Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №554/10482/26 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Дата документу 21.09.2026Справа № 554/10482/26

Провадження № 2/554/5068/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

21 вересня 2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді Михайлової І.М.,

за участі секретаря судового засідання Станкевич Н.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

10.07.2026 позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому прохала стягнути з останнього на її користь аліменти на утримання дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини з усіх видів доходів (заробітної плати, пенсії тощо), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з дня пред`явлення позову до суду та до досягнення дитиною повноліття.

Позов вмотивований тим, що їх спільна з відповідачем дитина ОСОБА_3 проживає разом із матір`ю - ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 не бере участі в матеріальному забезпеченні дитини, добровільно кошти на її утримання не надає.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 17.07.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала, просила задовольнити його в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, оскільки вважає, що добровільно зможе сплачувати більшу допомогу на утримання дитини, аніж розмір аліментів, які просить стягнути позивачка, також стверджував, що має на утриманні доньку, спільну з позивачкою. Зазначив, що працює офіційно, отримує заробітну плату в розмірі 23000 грн, однак цієї суми не буде вистачати на оплату комунальних послуг у разі задоволення позову про стягнення аліментів.

Заслухавши сторони, дослідивши письмові докази по справі окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 15.12.2017 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Шевченківським районним у місті Полтаві відділом державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції у Полтавській області було зареєстровано шлюб, актовий запис № 2263.

Позивач заявила, що станом на час розгляду справи, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано, проте копію відповідного свідоцтва не надано.

Від шлюбу в сторін народився син, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Шевченківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтава Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 11.03.2026, актовий запис №163.

Малолітня дитина проживає разом з позивачем - матір`ю ОСОБА_1 , що не заперечує відповідач.

Відповідач проживає окремо, є працездатним та працевлаштованим, доказів на підтвердження факту утримання ще однієї дитини суду не надав.

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток (ч.2 ст.150 СК України).

Згідно із ч. 5 ст. 183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Згідно із частиною 4 ст.84 СК України право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ч.1 ст.80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

Частиною 2 статті 182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У Постанові Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» зазначено, що при вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд бере до уваги стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров`я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов`язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду, наявність нерегулярного, мінливого, невизначеного доходу.

Позивач ОСОБА_1 просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини від доходу відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до вимог статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

На підставі викладених вимог законодавства України, беручи до уваги, що відповідач має обов`язок утримувати свого сина, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

З відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 слід стягнути аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки від доходу, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.

Згідно статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень, зокрема, у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог статті 141 ЦПК України та враховуючи, що позивач в силу п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору за звернення до суду з позовом про стягнення аліментів, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, тому судовий збір в розмірі 1331,20 грн підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись ст.ст.12, 13, 141, 200, 206, 263-265, 430 ЦПК України, ст.ст.180, 182, 191 СК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини доходу, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 10 липня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення суду в частині стягнення аліментів на дитину за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 гривень.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Суддя І.М. Михайлова