Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №148/2014/26 — Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа №: 148/2014/26

Провадження № 2/148/1590/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року Тульчинський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Дамчук О.О.,

за участю секретаря Носулько К.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в м. Тульчин цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В С Т А Н О В И В:

АТ «Перший український міжнародний банк» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 , обґрунтовуючи свої вимоги тим, що між АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 14.07.2024 укладено кредитний договір № 1002209443801, на підставі якого ОСОБА_1 видано кредит в сумі 10000,00 грн.

Відповідач не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином довготривалий строк. Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 29.04.2026 склала 121842,87 грн, з яких: 80940,79 грн заборгованість за кредитом; 11.15 грн заборгованість за процентами, 40890,93 грн заборгованість за комісією.

Позивач направив письмову вимогу (Повідомлення) відповідачу на адресу місця проживання, яку він зазначив у анкеті на отримання кредиту, однак у наданий строк заборгованість відповідачем погашена не була.

Відповідно до умов кредитного договору, укладеного між позивачем та відповідачем, зокрема, заяви на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 1002209443801 від 14.07.2024, сторони погодили, що позичальник зобов`язується сплачувати комісію за обслуговування кредитної заборгованості. Ці умови були узгоджені позичальником шляхом підписання відповідних документів.

Підписавши вказану заяву позичальник беззастережно підтвердив, що приймає Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ» pumb.ua. А тому позивач наполягає на правомірності позовних вимог до Відповідача по стягненню комісії, що є законним і відповідає чинному законодавству, і просить суд задовольнити позовні вимоги щодо стягнення комісії за обслуговування кредитної заборгованості з відповідача в повному обсязі. Окрім того, постановою Миколаївського апеляційного суду від 11.09.2024 по справі № 486/203/24 підтверджено правомірність стягнення комісії за обслуговування кредиту, з огляду на те, що: комісія була узгоджена сторонами договору; її нарахування відповідає законодавству, зокрема Закону України «Про споживче кредитування»; ці витрати є частиною загальних витрат за споживчим кредитом і правомірно включені до суми заборгованості, яка підлягає стягненню.

За вказаних обставин позивач просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача вищевказану суму заборгованості та судові витрати по справі.

Представник позивача АТ «Перший український міжнародний банк» у судове засідання не прибула, із змісту прохальної частини позовної заяви вбачається, що остання наполягає на задоволенні позову з підстав викладених у позовній заяві, просить розглянути справу у відсутності представника, а також не заперечує проти винесення заочного рішення у разі неявки відповідача у судове засідання.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, не повідомивши суд про причину неявки, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та в установленому законом порядку, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення судової повістки, заяв та клопотань про відкладення судового засідання або про розгляд справи у її відсутності від останньої на адресу суду не надходили.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст.ст. 13, 43, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом; учасники сторін зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на вищенаведене, суд розглядає справу на підставі тих доказів, які є у матеріалах справи і вважає, що їх достатньо для розгляду цієї справи по суті.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими обставинами вони підтверджуються (п. 1 ч. 1 ст. 264 ЦПК України).

Відповідач не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву у встановлений строк, відповідно до ч.1 ст. 191 ЦПК України, не надав своїх заперечень та доказів на їх підтвердження, та за відсутності доказів поважності причин неподання відповідачем заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що не суперечить положенню частини 2 ст. 191 та частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.

При розгляді справи судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ст.1054, 1055 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно із ч.1 ст.1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Такими обставинами (предметом доказування) у даній справі є наявність між сторонами договірних правовідносин, що випливають з кредитних договорів, та належне (неналежне) виконання сторонами своїх зобов`язань відповідно до їх умов та вимог ЦК України.

Судом встановлено, що 14.07.2024 відповідач звернулася до АТ «Перший український міжнародний банк» із заявою № 1002209443801 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Підписанням цієї заяви відповідач підтвердила, що приймає публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті ПАТ «ПУМБ» у повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті договору комплексного банківського обслуговування, так і послуг, що можуть бути надані в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін) і погодилася з тим, що може обирати будь-які передбачені договором комплексного банківського обслуговування послуги, в тому числі через дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у банку), а при обранні послуги з укладення договору страхування, підписанням цієї заяви підтвердила, що дає свою згоду на укладення договору страхування на зазначених нижче умовах.

Відповідно до заяви № 1002209443801 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 14.07.2024 року відповідач просить в банку відкрити її поточний рахунок в гривнях та надати кредитну картку зі встановленим кредитним лімітом в сумі 100 000,00 гривень. Строк дії кредитного ліміту, процентної ставки за користування кредитним лімітом, розмір мінімального платежу, та інші умови надання та обслуговування кредитної картки встановлюються відповідно до умов ДКБО в залежності від типу кредитної картки. Підписанням заяви особа підтверджує, що нею отримана у непошкодженому стані платіжна картка і ПІН, а також, що з правилами платіжної картки ознайомлена та зобов`язується їх дотримуватись. Строк на який надається кредит 24 місяці, розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості 2,22 %, розмір процентної ставки 0,010 % річних, розмір денної процентної ставки 0,073%. Загальні витрати за споживчим кредитом 532290,3 грн. (а.с. 10 зворот 11). Інші умови кредитування викладені в Публічній пропозиції АТ "ПУМБ" на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (а.с. 15 зі звороту - 21).

Також 14.07.2024 відповідач ОСОБА_1 підписала Додаток 1 до заяви 1002209443801 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, Графік платежів та обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.(а.с. 12)

14.07.2024 відповідач ОСОБА_1 підписала паспорт споживчого кредиту, в якому викладено основні умови кредитування, в тому числі визначено, що щомісячна комісія за обслуговування кредиту становить 2,22 %. База нарахування щомісячної комісії нараховується щомісячно від суми кредиту, який видається на загальні споживчі цілі (а.с. 13).

Згідно з копією платіжної інструкції від 14.07.2024, АТ «ПУМБ» перераховано на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 100 000,00 грн, призначення платежу – «Надання кредитних коштів за договором №1002209443801 від 14.07.2024 за позикою ОСОБА_1 (а.с. 24).

30.04.2026 позивач звернувся до ОСОБА_1 із письмовою вимогою (повідомленням), якою позивач вимагав від відповідача виконати зобов`язання перед банком, а саме: погасити заборгованість за договором № 1002209443801 в розмірі 121842,87 грн, протягом тридцяти днів з моменту отримання цього листа. У разі невиконання цієї вимоги (повідомлення) про погашення кредитної заборгованості у строк, визначений цією вимогою (повідомленням), банк буде вимушений звернутися до суду з метою примусового стягнення кредитної заборгованості (а.с. 22-23)

Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Перший Український Міжнародний Банк» за кредитним договором № 1002209443801 від 14.07.2024 станом на 29.04.2026 склала 121842,87 грн, з яких: 80940,79 грн заборгованість за кредитом; 11.15 грн заборгованість за процентами, 40890,93 грн заборгованість за комісією.(а.с. 24 зворот- 25).

Також позивачем надано до суду виписки по карткових рахунках, з яких вбачається рух коштів по рахунку ОСОБА_1 (а.с. 26 -27зі звороту).

Аналізуючи долучені до позовної заяви докази, суд дійшов висновку, що позивачем доведено надання кредитних коштів ОСОБА_1 , отримання і використання таких коштів ОСОБА_1 .

Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані ОСОБА_1 кошти в добровільному порядку АТ «ПУМБ» не повернуті, тобто відповідачем не виконано договірні зобов`язання, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що слід задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, доказів на спростування встановлених судом обставин не надала.

Щодо правомірності нарахування відповідачу до сплати кредитором, крім суми кредиту та відсотків за користування кредитом, також сплату комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості, суд враховує вимоги Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», банк самостійно встановлює процентні ставки та комісійну винагороду за надані послуги, що діяла також на час укладення кредитного договору.

Згідно ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (в редакції, чинній на час укладення кредитного договору), цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Так, 15.11.2016 було прийнято Закон України «Про споживче кредитування», статтею 1 якого (в редакції, чинній на час укладення кредитного договору) було встановлено, що загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції, чинній на час укладення кредитного договору) було встановлено, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця (у тому числі за ведення рахунків), які сплачуються споживачем, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, розраховані на дату укладення договору про споживчий кредит, які є обов`язковими для укладення договору про споживчий кредит, а також послуги кредитного посередника (за наявності). У разі якщо витрати на додаткові чи супутні послуги кредитодавця, отриманя яких є обов`язковим для укладення договору про споживчий кредит, або кредитного посередника (за наявності) не були включені до загальних витрат за споживчим кредитом, платежі за ці послуги не підлягають сплаті споживачем.

Тобто на час укладення кредитного договору з відповідачем кредитовець мав передбачене законом право визначати в договорі розмір комісій за додаткові та супутні послуги, які передбачені договором, і такі витрати включені до загальних витрат за кредитом, відображені в підписаних на час укладення кредитного договору документах, що складають кредитний договір. Відповідач таким чином погодив загальний розмір витрат за договором в сумі 53290,3 грн та загальну вартість кредиту в сумі 153290,3 грн, такі умови викладені в підписаних нею документах чітко та зрозуміло, без будь-яких подвійних тлумачень, а тому такі умови не вказують на зловживання кредитодавцем правами на час укладення договору.

Законом України «Про споживче кредитування» 15.11.2016 до загальних витрат за кредитним договором було також включено комісії за додаткові та супутні послуги кредитодавця, право на встановлення яких також надано банку ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність». Згідно наданих позивачем доказів, відповідач на момент укладення кредитного договору був обізнаний з його умовами, в тому числі з розміром щомісячної комісії за обслуговування кредитної заборгованості, яка включена до загальної вартості кредиту та відображена в Паспорті споживчого кредиту Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, окремим рядком. Зазначені умови в цій частині є чіткими та зрозумілими, з якими відповідач вільно погодився, вимог про визнання в цій частині умов кредитного договору недійсними не заявляв.

Зважаючи, що відповідач не виконує умови укладеного кредитного договору, в порядку та в строки, передбачені зазначеним договором, кошти за кредитом не повернув, що підтверджується наданими позивачем доказами, які відповідач не спростував, позовні вимоги підлягають задоволенню та з відповідача слід стягнути заборгованість за укладеним кредитним договором в розмірі 121842,87 грн, з яких: 80940,79 грн заборгованість за кредитом; 11.15 грн заборгованість за процентами, 40890,93 грн заборгованість за комісією.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10.02.2010, заява №4909/04).

Враховуючи повне задоволення позовних вимог позивача, у порядку, передбаченому статтею 141 ЦПК України, судовий збір у розмірі 2662,40 грн слід стягнути з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 526, 527, 530, 536, 546, 549, 610-611, 625, 629, 638, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, ст. 81, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву АТ «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , (РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь АТ «Перший український міжнародний банк», ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 14282829, місцезнаходження якого: вул. Андріївська, 4, м. Київ, 04070, заборгованість за кредитним договором № 1002209443801від 14.07.2024 у загальному розмірі 121842,87 (сто двадцять одна тисяча вісімсот сорок дві) гривень 87 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , (РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь АТ «Перший український міжнародний банк», ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 14282829, місцезнаходження якого: вул. Андріївська, 4, м. Київ, 04070 у рахунок відшкодування судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 (Двох тисяч шістсот шістдесяти двох) гривень 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.О.Дамчук