Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №132/1202/26 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 132/1202/26

Провадження № 33/801/1000/2026

Категорія: 156

Головуючий у суді 1-ї інстанції Сєлін Є. В.

Доповідач: Копаничук С. Г.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 рокум. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі судді судової палати у цивільних справах Копаничук С.Г., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Калинівського районного суду Вінницької області від 14.07.2026 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в:

Постановою Калинівського районного суду Вінницької області від 14 липня 2026 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665,60 грн.

Вперше ОСОБА_1 звернулася із апеляційною скаргою 14 серпня 2026 року. В апеляційній скарзі та доданому до неї клопотанні вона просила поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що справу було розглянуто за її відсутності, судових повісток вона не отримувала, а про існування оскаржуваної постанови дізналася після припинення відображення посвідчення водія у застосунку «Дія». 27 липня 2026 року ОСОБА_1 ознайомилася з матеріалами справи, а 07 серпня 2026 року, після укладення договору про надання правничої допомоги, з матеріалами справи ознайомився її захисник. Таким чином, ОСОБА_1 вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин, оскільки про оскаржувану постанову вона не була належним чином повідомлена, а після фактичного ознайомлення з матеріалами справи та залучення захисника звернулася з апеляційною скаргою у розумний строк.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 26.08.2026 року відмовлено особі, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Калинівського районного суду Вінницької області від 14 липня 2026 року. Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Калинівського районного суду Вінницької області від 14 липня 2026 року, повернуто особі, яка її подала.

Вдруге ОСОБА_1 звернулася із апеляційною скаргою 07.09.2026 року та посилаючись на ті самі обставини що й вперше та просила поновити строк на апеляційне оскарження постанови Калинівського районного суду Вінницької області від 14 липня 2026 року.

Вирішуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 294 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

В рішенні Європейського суду з прав людини в справі "Устименко проти України" від 29 жовтня 2010 року Суд вказав, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і, як наслідок, тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Як свідчать матеріали справи оскаржувану постанову суд першої інстанції виніс 14 липня 2026 року. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що в судове засідання ОСОБА_1 не з`явилась.

З матеріалами справи правопорушниця ознайомилась 27 липня 2026 року, що підтверджується її особистим підписом.

Вперше апеляційну скаргу на постанову суду особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подала до суду 14 серпня 2026 року (через 31 день з дня винесення судом оскаржуваної постанови), тобто з пропуском встановленого ч. 2 ст. 294 КУпАП строку.

Вдруге апеляційну скаргу на постанову суду особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подала до суду 07 вереснся 2026 року, тобто з пропуском встановленого ч. 2 ст. 294 КУпАП строку.

Суд враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у справі Sydorenko v. Ukraine (dec.), no. 73193/12, 18 February 2021, відповідно до якої заінтересована особа зобов`язана проявляти належну старанність у захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів для отримання інформації щодо руху провадження.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 04 квітня 2026 року була обізнана про складення щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 631569 за ч. 1 ст. 130 КУпАП та про розгляд справи Калинівським районним судом Вінницької області. Проте, будучи обізнаною про наявність відповідного провадження, вона не виявила належної процесуальної активності, не вживала заходів для з`ясування подальшого руху справи та не цікавилася результатами її розгляду.

При цьому навіть після ознайомлення з матеріалами справи 27 липня 2026 року ОСОБА_1 не звернулася з апеляційною скаргою у встановлений ч. 2 ст. 294 КУпАП десятиденний строк, подавши її лише 14 серпня 2026 року. За таких обставин посилання на те, що 07 серпня 2026 року її захисник додатково ознайомився з матеріалами справи, саме по собі не свідчить про наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження. Залучення захисника не звільняло ОСОБА_1 від обов`язку проявляти належну процесуальну активність та дотримуватися встановленого законом строку на апеляційне оскарження.

Таким чином наведені причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду не можна визнати поважними, а тому слід відмовити в поновленні такого строку та на підставі ч. 2 ст. 294 КУпАП апеляційну скаргу повернути.

На підставі викладеного та керуючись ч. 2 ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд.

постановив:

Відмовити особі, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Калинівського районного суду Вінницької області від 14 липня 2026 року.

Апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Вінницького

апеляційного суду С. Г. Копаничук