Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №131/529/26 — Іллінецький районний суд Вінницької області

ІЛЛІНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 131/529/26

Провадження № 2/131/329/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" вересня 2026 р. м. Іллінці

Іллінецький районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого - судді Марчук В.І.,

за участю секретаря судових засідань Яременко Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м.Іллінці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів, зменшення розміру аліментів, стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

В С Т А Н О В И В :

06.04.2026 року ОСОБА_1 (надалі – позивач) звернувся до Іллінецького районного суду Вінницької області із позовом до ОСОБА_2 (надалі – відповідач), в якому просить:

- змінити розмір аліментів, які стягуються із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 згідно судового наказу, виданого 09 лютого 2026 року Іллінецьким районним судом Вінницької області, на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, на 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 26.02.2026 року;

- стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26 лютого 2026 року та до досягнення донькою повноліття.

- стягнути судові витрати.

В обґрунтування позову вказано, що згідно судового наказу, виданого 09 лютого 2026 року Іллінецьким районним судом Вінницької області, з позивача на користь відповідачки стягуються аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.

Зазначено, що дочка ОСОБА_5 з 26 лютого 2026 року припинила проживати із матір`ю, оскільки остання не приділяла належної уваги її розвитку, вихованню та створенню належних умов для проживання та навчання, та стала проживати з ним (позивачем) і перебуває на його повному матеріальному утриманні.

Таким чином, стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за умови, що дочка проживає з батьком та перебуває на повному його утриманні суперечить положенням статті 181СК України за якою аліменти на утримання дитини присуджуються за рішенням суду до стягнення з одного з батьків дитини на користь того з батьків, разом з яким проживає дитина.

Окрім цього, у зв`язку із проживанням дочки ОСОБА_5 з батьком ОСОБА_1 і перебуванням на його повному матеріальному утриманні просить змінити розмір аліментів, які стягуються із позивача на користь відповідача згідно судового наказу, виданого 09 лютого 2026 року Іллінецьким районним судом Вінницької області, з 1/3 на 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Оскільки дочка ОСОБА_5 починаючи з 26.02.2026 року проживає разом з позивачем, вважає, що наявні підстави для стягнення з відповідачки аліментів на його користь наутримання дочки.

Також зазначив, що відповідно до ч. 3 ст. 181 Сімейного Кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. У зв`язку з цим, просить суд ухвалити рішення про примусове стягнення з відповідачки аліментів на його користь на утримання дочки ОСОБА_5 в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) відповідача.

Ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області 08 квітня 2026 року справу прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

02.06.2026 року представником позивача ОСОБА_1 , адвокатом Діденко Н.П., поданодо суду заяву про зміну позовних вимо. Згідно даної даяви, стороною позивача заявлено додаткову позовну вимогу про припинення стягнення аліментів із ОСОБА_1 , що стягуються із нього на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за судовим наказом №131/165/26, виданим 09 лютого 2026 року Іллінецьким районним судом Вінницької області, - з 26 лютого 2026 року

Згідно ухвали суду від 02 червня 2026 року, прийнято до розгляду заяву представника позивача, адвоката Діденко Наталії Петрівни, про зміну позовних вимог у даній цивільній справі, постановлено у подальшому розгляд справи здійснювати з урахуванням позовної заяви зі зміною предмету позову, продовжити підготовче провадження в цивільній справі №131/529/26 на 30 днів та відкладено підготовче засідання.

Згідно ухвали Іллінецького районного суду Вінницької області від 23 червня 2026 року закрито підготовче провадження по цивільній справі та призначити справу до розгляду по суті в загальному порядку у відкритому судовому засіданні.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилися.

Позивач ОСОБА_1 не з`явився. В поданій до суду заяві представник позивача, адвокат Діденко Н.П., позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просила розгляд справи проводити у відсутності сторони позивача, позов задовольнити. Не заперечила відносно винесення заочного рішення по справі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, хоча неодноразово повідомлялася про час та місце розгляду справи завчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомила, заяв про розгляд справи у її відсутності та відзиву на позов до суду не подала.

Тому, суд, за згодою представника позивача, проводить заочний розгляд справи за наявними у справі матеріалами відповідно до п.1 ч.3 ст.223, ст.280 ЦПК України, оскільки відповідачка, будучи повідомленою про розгляд справи своєчасно та належним чином належним чином, в судове засідання не з`явилася, причину неприбуття не повідомила, не заявила про розгляд справи за її відсутності, відзиву на позовну заяву не надав і представник позивача не заперечує проти заочного вирішення справи.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи позивача, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , сторони по справі, є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно судового наказу, виданого 09 лютого 2026 року Іллінецьким районним судом Вінницької області в справі №131/165/26 за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на дітей із ОСОБА_1 , із який набрав законної сили 09.02.2026, із ОСОБА_1 , позивача по справі, на користь ОСОБА_2 , відповідачки по справі, стягуються аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з дня подачі заяви про видачу судового наказу до суду, тобто з 03 лютого 2026 року, і до досягнення старшою дитиною повноліття.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

В силу вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно із ч.1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно ч.2 ст.18 Сімейного кодексу України способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є: 1) встановлення правовідношення; 2) примусове виконання добровільно не виконаного обов`язку; 3) припинення правовідношення, а також його анулювання; 4) припинення дій, які порушують сімейні права; 5) відновлення правовідношення, яке існувало до порушення права; 6) відшкодування матеріальної та моральної шкоди, якщо це передбачено цим Кодексом або договором; 7) зміна правовідношення; 8) визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.

Положеннями статті 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

За умовами ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Відповідно до ч.5 ст. 183 СК України, той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину. Аналогічного змісту положення містяться у п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України.

Згідно ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За змістом ст. 181 СК України аліментами є кошти на утримання дитини.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

В п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року, №3 зазначено, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

За правилами частини 4 статті 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Отже, за змістом цієї норми права, особа з якої за рішенням суду стягнуто періодичні платежі у випадку зміни будь яких обставин, що впливають на її обов`язок щодо сплати таких платежів, у тому числі щодо припинення такого обов`язку, має право на звернення до суду з таким позовом. При цьому зазначена норма не надає чіткого переліку обставин, що впливають на припинення платежів, а тому це можуть бути будь-які обставини, що з урахуванням інтересів дитини, змінюють обов`язок щодо сплати цих платежів.

Зазначене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.05.2019 року у справі № 511/219/18.

У постанові Верховного Суду від 04.09.2019 у справі № 711/8561/16-ц (провадження № 61-21318св18) зроблено висновок про те, що аліменти це кошти, спрямовані на забезпечення дитини всім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків, хто проживає з дитиною та бере більш активну участь у її вихованні. У цьому аспекті доведенню підлягають саме ті обставини, що діти постійно, а не тимчасово проживають із тим з батьків, хто сплачував аліменти.

Наявність рішення про стягнення аліментів не є перешкодою для вирішення спору про припинення такого стягнення і стягнення аліментів на користь іншого з батьків, бо саме у зміні обставин, які існували на момент ухвалення першого рішення, полягає новий спір (постанова Верховного Суду від 03.02.2021 у справі №520/21069/18 (провадження № 61-1347св20).

Припинення стягнення аліментів можливе, зокрема, тоді, коли дитина проживає з іншим із батьків, який її повністю утримує. У такому разі відбувається припинення стягнення аліментів на ім`я їх одержувача (постанова Верховного Суду від 28.09.2022 у справі №686/18140/21 (провадження №61-6611св22)).

Отже, обов`язковою умовою для стягнення аліментів на користь одного з батьків є проживання з нею чи з ним самої дитини, на утримання якої власне і стягуються аліменти. При цьому, факт зміни місця проживання дитини від одного з батьків до іншого, є обставиною, яка припиняє обов`язок утримання аліментів з боку того з батьків, з ким стала проживати дитина на користь того з батьків з ким вона проживала.

Правовий аналіз зазначених положень закону свідчить про те, що припинення стягнення аліментів можливим є у тому випадку, коли одержувач аліментів, наприклад, мати (батько) дитини не витрачає отримувані нею (ним) аліменти на дитину або діти проживають із батьком (матір`ю). У такому випадку відбувається припинення стягнення аліментів на ім`я одержувача аліментів - матері (батька) дитини. При цьому обов`язок батька (матері) - платника аліментів утримувати дитину не припиняється.

Як встановлено в ході розгляду справи та не заперечується сторонами, з 26 лютого 2026 року дочка ОСОБА_5 , проживає спільно із батьком, позивачем по справі.

Так, згідно з даними Акту обстеження від 13 березня 2026 року, ОСОБА_3 , 2016р.н., зареєстрована по АДРЕСА_1 , з 26 лютого 2026 року проживає спільно із батьком ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 .

Факт спільного проживання дитини, ОСОБА_3 з батьком підтверджується також даними Акту обстеження умов проживання від 13 березня 2026 року.

При цьому, відповідачкою ОСОБА_2 не заперечується факт про проживання дочки ОСОБА_5 разом з батьком ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 .

Таким чином, стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини, за умови, що ця дитина не проживає з матір`ю, а перебуває на утриманні батька, суперечить положенням статті 181 СК України, за якою аліменти на утримання дитини присуджуються за рішенням суду до стягнення з одного з батьків дитини на користь того з батьків, разом з яким проживає дитина.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, наявні підстави звільнення останнього від сплати аліментів на утримання дочки ОСОБА_5 на користь відповідачки у зв`язку зі зміною обставин, у зв`язку чим суд приходить до висновку про припинення стягнення з позивача на користь відповідачки аліментів на утримання дочки ОСОБА_5 , що стягуються на підставі судового наказу, виданого 09 лютого 2026 року Іллінецьким районним судом Вінницької області в справі №131/165/26.

Відтак, після набрання судовим рішенням законної сили, яким з позивача стягувалися періодичні платежі у виді аліментів на користь відповідачки на утримання дитини ОСОБА_5 , встановлено обставини, що впливають на їх припинення.

При визначенні часу припинення сплати аліментів суд бере до уваги неврегульованість законом цього питання і виходить з принципу обов`язковості судових рішень, які набрали законної сили, що випливає з положень статті 124 Конституції України.

З урахуванням наведеного, необхідно припинити стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_5 , які стягуються на підставі судового наказу, виданого 09 лютого 2026 року Іллінецьким районним судом Вінницької області в справі №131/165/26, з дня звернення із відповідним позовом до суду, а не з часу виникнення підстав на припинення стягнення аліментів.

Щодо вимоги позивача про зменшення розміру стягуваних аліментів, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст.182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку

Згідно ч. 1 ст. 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватись на дитину визначається судом.

Відповідно до п.п. 3 п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1 ст.79 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ст. 5 «Рівноправність подружжя» Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом України №475/97-ВРвід 17.07.1997 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.

Принцип рівноправності подружжя також передбачає рівність їх обов`язків щодо матеріального забезпечення їхніх дітей, яке, з огляду на вимоги сімейного законодавства не може бути меншим від рівня, необхідного дитині для гармонійного розвитку, а тому з огляду на наявність матеріального обов`язку батька, який є працездатним та має можливість надавати мінімальну фінансову допомогу дитині, суд не може прийняти недостатній заробіток відповідача, як обставину, що є підставою для зменшення розміру аліментів.

Згідно ст.6 Європейської конвенції з прав людини визнається право людини на доступ до правосуддя, а за ст.13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

У п. 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України», в п.48 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Мала проти України» та в п.23 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гурепка проти України № 2» наголошується на принципі рівності сторін одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище, порівняно з опонентом.

З урахуванням встановлених обставин, приймаючи до уваги, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, й те, що судом припинено стягнення аліментів на старшу дочку сторін по справі Софію, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на положеннях Сімейного кодексу України, відповідають інтересам обох дітей, їх рівню життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини, і визначення указаного позивачем способу та розміру стягнення аліментів призведе до рівності прав дитини на утримання від батька відповідно до положень Закону.

Щодо позовної вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 на його користь аліментів на утримання дочки ОСОБА_5 , суд зазначає таке.

Відповідно до частин 1, 2 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789 ХІІ(78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умови життя, необхідних для розвитку дитини.

У статті 18 Конвенції про права дитини зазначено про необхідність докладання всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної і однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно із ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ч.1ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Оскільки малолітня ОСОБА_3 на даний час проживає разом із батьком ОСОБА_1 , перебуває на його утриманні, жодних доказів участі у матеріальному забезпеченні дітей відповідачкою ОСОБА_2 не надано, відтак суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачки на користь позивача аліментів на утримання дитини.

Враховуючи наведене вище, вирішуючи питання щодо визначення розміру аліментів, суд, відповідно до вимог ч. 1 ст. 182 СК України, враховує вік та стан здоров`я дитини, потреби на її утримання та розмір прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, стан здоров`я та матеріальне становище відповідачки, яка є особою працездатного віку, відомості про перебування на її утриманні інших осіб відсутні, а також те, що обов`язок брати участь в утриманні дитини до досягнення нею повноліття покладено на кожного з батьків, та приходить до висновку, що з відповідачки в користь позивача на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_5 слід щомісячно стягувати аліменти в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття. Такий розмір суд вважає обґрунтованим і достатнім, який зможе забезпечити потреби дитини, а також суттєво не вплине на майновий стан відповідачки.

У відповідності до ч. 1 ст.191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, тобто з 06.04.2026 року та в порядку ч. 1 ст. 430 ЦПК України допускається негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши докази, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Приписами ч. 1 ст. 141 ЦПК України встановлено, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що від сплати судового збору звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, сплачений позивачем за первісним позовом судовий збір у сумі 1331,20 грн. підлягає стягненню з відповідача у користь позивача.

Також враховуючи, що позивач за первісним позовом був звільнений від сплати судового збору за позовну вимогу про стягнення аліментів, відтак з відповідачки ОСОБА_2 слід стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 141,179-183,197,273 Сімейного кодексу України, ст.ст. 81, 141, 200, 229, 247, 263-265, 280, 354, 430 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Припинити стягнення аліментів із ОСОБА_1 , що стягуються із нього на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за судовим наказом №131/165/26, виданим 09 лютого 2026 року Іллінецьким районним судом Вінницької області, - з 06 квітня 2026 року.

Зменшити розмір аліментів, які стягуються із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 згідно судового наказу №131/165/26, виданого 09 лютого 2026 року Іллінецьким районним судом Вінницької області, на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з розміру 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, на 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.

Стягувати із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , РНОПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрованої по АДРЕСА_1 , проживаючої по АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 06 квітня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Після набрання рішенням законної сили припинити нарахування і стягнення аліментів на підставі судового наказу Іллінецького районного суду Вінницької області від 09 лютого 2016 року у справі № 131/165/26, та повернути судовий наказ до суду після завершення виконання.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрованої по АДРЕСА_1 , проживаючої по АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , РНОПП НОМЕР_1 , аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня звернення до суду з позовом – 06 квітня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1331,20грн. /одна тисяча триста тридцять одна гривню двадцять копійок/ сплаченого судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1331,20грн. /одна тисяча триста тридцять одна гривню двадцять копійок/ судового збору.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 21 вересня 2026 року.

Повне найменування сторін:

позивач – ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідач – ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя Іллінецького районного суду Вінницької області Валентина МАРЧУК