Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №946/6966/26 — Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/6966/26

Провадження № 2/946/5145/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді – Присакар О.Я.,

за участю секретаря судового засідання – Воронової В.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

07.09.2026 року позивач звернулася до суду з позовними вимогами, якими просить визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок з надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Свої вимоги позивач мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 , за життя спадкодавець заповіт не залишив, позивач, як спадкоємець за законом першої черги, спадщину прийняла шляхом звернення у встановлений законом строк до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, однак письмовою відповіддю приватного нотаріуса Гончарової О.С. № 285/02-14 від 16.07.2026 року, позивачу було повідомлено про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 її батька ОСОБА_2 , у зв`язку з відсутністю документів необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, а саме спадкове майно не зареєстроване у встановленому законом порядку.

Представник позивача та позивач в судове засідання не з`явилися, представник позивача надала суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, підтримали позовні вимоги та наполягають на їх задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, якою просить справу розглянути за їх відсутністю.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 належить житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна № 5460, посвідченого представництвом Одеської товарної біржі в м. Ізмаїлі від 26.05.2000 року.

Згідно до довідки № 136 від 06.04.2026 року, виданої старостою Бросківського старостинського округу Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, згідно із записом в погосподарській книзі с. Броска Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району за № 3 ОСОБА_2 на праві особистої власності належав житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно ст.ст. 328, 334, 655, 657 ЦК України, діючого на час розгляду справи, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності визнається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває у податковій заставі.

Згідно ст.15 Закону України «Про товарну біржу» угоди, зареєстровані на товарній біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.4, 1.7, 1.9 Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, які знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Державного комітету України з житлово-комунального господарства від 09.06.98 року № 121, Інструкція визначала порядок здійснення державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна в Україні. Державній реєстрації в бюро технічної інвентаризації підлягають об`єкти нерухомості, розташовані на всій території України. Реєстрація права власності на об`єкти нерухомого майна здійснюється на підставі правовстановлюючих документів за рахунок коштів власників нерухомого майна. Пунктом 2 Інструкції визначений порядок здійснення державної реєстрації, підпунктом 2.1.д) якого зазначено, що на оригіналі правовстановлюючого документу робиться реєстраційний напис.

Додатком 1 до вказаної Інструкції визначений перелік правовстановлюючих документів, на підставі яких здійснюється державна реєстрація права власності на об`єкти нерухомого майна. Відповідно до пункту 9 Переліку зазначено: «Договори купівлі-продажу, обміну, зареєстровані біржею».

При укладенні договору всі вимоги, передбачені ст. 15 Закону України «Про товарні біржі», між сторонами виконано належним чином, про що свідчить сам договір.

Отже, реєстрація за ОСОБА_2 права власності на житловий будинок з надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , здійснена відповідно до діючого на той час законодавства.

Відповідно до п.42 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджених Постановою КМУ від 25.12.2015 р. №1127 для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р. подаються технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна.

Згідно даних технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами про технічний опис об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , виготовленого 22.04.2026 року ФОП - ОСОБА_3 , інвентаризаційна справа № 17924, перебуває житловий будинок літ. А, що побудований у 1987 році, у зв`язку з чим законом не було передбачено необхідність отримання дозволу на його спорудження та введення в експлуатацію.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 08.01.2026 року Ізмаїльським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті ОСОБА_2 згідно ст.1220 ЦК України, відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить вищевказане спадкове майно.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Частиною 1 статті 1225 ЦК України визначено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України – у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно витягу зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 86688338 від 14.09.2026 року, наданого приватним нотаріусом Гончаровою О.С., інформація про заповіт, складений та посвідчений від імені ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 – відсутня.

Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України – спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України – у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємцем за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_2 являється:

- донька – ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , повторно виданим 11.06.1996 року відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Ізмаїльської міської ради народних депутатів, згідно якого батьками зазначені « ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ».

Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України – для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України – спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 у встановлений законом строк звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини за законом, що підтверджено відповідною заявою № 74 від 06.04.2026 року, яка міститься у спадковій справі № 39/2026, тобто вважається такою, яка фактично прийняла спадщину.

Однак письмовою відповіддю приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Гончарової О.С. № 285/02-14 від 16.07.2026 року, ОСОБА_1 було повідомлено про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 її батька ОСОБА_2 , у зв`язку з відсутністю документів необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, а саме спадкове майно не зареєстроване у встановленому законом порядку.

Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Приймаючи до уваги, що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту в зв`язку з чим задовольняє позовні вимоги.

Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 82, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 16, 328, 392, 1216, 1217, 1220, 1222, 1223, 1261, 1268,1269, 1270 ЦК України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП – НОМЕР_3 ) до Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (ідентифікаційний номер юридичної особи - 04379433, місцезнаходження: 68670, Одеська область, Ізмаїльський район, с. Саф`яни, вул. Грушевського, 85) про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП – НОМЕР_3 )в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок з надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через суд першої інстанції, з урахуванням положень п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 21.09.2026 року.

Суддя: О.Я.Присакар