Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №519/1302/26 — Південний міський суд Одеської області

Справа №519/1302/26

Провадження № 2/519/909/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К РА Ї Н И

17.09.2026 м. Південне

Південний міський суд Одеської області у складі:

головуючого судді Лемця С.П.,

за участю секретаря судового засідання Волкової Н.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача – адвоката Влащицької С.М.,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Південне в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, мотивуючи свої вимоги тим, що 28.09.2007 сторони уклали шлюб, що зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Южненського міського управління юстиції Одеської області.

Від даного шлюбу сторони мають дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідач повністю забезпечує матеріальне утримання старшого сина ОСОБА_5 .

Матеріальне забезпечення двох молодших синів – ОСОБА_6 та ОСОБА_7 здійснюється без визначеного постійного порядку.

У добровільному порядку сторони не дійшли домовленості про сплату аліментів на утримання дітей. Позивач не має можливості самостійно утримувати синів, кошти потрібні для придбання одягу, продуктів харчування, належного відпочинку. Діти проживають разом з матір`ю та знаходяться на її утриманні.

ОСОБА_2 працює на посаді денного агенту в компанії ТОВ «АТІС» де отримує стабільну заробітну плату, а отже він спроможний сплачувати аліменти на дітей. Стан здоров`я відповідача задовільний.

Ухвалою Південного міського суду Одеської області від 20.07.2026 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

03.08.2026 адвокатом Штець О.О. подано до суду відзив на позовну заяву, в якому ОСОБА_2 не погоджується з вимогою стягнення аліментів на утримання середнього сина — ОСОБА_4 , оскільки позивачка спільного побуту з ОСОБА_6 не веде, його щоденних життєвих потреб не забезпечує та приймає участь у його вихованні на відстані. Натомість, батько повністю утримує середнього сина ОСОБА_6 . Він забезпечує сина продуктами харчування, одягом, медикаментами, а також у шкільний час забезпечує доставку дитини до школи, повністю покриваючи всі транспортні та освітні витрати.

11.08.2026 представник відповідача надала додаткові пояснення у справі, в яких зазначено, що син ОСОБА_6 не проживає з позивачкою. Відповідач сумлінно, добровільно та в повному обсязі забезпечує матеріальні, освітні, духовні та соціальні потреби малолітнього сина ОСОБА_6 . Оскільки син ОСОБА_6 проживає з батьком, стягнення аліментів на користь матері суперечитиме закону та інтересам самої дитини.

24.08.2026 представником позивача – адвокатом Влащицькою С.М. подано відповідь на відзив, в якому зазначено, що Відповідач ОСОБА_2 (чоловік) проживав разом з дітьми та дружиною, з моменту реєстрації, з 14.05.2020 по квітень 2026 р. На теперішній час відповідач фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

У відповіді ОМ Family clinic від 21.08.2026, виданої сімейним лікарем ОСОБА_8 зазначено, що ОСОБА_1 , мати дітей, регулярно звертається з дітьми для проведення профілактичних медичних оглядів, планової вакцинації та з інших питань, пов`язаних зі станом їхнього здоров`я.

За час навчання дітей у закладі освіти обоє батьків взаємодіють зі школою щодо їх виховання.

Щодо надання інформації у адвокатському запиті до інших осіб, повідомляється, що за останні два роки ОСОБА_2 (батько дітей) та ОСОБА_9 (бабуся дітей) до сімейного лікаря з питань, пов`язаних зі станом здоров`я, профілактичними оглядами, вакцинацією чи лікуванням неповнолітніх дітей, не зверталися.

Крім того, позивачка ОСОБА_1 не обмежувала спілкування дітей з бабусею ОСОБА_9 , діти з задоволенням проводили час на дачі бабусі в с. Кошари на період канікул. У ОСОБА_6 є хобі – реставрація старих холодильників. В місті організувати майстерню для вказаного хобі немає можливості, тому син з задоволенням проводив вільний час на дачі, де йому було облаштоване в підвалі дачі місце під майстерню. Іноді діти залишались ночувати на вихідних у бабусі, зранку вони приїздили до школи автобусом, інколи їх привозив до школи батько. Діти не сприймали дачу бабусі, як свій дім.

Аліменти в розмірі 1/6 частини доходу, які відповідач бажає сплачувати тільки на одну дитину, сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , є недостатніми та не відповідають найкращим інтересам дітей.

Відповідно до заперечення від 24.08.2026 сторона відповідача вважає викладені в відповіді на відзив аргументи позивачки безпідставними, необґрунтованими та такими, що повністю спростовуються наявними в матеріалах справи письмовими доказами. Відповідач повністю забезпечує двох старших синів, фінансове стягнення у розмірі 1/3 від усього доходу на користь Позивачки призведе до грубого порушення балансу та порушення прав тих дітей, які перебувають на утриманні батька. Розумним, пропорційним та законним розміром виплат на одну дитину - молодшого сина ОСОБА_7 , який проживає з матір`ю, є 1/6 частина прибутку Відповідача.

Протокольною ухвалою від 25.08.2026 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору та витребування доказів.

Сторона позивача в судовому засіданні позов підтримала та просила задовольнити в повному обсязі. Позивач пояснила, що ніколи не заперечувала щодо вільного спілкування сина ОСОБА_6 з бабусею по лінії батька, ОСОБА_6 дуже вільна дитина, може залишатись у бабусі на дачі і проживати там певний час, але основне його місце проживання з нею у м. Південне. Старший син ( ОСОБА_10 ) також проживав із нею, а наразі поїхав на навчання до Словаччини, але 4-5 місяців на рік він проживатиме із нею. Враховуючи, що позивач має на утриманні маленьку дитину дитину, вона не може повноцінно працювати, відповідно відповідач дійсно надає більше утримання старшому сину ОСОБА_5 , ніж вона, однак позивач в міру своїх можливостей теж утримує старшого сина та враховуючи це, не подавала позов про стягнення аліментів на його утримання.

Сторона відповідача позов в частині стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_4 не визнала, оскільки він проживає із бабусею по лінії батька в с. Кошари і відповідач забезпечує його потреби, а тому просили у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання середнього сина ОСОБА_4 – відмовити в повному обсязі та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання молодшого сина ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) у розмірі 1/6 частини усіх видів його доходів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення ним повноліття.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи, перевіривши їх доказами, суд дійшов до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи 28.09.2007 сторони уклали шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с.3).

Під час перебування у шлюбі у сторін народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копіями свідоцтва про народження (а.с.4,5,6).

Сторони не можуть дійти згоди щодо матеріального утримання синів – ОСОБА_4 та ОСОБА_11 .

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 51 Конституції України та статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно зі статтею 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Статтею 179 СК України врегульовано питання права власності на аліменти, які отримуються на дитину одним із батьків та їх цільове призначення. Зокрема, передбачено, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини і мають використовуватися за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Згідно з статтею 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно зі ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Статтею 183 СК України передбачено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

ОСОБА_2 працює на посаді денного агенту в компанії ТОВ «АТІС», де отримує стабільну заробітну плату, а отже він спроможний сплачувати аліменти на дітей.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_12 (мати позивача) пояснила, що всі діти живуть із ОСОБА_1 у м. Південне, а також приходять до неї і можуть залишатися на тривалий час. ОСОБА_1 виховує дітей за допомогою сучасних методів і дозволяє їм самостійно приймати рішення, в тому числі щодо тимчасового місця перебування. Син ОСОБА_6 потребує аліментів, оскільки знаходиться з матір`ю, вона його утримує, виховує та лікує. В період учбового року він знаходиться дома у м. Південне, а літом в с. Кошари у бабусі по лінії свого батька, однак батько – ОСОБА_2 там не проживає.

ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснив, що проживає у АДРЕСА_2 разом з матір`ю. Також проживає в бабусі по лінії батька на дачі в с. Кошари (поблизу м. Південне), зокрема на канікулах, але у шкільний час більшість часу проводить вдома у м. Південне, де проживає і наразі. Школу, їжу, одяг та лікування забезпечує мама, а коли знаходиться на дачі то їжею забезпечує бабуся. Інші витрати, в тому числі кишенькові, в основному забезпечує тато. Батько приїжджає на дачу, але він там не проживає. Наразі тато перебуває в Словаччині, влаштовує старшого брата на навчання. Також ОСОБА_6 зазначив, що може залишатися ночувати і в бабусі по лінії матері.

Судом встановлено, що відповідач дійсно приймає участь в утримані сина ОСОБА_6 , однак він це робить з періодичністю, яку визначає сам. Крім того, між сторонами існує спір, зокрема щодо розміру аліментів, який відповідач також визначає самостійно.

Разом з цим, вищевказаний факт участі батька у витратах на сина ОСОБА_6 , а також проживання певний час дитини з бабусею, самі по собі не можуть бути підставою для відмови в позові про стягнення аліментів на його утримання.

За своєю суттю аліменти – це кошти, покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків, хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні (постанова ВС від 18 серпня 2026 року по справі № 334/4491/25).

За правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний

За таких обставин, враховуючи, що основним місцем проживання дітей є м. Південне, де вони проживають разом із матір`ю, витрати на утримання дитини батьки повинні нести порівну, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, суд вважає, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів підлягає задоволенню.

При цьому, ч.1 ст.192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

Згідно з п. 1 ч. 1ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір, від сплати якого позивач звільнений при зверненні з позовом до суду, слід стягнути в дохід держави з відповідача.

Враховуючи, що позивача звільнено від сплати судового збору, то судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись статтями 3, 12, 81, 280-289, 430 ЦПК України, статтями 75, 84, 180-183 Сімейного Кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , починаючи з дня подачі позову, а саме з 17.07.2026 аліменти щомісячно у розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але неменше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 , потім у розмірі частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять один) 20 коп.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів, з урахуванням п.15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач ОСОБА_2 , НОМЕР_2 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 .

Дата складання повного судового рішення та його проголошення 21.09.2026 о 16.50 год.

Суддя Сергій ЛЕМЕЦЬ