Постанова від 17 вересня 2026 р. у справі №136/1978/26 — Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/1978/26

провадження №3/136/603/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року м. Липовець

Суддя Липовецького районного суду Вінницької області Іванець О.Д., за участю секретаря судового засідання Козаченко А.П., прокурора Шимонюк М.М., особи яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли від Вінницького управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , колишнього поліцейського офіцера громади сектору взаємодії з громадами відділу поліції №4 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, громадянина України, такого, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Колишній поліцейський офіцер громади сектору взаємодії з громадами відділу поліції №4 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старший лейтенант поліції Синюченко Владислав Сергійович, ІНФОРМАЦІЯ_1 , являючись суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» відповідно до підпункту «з» пункту 1 частини 1 статті 3 вказаного закону та суб`єктом правопорушень, визначених статтею 172-6 КУпАП, відповідно до примітки вказаної статті, будучи звільненим зі служби в поліції 01.04.2025, у порушення вимог абзацу другого частини другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» несвоєчасно, без поважних причин, лише 10.05.2026 о 21:07 год., подав до реєстру НАЗК електронну щорічну декларацію особи, яка уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування після звільнення за 2025 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення при вищевказаних фактичних обставинах визнав у повному обсязі, у вчиненому розкаявся, просив суворо його не карати.

Прокурор вказав на наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, що є підставою для притягнення його до відповідальності та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в мінімальних межах санкції даної статті.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, встановив наступні обставина та прийшов до наступних висновків.

Відповідно до послужного списка ОСОБА_1 наказом Національної академії внутрішніх справ № 119 о/с від 2018, ОСОБА_1 прийнято на службу в поліції та призначено на посаду курсант і присвоєно спеціальне звання «рядовий поліції».

12.10.2018 відповідно до вимог ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_1 , усвідомлюючи високу відповідальність, урочисто склав Присягу працівника Національної поліції України вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки.

05.03.2022, наказом ГУНП у Вінницькій області № 32 о/с, ОСОБА_1 призначено на посаду слідчого слідчого відділення відділу поліції №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, переведеного 3 HABC.

31.07.2024, наказом ГУНП у Вінницькій області № 116 о/с, ОСОБА_1 присвоєно спеціальне звання «старший лейтенант поліції».

01.08.2024, наказом ГУНП у Вінницькій області № 118 о/с, ОСОБА_1 призначено на посаду поліцейського офіцера громади сектору взаємодії з громадами відділу поліції №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області.

17.03.2025, ОСОБА_1 звернувся до начальника ГУНП з рапортом про звільнення його зі служби в Національній поліції за власним бажанням з 01.04.2025.

27.03.2025, на підставі наказу ГУНП у Вінницькій області № 47 о/с старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за пунктом 7 (за власним бажанням) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» з 01.04.2025.

Згідно абзацу 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"г" пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані наступного року після припинения діяльності подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік, в установленому частиною першою цієї статті порядку, тобто шляхом заповнення її на офіційному веб-сайті НАЗК до 1 квітня наступного року.

Підпунктом «з» пункту 1 частини 1 статті 3 вказаного Закону до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та, відповідно до суб`єктів, на яких поширюється дія цього Закону, віднесено. поліцейських.

Так, відповідно до абзацу 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_1 був зобов`язаний наступного року після припинення діяльності подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік, в установленому частиною першою цієї статті порядку, тобто шляхом заповнення її на офіційному веб-сайті НАЗК до 1 квітня наступного року.

Згідно загальнодоступних даних відкритої частини державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які розміщенні на веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції встановлено, що ОСОБА_1 подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування після звільнення за 2025 рік лише 10.05.2026, o 21:07 год., хоча граничний строк для її подання було встановлено до 31.03.2026.

Згідно Послідовності дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» за період з 31.12.2025 по 12.05.2026, наданої листом НАЗК від 16.06.2026 № 47-05/42118-26 встановлено, що ОСОБА_1 перший вхід/авторизацію до системи Ресстру за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП) здійснив 08.03.2025, о 14:53 год., переглядав «Список документів» та «Мої повідомлення» а в подальшому жодних дій не вчиняв.

01.04.2026 0 03:02 год. ОСОБА_1 здійснив вхід/авторизацію до системи Реєстру за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП), переглянув «Список документів», двічі ознайомлювався з методичними настановами щодо заповнення документа, о 03:02 год., розпочав формування «Нової декларації на основі цієї», після чого заповнював/переглядав розділи о 03:20 год. Перевірив повноту та достовірність зазначеної інформації, о 03:21 год. подав декларацію «При звільненні» до Ресстру шляхом підтвердження кваліфікованим електронним підписом (ЕЦП), після чого переглянув «Список документів». (У вказаній декларації ОСОБА_1 зазначає в розділі 1 Вид декларації та звітний період: При звільненні, особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (охоплює період, який не був охоплений раніше поданими деклараціями) 01.04.2025 - 31.12.2025, тобто вище подана декларація не відповідаю вимогам абзацу 2 ч. 2 ст. 45 Закону.

10.05.2026 0 21:05 год. ОСОБА_1 здійснив повторний вхід/авторизацію до системи Реєстру за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП), о 21:05 год. переглянув «Список документів», двічі ознайомлювався з методичними настановами щодо заповнення документа, 21:05 год., розпочав формування «Нової декларації на основі цієї», після чого заповнював переглядав розділи о 21:06 год. Перевірив повноту та достовірність зазначеної інформації, 21:07 год. подав щорічну декларацію «Після звільнення» за 2025 до Ресстру шляхом підтвердження кваліфікованим електронним підписом (ЕЦП) та переглянув «Список документів».

З метою встановлення можливої наявності технічних збоїв у роботі Ресстру декларацій в період обов`язку ОСОБА_1 подання щорічної декларації «Після звільнення» за 2025 рік, під час перевірки було опрацьовано інформацію про стан функціонування інформаційно-комунікаційної системи «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (далі Реестр), надану листом НАЗК від 05.05.2026 № 47-05/30355-26, за результатами чого встановлено, що у зв`язку зі збоєм в мережевій інфраструктурі Реєстру, доступ користувачів до публічної частини Реєстру, публічного АРІ Реєстру та персонального електронного кабінету у Реєстрі був обмежений 05.02.2026 з 12:35 год. по 12:43 год. Через збій у роботі програмного забезпечення доступ користувачів до публічної частини Реєстру, публічного АРІ Реєстру та персонального електронного кабінету у Ресстрі був обмежений 12.02.2026 3 18:46 год. по 19:21 год. У зв`язку зі збоєм в роботі апаратного обладнання Реєстру, доступ користувачів до публічної частини Реєстру та персонального електронного кабінету у Реєстрі був обмежений 08.03.2026 з 11:35 год. по 12:13 год., з 12:56 год. по 13:32 год. та з 13:43 год. по 14:45 год. у зв`язку зі збоєм в роботі апаратного обладнання Реєстру, доступ користувачів до публічної частини Реєстру, публічного АРІ Реєстру та персонального електронного кабінету у Реєстрі був обмежений 16.04.2026 з 12:31 год. по 13:20 год. Інших технічних несправностей і перебоїв у роботі Реєстру, які б завадили поданню документів, не зафіксовано.

Разом з тим, згідно Послідовності дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» ОСОБА_1 мав об`єктивну можливість своєчасно подати декларацію до Ресстру НАЗК (в період обов`язку декларування), однак виявив халатне ставлення до виконання цього обов`язку.

У ході з`ясування питання усвідомлення ОСОБА_1 вимог антикорупційного законодавства встановлено, що він під час проходження служби в Національній поліції України, являючись суб`єктом декларування, був ознайомлений з вимогами фінансового контролю та порядком роботи в Реєстрі декларацій і подавав щорічні електронні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

31.10.2024 ОСОБА_1 власноручно ознайомився і підписав «Особисте зобов`язання» щодо недопущення скоєння корупційних кримінальних правопорушень.

01.04.2025 ОСОБА_1 власноручно ознайомився і підписав Зобов`язання поліцейських, державних службовців та працівників поліції, які є суб`єктами декларування про дотримання окремих обмежень, передбачених Законом України «Про запобігання корупції» при звільненні зі служби.

Також, згідно наданих ГУНП у Вінницькій області матеріалів 01.04.2025 ОСОБА_1 отримав в управлінні кадрового забезпечення ГУНП у Вінницькій області документи про своє звільнення зі служби в поліції, про що власноручно підписав розписку, у т.ч. щодо необхідності подання декларації за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, згідно вимог ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», шляхом заповнення відповідних форм на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції.

Окрім того, 01.04.2024 представником сектору запобігання корупції ГУНП у Вінницькій області було додатково ознайомлено ОСОБА_1 під підпис з обов`язками та обмеженнями після припинення діяльності, пов`язаної виконанням функцій держави відповідно до Закону України «Про запобігання корупції».

Закон України «Про запобігання корупції» та нормативно-правові акти НАЗК є загальнодоступною публічною інформацією.

Згідно вимог статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

У ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» вказано, що правопорушення, пов`язане з корупцією це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно частини 1 статті 172-6 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядувания.

Диспозиція статті 172-6 КУпАП за своїм змістом є бланкетною адміністративно-правовою нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших норм, зокрема статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» та нормативно-правових актів Національного агентства з питань запобігання корупції, які наповнюють її більш конкретним змістом для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації діяння.

Відсутність у цій нормі статті ознаки настания шкідливих наслідків свідчить про формальний склад правопорушення, у яких обсяг об`єктивної сторони вичерпується переліком ознак діяння й обставин його здійснення, а умисел, як складова суб`єктивної сторони, в усвідомленні протиправності дій і бажанні їх вчинити.

Отже, умисел суб`єктів, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», полягає в тому, що будучи обізнаним про встановлені антикорупційним законодавством вимоги заборони та обмеження, функціонери не виконуючи їх, допускають порушення своєю навмисною протиправною поведінкою.

З матеріалів перевірки встановлено, що ОСОБА_1 , будучи обізнаним з вимогами антикорупційного законодавства щодо фінансового контролю, усвідомлюючи порушення терміну, встановленого для подачі декларації особи, яка припинила діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, вчинив умисні активні дії щодо заповнення розділів відповідних форм Реєстру на офіційному веб-сайті НАЗК та подав щорічну декларацію «Після звільнення» за 2025 рік до ІТС Реєстр з використанням особистого ЕЦП, поза визначеного законодавством строку для подання даного типу декларації.

Згідно ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами.

3 системного аналізу норм КУпАП встановлено, що його завдання полягає у встановленні винних і забезпеченні правильного застосування законодавства з тим, щоб до кожного правопорушника були застосовані справедливі заходи адміністративного примусу.

Місцем вчинення правопорушення є Вінницька область, Вінницький район, м. Липовець, вул. Героїв Майдану, 75, тобто адреса розташування відділу поліції №4 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області, у зв`язку з проходженням служби в якому у ОСОБА_1 виник обов`язок декларування.

Датою вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, є 10.05.2026, тобто дата несвоєчасної подачі щорічної декларації «Після звільнення» за 2025 рік.

Датою виявлення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, є дата складання протоколу про адміністративні правопорушення, так як на час складання протоколу зібрані необхідні докази, що в сукупності й свідчать про ознаки правопорушення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у діях ОСОБА_2 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а його вина доведена наступними доказами:

- протоколом №48/2026 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією від 15.07.2026;

- рапортом оперуповноваженого ВПК Вінницького управління ДВБ НП України від 05.06.2026;

- поясненнями ОСОБА_2 ;

- роздруківками із Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

- документами наданими з Вінницького управління ДВБ НП України та іншими матеріалами справи.

Вищевказані матеріали, що додані до протоколу, в силу ст. 251 КУпАП, є доказами в справі про адміністративне правопорушення.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно зі ст. 17 КУпАП України, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.

Визначаючи міру адміністративного стягнення, яке необхідно призначити правопорушникові, суд вважає доцільним та достатнім для виховання особи та запобігання вчинення нових правопорушень застосувати до правопорушника адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальних межах санкції ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, до спеціального фонду Державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 9, 23–24, 27, 33–35, ч. 1 ст. 172-6, ст.ст. 221, 251–252, 276, 283–284, 294, 307-308 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп., зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. При здійснення примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова судді в справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Вінницького апеляційного суду протягом 10-ти днів із дня винесення постанови.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо в поновленні строку відмовлено.

Суддя О.Д. Іванець