, а у разі незгоди водія на проведення такого огляду працівником поліції або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

З акту огляду на стан алкогольного сп`яніння встановлено, що у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, зокрема, запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці.

Одночасно, з матеріалів справи вбачається, що поліцейським на ім`я ОСОБА_1 було складено направлення на огляд водія в медичному закладі з метою виявлення алкогольного сп`яніння, від проходження якого ОСОБА_1 відмовилася.

Відповідно до зобов`язання до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №703301 ОСОБА_1 була відсторонена від керування транспортним засобом на 24 години.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 703301 від 26.06.2026 р., ОСОБА_1 цього дня о 10 год. 02 хв. в м.Острог по вул. Вишенська, 4 Рівненського району (Острозька МТГ) Рівненської області керувала транспортним засобом – автомобілем марки «BMW Х1», реєстраційний номер НОМЕР_3 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мов, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора та проведення такого огляду у закладі найближчому закладі охорони здоров`я відмовилася, чим порушила п.2.5 Правил дорожнього руху.

ОСОБА_1 при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не навела будь-яких доводів, які б спростовували обставини, викладені у складеному відносно неї протоколі.

В ході судового розгляду не встановлено підстав вважати, що поліцейські ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, перебуваючи при виконанні службових обов`язків, діяли упереджено по відношенню до ОСОБА_1 , переслідуючи інші цілі, а ніж передбачені законодавством у випадку виявлення у водія ознак алкогольного сп`яніння.

ОСОБА_1 не надала суду будь-яких обґрунтованих доводів, які б спростовували обставини, встановлені поліцейськими та зафіксовані у процесуальних документах, зібраних у матеріалах справи, які було досліджено судом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 після зупинки керованого нею автомобіля, на пропозицію поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або у медичному закладі відмовилася та дій, спрямованих на реальну згоду пройти огляд на стан сп`яніння у супроводі працівників поліції, як це передбачено відповідними положеннями нормативно-правових актів, не вчинила.

Також суд зазначає, що відмова водія від проходження огляду з метою визначення стану сп`яніння є самостійною підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП, незалежно від тверезості водія.

Таким чином, факт скоєння вказаного правопорушення за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується зібраними у справі доказами, які повністю узгоджуються між собою. Підстав вважати їх недопустимими суд не вбачає.

Згідно довідки ВП № 3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області від 02.07.2026 р. та постанови Острозького районного суду Рівненської області від 09.07.2026 року у справі №567/1867/25 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді 17 000 грн. з позбавленням права керуванням транспортними засобами строком на 1 рік.

Наявні у справі докази, які дослідженні в судовому засіданні, відповідають вимогам достатності, допустимості та належності та підтверджують факт порушення ОСОБА_1 вимог п.2.5 ПДР України та, відповідно, наявність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.

Отже, судом було встановлено, що ОСОБА_1 порушила вимоги п.2.5 ПДР, відповідно до якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а тому в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.

Застосовуючи вид адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь її вини, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність не встановлено.

Згідно довідки відділення поліції №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області від 02.07.2026р. ОСОБА_1 протягом року неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності, та згідно бази даних 02.09.2015 р. отримала посвідчення водія серії НОМЕР_4 , яке 29.06.2026 р. було направлено на адресу ТСЦ № 5641 м.Рівне, для зберігання.

При вирішенні питання щодо можливості застосування адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілем є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Так, згідно правового поля України (п.2.9 «а» ПДР України, ст.16 Закону України «Про дорожній рух») водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, та згідно ст.130 КУпАП у разі порушення встановлених заборон водій несе встановлену відповідальність.

Санкцією ч.1, 2 ст.130 КУпАП встановлено відповідальність у виді накладення стягнення - штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Даний вид стягнення, що визначений законодавцем, як основний, так і додатковий є безальтернативним.

Позбавляючи права керувати транспортними засобами навіть у випадках, коли особа на час вчинення адміністративного правопорушення офіційно не отримала посвідчення водія, однак здійснювала керування транспортним засобом, законодавець таким чином позбавляє особу можливості реалізації такого права у законний спосіб на певний строк у подальшому, що, в даному випадку, узгоджується з положеннями ст.30 та ч.1 ст.130 КУпАП.

Позбавлення права керувати транспортними засобами має відповідати загальній меті адміністративного стягнення, передбаченій ст.23 КУпАП. Особливої уваги набуває досягнення мети стягнення щодо запобігання вчиненню нових адміністративних правопорушень як правопорушником, так і іншими особами, з дотриманням засади справедливості та принципу рівності всіх перед законом.

Так, внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров`я інших осіб та може бути спричинена відповідна шкода, а тому стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров`ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.

При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши в передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність порушення ПДР в такому випадку є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в такому разі набуває особливого значення (постанова ККС ВС від 4 вересня 2023 року у справі № 702/301/20).

При накладенні адміністративного стягнення судом взято до уваги, що ОСОБА_1 раніше притягувалася до адміністративної відповідальності, за віком та станом здоров`я є працездатною, ОСОБА_1 , як водійка повинна була розуміти існуючі додаткові обмеження щодо вживання спиртних напоїв особами, які здійснюють керування транспортними засобами, однак знехтувала та проігнорувала такими обмеженнями, а тому беручи до уваги, що санкція ч.2 ст.130 КУпАП є безальтернативною, суд вбачає фактичні та правові підстави для застосування адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що буде необхідним і достатнім для виховання ОСОБА_1 та попередження вчинення нею нових правопорушень, що буде відповідати характеру вчиненого правопорушення та меті адміністративного стягнення.

В матеріалах справи відсутні докази, що автомобіль, яким керувала ОСОБА_1 , належить їй та зареєстрований на її ім`я, а відтак суд не вбачає підстав для застосування додаткового адміністративного стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у зв`язку з ухваленням судом постанови про накладення адміністративного стягнення з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.23, 24, ст.40-1, ч.1 ст.130 ст.ст.221, 276, 283, 284 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

Визнати ОСОБА_1 такою, що вчинила правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2 000 (дві тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 665,60 грн.

У разі несплати штрафу в 15-ти денний термін, штраф підлягає примусовому стягненню в порядку ст.308 КУпАП у подвійному розмірі, а саме у сумі 68 000 (шістдесят вісім тисяч) грн.

Реквізити для сплати штрафу:

Отримувач коштів: ГУК у Рівнен.обл./Рівнен.обл./21081300. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38012494. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Номер рахунку отримувача (IBAN): UA218999980313020149000017001. Код класифікації доходів бюджету: 21081300.

Реквізити для сплати судового збору:

Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106. Код отримувача (код за ЄДПРОУ): 37993783. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Номер рахунку отримувача (IBAN): UA908999980313111256000026001. Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.

Повний текст постанови складено 21 вересня 2026 року.

Суддя Острозького районного судуВасилевич О.В.