Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №619/5356/20 — Котелевський районний суд Полтавської області

Справа № 619/5356/20

Провадження № 2-др/535/5/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ДОДАТКОВЕ)

11 вересня 2026 року с-ще Котельва

Котелевський районний суд Полтавської області у складі: головуючого судді Мальцева С.О., за участю: секретаря судового засідання Правдюк М.О., позивача ОСОБА_1 (дистанційно), представника позивача – адвоката Хоміч А.А. (дистанційно), розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника заявника ОСОБА_2 – адвоката Нечитайло М.О. про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом відновлення демонтованого паркану,

установив:

Рішенням Котелевського районного суду Полтавської області від 15 липня 2026 року у справі № 619/5356/20, провадження № 2/535/25/26, у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом відновлення демонтованого паркану відмовлено повністю.

20 липня 2026 року до суду надійшла заява представника ОСОБА_2 – адвоката Нечитайло Маргарити Олегівни – про ухвалення додаткового рішення, яким заявник просить стягнути з ОСОБА_1 35 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження заявлених витрат заявником подано копії договору про надання правничої допомоги № 09/02/2021 від 09 лютого 2021 року, додаткової угоди № 1 від 03 грудня 2021 року, розрахункової квитанції серії МН № 000011 від 03 грудня 2021 року, акта приймання-передачі документів та наданої правничої допомоги № 1 від 03 грудня 2021 року, детального опису робіт, орієнтовного розрахунку витрат на правничу допомогу, а також інших документів.

У поданій заяві зазначено, що вартість послуг становить 35 000,00 грн, при цьому словесне позначення суми зазначено як «двадцять п`ять тисяч гривень». Також у доданій до заяви копії клопотання про відшкодування судових витрат на правничу допомогу від 06 грудня 2021 року вказано цифрове значення 35 000,00 грн, тоді як словесно зазначено «двадцять п`ять тисяч гривень».

У зв`язку із запереченнями представника позивача щодо відповідності поданих копій оригіналам ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 28 липня 2026 року витребувано оригінали відповідних письмових доказів для безпосереднього огляду в судовому засіданні.

На виконання зазначеної ухвали представником ОСОБА_2 – адвокатом Нечитайло Маргаритою Олегівною – до суду подано документи, серед яких оригінал клопотання про відшкодування судових витрат на правничу допомогу від 06 грудня 2021 року.

Разом із тим при безпосередньому дослідженні цього документа судом встановлено, що у поданому оригіналі клопотання від 06 грудня 2021 року розмір витрат на професійну правничу допомогу зазначено у сумі 25 000,00 грн як цифрами, так і словами.

Зокрема, у зазначеному оригіналі вказано, що розрахункова квитанція серії МН № 000011 від 03 грудня 2021 року підтверджує оплату 25 000,00 грн, а у прохальній частині міститься вимога про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн.

Таким чином, поданий як оригінал документ від 06 грудня 2021 року не відповідає копії документа тієї самої дати, яка була додана до заяви про ухвалення додаткового рішення та містить вимогу про стягнення 35 000,00 грн.

Судом установлено, що зазначені документи містять не технічні чи несуттєві розбіжності, а відмінності щодо істотної обставини – розміру витрат, компенсацію яких заявник просить покласти на позивача.

При цьому оригіналу клопотання від 06 грудня 2021 року саме в редакції, яка містить вимогу про стягнення 35 000,00 грн, суду не надано.

Крім того, матеріали справи містять розрахункові документи, в яких зазначено суму 35 000,00 грн, однак поданий як оригінал клопотання від 06 грудня 2021 року прямо містить іншу суму – 25 000,00 грн, причому саме 25 000,00 грн зазначено в його тексті як розмір сплаченої вартості правничої допомоги та як розмір витрат, заявлених до стягнення.

За таких обставин суд не може покласти в основу додаткового рішення лише ті документи, які містять суму 35 000,00 грн, оскільки їх зміст не узгоджується з оригіналом клопотання про відшкодування судових витрат, поданим на виконання ухвали суду для безпосереднього огляду.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

За змістом частин першої, другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, а за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Водночас для розподілу судових витрат суд має встановити не лише факт укладення договору про надання правничої допомоги та надання відповідних послуг, а й належними та допустимими доказами встановити розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом конкретної справи.

Саме по собі подання договору про надання правничої допомоги, акта, детального опису робіт та розрахункових документів не звільняє заявника від обов`язку довести обсяг і вартість витрат, які заявляються до компенсації, а суд зобов`язаний оцінити подані докази у їх сукупності.

При цьому суд враховує правові висновки Верховного Суду про те, що витрати на професійну правничу допомогу можуть підлягати розподілу незалежно від того, чи були вони вже фактично сплачені, чи лише підлягають сплаті, однак необхідною передумовою є підтвердження відповідними доказами обсягу наданих послуг та їх вартості. (Верховний Суд)

У даному випадку така передумова щодо заявленої саме суми 35 000,00 грн відсутня.

Подані заявником докази не дають суду можливості достовірно встановити, що саме 35 000,00 грн становили витрати ОСОБА_2 на професійну правничу допомогу, які підлягали компенсації за рахунок ОСОБА_1 .

Навпаки, оригінал клопотання від 06 грудня 2021 року, наданий суду для безпосереднього огляду, містить інший розмір – 25 000,00 грн. Цей документ також прямо зазначає 25 000,00 грн як суму оплати та як розмір витрат, заявлених до стягнення.

Отже, судом встановлено істотну суперечність між копією документа, на яку посилається заявник для обґрунтування вимоги про стягнення 35 000,00 грн, та оригіналом відповідного документа, поданим на виконання ухвали суду.

За таких обставин суд позбавлений можливості достовірно встановити, який саме розмір витрат був заявлений ОСОБА_2 до відшкодування у 2021 році та який саме розмір витрат фактично підлягав сплаті за надану професійну правничу допомогу.

Посилання заявника на розрахункову квитанцію із зазначенням 35 000,00 грн не усуває цієї суперечності, оскільки такий документ має оцінюватися судом у сукупності з іншими доказами, а його зміст не узгоджується з оригіналом клопотання від 06 грудня 2021 року, в якому прямо зазначено суму 25 000,00 грн.

Більше того, за наявності двох різних за змістом редакцій клопотання від однієї дати суд не має об`єктивної можливості встановити, яка саме редакція відображає дійсну волю заявника на момент заявлення питання про компенсацію судових витрат.

Таким чином, заявником не доведено належними, допустимими та достовірними доказами розмір витрат на професійну правничу допомогу, заявлений до стягнення з ОСОБА_1 , а саме 35 000,00 грн.

За встановлених судом обставин відсутні правові підстави для ухвалення додаткового рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 35 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Суд також враховує, що ОСОБА_2 на момент ухвалення рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 15 липня 2026 року не був відповідачем у справі, оскільки ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 03 грудня 2021 року його було виключено зі складу відповідачів.

Водночас з огляду на те, що заява про ухвалення додаткового рішення підлягає відхиленню вже у зв`язку з недоведеністю заявленого розміру витрат та наявністю істотних суперечностей між поданими доказами, суд не вважає за необхідне надавати цій обставині самостійне правове значення як підставі для відмови у заяві.

Щодо клопотань про постановлення окремих ухвал

Представником ОСОБА_1 заявлено клопотання про постановлення окремої ухвали щодо дій адвоката Нечитайло Маргарити Олегівни, а також окремої ухвали у зв`язку з обставинами, які, на думку представника позивача, можуть свідчити про підроблення документів та вчинення кримінальних правопорушень.

Відповідно до частини першої статті 262 ЦПК України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним особам чи органам для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Частиною другою статті 262 ЦПК України передбачено право суду постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами або порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків, зокрема адвокатом.

Разом із тим постановлення окремої ухвали є процесуальним заходом реагування суду на встановлені під час розгляду справи порушення закону та не може ґрунтуватися лише на припущеннях учасника справи щодо можливого вчинення кримінального правопорушення.

У ході розгляду заяви судом дійсно встановлено невідповідність між копією клопотання від 06 грудня 2021 року, поданою разом із заявою про ухвалення додаткового рішення, та оригіналом клопотання тієї самої дати, поданим на виконання ухвали суду. Водночас сама по собі встановлена судом невідповідність документів не є достатньою для висновку про умисне підроблення документа конкретною особою або про наявність у її діях складу кримінального правопорушення.

Питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення, винуватості конкретних осіб та відповідальності за такі дії належить до компетенції органів досудового розслідування та суду в порядку кримінального провадження.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 повідомлено орган поліції про можливе вчинення кримінального правопорушення. Сам факт подання такої заяви не свідчить про встановлення факту кримінального правопорушення та не може бути покладений судом в основу висновку про винуватість будь-якої особи.

За таких обставин суд не встановив під час розгляду цієї цивільної справи таких порушень закону, які б з урахуванням установлених обставин вимагали постановлення окремої ухвали щодо адвоката Нечитайло Маргарити Олегівни або щодо можливого підроблення документів.

Тому у задоволенні клопотань про постановлення окремих ухвал слід відмовити.

Щодо клопотання про застосування заходів процесуального примусу

Представником Костенко Марини Володимирівни також порушено питання про застосування до ОСОБА_2 заходу процесуального примусу у вигляді штрафу у зв`язку з нібито невиконанням ухвали суду від 28 липня 2026 року про витребування оригіналів письмових доказів.

Відповідно до статті 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету штрафу у випадках, передбачених цією статтею, зокрема за невиконання процесуальних обов`язків.

Разом із тим з матеріалів справи встановлено, що на виконання ухвали суду від 28 липня 2026 року до суду фактично надійшли оригінали документів, перелік яких зазначено у заяві про виконання ухвали, поданій адвокатом Нечитайло Маргаритою Олегівною.

За таких обставин підстав для висновку про умисне невиконання ухвали суду ОСОБА_2 у такому обсязі, який є необхідним для застосування штрафу, суд не встановив.

Відтак клопотання про застосування до ОСОБА_2 заходу процесуального примусу задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 76, 81, 89, 95, 133, 137, 141, 143, 144, 148, 246, 262, 270 ЦПК України, суд; -

ухвалив:

У задоволенні заяви представника заявника ОСОБА_2 – адвоката Нечитайло М.О. про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 619/5356/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом відновлення демонтованого паркану, відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У повному обсязі рішення складено 21.09.2026.

Суддя: С.О. Мальцев