Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №127/30648/25 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/30648/25

Провадження № 2/127/6748/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2026 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі головуючого судді Дернової В.В., секретаря Бабкіної К.В., за участі представника позивача – адвоката Антонюк Ю.М., представника відповідача та третьої особи – адвоката Шибінського О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_3 , про витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння та просила витребувати від ОСОБА_2 на її користь частку квартири АДРЕСА_1 та частку нежитлового приміщення АДРЕСА_2 , а також стягнути судові витрати, мотивуючи позовні вимоги тим, що спірне нерухоме майно було безоплатно (за договорами дарування) відчужено ОСОБА_3 (її колишнім чоловіком) ОСОБА_2 (їх синові), проте майно, яке вибуло з володіння власника на підставі рішення суду, ухваленого щодо цього майна, але в подальшому скасованого, вважається таким, що вибуло з володіння власника поза його волею, а якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 30 вересня 2025 року було забезпечено позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно: частку квартири АДРЕСА_1 та на частку нежитлового приміщення АДРЕСА_2 .

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 30 вересня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння було залишено без руху.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 13 жовтня 2025 року було прийнято заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі; залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 .

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 8 грудня 2025 року було витребувано від Комунального підприємства «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації» для огляду у судовому засіданні інвентаризаційну справу на квартиру АДРЕСА_3 ; витребувано від приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Скутельник І.А. належним чином засвідчені копії нотаріальних справ щодо посвідчення: договору дарування від 27.09.2023 року (реєстровий № 6740); договору дарування від 17.11.2023 року (реєстровий № 8082).

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 5 березня 2026 року було витребувано від приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Скутельник І.А. належним чином засвідчені копії усіх документів нотаріальних справ щодо посвідчення договору дарування від 27.09.2023 року (реєстровий № 6740) та договору дарування від 17.11.2023 року (реєстровий № 8082).

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 5 травня 2026 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті; постановлено допитати у судовому засіданні допитати як свідків відповідача ОСОБА_2 та третю особу ОСОБА_3 (за їх згодою).

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 25 травня 2026 року було витребувано від Комунального підприємства «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації» для огляду у судовому засіданні інвентаризаційну справу на квартиру АДРЕСА_1 та на нежитлове приміщення АДРЕСА_2 .

Протокольною ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 10.09.2026 року було відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача Олійника Л.В. та третьої особи ОСОБА_3 про зупинення цивільної справи № 127/30648/25 до розгляду у касаційному порядку цивільної справи № 127/26887/22, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 210 ЦПК України, провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3, 41 частини першої статті 251 та пунктами 1-3 частини першої статті 252 цього Кодексу, а згідно з п. 33 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» підставою зупинення провадження у справі не може бути касаційне оскарження попередніх судових рішень у справі.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник – адвокат Антонюк Ю.М. позовні вимоги підтримали повністю з підстав, викладених у позовній заяві, та просили їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник - адвокат Шибінський О.В. у судовому засіданні позов не визнали та просили відмовити у його задоволенні, оскільки ОСОБА_2 є добросовісним набувачем.

Третя особа ОСОБА_3 та його представник - адвокат Шибінський О.В. у судовому засіданні просили відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки ОСОБА_2 є добросовісним набувачем.

Вивчивши матеріали цивільної справи, матеріали інвентаризаційних справ №98131 та №7202 вислухавши пояснення учасників справи, показання допитаних як свідків відповідача ОСОБА_2 та третьої особи ОСОБА_3 , оцінивши докази у їх сукупності, суд доходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом установлено такі фактичні обставини справи та відповідні їм спірні правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 є колишньою дружиною третьої особи ОСОБА_3 та матір`ю відповідача ОСОБА_2 .

Так, шлюб між позивачем та третьою особою було укладено 05.10.2010 року, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 05.10.2010 року (актовий запис № 2510).

ІНФОРМАЦІЯ_1 у третьої особи ОСОБА_3 та позивача ОСОБА_1 народився син – відповідач ОСОБА_2 (Свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , актовий запис № 20).

Шлюб між позивачем та третьою особою було розірвано рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 28 серпня 2023 року у справі № 127/19731/23 (судове рішення забрало законної сили 28.09.2023 року).

Отже, позивач ОСОБА_1 та третя особа ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі з 05.10.2010 року до 28.09.2023 року.

Відповідно до Свідоцтва про право власності на нежиле приміщення від 28.01.2010 року, об`єкт в цілому, який розташований в АДРЕСА_4 , належить ОСОБА_1 на праві приватної власності; в цілому складається з приміщень: літери «А» - фотосалон-ІІ поверх – пр.№5: №1-№5-48,7 кв.м; Свідоцтво було видане на підставі рішення виконкому Вінницької міської ради від 28.01.2010 року № 95 взамін договору купівлі-продажу від 01.08.2003 року №2-168.

Таким чином, Договір купівлі-продажу вказаного об`єкту нерухомого майна було укладено 01.08.2003 року.

Крім того, відповідно до дублікату Свідоцтва від 05.07.1999 року про право власності на квартиру АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_1 на праві приватної власності; складається з: трикімнатної квартири житловою площею 50,1 м2, загальною площею – 85,6 м2; свідоцтво видане на підставі рішення виконкому Вінницької міської ради від 24.06.1999 року № 842.

Отже, спірні об`єкти нерухомого майна були набуті до укладення шлюбу між позивачем ОСОБА_1 та третьою особою ОСОБА_3 .

Заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 27.06.2023 року у справі № 127/26887/22 було встановлено факт спільного проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_4 , з 1994 року по 2010 рік та факт придбання майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 та нежилого приміщення АДРЕСА_4 , внаслідок спільної праці членів сім`ї ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ; визнано квартиру АДРЕСА_1 та нежиле приміщення АДРЕСА_4 спільним сумісним майном ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП – НОМЕР_4 ; визнано за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 , право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 ; визнано за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 , право власності на 1/2 частку нежилого приміщення АДРЕСА_4 .

Постановою Вінницького апеляційного суду від 20.02.2024 року заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27.06.2023 року у справі № 127/26887/22 було скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про встановлення факту спільного проживання та придбання майна, визнання майна спільною сумісною власністю, визнання 1/2 частки у праві спільної сумісної власності на майно було відмовлено.

Ухвалою Верховного Суду від 30.04.2024 року було відкрито касаційне провадження у справі № 127/26887/22, однак ухвалою Верховного Суду від 14.11.2025 року було відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_3 , в інтересах якого діє адвокат Несса Олена Олександрівна, про зупинення виконання постанови Вінницького апеляційного суду від 20 лютого 2024 року.

Протокольною ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 10.09.2026 року було відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 та третьої особи ОСОБА_3 про зупинення цивільної справи № 127/30648/25 до розгляду у касаційному порядку цивільної справи № 127/26887/22, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 210 ЦПК України, провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3, 41 частини першої статті 251 та пунктами 1-3 частини першої статті 252 цього Кодексу, а згідно з п. 33 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» підставою зупинення провадження у справі не може бути касаційне оскарження попередніх судових рішень у справі.

27 вересня 2023 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Скутельник І.А. за реєстровим № 6740 було посвідчено Договір дарування частки приміщення - частки нежитлового приміщення АДРЕСА_2 , укладений між ОСОБА_3 («Дарувальник») і ОСОБА_2 («Обдаровуваний»).

17 листопада 2023 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Скутельник І.А. за реєстровим № 8082 було посвідчено Договір дарування частки квартири - частки квартири АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_3 («Дарувальник») і ОСОБА_2 («Обдаровуваний»).

Як вбачається з правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 24 червня 2015 року у справі № 6-251цс15 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 5 грудня 2018 року у справі № 522/2202/15-ц, за змістом статті 388 ЦК України, майно, яке вибуло з володіння власника на підставі рішення суду, ухваленого щодо цього майна, але в подальшому скасованого, вважається таким, що вибуло з володіння власника поза його волею.

Відповідно до ч. 1 ст. 717 ЦК України, за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Відповідно до ч. 4 ст. 388 ЦК України, якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Отже, можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно).

Такі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 16 серпня 2023 року у справі № 161/2552/21.

Оскільки за своєю правовою природою договір дарування є безвідплатним (ч. 1 ст. 717 ЦК України), то частка квартири АДРЕСА_1 та частка нежитлового приміщення АДРЕСА_2 підлягають витребуванню від ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 .

Таким чином, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦК України, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 15 140 грн. судового збору.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 13, 81, 82, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, на підставі ст. 388, 717 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Витребувати від ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 частку квартири АДРЕСА_1 та частку нежитлового приміщення АДРЕСА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 15 140 грн. судового збору.

Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 30.09.2025 року, продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_4 )

ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_5 )

ОСОБА_3 ( АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_3 )

Повний текст судового рішення складено 21.09.2026 року.

Суддя