Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №646/7246/26 — Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 646/7246/26

2/583/2155/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Савєльєвої А.І.,

за участю секретаря Доценко Т.Г.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду м. Охтирка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача Мищишин Іванна Ярославівна, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 через свого представника адвоката Мищишин І.Я. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, згідно з яким просить: розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 17 грудня 2010 року Четвертим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 видане 22 вересня 2023 року, актовий запис № 489.

Позовні вимоги мотивує тим, що сторони зареєстрували шлюб 17.12.2010, від шлюбу неповнолітніх дітей не мають. Спільне життя в подружжя не склалося, сторони не можуть знайти взаєморозуміння з сімейних питань. Через протилежні погляди щодо побутових питань виникали непорозуміння та сварки, які тягнули за собою образи та приниження. Спільне господарство не ведуть, спільного побуту не мають. Шлюб носить формальний характер, оскільки разом не проживають уже понад 3 роки. У зв`язку з наведеним просить позов задовольнити та розірвати шлюб, оскільки подальше спільне проживання та збереження шлюбу є безперспективним та неможливим..

На підставі ухвали судді Основ`янського районного суду міста Харкова від 18 червня 2026 року справу передано за підсудністю до Охтирського міськрайонного суду Сумської області, справа надійшла 19.08.2026.

Ухвалою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 20 серпня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи, відповідачеві відповідно до ч. 1 ст. 278 ЦПК України запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позов.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, представник позивача 22.09.2026 надала заяву про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, відповідач ОСОБА_2 відзиву на позовну заяв не подав, із заявами чи клопотаннями до суду не звертався.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02 грудня 2010 року у справі «Шульга проти України» № 16652/04).

Верховний Суд у постанові від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 зазначив про те, що якщо учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 5 Протоколу № 7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифікованоЗаконом №475/97-ВР (475/97-ВР) від 17.07.1997 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

Відповідно до ст. 55 СК України, дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов`язаний утверджувати в сім`ї повагу до матері. Дружина зобов`язана утверджувати в сім`ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім`ї за свою поведінку в ній. Дружина та чоловік зобов`язані спільно дбати про матеріальне забезпечення сім`ї.

Згідно з п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Згідно зі ст.ст. 111, 112 Сімейного Кодексу України при розгляді справи про розірвання шлюбу суд повинен установити дійсні мотиви розлучення, з`ясувати фактичні взаємини подружжя, і зобов`язаний вжити заходів щодо їх примирення, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. Шлюб розривається, якщо судом буде встановлено,що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу стали неможливими.

Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Судом встановлено, що шлюб між сторонами зареєстровано 17 грудня 2010 року Четвертим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 489, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим повторно 22 вересня 2023 року.

Сторони подружніх та сімейних відносин не підтримують, спільних неповнолітніх дітей не мають, позивач наполягає на розірванні шлюбу.

З`ясувавши фактичні взаємовідносини між сторонами і дійсні причини позову про розірвання шлюбу, суд також враховує ст. 51 Конституції України та ст. 24 Сімейного Кодексу України, в якій вказано, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і примушування до шлюбу не допускається, а документальне існування шлюбу між сторонами по справі не відповідає поняттю «сім`ї» як соціального інституту сучасного суспільства.

Зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в статті 16 Конвенції про дискримінацію жінок в частині першій підпункту «с», «однакові права і обов`язки під час шлюбу і після його розірвання». Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється шляхом його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до ст.110 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу у подальшому іменуватися цим прізвищем або поновити своє дошлюбне прізвище.

Відповідно до Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зі змінами, внесеними Протоколом № 11 (стаття 5), кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

Відповідно до ч.1 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу державним органом реєстрації актів цивільного стану шлюб припиняється у день реєстрації розірвання шлюбу.

На підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору.

Відповідно до частини 6 статті 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу судовий збір сплачується в сумі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на дату подання позову.

За таких обставин з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Враховуючи обставини справи, беручи до уваги приписи ст.ст. 112, СК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

На підставі ст.ст. 110,111,112,114, Сімейного Кодексу України,

керуючись ст.ст. 12,13,48,76,141258,259,263-265,268,273,274,354,355 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_3 , до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 ), зареєстрований 17 грудня 2010 року Четвертим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 489.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А.І.Савєльєва