Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №943/783/26 — Буський районний суд Львівської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Єдиний унікальний номер №943/783/26

Провадження № 2/943/1098/2026

18 вересня 2026 року м. Буськ

Буський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Коса І.Б.,

за участю секретаря судового засідання Дутки С.І.,

за участю представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Тимчишина Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Буську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дітей у твердій грошовій сумі, -

в с т а н о в и в :

позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду із указаним вище позовом, у якому просить стягувати щомісячно із відповідача ОСОБА_1 на її користь аліменти на чотирьох малолітніх дітей на загальну суму 13500,00 грн., зокрема на утримання: дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 3000,00 грн., дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 3500,00 грн., дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 3500,00 грн. та дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі 3500,00 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи із дня її звернення до суду та до досягнення повноліття дітей. В обгрунтування заявленого позову позивачка покликається на те, що вона із відповідачем перебували в зареєстрованому шлюбі, від якого у них народилось четверо дітей, які після розлучення проживають із позивачкою та перебуваєть на її утриманні. Натомість, відповідач ОСОБА_1 , який проживає окремо від них, не надає матеріального забезпечення та між ними не було досягнуто згоди щодо розміру аліментів, які відповідач повинен сплачувати на утримання спільних дітей, у зв`язку із чим позивачка звернулася до суду із указаним позовом, який просила задовольнити та через відсутність у відповідача стабільного доходу позивачка просить визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Ухвалою судді від 24.04.2026 року вказану позовну заяву залишено без руху із наданням позивачці десятиденного строку з дня отримання копії ухвали для усунення вказаних у мотивувальній частині ухвали недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 26.05.2026 року, після усунення позивачкою недоліків позовної заяви та отримання судом відповіді щодо місця реєстрації відповідача, вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження із повідомленням (викликом) учасників справи.

Ухвалою суду від 18.09.2026 року повністю відмовлено у задоволенні клопотань ОСОБА_2 про витребування доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дітей у твердій грошовій сумі, оскільки заявлені позивачкою клопотання про витребування доказів не зазначені у позовній заяві та не подані разом із позовною заявою, а заявлені з пропуском встановленого процесуальним законом строку, необґрунтовуючи неможливість їх подання у встановлений строк з причин, що не залежали від позивачки, а тому суд прийшов до переконання про залишення їх без задоволення у відповідності до приписів частини першої статті 84 ЦПК України.

Позивачка ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з`явилася, направивши заяву про розгляд справи без її участі, оскільки вона не має змоги прибути до суду, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, надісланий відповідачем відзив заперечує, наполягає на задоволенні позову та не заперечую проти ухвалення судом заочного рішення, а розгляд справи просила проводити на підставі наявних матеріалів без її участі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, а його представник – адвокат Тимчишин Т.М. у судовому засіданні заявлені позовні вимоги частково заперечив, виходячи із мотивів відзиву на позовну заяву, оскільки його довіритель тривалий час не працював і не мав доходів, а лише 07.07.2026 року він зареєструвався, як ФОП, псіля чого почав займатися підприємницькою діяльністю. Окрім того, оскільки обов`язок утримувати своїх неповнолітніх дітей покладений рівною мірою на обох батьків, а тому виходячи із солідарного їх обов`язку, його довіритель має змогу сплачувати аліменти у меншому розмірі, про який просить позивачка.

Відповідач ОСОБА_1 , через адвоката Тимчишина Т.М., направив відзив на позовну заяву 18.08.2026, де він заперечує позовні вимоги, зокрема, його доводи зводяться до незгоди із заявленим позивачкою розміром аліментів на утримання неповнолітніх дітей сторін у справі, оскільки обов`язок по утриманню дітей покладається на обох батьків, а не виключно на того з батьків, з кого стягуються аліменти, проте позивачка не надала жодних відомостей про свої доходи. Такий розмір не відповідає принципу співмірності, оскільки становитиме стягненню лише із відповідача суми в розмірі 162000,00 грн. на рік, натомість його приблизний дохід становить 20000 грн. У даному випадку позивачка не навела достатніх об`єктивних підстав, які би свідчили про необхідність стягнення саме 13 500 грн щомісячно. При цьому, відповідач визнає свій обов`язок утримувати дітей, але заперечує проти необґрунтованого розміру аліментів. Отже, відповідач вважає, що розмір аліментів повинен бути встановлений судом таким чином, щоб забезпечити належне утримання дітей та одночасно не створити для відповідача непомірного фінансового навантаження, а тому просив відмовити в задоволенні заявленого позову та не заперечив проти стягнення із нього на користь аліментів на утримання дітей у твердій грошовій сумі в розмірі 12000 грн. щомісячно.

У поданій відповіді на відзив від 19.08.2026 року позивачка ОСОБА_2 заперечує доводи відзиву на позовну заяву, покликаючись на зловживання відповідачем процесуальними правами та навмисного затягування ним розгляду справи; невідповідності заявленого доходу реальним витратам відповідача та його дороговартісного способу життя, оскільки приховані неофіційні прибутки відповідача та його реальний матеріальний стан повністю дозволяє безперешкодно утримувати своїх чотирьох дітей; матеріальне становища позивачки та повна бездіяльність відповідача в утриманні чотирьох малолітніх дітей, які перебувають на її утриманні та щоденному вихованні позбавляють позивачку можливості працевлаштуватися та мати власний дохід. Відтак, позивачка просила заявлені нею позовні вимоги задовольнити у повному обсязі шляхом стягнення із відповідача аліментів на утримання чотирьох малолітніх дітей у твердій грошовій сумі у загальному розмірі 13500,00 грн.

Згідно частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Заслухавши доводи представника відповідача, дослідивши матеріали та з`ясувавши дійсні обставини справи, перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи із таких мотивів.

Згідно статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Як передбачено частиною першою статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Згідно частини першої та другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За змістом ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що сторони по справі: ОСОБА_2 і ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі з 23 березня 2017 року.

Рішенням Буського районного суду Львівської області від 03 лютого 2026 року в справі №943/1942/25, яке набрало законної сили від 16.03.2026, вказаний шлюб між сторонами було розірвано.

Від цього шлюбу в сторін по справі народилося четверо дітей, зокерема: дочка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що вбачається зі свідоцтв про їх народження, копії яких наявні в матеріалах справи.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Нормою статті 180 Сімейного кодексу України встановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а жінка та чоловік мають рівні права і обов`язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї (ч. 6 ст. 7 СК України).

Згідно частини першої та другої статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними, а також за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч. 3 ст. 181 СК України).

В силу приписів частини першої та другої статті 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення (ст. 182 СК України).

Згідно частини першої статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину (ч. 5 ст. 182 СК України).

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2 ст. 182 СК України).

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» установлено, що з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць на увесь 2026 рік, зокрема: для дітей віком до 6 років становить 2817 грн., а для дітей віком від 6 до 18 років становить 3512 грн.

Разом із тим, як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 21 лютого 2018 року в справі №208/3075/16, що Сімейний кодекс України виходить із принципу рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

Крім того, як установлено судом та не заперечується сторонами, що між ними відсутні договори про сплату аліментів чи про припинення права на аліменти у зв`язку з передачею права власності на нерухоме майно; діти проживають разом із позивачкою, а відповідач на даний час не приймає участі у вихованні та утриманні дітей, про що ним у відзиві не спростовано, чим ухиляється від виконання обов`язку з утримання неповнолітніх дітей, а тому позивачка має суб`єктивне право на аліменти від відповідача по справі для утримання їхніх малолітніх дочок.

Також у постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року в справі №6-143цс13 міститься висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 29.11.2023 року в справі №466/5393/22.

Також відповідно до постанови Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 грудня 2019 року в справі №320/383/19 констатовано, що додаткові витрати у вигляді щомісячних платежів, пов`язані з хворобою дитини, додаткові витрати, зумовлені особливими обставинами, можуть бути присуджені судом у вигляді конкретної суми, що підлягає одноразовій сплаті, або у вигляді щомісячних чи інших періодичних платежів, здійснюваних протягом певного строку чи постійно. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач як батько зобов`язаний брати участь в утриманні своїх малолітніх дітей разом із їх матір`ю, враховуючи обов`язок обох батьків брати участь в утриманні дітей, суд приходить до переконання про часткове задоволення позовних вимог шляхом стягнення із відповідача на користь позивачки аліментів на утримання чотирьох малолітніх дітей у твердій грошовій сумі в розмірі по 3000 грн. на кожну дитину щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що, на думку суду, буде обгрунтованим, розумним і справедливим із урахуванням наведених вище обставин та обов`язку по утриманню дітей рівною мірою як батька, так і матері дітей.

Разом із тим, відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, тобто в даному випадку із 24 квітня 2026 року та до досягнення повноліття дітей.

Крім того, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць. Відтак, зважаючи на імперативні приписи п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд вважає, що слід допустити рішення суду до негайного виконання в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Окрім того, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивачка була звільнена від сплати судового збору при поданні до суду цього позову про стягнення аліментів, а тому, враховуючи задоволення позовних вимог, із відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1331,20 грн.

Ураховуючи наведене та керуючись статтями 2, 4, 8, 10, 11, 12, 13, 51, 76, 77, 78, 81, 82, 89, 141, 223, 259, 263, 264, 265, 273, 279, 352, 354, 430 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

позов задовольнити частково.

Стягувати із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі 3000,00 грн (три тисячі гривень 00 копійок), щомісячно, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі 3000,00 грн (три тисячі гривень 00 копійок), щомісячно, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі в розмірі 3000,00 грн (три тисячі гривень 00 копійок), щомісячно, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у твердій грошовій сумі в розмірі 3000,00 грн (три тисячі гривень 00 копійок), щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи із 24.04.2026 року і до досягнення повноліття дітей.

Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір по справі в розмірі 1331,20 грн (одна тисячя триста тридцять одна гривня 20 копійок).

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги через Буський районний суд Львівської області до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється із дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивачка: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Представник відповідача: адвокат Тимчишин Тарас Михайлович ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Повний текст судового рішення складено 22.09.2026 року.

Суддя: І. Б. Кос