Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №148/3228/25 — Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/3228/25

Провадження №2/148/417/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року Тульчинський районний суд Вінницької області

в складі: судді Штифурко Л.А.

секретаря Лиженко Є.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тульчина за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Державної екологічної інспекції у Вінницькій області до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих порушенням природоохоронного законодавства,-

встановив:

В грудні 2025 року позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 з вказаним вище позовом. В обгрунтування позовних вимог зазначив, що основними завданнями Держекоінспекції с реалізація державної політики зі здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів.

Державна екологічна інспекція у Вінницькій області, (далі Інспекція) діє на підставі Положення, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 04.12.2025 за № 109, (далі Положення), згідно якого Інспекція е територіальним органом Державної екологічної Інспекції України, яка діє у складі та їй підпорядковується.

Відповідно до Положення Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог природоохоронного законодавства, зокрема, про охорону, раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів.

12.02.2025 під час обстеження водних об`єктів на території Тульчинської територіальної громади державними інспекторами відділу державного екологічного нагляду (контролю) водних ресурсів встановлене наступне.

Водний об`єкт, що знаходиться за межами с. Лукашівка Ладижинськоі міської ради Гаайсинського району, площею 73,7308 (кадастрові номери 0510600000:05:004:0078 і 0510600000:04:002:0295 площею 10,0 га, 0510600000:04:002:0221 площею 21,7137 га, 0510600000:05:004:0076 площею 9,7669 га, 050600000:05:001:0055 іиощею 25,5932 го- 0510600000:04:002:0222 площею 12,9262 га перебуває в користувачів громадянина ОСОБА_1 .

Право користування ОСОБА_2 земельними ділянками з кадастровими номерами 0510600000:04:002:0221 площею 21,7137 га, 0510600000:05:004:0076 площею 9,7669 га, 0510600000:05:001:0055 площею 25,5932 га, 0510600000:04:002:0222 площею 12,9262 га підтверджено договорами оренди земельної ділянки водного фонду від 25.12.2012, укладеними з Тростянецькою районною державною адміністрацією Тростянецького району Вінницької області на 49 років для рибогосподарських потреб.

Земельні ділянки з кадастровими номерами 0510600000:05:004:0078, 0510600000:04:002:0295, загальною площею 10,0 га перебували в користуванні ОСОБА_1 згідно договору оренди земельної ділянки водного фонду від 06.11.2007, укладеного з Тростянецькою районною державною адміністрацією Тростянецького району Вінницької області та на 15 років для риборозведення.

Рішенням Ладижинської міської ради Гайсинського району Вінницької області від 26.10.2023 № 835 «Про укладення на новий строк договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом» міська рада вирішила укласти на новий строк з фізичною особою — підприємцем ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом загальною площею 9,9938 га, а саме земельна ділянка з кадастровим номером 0510600000:05:004:0078 площею 6,0850 га та земельна ділянка з кадастровим номером 0510600000:04:002:0295 площею 3,9088 га для рибогосподарських потреб строком на 1 рік.

Однак, в супереч відсутності договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом земельні ділянки з кадастровими номерами 0510600000:05:004:0078, 0510600000:04:002:0295, загальною площею 10.0га, перебували в користуванні ОСОБА_1 .

В період користування водним об`єктом ОСОБА_1 здійснював спеціальне водокористування за відсутності дозволу на спеціальне водокористування, а також випустив воду із водного об`єкта без спецдозволу.

На місці події відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення № 015595 від 12.02.2025. В поясненнях до протоколу відповідач пояснив, що випуск вод стався через аварійну ситуацію і надав об`єми використаної води без дозволу.

Згідно постанови про накладено адміністративне стягнення № 04/008 від 17.02.2025 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 48 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, який сплачено.

Внаслідок самовільного використання водних обєктів (ставків) для рибогосподарських потреб (поповнення води за рахунок втрат на фільтрації й випаровування), державі завдано збитки у розмірі 41 302 (сорок одна тисяча триста дві) гри. 65 коп.

Внаслідок самовільного використання водних ресурсів за відсутності дозволу на спеціальне водокористування, а саме випуск води із водного об`єкту державі завдано збитки у розмірі 25 692 (двадцять п`ять тисяч шістсот дев`яносто дві) грн. 66 коп.

Розрахунок розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання водних об`єктів (ставків) для рибогосподарських потреб (поповнення води за рахунок фільтрації і випаровування) за період з 27.11.2015. по 12.02.2025, а також внаслідок самовільного використання водних ресурсів за відсутності дозволу на спеціальне водокористування, а саме здійснено випуск води із водного об`єкту, проведено згідно п. 9.1 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженоїї наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389 (зі змінами).

07.03.2025 і 04.04.2025 на адресу відповідача було направлено претензійї№985/4/25 від 07.03.2025 щодо добровільної сплати шкоди у розмірі 25 692. грн.

15.04.2025 на адресу відповідача направлено претензію № 1609/4/25 від 14.04.2025 щодо добровільної сплати шкоди у розмірі 41 302,65 грн.

Оскільки добровільно шкоду відповідачем не відшкодовано, позивач змушений був звернутися до суду з позовом та просить стягнути з ОСОБА_1 66 995 грн 31 коп. збитків, завданих державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримала позов, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини. Зазначила, що і випуск води із водного обєкта, і його поповнення за рахунок фільтрації та випаровування ОСОБА_1 є одним складом правопорушення, так як він здійснював використання водного обєкта (ставка) без спеціального дозводу. Розрахунок шкоди по цих видах незаконного водного використання здійснено у відповідності до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженоїї наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389 (зі змінами). При цьому обєм води, який використосувався для розрахунку шкоди, при випуску води вказав сам ОСОБА_1 під час виявлення інспекторпами ДЕІ у Вінницькій області правопорушення та відобразив у своїх письмових поясненнях, які додано до позовної заяви. Обєм води для розрахунку шкоди, завданої у звязку з поповненням водного обєкта за рахунок фільтрації та випаровування використано із паспорту водного обєкта, наданого відповідачем, та стосується періоду самовільного використання та розраховано за період з 27.11.2015 року – дати, коли набула чинності Методика, по день фактичного виявлення правопорушення – 12.02.2025. Вважає, що вина ОСОБА_1 у порушенні природоохоронного законодавства повністю доведена. Тому наявні всі підстави для стягнення з нього завданої державі шкоди в розмірі 66 995 грн. 31 коп.

Відповідач ОСОБА_1 , його представник ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечили проти позову. Послалися на те, що позивачем належними доказами не доведено ні порушення відповідачем водного законодавства, ні розміру шкоду, яку він просить стягнути. Зазначили, що інспекторами ДЕІ у Вінницькій області при складенні відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністратвине правопорущення не було взято до уваги пояснення ОСОБА_1 про те, що витік води стався через аварійну ситуацію на гідроспоруді вище по річці Сільниця. Відповідач зазначив, що не розуміє цього позову, так як сплачує орендну плату, дозволи на водокористування у нього були до 2022 року. А так як у 2022 році закінчився строк дії договорів оренди на дві земельні ділянки, то він не міг оформити спеціальний дозвіл на водокористування. Не заперечив того, що інспектори ДЕІ у Вінницькій області дійсно 12.02.2025 були з перевіркою на водному обєкті який ним орендується. Він з ними розмовляв, вони складали протокол, він повідомив розмір ставка та обєм води, яку він вміщує, що становить 756 000 м-3, претензій у нього не було, як і заперечень.

Представник відповідача вважає безпідставними посилання позивача на відомості паспорта водного обєкту щодо обємів нібито використаної відповідачем води (спуск та поповнення) для розрахунку шкоди, оскільки такий доказ (паспорт водного обєкта) подано позивачем на стадії розгляду справи по суті, а не під час звернення до суду з позовом. При цьому жодних поважних причин для його подачі з пропуском процессуального строку представником позивача не названо. То заперечував проти його долучення в якості доказу. Крім того вважає безпідставними та необгрунтованими доводи представника позивача щодо періоду нарахування шкоди, починаючи з 27.11.2015, який вона повязує із набранням чинності Методикою для розрахунку шкоди, адже дана Методика набрала чинності ще 2009 року. Просили в задоволенні позову відовити.

Свідок ОСОБА_4 пояснив, що він є начальником відділу нагляду водних ресурсів Державної екологічної інспекції у Вінницькій області. Він разом із спеціалістом відділу державного екологічного нагляду Мельником О.М. брав участь в обстеженні водного обєкта (ставка) в с.Лукашівка, який перебуває у користуванні ОСОБА_1 . Зазначив, що даний ставок розміщується на шести земельних ділянках, які перебувають у користуванні ОСОБА_1 . Коли здійснювали обстеження, то виявили, що в ставку води не було, було сухо. Це означало, що ставок був ціленаправлено спущений. Відповідач зазначав про те, що нібито вище по річці сталася аварійна ситуація, однак це нічим не було підтверджено. ОСОБА_1 не повідомляв відповідні органи про наявність аварійної ситуації, такого факту зафіксовано не було. Відповідач пояснив, що дозволу на спеціальне водокористування не має і не заперечував цього, надав паспорт на водний обєкт. З його слів та письмових пояснень були отримані дані щодо розміру фактичного обєму спущеної води. Такий розмір відповідав тому, що зазначений у паспорті водного обєкта. Саме цей обєм був використаний для розрахунку шкоди завданої внаслідо спуску води з водного обєкта без спеціального дозволу. Крім того пояснив, що для розрахунку шкоди вихідними даними може бути довідка субєкта господарювання в довільній формі. Жодних заперечень чи зауважень з боку ОСОБА_1 не було. Також свідок пояснив, що дані обєму випаровувавння і фільтрації зазначаються у паспорті водного обєкта на один рік. При здійсненні розрахунку шкоди у звязку з поповненням водного обєкта за рахунок втрат та фільтрації без спеціального дозволу був використаний загальний обєм за всі роки користування ОСОБА_1 водним обєктом без спеціального дозволу, а сам з 2015 року, що становить 1 215320 м-3. Саме з цього року набула чинності і Методика, у відповідності з якою і здійснено розрахунок. Не зміг свідок надати відповіді на питання про те, чим підтверджується користування відповідачем водним обєктом без спеціального дозволу саме протягом такого періоду та яким документом це фіксовано. Пояснив, що їм це просто відомо.

Вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Так, з копії акту обстеження водного обєкта (ставка) від 12.02.2025, складеного комісією у складі начальника відділу державного екологічного нагляду водних ресурсів - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Вінницької області Шевчука М.М. та головного спеціаліста відділу державного екологічного нагляду Мельника О.М., судом встановлено, під час перевірки водного обєкта, який перебуває за межами с. Лукашівка Ладижинської громади Гайсинського району Вінницької області на земельних ділянках за кадастровими номерами: 0510600000:05:004:0078; 0510600000:04:002:0295; 0510600000:04:002:0221; 0510600000:05:004:0076; 050600000:05:001:0055; 0510600000:04:002:0222 площею 73,7308 га (згідно паспорту – копію надано), що перебуває в оренді ОСОБА_1 на підставі 4-х договорів оренди від 25.12.2012 на 49 років, укладених з Тростянецькою районною державною адміністрацією Тростянецького району та рішення № 835 29 сесії 8 скликання від 26.10.2023 про укладення нового строку договорів на земельні ділянки з кадастровими номерами № ... 0078 та № ....0295 встановлено, що ОСОБА_1 здійснив спеціальне водокористування, випустив воду зі ставка за відсутності дозволу. Паспорт на водний обєкт наявний. Окремо громадянином надані пояснення з обємами випущених вод без відповідного дозволу. Державі завдано шкоду внаслідок самовільного водокористуванняю, що є порушенням п.9 ст. 44, ст. 49 ВКУ. Орендар стверджує, що випуск води стався через аварійну ситуацію на дамбі внаслідок скиду вод зі ставків вище (а.с. 6).

Згідно протоколу № 015595 від 12.02.2025, складеного головним спеціалістом відділу державного екологічного нагляду водних ресурсів Мельником О.М., слідує, що 12.02.2025 року під час обстеження водного обєкта, що розташований за межами с. Лукашівка Ладижинської міської ради Гайсинського району Вінницької області, площею 73,7308 га, який розташовано на земельних ділянках за кадастровими номерами: 0510600000:05:004:0078; 0510600000:04:002:0295; 0510600000:04:002:0221; 0510600000:05:004:0076; 050600000:05:001:0055; 0510600000:04:002:0222, ОСОБА_1 випустив воду з водного обєкта без дозводу на спеціальне водокористування, чим порушив п.9 ст. 44, ст. 49 Водного кодексу України (а.с. 7).

Як слідує із письмових пояснень ОСОБА_5 , адресованих Державній екологічній інспекції у Вінницькій області від 12.02.2025, він визнає та не заперечує факту того, що орендує водний обєкт площею 73,7308 га, який розташований за межами с. Лукашівка. В грудні місяці 2024 року в звязку з аварійним станом на гідроспоруді вирвало нижні заставки по причині різкого скиду води вище по річці Сільниця. Таким чином відбувся скид води, а для цього необхідно провести ряд робіт. Дозвіл на спецкористування відсутній. Згідно паспорту водного обєкта було випущено води 756 000 м. куб. Копію паспорта додаю. Пояснення написано власноруч (а.с. 8).

Згідно копії постанови № 04/008 від 17.02.2025, винесеної державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Вінницької області Мельником О.М., ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністратвиного правопорушеня, передбаченого ст. 48 КУпАП, у звязку з тим, що 12.02.2025 року ним допущено випуск води із водного обєкта, розташованого за межами с. Лукашівка Ладижинської міської ради Гайсинського району Вінницької області площею 73,7308 га, що розташований на земельних ділянках адастровими номерами 0510600000:05:004:0078; 0510600000:04:002:0295; 0510600000:04:002:0221; 0510600000:05:004:0076; 050600000:05:001:0055; 0510600000:04:002:0222, без дозволу на спеціальне водокористування та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 102 грн. (а.с. 9).

З копії чека від 20.02.2025 ПриватБанку суд установив, що штраф в розмірі 102 грн. ОСОБА_1 сплачено (а.с. 11).

Встановлено судом і те, що 07.03.2025 відповідачеві ОСОБА_1 . Державною екологічною інспкцією у Вінницькій області направлена претензія та запропоновано добровільно сплатитит 25692 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок здійснення випуску води із водного обєкту (ставка) без дозволу на спеціальне водокористування (а.с. 13).

Згідно розрахунку розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозволу на спеціальне водокористування, а саме випуск води із водного обєкту ОСОБА_1 , розмір збитків складає 25692, 66 грн. (а.с. 14).

14.07.2025 року ОСОБА_1 Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області надіслана претензія та запропоновано добровільно сплатити 41 302, 65 грн. заподіяних державі зитків, внаслідок використання води для рибогосподарських потреб (поповнення водою ставка за рахунок фільтрації та випаровування) без дозволу на спеціальне водокористування (а.с. 17).

Відповідно до розрахунку розміріав збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання водних обєктів (ставків) для рибогосподарських потреб (поповнення води за рахунок втрат на фільтрації і випаровування) за період з 27.11.2015 по 12.02.2025 розмір збитків за самовільне водокористування складає 41302, 65 грн (а.с.18).

Факт знаходження в оренді ОСОБА_1 земельних ділянок водного фонду для рибогоспродарських потреб за межами с. Лукашівка на території Ладижинської міської ради під ставками площею 12,75 га, 6,06 га, 17,16 га, 9,57 га підтверджується копіями договорів оренди земельної ділянки водного фонду від 25.12.2012 року, укладеними з Тростянецькою районною державною адміністрацією Тростянецького району Вінницької області (а.с.20-31) та копією рішення № 835 від 26.10.2023 29 сесії 8 скликання Ладижинської міської ради про укладення на новий строк договору оренди землі в комплексі з розташорваним на ній водним обєктом (а.с. 33).

Суд доходить висновку, що до правовідносин, які склались між сторонами, підлягають застосуванню наступні законодавчі норми, із яких виходить суд, вирішуючи даний спір.

У відповідності до ст. 42 Водного кодексу України водокористувачами в Україні можуть бути підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Статтею 44 Водного кодексу України визначено, що водокористувачі зобовязані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування (сг. 49 Водного кодексу України).

Згідно ст. 110 Водного Кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно- правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування, де зазначається, що спеціальне водокористування здійснюється лише при наявності дозволу.

Згідно ст. 111 Водного Кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов`язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

За змістом ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, перераховуються на рахунок місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища за місцем заподіяння екологічної шкоди.

Відповідно до ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

За приписами ст. 69 Закону України «Про охорону навколишньої природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавств про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення, незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища, погіршення якості природних ресурсів.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначено статтею 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдавдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Тобто, за змістом даної правової норми, підставою для виникнення цивільно-правової відповідальності є наявність шкоди, протиправна поведінка (дія чи бездіяльність) заподіювача шкоди, причинний зв`язок між ними та наявність вини особи, яка заподіяла шкоду.

Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у разі: самовільного використання водних ресурсів за відсутності дозволу на спеціальне водокористування або у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів встановлено Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, яка затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України № 389 від 20.07.2009 (зі змінами) – (далі Методика).

Вказана Методика застосовується державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища та державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій (далі - державні інспектори) при розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які виявлені за результатами державного контролю за додержанням вимог фізичними особами, фізичними особами - підприємцями та юридичними особами природоохоронного законодавства, або в ході проведення правоохоронними органами слідчих дій.

Державні інспектори з дати встановлення факту порушення вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів проводять збір і аналіз необхідних матеріалів і, на підставі цієї Методики, розраховують розмір відшкодування збитків.

Як слідує зі змісту Методики, водокористування це використання вод (водних об`єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об`єктів);

самовільне водокористування - використання водних ресурсів за відсутності дозволу на спеціальне водокористування або у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів;

спеціальне водокористування - забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води для скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів;

ставок - штучно створена водойма місткістю не більше 1 млн.м-3;

Розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозволу на спеціальне водокористування або у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, передбачено Розділом IX Методики.

Так, п 9.1 передбачено, що розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозволу на спеціальне водокористування або у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, здійснюється за формулою З сам = 5 ? W ? Тар (грн), (23), де:

W- об`єм води, що забрана та/або використана самовільно без дозволу на спеціальне водокористування або у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, м-3;

Тар - розмір, аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води, встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення (для поверхневих, підземних, шахтних, кар`єрних та дренажних вод - грн / 100 м-3, води для потреб гідроенергетики та рибництва - грн / 10000 м3, води, яка входить до складу напоїв,- грн/м-3). Для морської води та води з лиманів Тар аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод для показників «Район басейну річок Причорномор`я», «Район басейну річок Приазов`я», встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення.

Відповідно до п. 9.2 Методики фактичний об`єм води, що використана самовільно без дозволу на спеціальне водокористування або у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів визначається на основі даних: первинного обліку водокористування, звіту про використання води за формою № 2ТП-водгосп (річна), звітності за формою № 7-гр (підземні води) (річна), податкової декларації з рентної плати за спеціальне використання води, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення, паспорта водного об`єкта або довідки фізичної особи - підприємця або юридичної особи за підписом керівництва, завіреної печаткою (за наявності).

Виходячи із законодавчого врегулювання відносин між сторонами, Методики розрахунку шкоди, завданої використанням водного обєкта без спеціального дозводу, суд доходить висновку, що із відповідача ОСОБА_1 в дохід держави слід стягнути збитки, заподіяні внаслідок використання водного обєкту (ставка) за відсутності дозволу на спеціальне водокористування, а саме випуск води із водного обєкту в розмірі 25692 грн. 66 коп., оскільки позивачем належними та допустимими доказами доведено як заподіяння такої шкоди відповідачем, так і її розмір.

Водночас суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача на користь позивача збитків в розмірі 41302 грн. 65 коп., які нараховано позивачем як порушення використання водного обєкта внаслідок поповнення води за рахунок втрат на фільтрації і випаровування, оскільки в цій частині, на переконання суду, позов необгрунтовано та не доведено (ні самої шкоди, ні розрахунку її розміру).

До такого висновку суд дійшов з огляду на таке.

Як встановлено судом, відповідач ОСОБА_1 допустив порушення водного законодавства, випустивши із водного обєкта (ставка), який перебуває у нього в користуванні, воду без дозволу на спеціальне водокористування, спричивши цим самим збитки державі. Даний факт підверджено актом обстеження водного обєкта, протоколом про адміністративне правопорушення, з якими сам відповідач був ознайомлений та погодився. Також підтверджено даний факт як постановою про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ним саме цього виду спеціального водокористування, яка ним не оскаржена, так і фактичною сплатою штрафу, накладеного згідно даної постанови.

Так само суд доходить висновку, що розмір шкоди, завданої державі таким порушенням, в сумі 25692 грн. 66 коп. позивачем обчислено у відповідності з Методикою, а саме за формулою, визначеною п. 9.1 та з застосуванням обєму фактично використаної самовільно без дозволу на спеціальне водокористування води (спуск води із водного обєкта) на підставі даних, які повідомлено самим відповідачем в розмірі 756 000 м-3 у його письмових поясненнях від 12.02.2025. Оскільки такі дані повідомлено відповідачем самостійно та зафіксовано в його письмових поясненнях, то, на переконання суду, вони можуть бути розцінені як довідка фізичної особи - підприємця, що відповідає п. 9.2 Методики, так як конкретних вимог до такої довідки законодавством не передбачено та не вимагається, про що зазначив в судовому засіданні і свідок ОСОБА_6 тому в цій частині, на думку суду, позов підлягає задоволенню.

Водночас суд звертає увагу, що ні в акті обстеження водного обєкту (ставка) від 12.02.2025 року, ні в протоколі про адміністративне правопорушення від 12.02.20225, ні в постанові про притягненя до адміністратвиної відповідальності ОСОБА_1 за порушення водного законодавства від 17.02.2025, якими позивач обгрунтовує свої вимоги, не зафіксовано факту порушення ОСОБА_1 такого виду спеціального користування, як поповнення води за рахунок втрат на фільтрації і випаровування за період з 27.11.2015 по 12.02.2025.

Не доведено позивачем і фактичного обєму води, використаної нібито відповідачем самовільно без дозволу на спеціальне водокористування (поповнення води за рахунок втрат на фільтрації і випаровування) в розмірі 1 215 320 м-3, які взято для розрахунку розміру шкоди. Представник позивача обгрунтовуючи свої вимоги, посилась на те, що період з 27.11.2015 по 12.02.2025 року для розрахунку заборгованості використано тому, що з 27.11.2015 року набула чинності Методика. Водночас, не змогла пояснити, яким нормативним чи правовим актом передбачено, що період нарахування шкоди обумовлено саме строком набуття Методикою чинності. В подальшому зазначила, що 27.11.2015 року Методика не набула чинності, а почала діяти зі змінами.

Свідок ОСОБА_4 , який здійснював перевірку розрахунку шкоди, пояснив, що для розрахунку заподіяної ОСОБА_1 шкоди внаслідок самовільного поповнення води за рахунок втрат на фільтрації і випаровування використано фактичний обєм води на основі паспорта водного обєкта за увесь період такого використання без спеціального дозволу.

У звязку з цим суд вважає необхідним зазначити, що копія паспорта водного обєкта не досліджувалася судом як доказ, оскільки її позивач надав після початку розгляду справи по суті, зазначивши, що поважних причин у звязку з якими він не був поданий при зверненні до суду, не було, а на його прийнятті як доказу заперечував відповідач.

Крім того, суд вважає, що оскільки позивачем не доведено як самого факту поповнення ОСОБА_1 водного обєкту за рахунок втрат на фільтрації та випаровування, так і періоду користування відповідачем водним обєктом без дозволу на спеціальне водокористування, то навіть за наявності даних паспорта водного обєкта про випаровування та фільтрацію, які вказано у ньому лише за один рік, вони не дозволять зробити висновку про те, що фактично відповідачем внаслідок самовільного поповнення води за рахунок втрат на фільтрації було використано саме 1215320 м-3 води, на чому наполягає позивач, та який взято за основу для розрахунку збитків.

Таким чином, суд доходить висновку, що доводи позивача про те, що відповідачем самовільного поповнено водний водний обєкт водою за рахунок втрат на фільтрації та випаровуванні обємом 1215320 м-3 є лише припущеннями, які на доказах не грунтуються, та відповідно вказують на необгрунтованість розрахунку заборгованості збитків, нібито завданих державі внаслідок самовільного використання водного обєкта (поповнення води за рахунок втрат на фільтрації і випаровування) в розмірі 41302 грн. 65 коп. У звязку з чим підстав для задоволення позову в цій частині суд не вбачає.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За приписами, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини першої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За змістом ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, держави.

Відповідно зі статтею 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим законом випадках.

Отже, суд доходить висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача 25 692, 66 грн. шкоди, завданої державі внаслідок використання водних ресурсів за відсутності дозволу на спеціальне водокористування.

В звязку з частковим задоволенням позову, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 1161,23 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 42, 44, 49, 110, 111 Водного кодексу, ст.ст. 47, 68. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. ст. 22, 1166 ЦК України, ст.ст. 4, 13, 19, 76-81, 141, ст. 247, ст. 263- 265 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов Державної екологічної інспекції у Вінницькій області до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих порушенням природоохоронного законодавства, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП: НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави завдані внаслідок порушення природоохоронного законодавства збитки у розмірі 25 692, 66 грн. на рахунок: ГУК у Він.обл./м.Ладижин/24062100 Код 37979858; Казначейство України (ел. адм. по дат.) UА178999980333109331000002916 (призначення платежу: порушення природоохоронного законодавства).

В решті позов залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної екологічної інспекції у Вінницькій області 1161,23 грн. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Л.А. Штифурко