Рішення від 26 серпня 2026 р. у справі №450/1660/26 — Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/1660/26

Провадження № 2/450/1850/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого – судді Кукса Д.А.

при секретарі Глинській У.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», в інтересах якого діє представник Лебідь Каріна Віталіївна до ОСОБА_1 про предмет спору: стягнення заборгованості за кредитним договором,-

стислий виклад позиції позивача та відповідача :

підстава позову (позиція позивача): представник позивача звернулася в суд з позовом у якому просила стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за Договором № 465136-КС-003 про надання кредиту від 26.11.2023, що становить 412281,29 грн., а також судові витрати.

Позовні вимоги мотивує тим, що 26.11.2023 між ТзОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію» укладено кредитний договір №465136-КС-003, згідно умов якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 50000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а відповідач зобов`язалася повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування такими. Вказала, що позивач свої зобов`язання за договором виконав та надав відповідачу кредитні кошти, однак остання свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, а лише частково сплатила кошти в сумі 84932,50 грн. Зазначила, що станом на 13.03.2026 заборгованість відповідача перед позивачем становить 412281,29 грн., яка складається з 50000,00 грн. прострочених платежів по тілу кредиту, 359772,38 грн. прострочених платежів по процентах та 2508,91 грн. прострочених платежів за комісією. На підставі наведеного просила позовні вимоги задовольнити, а судові витрати стягнути з відповідача. В позовній заяві просила витребувати у АТ «Універсал банк» інформацію, що містить банківську таємницю.

24.08.2026 представником позивача – адвокатом Виноградовим Ю.Е. подано додаткові пояснення, в яких зазначено, що кредитний договір та додаткові угоди укладені шляхом акцепту відповідачем оферти та підписані одноразовим ідентифікатором відповідно до ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» та ст. 638, 640 ЦК України. Представник також посилається на проведення відео-верифікації відповідача, під час якої остання підтвердила подання заявки на кредит та повідомила свої персональні й паспортні дані. На підтвердження долучено відеозапис.

Щодо перерахування кредитних коштів позивач зазначив, що до позовної заяви долучено довідку, сформовану в платіжній системі «Platon» та надану ТОВ «ПрофітГід» як посередником за договором про надання послуг № ПГ-5 від 04.11.2020.

Щодо процентних ставок позивач зазначив, що передбачені договором стандартна ставка 2,0 % на день та знижена ставка 1,14926563 % на день є фіксованими. При цьому, на його думку, їх не слід ототожнювати з «денною процентною ставкою» у розумінні Закону України «Про споживче кредитування», яка визначається за формулою, передбаченою ч. 4 ст. 8 цього Закону.

Позивач вказує, що розрахована за цією формулою денна процентна ставка становила: за Додатковою угодою №1 - 0,96 %, №2 - 1,06 %, №3 - 1,19 %, №4 - 1,25 %. Таким чином, зазначені показники відповідали встановленим законом максимальним розмірам денної процентної ставки на момент укладення відповідних угод.

Представник позивач також наголошує, що денна процентна ставка за Законом України «Про споживче кредитування» не є процентами за користування кредитом у розумінні ЦК України та не використовується для розрахунку заборгованості. Розрахунок заборгованості здійснювався відповідно до умов кредитного договору. При цьому стороною відповідача, на думку позивача, не надано власного контррозрахунку денної процентної ставки.

Представник позивача просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Позиція відповідача: 21.08.2026 представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Швець Д.Ю. – подав додаткові пояснення, в яких позовні вимоги заперечено в повному обсязі, та зазначає, що позивач не надав належних доказів укладення та підписання відповідачкою кредитного договору, а також підтвердження його цілісності та незмінності, у зв`язку з чим факт укладення договору є недоведеним.

Також заперечує обґрунтованість нарахованих процентів, вважаючи заявлену до стягнення заборгованість неспівмірною із сумою кредиту та такою, що суперечить принципам розумності й добросовісності відповідно до п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Окремо зазначено, що умова п. 2.5 договору про сплату комісії за видачу кредиту в розмірі 7500 грн. є нікчемною, а тому нарахована на її підставі сума не підлягає стягненню.

Відповідач та її представник у судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про його проведення, причин неявки суду не повідомили.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.

06.04.2026 відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру; 06.04.2026 ухвала про відкриття провадження у справ; 06.04.2026 ухвала про витребування доказів; 29.04.2026 клопотання про ознайомлення з матеріалами справи; 03.06.2026 надійшла витребувана інформація; 08.06.2026 надійшла витребувана інформація; 09.06.2026 ухвала про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду; 17.06.2026 надійшла витребувана інформація; 23.06.2026 надійшла витребувана інформація; 21.08.2026 додаткові пояснення у справі; 24.08.2026 додаткові пояснення у справі.

Встановлені судом фактичні обставини та оцінка суду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних йому процентів.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України).

В силу ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Статтею 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

За ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20), від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20 (провадження № 61-18967св20), які, відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.

За змістом ст.1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із ч. 1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Судом встановлено, що 26.11.2023 ОСОБА_1 уклала з ТзОВ «Бізнес Позика» кредитний договір №465136-КС-003, шляхом підписання такого одноразовим електронним ідентифікатором UA-5728, внаслідок чого отримала кредит на задоволення особистих потреб у розмірі 50000,00 грн., які надіслані на її банківську карту, відкриту у АТ КБ «ПриватБанк» за № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою про видачу коштів.

Відповідно до розділу 2 кредитного договору, ТОВ «БІЗПОЗИКА» зобов`язалося надати Позичальнику грошові кошти у розмірі 50000,00 грн на умовах строковості, поворотності та платності, а Позичальник - повернути отримані кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених Кредитним договором і Правилами надання грошових коштів у кредит.

Згідно з умовами Кредитного договору Позичальнику надано кредит у розмірі 50000,00 грн. строком на 24 тижні - до 12.05.2024.

Стандартна процентна ставка встановлена у розмірі 2% на день, знижена - 1,14957034% на день. Обидві ставки є фіксованими та не підлягають збільшенню Кредитодавцем в односторонньому порядку.

Комісія за надання кредиту визначена у розмірі 7500,00 грн. та підлягає одноразовій сплаті при видачі кредиту. Розмір комісії протягом строку дії договору залишається незмінним. Супровідні послуги за договором не передбачені.

Орієнтовна загальна вартість кредиту становить 129960,00 грн., а орієнтовна реальна річна процентна ставка - 9151,89%.

Пунктом 3 Кредитного договору визначено графік платежів, які Позичальник зобов`язаний здійснювати для належного виконання своїх зобов`язань за Кредитним договором.

У подальшому сторонами укладено чотири додаткові угоди до Кредитного договору №465136-КС-003 від 26.11.2023 шляхом обміну електронними повідомленнями та з дотриманням вимог ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме:

02.01.2024 – Додаткову угоду №1 (UA-1826), якою строк дії договору продовжено до 22.10.2024;

28.02.2024 – Додаткову угоду №2 (UA-3655), якою строк дії договору продовжено до 12.03.2025;

06.05.2024 – Додаткову угоду №3 (UA-5593), якою строк дії договору продовжено до 25.08.2025;

15.07.2024 – Додаткову угоду №4 (UA-6383), якою строк дії договору продовжено до 23.02.2026.

Таким чином, зазначеними додатковими угодами сторонами послідовно змінювався строк дії Кредитного договору №465136-КС-003 від 26.11.2023.

До теперішнього часу відповідач свої зобов`язання за Кредитним договором №465136-КС-003 про надання кредиту належним чином не виконала, а лише часткового сплатила кошти.

Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором №465136-КС-003 відповідач на виконання умов договору здійснила часткову оплату на загальну суму 84932,50 грн., відповідно станом на 10.03.2026 заборгованість відповідача становить 412281,29 грн., яка складається з 50000,00 грн. прострочених платежів по тілу кредиту, 359772,38 грн. прострочених платежів по відсотках та 2508,91 грн. прострочених платежів за комісією.

Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинила конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.

Згідно з виписками, наданими АТ «Універсал Банк» за період з 26.11.2023 по 12.05.2024, судом встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 було емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 та відкрито банківський рахунок для її обслуговування. Зазначені відомості підтверджують належність вказаної платіжної картки відповідачу.

Крім того, з руху коштів за вказаним рахунком встановлено, що 26.11.2023 двома платежами на рахунок відповідача було зараховано грошові кошти на загальну суму 50000,00 грн.

Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до абзацу третього частини четвертої статті 11Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Згідно із пунктом 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, унесення до нього змін, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

Позивачем в пункті 2.5 кредитного договору встановлено обов`язок позичальника сплатити комісію за надання кредиту в розмірі 7500,00 гривень, але вказаний пункт договору порушує статті 11, 18, 19 Закону України «Про захист прав споживачів» та є грубим порушенням чинного законодавства.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Встановлення банком у кредитному договорі обов`язку боржника сплачувати комісію за управління кредитом без зазначення, які саме послуги за вказану комісію надаються клієнту, а також нарахування комісії за послуги, що супроводжують кредит (саме як компенсацію сукупних послуг банку за рахунок клієнта), є незаконним.

Відповідна правова позиція викладена в Постанові Великої Палати Верховного суду від 13 липня 2022 року за № 496/3134/19, яка є обов`язковою для виконання судами України.

Зважаючи на вищезазначене, суд не може в повному обсязі погодитися з розрахунком заборгованості, наданим представником позивача, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем сплачено 84932,50 грн., з яких 79941,41 грн. зараховано в рахунок погашення процентів, а 4991,09 грн. у рахунок сплати комісії.

З огляду на встановлені обставини суд вважає, що сплачена відповідачем сума комісії у розмірі 4991,09 грн. підлягає зарахуванню в рахунок погашення заборгованості за процентами, у зв`язку з чим розмір простроченої заборгованості за процентами підлягає зменшенню з 359772,38 грн. до 354781,29 грн. (359772,38 грн. – 4991,09 грн.).

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №465136-КС-003 від 26.11.2023 у загальному розмірі 404781,29 грн., яка складається з 50000,00 грн. простроченої заборгованості за основною сумою кредиту (тілом кредиту) та 354781,29 грн. простроченої заборгованості за процентами.

За вказаних обставин у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача комісії за надання кредиту слід відмовити за безпідставністю.

З врахування наведеного, заявлені позовні вимоги, підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 279, ЦПК України, ст.ст. 3, 13, 16, 526, 527, 530, 599, 610-612, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд,-

у х в а л и в:

позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», код ЄДРПОУ 41084239 заборгованість за кредитним договором №465136-КС-003 від 26.11.2023 в розмірі 404781,29 (чотириста чотири тисячі сімсот вісімдесят одну грн. 29 коп.) гривню.

В задоволенні іншої частини позовних вимог,- відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», код ЄДРПОУ 41084239 судовий збір у розмірі 4857 грн. 38 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається через Пустомитівський районний суд Львівської області або безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», код ЄДРПОУ: 41084239, 01133, м. Київ, б. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Суддя: Д. А. Кукса