Вирок від 13 вересня 2026 р. у справі №130/3262/26 — Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

Суд: Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту

Дата: 13 вересня 2026 р.

Справа: №130/3262/26

Суддя: Порощук П. П.

1-кп/130/341/2026

130/3262/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2026 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12026025130000088 від 13.08.2025 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Вінниця, Вінницької області та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого, із базовою загальною середньою освітою, не одруженого, раніше засудженого вироком Іванківського районного суду Київської області за ч.5 ст.407 КК України, до покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі, військовозобов`язаного, у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 діючи умисно, посягаючи на встановлені чинним законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів і прекурсорів, суспільні відносини, що охороняють здоров`я населення України, в порушення вимог ст. ст. 7, 12, 17, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995, Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також зловживання ними» від 15.02.1995, постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 та наказу Міністерства охорони здоров`я України № 188 від 01.08.2000 (з наступними змінами), достовірно знаючи про порядок обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів на території України та відповідальність за їх незаконний обіг, з метою вчинення кримінального правопорушення, пов`язаного з незаконним зберіганням наркотичних засобів, без мети збуту, 27.08.2026 неподалік с.Олексіївка, Жмеринського району Вінницької області на польовій місцевості виявив та зірвав одну рослину коноплі, яку в подальшому приніс за місцем свого проживання, з метою подальшого особистого вживання наркотичного засобу без мети збуту, тобто незаконно придбав та зберігав наркотичний засіб канабіс.

В подальшому, 28.08.2026 в період час з 06:08 год. по 06:49 год. на підставі ухвали Жмеринського міськрайонного суду, проведено обшук домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого в літній кухні на холодильнику виявлено, речовину рослинного походження.

Відповідно до висновку судової експертизи матеріалів речовин та виробів № СЕ-19/102-26/17734-НЗПРАП від 29.08.2026 надана на експертизу речовина рослинного походження, є канабісом та відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено. Маса канабісу (у перерахунку на висушену речовину) становить 38,06 грами.

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 надійшов до суду в порядку ст. 302 КПК України.

Зі змісту заяви обвинуваченого ОСОБА_3 , яка була складена в присутності захисника - адвоката ОСОБА_4 слідує, що останній беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, тобто у незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України, надав свою згоду на розгляд обвинувального акту без його участі у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Обвинувальний акт розглядається у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до ч.2 ст.382 КПК України.

Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, знайшла своє підтвердження та доведена повністю.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_3 своїми умисними діями, які виразилися у незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст. 309 КК України.

Відповідно до ст.65 КК України та роз`яснень, що містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з послідуючими змінами), суд призначає покарання з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного та обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання, яке має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.

В п.3 зазначеної постанови вказано, що, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, судам слід виходити з класифікації злочинів, особливостей конкретного злочину й обставин та способу його вчинення, кількості епізодів злочинної діяльності, характеру і ступеню тяжкості наслідків, що настали, а при дослідженні даних про особу підсудного з`ясувати його вік, поведінку до вчинення злочину, наявність судимостей і адміністративних стягнень, тощо.

При призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального проступку, особу обвинуваченого, який свою вину визнав повністю, посередньо характеризується за місцем проживання.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 судом не встановлено.

Відповідно до ч.2 ст.50 КК України, враховуючи те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчинення нових злочинів як засудженим, так і іншими особами, суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_3 покарання в межах санкції інкримінованої статті, із застосуванням вимог ч.1 ст.71 та ст.72 КК України, за сукупністю вироків шляхом приєднання не відбутої частини покарання, а саме позбавлення волі. Оскільки на думку суду за конкретних обставин, таке покарання буде відповідати його загальній меті, а застосування більш м`якшого покарання, не пов`язаного з ізоляцією від суспільства буде не достатнім для його виправлення.

Призначаючи обвинуваченому зазначене вище покарання, суд виходить із того, що воно є достатнім для його виправлення і перевиховання, запобігання вчиненню нових злочинів, що відповідає його особі та є достатнім для досягнення передбачених ч.2 ст.50 КК України цілей покарання.

Процесуальні витрати слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави.

Речові докази по справі слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Цивільний позов не заявлений.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 не обирався.

Керуючись ст.ст.370, 374,382 КПК України, суд,

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання за цим вироком частково приєднати невідбуте покарання за вироком Іванківського районного суду Київської області від 12.03.2025, із співвідношення, встановленого п.п. «б» п.1 ч.1 ст.72 КК України: одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі, та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 1 (один) місяць.

Початок строку відбування покарання рахувати з дати ухвалення вироку, а саме з 14 вересня 2026 року.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи в розмірі 2888 (дві тисячі вісімсот вісімдесят вісім) грн. 16 коп.

Речовий доказ: фрагменти рослин зеленого кольору без окремої кореневої системи, які визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12026025130000088 від 13.00.2026, що знаходиться в камері зберігання речових доказів Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області – знищити.

На підставі ч.1 ст.394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. З інших підстав вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua