Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №128/368/25 — Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/368/25

РІШЕННЯ

Іменем України

21 вересня 2026 року місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області у складі

судді Карпінської Ю.Ф.,

за участю секретаря Дусанюк Н.О.

та учасників справи:

представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Стьоби Ю.М.,

представника відповідача фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 – адвоката Павлова І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп"», фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, яку обґрунтовує тим, що «24.09.2024 о 19 год 25 хв на а/д М-30 377 км + 300 м (с. Якушинці, Вінницького району Вінницької області) водій ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом «DAF CF 85.460» д.н.з. НОМЕР_1 зі спеціалізованим напівпричепом «Feldbinder EUT 40.3» д.н.з. НОМЕР_2 , під час перестроювання не надав дорогу транспортному засобу «VOLKSWAGEN E-GOLF» д.н.з. НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_1 , в подальшому транспортний засіб «VOLKSWAGEN E-GOLF» д.н.з. НОМЕР_3 від зіткнення по інерції руху здійснив зіткнення з дорожнім обладнанням «відбійник». В результаті ДТП транспортний засіб «VOLKSWAGEN E-GOLF» д.н.з. НОМЕР_3 отримав механічні пошкодження, а його власнику завдано майнові збитки. Постановою Вінницького районного суду Вінницької області від 07.10.2024 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні згаданої вище ДТП та накладено адміністративне стягнення. Відповідно до висновку експертного дослідження №3033/24-21 від 18.12.2024, вартість заподіяного матеріального збитку складає 706 059,04 грн. Автомобіль через отримані пошкодження рухатись не може, у зв?язку з чим він був вимушений скористатись послугами евакуатора і стоянки, вартість яких склала 6 000,00 грн. 11.11.2024 страховою компанією йому було здійснено відшкодування шкоди відповідно до страхового акту №240001134352 від 11.11.2024 в сумі 156 800 грн, у зв?язку з чим розмір матеріального збитку складає 555 259,04 грн. Розмір страхового відшкодування відповідно до згаданого договору складає 160 000 грн. У зв?язку з винними діями ОСОБА_3 він зазнав суттєвих моральних втрат. Були істотно порушені його нормальні життєві зв`язки і тепер він змушений прикладати додаткові зусилля для організації свого життя. Внаслідок значного психічного впливу обставин, пов`язаних із ДТП, знищенням автомобіля, він повністю був позбавлений можливості реалізації власних звичок і бажань. Також у зв`язку із згаданими подіями у нього значно погіршився стан психічного здоров?я. Неправомірні дії відповідача зумовили необхідність затратити значну кількість коштів і часу на пошук кваліфікованих спеціалістів по ремонту автомобілів та адвоката, приділяти значну увагу технічним та юридичним консультаціям, що, у свою чергу, зумовило абсолютно нераціональне витрачання вільного часу. Увесь час, починаючи з моменту ДТП, він не може спати, вживати їжу, працювати, нормально спілкуватись з людьми, у тому числі з членами сім?ї. Факт ДТП дуже негативно вплинув на стан його психічного здоров?я, його самопочуття, стосунки з оточуючими людьми, оскільки підвищена дратівливість, яка зумовлена постійним хвилюванням і великим психічним навантаженням, призвела до суттєвого звуження кола його друзів, товаришів і партнерів. Та сама обставина зумовила виникнення великої кількості конфліктів у сім?ї, що призвело до істотних розладів у стосунках з рідними та близькими і завдає додаткових моральних страждань не тільки йому, а й членам його сім?ї. Неправомірні дії відповідача значною мірою принизили рівень його авторитету і ділової репутації серед колег по роботі та підлеглих, оскільки на підприємстві він до даного випадку користувався заслуженою повагою членів колективу, а у зв?язку з тривалою відсутністю на роботі через неможливість ведення активного громадського життя його авторитет погіршився. У даній позовній заяві перелічена лише невелика частина тих моральних втрат, які зумовлені неправомірними діями відповідача, при цьому заподіяні йому моральні переживання неможливо відшкодувати у матеріальній формі. Однак певна грошова компенсація може деякою мірою зменшити вплив негативних наслідків на його особисте та громадське життя. Розмір такої компенсації з урахуванням характеру заподіяної шкоди, ступеня вини відповідача може становити 200 000 гривень. Тому просить стягнути з ПАТ «Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп"» у якості відшкодування матеріальної шкоди 3 200 грн; стягнути з ОСОБА_3 у якості відшкодування матеріальної шкоди 552 059,04 грн, у якості відшкодування моральної шкоди – 200 000 грн та судові витрати в розмірі 64 021,11 грн».

10.02.2025 представник відповідача ПрАТ «Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп"» – Пилипець А.Ю. подав відзив на позов, в якому зазначив, що «позивач просить стягнути з ПрАТ «Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп"» 3 200,00 грн – розмір франшизи. ПрАТ «Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп"» позовні вимоги не визнає у повному обсязі, оскільки страховик здійснив виплату страхового відшкодування відповідно до Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». У разі зазначення в договорі страхування безумовної франшизи страховик вираховує розмір франшизи при здійсненні страхової виплати за кожним страховим випадком. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи. Таким чином, франшиза за законом – це сума, яка завжди враховується страховиком при розрахунку страхового відшкодування та на яку зменшується сума страхового відшкодування. Франшиза, згідно з полісом ПрАТ «Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп"», становить 3 200,00 грн. Отже, ліміт відповідальності страховика за договором щодо розміру страхового відшкодування складає 156 800,00 грн, а не 160 000,00 грн. За таких обставин, грошова сума у розмірі 3 200,00 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача, є франшизою, яку не може бути стягнуто зі страховика. Тому просить відмовити у задоволенні позову».

Вінницький районний суд Вінницької області ухвалою судді від 14.02.2025 відкрив провадження у справі та призначив підготовче засідання.

Вінницький районний суд Вінницької області ухвалою від 24.04.2025 задовольнив заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Стьоби Ю.М. та у справі № 128/368/25 замінив неналежного відповідача ОСОБА_3 на належного – фізичну особу – підприємця ОСОБА_2 .

Вінницький районний суд Вінницької області ухвалою від 27.05.2025 задовольнив клопотання представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Стьоби Ю.М. та постановив вважати опискою у клопотанні сторони позивача про заміну неналежного відповідача належним зазначення прізвища належного відповідача « ОСОБА_4 » замість правильного « ОСОБА_5 »; виправив описку в ухвалі Вінницького районного суду Вінницької області від 24.04.2025, зазначивши замість невірного найменування відповідача «фізична особа – підприємець ОСОБА_2 » вірно «фізична особа – підприємець ОСОБА_2 » у відповідних відмінках.

28.07.2025 представник відповідача фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 – адвокат Павлов І.Г. подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що «відповідно до висновку експертного дослідження №3033/24-21 від 18.12.2024, вартість заподіяного ОСОБА_1 матеріального збитку складає 706 059,04 грн. 11.11.2024 страховою компанією позивачу було здійснено відшкодування шкоди відповідно до страхового акту №240001134352 від 11.11.2024 в сумі 156 800 грн, у зв?язку з чим розмір матеріального збитку складає 555 259,04 грн. У той же час стороною відповідача було залучено судового експерта Абрамкіна Богдана Петровича з метою надання висновку експерта у судовій транспортно-товарознавчій експертизі, згідно з висновком №2256 у цивільній справі №128/368/25, вартість матеріального збитку, завданого позивачу пошкодженням транспортного засобу «VOLKSWAGEN E-GOLF» д.н.з. НОМЕР_3 , внаслідок ДТП, на дату оцінки 24.09.2024 дорівнює ринковій вартості КТЗ до моменту пошкодження складає 697 842,75 грн. Вартість утилізації автомобіля «VOLKSWAGEN E-GOLF» д.н.з. НОМЕР_3 на дату оцінки 24.09.2024 складає 241 340,23 грн. Тобто фактичний матеріальний збиток позивача складає 697 842,75 грн – 241 340,23 грн – 156 800 грн (сума страхового відшкодування) = 299 702,52 грн. Саме цю суму відповідач погоджується відшкодувати позивачу».

Вінницький районний суд Вінницької області ухвалою від 29.07.2025 закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Стьоба Ю.М. підтримав позовні вимоги відповідно до обставин, викладених у позовній заяві. Суду зазначив, що експертизу, проведену за замовленням сторони позивача, було проведено в державній експертній установі. Відповідно до висновку експертного дослідження, вартість заподіяного матеріального збитку складає 706 059,04 грн. Страховою компанією позивачу було здійснено відшкодування шкоди в сумі 156 800 грн, у зв?язку з чим розмір матеріального збитку складає 555 259,04 грн. Страховою компанією не було відшкодовано розмір франшизи в сумі 3 200,00 грн. Підстави для стягнення франшизи у позовній заяві ним не зазначалися. Автомобіль відновленню не підлягає. Вартість відновлювального ремонту набагато вища, ніж вартість самого автомобіля. Також зазначив, що позивачу внаслідок ДТП було завдано моральну шкоду, оскільки порушилось його психічне здоров`я. За кермом автомобіля під час ДТП перебувала дружина позивача, яка отримала сильний стрес, перебувала в лікарні, до даного часу вона боїться сідати за кермо. Позивач також перебував у стресовому стані у зв`язку із виникненням ДТП, він вимушений був присвятити багато часу для вирішення цієї ситуації, порушився його звичайний ритм життя. Оцінюють розмір моральної шкоди в сумі 200 000 грн.

Представник відповідача фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 – адвокат Павлов І.Г. у судовому засіданні зазначив, що відповідач частково визнає позовні вимоги, зокрема щодо тієї суми, яка зазначена у наданому стороною відповідача висновку експерта, а саме: 299 702,52 грн. Вимоги щодо стягнення моральної шкоди відповідач не визнає, оскільки відсутні будь-які докази наявності такої шкоди у позивача, за кермом автомобіля під час ДТП перебувала його дружина. Зазначені стороною позивача підстави для стягнення моральної шкоди є загальними та нічим не доведеними. Інші витрати є також необґрунтованими, тому вони заперечують щодо їхнього стягнення з відповідача.

12.01.2026 представник відповідача фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 – адвокат Павлов І.Г. подав письмові пояснення, в яких зазначив, що «фактичний матеріальний збиток позивача складає 299 702,52 грн. У даному випадку матеріали справи не містять належних доказів понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, яка надавалась у справі адвокатом Стьобою Ю.М., оскільки відсутній договір про надання правової допомоги з цим адвокатом. З урахуванням того, що при розгляді справи встановлено склад правопорушення, за наявності якого наступає відповідальність заподіювача шкоди, в тому числі й моральної, наявні підстави для відшкодування моральної шкоди, спричиненої позивачу, що з урахуванням обставин її заподіяння, пошкодження майна позивача складає 1 000,00 грн. Тому просить позов задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду в сумі 299 702,52 грн та моральну шкоду в сумі 1 000,00 грн».

У судовому засіданні 10.09.2026 під час судових дебатів представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Стьоба Ю.М. просив задовольнити позовну заяву в повному обсязі та стягнути з ПАТ «Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп"» у якості відшкодування матеріальної шкоди 3 200 грн; стягнути з відповідача фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 в якості відшкодування матеріальної шкоди 552 059,04 грн, у якості відшкодування моральної шкоди – 200 000 грн та судові витрати в розмірі 64 021,11 грн.

Представник відповідача фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 – адвокат Павлов І.Г. у судовому засіданні під час судових дебатів зазначив, що сторона відповідача позов визнає частково. Згідно з висновком №2256 у цивільній справі №128/368/25, вартість матеріального збитку, завданого позивачу пошкодженням транспортного засобу «VOLKSWAGEN E-GOLF» д.н.з. НОМЕР_3 , внаслідок ДТП, на дату оцінки 24.09.2024 дорівнює ринковій вартості КТЗ до моменту пошкодження складає 697 842,75 грн. Вартість утилізації автомобіля «VOLKSWAGEN E-GOLF» д.н.з. НОМЕР_3 на дату оцінки 24.09.2024 складає 241 340,23 грн. Тобто фактичний матеріальний збиток позивача складає 697 842,75 грн – 241 340,23 грн – 156 800 грн (сума страхового відшкодування) = 299 702,52 грн. Саме таку суму варто стягнути з відповідача. Сторона позивача не долучила до матеріалів справи договору про надання правничої допомоги, тому просить відмовити в стягненні судових витрат з відповідача. Потерпілою стороною ДТП була дружина позивача, будь-яких висновків експертів щодо моральної шкоди позивачем не надано, позивач обмежився лише загальними фразами, тому в даному випадку можливо стягнути моральну шкоду в розмірі 1 000,00 грн.

У судове засідання 10.09.2026 представник ПАТ «Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп"» не з`явився, хоч ПАТ «Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп"» у встановленому законом порядку повідомлялося про дату, час та місце проведення судового розгляду.

Представник відповідача ПАТ «Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп"» – адвокат Пилипець А.Ю. у відзиві на позовну заяву просив розгляд справи проводити без участі представника ПАТ «Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп"».

Заслухавши учасників справи, оглянувши письмові докази у справі та надавши їм належну правову оцінку, суд дійшов такого висновку.

Судом установлено, що Вінницький районний суд Вінницької області постановою судді від 07.10.2024 (справа № 128/3905/24) визнав винуватим ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн 00 коп., в дохід держави; у постанові зазначено, що «24.09.2024 о 19 год 25 хв на а/д М-30 377 км + 300 м (с. Якушинці, Вінницького району Вінницької області) водій ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом «DAF CF 85.460» д.н.з. НОМЕР_4 з спеціалізованим напівпричепом «Feldbinder EUT 40.3» д.н.з. НОМЕР_2 , під час перестроювання не надав дорогу транспортному засобу «VOLKSWAGEN E-GOLE» д.н.3. НОМЕР_5 під керуванням водія ОСОБА_6 , в подальшому транспортний засіб «VOLKSWAGEN E-GOLF» д.н.з. НОМЕР_5 від зіткнення по інерції руху здійснив зіткнення з дорожнім обладнанням «відбійник». В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження та завдано майнові збитки», що підтверджується копією такої постанови (т. 1 а.с. 15-16).

Згідно з копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 , власником транспортного засобу «Volkswagen E-Golf» д.н.з. НОМЕР_7 є ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 21).

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення транспортно-товарознавчого дослідження №3033/24-21 від 18.12.2024, складеного експертом Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для подання до суду, ринкова вартість транспортного засобу «Volkswagen E-Golf» д.н.з. НОМЕР_7 складає 706 059,04 грн; вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Volkswagen E-Golf» д.н.з. НОМЕР_7 складає 842 182,42 грн; вартість матеріального збитку, заподіяного з технічної точки власнику транспортного засобу транспортного засобу «Volkswagen E-Golf» д.н.з. НОМЕР_7 внаслідок його пошкодження під час дорожньо-транспортної пригоди, станом на час проведення дослідження складає 706 059,04 грн (т. 1 а.с. 4-10).

Згідно з копією рахунку №4727 від 04.11.2024, вартість експертизи №3033/24-21 складає 15 448,51 грн (т. 1 а.с. 11).

З копії платіжної інструкції №4324588039879016 від 19.11.2024 убачається, що ОСОБА_1 сплатив на користь Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз кошти в сумі 15 448,51 грн (т. 1 а.с. 13).

Відповідно до копії акту виконаних робіт №106 від 24.09.2024, ФОП ОСОБА_7 провів евакуацію автомобіля «Фольксваген Е-гольф» д.н.з. НОМЕР_7 за маршрутом Вінниця-Якушинці-Вінниця; замовник – ОСОБА_1 ; загальна вартість робіт 1 450,00 грн (т. 1 а.с. 18).

З копії виписки по картці ОСОБА_1 за період з 11.11.2024 до 11.11.2024 убачається, що на рахунок ОСОБА_1 11.11.2024 було зарахування коштів у сумі 156 800,00 грн (опис операції – «відш зг стр акту №240001134352 від 11.11.24 ОСОБА_1 ») (т. 1 а.с. 22-23).

Згідно з копією полісу №ЕР-222457074 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховик – Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп"»; страхувальник – ОСОБА_2 ; забезпечений транспортний засіб – «DAF CF 85.460» д.н.з. НОМЕР_1 ; страхова сума на одного потерпілого: за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю, – 320 000,00 грн, за шкоду, заподіяну майну, – 160 000,00 грн (т. 1 а.с. 24).

У відповіді фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 від 26.03.2025 на адвокатський запит адвоката Стьоби Юрія Миколайовича зазначено, що « ОСОБА_3 оформлений у ФОП ОСОБА_5 на посаду водія (наказ №б-н від 01.04.2017). 24 вересня 2024 року водій ОСОБА_3 на автомобілі DAF НОМЕР_8 з причепом НОМЕР_2 виконував вантажне перевезення за маршрутом Чернівецька обл., с. Мамалига – Київська обл., м. Бровари. Водій ОСОБА_3 звільнений з посади водія за власним бажанням (наказ №20/1 від 15.11.2024). На даний час ОСОБА_3 є військовослужбовцем у складі Збройних сил України», що підтверджується копією такої відповіді (т. 1 а.с. 72).

На підтвердження вчинення ОСОБА_3 дорожньо-транспортної пригоди під час виконання трудових обов`язків долучено копію подорожнього листа вантажного автомобіля №5165825 та копію товаро-транспортної накладної №837 від 24.09.2024 (т. 1 а.с. 73-76).

Згідно з копією наказу (розпорядження) фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 №6-н від 01.04.2017 про прийняття на роботу, ОСОБА_3 з 03.04.2017 прийнятий на посаду водія (т. 1 а.с. 79).

Відповідно до копії наказу фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 №20/1 про звільнення за власним бажанням від 15.11.2024, ОСОБА_3 звільнено з посади водія з 01.12.2024 за власним бажанням відповідно до ст. 38 КЗпП України (т. 1 а.с. 77).

Згідно з копією висновку експерта №2256 від 10.06.2025 судової транспортно-товарознавчої експертизи в цивільній справі № 128/368/25, складеного експертом ОСОБА_8 , вартість матеріального збитку, завданого власнику ОСОБА_1 пошкодженням транспортного засобу «Volkswagen E-Golf» реєстраційний номер НОМЕР_7 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, на дату оцінки 24.09.2024 дорівнює ринковій вартості КТЗ до моменту пошкодження та складає 697 842,75 грн; вартість утилізації автомобіля «Volkswagen E-Golf» реєстраційний номер НОМЕР_7 на дату оцінки 24.09.2024 складає 241 340,23 грн (т. 1 а.с. 136-176).

У статті 22 Цивільного кодексу України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб (частина перша статті 1187 ЦК України).

Відповідно до частин другої та третьої статті 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов`язана відшкодувати її на загальних підставах.

Отже, у відносинах між володільцем джерела підвищеної небезпеки, яким завдано шкоди, та третіми особами, яким володілець джерела підвищеної небезпеки завдав шкоди, діє принцип відповідальності володільця цього джерела незалежно від його вини (постанова ВС від 13.03.2024 у справі № 569/4753/23).

Володільцем об`єкта, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, є юридична або фізична особа, що експлуатує такий об`єкт в силу наявності права власності, користування (оренди), повного господарського відання, оперативного управління або іншого речового права. Не вважається володільцем об`єкта, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових правовідносин із таким володільцем (водій, машиніст, оператор тощо).

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Для покладення на юридичну особу відповідальності, передбаченої ст. 1172 ЦК України, необхідна наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправна поведінка працівника; причинний зв`язок між такою поведінкою і шкодою; вина особи, яка завдала шкоду), так і спеціальних умов (перебування у трудових відносинах з юридичною особою або фізичною особою – роботодавцем незалежно від характеру таких відносин; завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов`язків).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 (справа № 426/16825/16-ц) зроблено висновок про те, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець. Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

У статті 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулює Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Велика Палата Верховного Суду в постановах від 03.10.2018 (справа № 760/15471/15-ц) та від 14.12.2021 (справа № 147/66/17) вказала, що «відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом № 1961-IV у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування або розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності».

Згідно з ч. 4 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Установлено, що 24 вересня 2024 року о 19 год 25 хв на а/д М-30 377 км + 300 м (с. Якушинці, Вінницького району Вінницької області) водій ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом «DAF CF 85.460» д.н.з. НОМЕР_4 з спеціалізованим напівпричепом «Feldbinder EUT 40.3» д.н.з. НОМЕР_2 , під час перестроювання не надав дорогу транспортному засобу «Volkswagen E-Golf» д.н.з. НОМЕР_7 під керуванням водія ОСОБА_6 , в подальшому транспортний засіб «Volkswagen E-Golf» д.н.з. НОМЕР_7 від зіткнення по інерції руху здійснив зіткнення з дорожнім обладнанням «відбійник». В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження та завдано майнові збитки.

Вінницький районний суд Вінницької області постановою судді від 07.10.2024 (справа № 128/3905/24) визнав винуватим ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн 00 коп., в дохід держави.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «DAF CF 85.460» д.н.з. НОМЕР_4 зі спеціалізованим напівпричепом «Feldbinder EUT 40.3» д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_3 , була застрахована у ПрАТ «Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп"» за полісом №ЕР-222457074 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

З полісу №ЕР-222457074 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів убачається, що страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, складає 160 000,00 грн.

З матеріалів справи установлено та не заперечується сторонами, що позивачу ОСОБА_1 ПрАТ «Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп"» було виплачено страхове відшкодування в сумі 156 800,00 грн, в межах ліміту відповідальності страховика.

Водночас позивач, звертаючись до суду з даним позовом, просить стягнути з відповідача ПрАТ «Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп"» 3 200,00 грн, тобто розмір франшизи.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик зобов`язаний здійснити страхову виплату в межах страхової суми відповідно до цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої у особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, виник обов`язок відшкодувати шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілих осіб.

Страхова виплата (страхове відшкодування) – грошові кошти, що виплачуються страховиком у разі настання страхового випадку відповідно до умов договору страхування та/або законодавства (пункт 50 частини перша статті першої Закону України «Про страхування»).

Згідно з п. 77 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про страхування», франшиза – частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування та/або законодавством.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Закону України «Про страхування», договором страхування може передбачатися франшиза, яка може бути умовною та безумовною. У разі зазначення в договорі страхування умовної франшизи страховик не відшкодовує частину збитку, яка не перевищує розмір франшизи, але відшкодовує збитки в повному обсязі, якщо збиток перевищує розмір франшизи. У разі зазначення в договорі страхування безумовної франшизи страховик вираховує розмір франшизи при здійсненні страхової виплати за кожним страховим випадком.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції, чинній станом на момент ДТП), розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до п. 36.6 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції, чинній станом на момент ДТП), страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

З огляду на зміст цих приписів у разі настання страхового випадку страховик зобов`язаний виплатити суму страхового відшкодування за вирахуванням франшизи, якщо сторони її передбачили у відповідному договорі. Суму франшизи потерпілому має компенсувати страхувальник або інша особа, відповідальна за завдані збитки.

Враховуючи викладене, оскільки визначену в договорі франшизу має бути стягнуто зі страхувальника, у даному випадку фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 , вимогу про стягнення франшизи зі страховика ПрАТ «Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп"» заявлено до неналежного відповідача.

Відповідач – це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтування позову – обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Зазначене узгоджується із висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 (справа № 523/9076/16-ц).

Оскільки вимогу про стягнення суми франшизи в розмірі 3 200,00 грн пред`явлено до неналежного відповідача, таку вимогу треба залишити без задоволення.

Позивач ОСОБА_1 у позовній заяві, крім іншого, просить стягнути з фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 555 259,04 грн, обґрунтовуючи таку суму тим, що розмір заподіяного матеріального збитку складає 706 059,04 грн, з якого 156 800 грн було йому відшкодовано страховою компанією.

На підтвердження позовних вимог до позову долучено висновок експерта за результатами проведення транспортно-товарознавчого дослідження №3033/24-21 від 18.12.2024, в якому зазначено, що вартість матеріального збитку, заподіяного з технічної точки власнику транспортного засобу транспортного засобу «Volkswagen E-Golf» д.н.з. НОМЕР_7 внаслідок його пошкодження під час дорожньо-транспортної пригоди станом на час проведення дослідження складає 706 059,04 грн.

Стороною відповідача, яка частково визнає позовні вимоги, до суду подано висновок експерта №2256 від 10.06.2025 судової транспортно-товарознавчої експертизи, в якому зазначено, що вартість матеріального збитку, завданого власнику ОСОБА_1 пошкодженням транспортного засобу «Volkswagen E-Golf» д.н.з. НОМЕР_7 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди на дату оцінки 24.09.2024 дорівнює ринковій вартості КТЗ до моменту пошкодження та складає 697 842,75 грн; вартість утилізації автомобіля «Volkswagen E-Golf» реєстраційний номер НОМЕР_7 на дату оцінки 24.09.2024 складає 241 340,23 грн.

Тобто у даному випадку в матеріалах справи наявні два висновки експертів, в яких різниться сума матеріального збитку, завданого власнику ОСОБА_1 пошкодженням транспортного засобу «Volkswagen E-Golf» д.н.з. НОМЕР_7 .

Оцінюючи ці докази у сукупності, суд враховує, що висновок експерта за результатами проведення транспортно-товарознавчого дослідження №3033/24-21 від 18.12.2024 містить лише відповідь на питання щодо вартості матеріального збитку.

Водночас, згідно зі ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин), транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

У даному випадку встановлено та не заперечується сторонами, що ремонт автомобіля «Volkswagen E-Golf» д.н.з. НОМЕР_7 вважається економічно необґрунтованим (витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди), а отже, автомобіль вважається фізично знищеним.

Варто зауважити, що задоволення вимог про відшкодування майнової шкоди в повному обсязі з винуватця ДТП, який є застрахованою особою, виходячи з вартості автомобіля до ДТП, без врахування залишкової вартості пошкодженого транспортного засобу після ДТП та з урахуванням того, що транспортний засіб залишається у власності та вільному розпорядженні позивача, не можна визнати обґрунтованим.

Враховуючи викладене, відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

В контексті зазначеного варто вказати, що наданий стороною відповідача висновок експерта №2256 від 10.06.2025 судової транспортно-товарознавчої експертизи, в якому відображено також залишкову вартість транспортного засобу «Volkswagen E-Golf» реєстраційний номер НОМЕР_7 , є більш повним, тому саме цей висновок враховується судом при вирішенні даного спору.

Установлено, що розмір виплаченого страховиком ПрАТ «Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп"» позивачу ОСОБА_1 страхового відшкодування в розмірі 156 800 грн є недостатнім для повного відшкодування заподіяної відповідачем шкоди, а тому відповідач зобов`язаний сплатити позивачу різницю між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), що складає 299 702,52 грн (697 842,75 грн – 241 340,23 грн – 156 800 грн).

Отже, вимогу позивача ОСОБА_1 про стягнення з відповідача фізичної-особи підприємця ОСОБА_2 завданої майнової шкоди треба задовольнити частково.

Звертаючись до суду із вказаним позовом, позивач ОСОБА_1 також зазначив про те, що «у зв?язку з винними діями ОСОБА_3 він зазнав суттєвих моральних втрат. Були істотно порушені його нормальні життєві зв`язки і тепер він змушений прикладати додаткові зусилля для організації свого життя. Внаслідок значного психічного впливу обставин, пов`язаних із ДТП, знищенням автомобіля, він повністю був позбавлений можливості реалізації власних звичок і бажань. Також у зв`язку із згаданими подіями у нього значно погіршився стан психічного здоров?я. Неправомірні дії відповідача зумовили необхідність затратити значну кількість коштів і часу на пошук кваліфікованих спеціалістів по ремонту автомобілів та адвоката, приділяти значну увагу технічним та юридичним консультаціям, що, у свою чергу, зумовило абсолютно нераціональне витрачання вільного часу. Увесь час, починаючи з моменту ДТП, він не може спати, вживати їжу, працювати, нормально спілкуватись з людьми, у тому числі з членами сім?ї. Факт ДТП дуже негативно вплинув на стан його психічного здоров?я, його самопочуття, стосунки з оточуючими людьми, оскільки підвищена дратівливість, яка зумовлена постійним хвилюванням і великим психічним навантаженням, призвела до суттєвого звуження кола його друзів, товаришів і партнерів. Та сама обставина зумовила виникнення великої кількості конфліктів у сім?ї, що призвело до істотних розладів у стосунках з рідними та близькими і завдає додаткових моральних страждань не тільки йому, а й членам його сім?ї. Неправомірні дії відповідача значною мірою принизили рівень його авторитету і ділової репутації серед колег по роботі та підлеглих, оскільки на підприємстві він до даного випадку користувався заслуженою повагою членів колективу, а у зв?язку з тривалою відсутністю на роботі через неможливість ведення активного громадського життя його авторитет погіршився. У даній позовній заяві перелічена лише невелика частина тих моральних втрат, які зумовлені неправомірними діями відповідача, при цьому заподіяні йому моральні переживання неможливо відшкодувати у матеріальній формі. Однак певна грошова компенсація може деякою мірою зменшити вплив негативних наслідків на його особисте та громадське життя. Розмір такої компенсації з урахуванням характеру заподіяної шкоди, ступеня вини відповідача може становити 200 000 гривень».

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновленого стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості.

Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 25.05.2022 (справа №487/6970/20) та від 23.11.2022 (справа №686/13188/21).

Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв`язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа, а не із виключністю переліку та кількістю обставин, які суд має врахувати (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №477/874/19).

Таким чином, розмір моральної шкоди не є конкретно визначеною сумою, а визначається судом в кожному конкретному випадку з урахуванням всіх обставин справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.12.2020 (справа №752/17832/14-ц) міститься висновок про те, що, визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Подібний висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постанові Верховного Суду від 19.10.2022 (справа № 944/4790/19).

Суд, виходячи із обставин даної справи, ураховує, що внаслідок пошкодження належного ОСОБА_1 транспортного засобу, позивач тривалий час не може ним користуватись, що створило певні складнощі.

Поряд із цим суд враховує і те, що позивач ОСОБА_1 не був безпосереднім учасником ДТП, за кермом належного йому транспортного засобу була його дружина.

Водночас позивач ОСОБА_1 не обґрунтував, як саме факт дорожньо-транспортної пригоди, учасником якої він не був, та пошкодження транспортного засобу призвело до порушення його стосунків з оточуючими людьми, до конфліктів у сім?ї, до приниження рівня його авторитету і ділової репутації серед колег по роботі та підлеглих.

Обґрунтування завдання ОСОБА_1 моральної шкоди не співвідноситься з реальними обставинами даної справи, а факт завдання йому майнової шкоди не може призвести до таких істотних змін в житті ОСОБА_1 , на які він вказує у позовній заяві.

З урахуванням конкретних обставин даної справи, глибини фізичних та душевних страждань, які пережив ОСОБА_1 внаслідок пошкодження належного йому транспортного засобу, дотримуючись принципу розумності та справедливості, аналізуючи доводи сторони позивача та заперечення сторони відповідача, суд дійшов висновку, що позов в частині відшкодування моральної шкоди треба задовольнити частково в сумі 20 000,00 грн.

Таким чином, аналізуючи вищезазначені обставини та факти, враховуючи принципи об`єктивності та справедливості, суд вважає, що позов ОСОБА_1 треба задовольнити частково, а саме: стягнути з фізичної-особи підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 299 702,52 грн на відшкодування матеріальної шкоди та 20 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10.02.2010, заява №4909/04).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги ОСОБА_1 , заявлені до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп"» задоволенню не підлягають, тому судові витрати, понесені позивачем на сплату судового збору в частині вимог до ПАТ «Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп"», не підлягають стягненню з ПАТ «Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп"».

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 , заявлені до фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 , треба задовольнити частково, у порядку, передбаченому статтею 141 ЦПК України, судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 3 197,02 грн (319 702,52 грн ? 7 520,59 грн (1% ціни позову в частині вимог, заявлених до фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 ) / 752 059,04 грн) підлягає стягненню з відповідача фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 на користь позивача.

У частині другій статті 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У статті 59 Конституції України закріплено право кожної людини на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до частин першої та третьої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У постанові Верховного Суду від 30.09.2020 (справа № 379/1418/18) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Позивач ОСОБА_1 стверджує, що ним понесено витрати на правничу допомогу в сумі 40 000,00 грн та просить стягнути такі витрати з відповідача фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 .

Водночас у матеріалах справи відсутні будь-які докази понесення таких витрат, зокрема, позивач не надав договір про надання правничої допомоги, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, а також детальний розрахунок таких витрат.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду, самі лише твердження сторони або згадка про витрати в заяві по суті справи не є підставою для їх відшкодування.

Тому в даному випадку відсутні підстави для стягнення понесених позивачем ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу в сумі 40 000,00 грн, оскільки документально не доведено, що такі витрати фактично понесено.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, пов`язані із залученням експертів та проведенням експертизи (частина третя статті 133 ЦПК України).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи.

Велика Палата Верхового Суду в постанові від 22.11.2023 (справа № 712/4126/22) вказала, що витрати, пов`язані із залученням експертів та проведенням експертизи, належать до судових витрат; висновок експерта може бути підготовлений як на підставі ухвали суду про призначення експертизи, так і на замовлення учасника справи; у разі подання учасником справи до суду висновку експерта, складеного на його замовлення, у такому висновку має бути зазначено, що його підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. При цьому інша сторона може подати до суду заяву про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, і в разі, якщо суд визнає наявність таких підстав, зазначений висновок не приймається судом до розгляду; при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує не те, коли замовлено експертизу та отримано висновок експерта – до чи після звернення позивача до суду із позовом, а те, чи пов`язані безпосередньо ці витрати з розглядом справи, зокрема якщо судом враховано відповідний висновок експерта як доказ.

У матеріалах справи наявні два висновки експертів, а саме: висновок експерта за результатами проведення транспортно-товарознавчого дослідження №3033/24-21 від 18.12.2024, складений експертом Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз на замовлення Осадчого Т.В., та висновок експерта №2256 від 10.06.2025 судової транспортно-товарознавчої експертизи, складений експертом Абрамкіним Богданом Петровичемна замовлення представника фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 .

Суд при вирішенні даного спору врахував саме наданий стороною відповідача висновок експерта №2256 від 10.06.2025 судової транспортно-товарознавчої експертизи.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 витрат, пов`язаних із залученням експертів та проведенням експертизи, в сумі 15 441,51 грн.

Керуючись статтями 4, 12, 76-82, 89, 95, 133, 137, 141, 211, 247, 263-265, 268 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп"», фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 про відшкодування шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 299 702 (двісті дев`яносто дев`ять тисяч сімсот дві) грн 52 грн на відшкодування майнової шкоди, та 20 000 (двадцять тисяч) грн 00 коп. на відшкодування моральної шкоди.

Решту позовних вимог – залишити без задоволення.

Стягнути з фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати на сплату судового збору в сумі 3 197 (три тисячі сто дев`яносто сім) грн 02 коп.

Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Позивач ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп"», адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Глибочицька, 44.

Відповідач фізична особа – підприємець ОСОБА_2 , адреса місця здійснення діяльності: АДРЕСА_2 .

Дата складення повного судового рішення – 21.09.2026.

СУДДЯ