Вирок від 21 вересня 2026 р. у справі №334/8613/26 — Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

Дата документу 22.09.2026

Справа № 334/8613/26

Провадження № 1-кп/334/720/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі

судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

потерпілої ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у м. Запоріжжі кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кам`янка-Дніпровська Запорізької області, громадянина України, маючого вищу освіту, одруженого, немаючого на утримані неповнолітніх дітей, військовослужбовця, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України,

установив:

14.02.2026 наказом командира № НОМЕР_1 (по стройовій частині) військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_4 призначено на посаду у військовій частині НОМЕР_2 , у військовому званні «майор» та він вважається таким, що приступив до виконання обов`язків за вказаною посадою.

Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який продовжено до 31 жовтня 2026 року.

Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

26.07.2026 року приблизно о 20 год. 30 хв. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи поблизу під`їзду № 6 будинку № 7 по бул. Бельфорському у м. Запоріжжі та знаходячись у стані алкогольного сп`яніння, проявляючи кримінальну протиправну недбалість, тобто не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, дістав із сумки, яку носив через плече та яка на той момент знаходилася на його правому плечі, пістолет Макарова з серійним номером НОМЕР_3 , запобіжник якого попередньо був переведений із положення «запобігання», а до патронника дослано патрон.

У подальшому ОСОБА_4 , не дотримуючись належних заходів безпеки під час поводження із зазначеним предметом та допускаючи необережне поводження з ним, здійснив один постріл у напрямку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді вогнепального кульового наскрізного проникаючого поранення правої половини грудної клітки з наскрізним пораненням середньої частки правої легені (S4), забою паренхіми нижньої частки правої легені, гематоми правої молочної залози, правобічного гемопневмотораксу (до 250 мл крові у плевральній порожнині) та розвитком дихальної недостатності І-ІІ ступеню з проведенням (бокова торакотомія справа, видалення гемотораксу, ушивання поранення середньої частки правої легені з проведенням аеростазу, санація та дренування правої плевральної порожнини за Бюлау), що кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ст. 128 КК України, тобто заподіяння необережного тяжкого тілесного ушкодження.

31 серпня 2026 року між обвинуваченим ОСОБА_4 та потерпілою ОСОБА_6 укладена угода про примирення..

Згідно змісту вказаної угоди, ОСОБА_4 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України, та сторони погодилися на призначення останньому покарання за ст. 128 КК України у виді обмеження волі на 1 (один) рік зі звільненням останнього на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням.

Також в угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди сторонами кримінального провадження, а саме для потерпілих і обвинуваченого обмеження права на оскарження вироку, для обвинуваченого відмова від здійснення прав, передбачених п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, а для потерпілих позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди, з яким сторони погодилися, а також наслідки її невиконання.

У судовому засіданні обвинувачений та потерпіла підтримали угоду про примирення, просили її затвердити.

Прокурор не заперечувала щодо затвердження угоди про примирення між потерпілими та обвинуваченим.

Обвинувачений беззастережно визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, із запропонованим видом та мірою покарання погодився.

Перевіривши угоду про примирення між потерпілими та обвинуваченим вимогам кримінального процесуального закону і закону про кримінальну відповідальність, заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, його захисника та потерпілих, суд приходить до висновку про те, що у даному провадженні можливо затвердити надану угоду про примирення з огляду на таке.

Судом з`ясовано, що обвинувачений повністю розуміє свої права, визначені в п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення щодо якого він визнає себе винним, та вид покарання.

Також судом встановлено, що потерпілі повністю розуміють наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ст. 473 КПК України.

На підставі пояснень обвинуваченого та потерпілої суд переконався, що укладення сторонами угоди про примирення є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Згідно із п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим. Згідно ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого є щире каяття, активне сприяння розкриттю, надання медичної або іншої допомоги потерпілій безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення.

Обставинами, що обтяжує відповідно до ст. 67 КК України покарання, є вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння та вчинення злочину щодо подружжя.

Підстав для відмови у затвердженні угоди про примирення, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, судом не встановлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

З урахуванням всіх обставин справи та особи обвинуваченого суд вважає, що узгоджене сторонами покарання відповідає не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованим та буде відповідати цілям покарання.

На підставі вищевикладеного, суд прийшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення.

На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого на користь держави підлягають стягненню судові витрати на залучення експерта.

Керуючись статтями 314, 374, 468, 469, 471, 473-475, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд

ухвалив:

затвердити угоду про примирення, укладену між обвинуваченим ОСОБА_4 та потерпілою ОСОБА_6 .

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 128 КК України, і призначити покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк на 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь держави судові витрати на проведення експертиз у сумі 5 776 (п`ять тисяч сімсот сімдесят шість) гривень 32 копійки.

Речові докази:

1)Пістолет конструкції Макаров, калібру 9х18 мм, заводський серійний номер « НОМЕР_3 », 1973 року випуску, який переданий на зберігання до Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, порядковий номер 49 від 12.09.2026 року – повернути власникові військовій частині НОМЕР_2 ;

2)Рушник зі слідами РБК (книга обліку речових доказів №1387, порядковий №41694), змиви з обох кістей рук книга обліку речових доказів №1387, порядковий №41695), які передані на зберігання о Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області – знищити;

3)Одяг чоловічий ОСОБА_4 (книга обліку речових доказів №1387, порядковий №41700), майка, пара шльопанців, джинси жіночі та інше, що належить ОСОБА_6 (книга обліку речових доказів №1387, порядковий №41699) – повернути власникам.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Запорізького апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Запоріжжя протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити учасникам кримінального провадження.

Суддя ОСОБА_1