Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №527/885/26 — Глобинський районний суд Полтавської області

Справа № 527/885/26

провадження 2/527/854/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року м.Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді - Левицької Т.В.,

з участю секретаря судового засідання - Папенко Л.І.,

позивача – ОСОБА_1 ,

відповідача – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глобине в порядку загального позовного провадження цивільну справу 527/885/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

31.03.2026 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про поділ спільного майна подружжя, в якому прохав: - визнати спільним майном подружжя ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , транспортний засіб - автомобіль марки ЗАЗ Sens, легковий-загальний седан-В, 2014 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований 05.05.2025 року за ОСОБА_2 ; - виділити транспортний засіб - автомобіль марки ЗАЗ Sens, легковий-загальний седан-В, 2014 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , у власність ОСОБА_2 ; - стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя, грошову компенсацію за частину ринкової (середньостатистичної) вартості транспортного засобу - автомобіля марки ЗАЗ Sens, легковий-загальний седан-В, 2014 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , у сумі 57400,00 грн.

В обґрунтування позову, позивач зазначив, що 20.11.2024 між ним та ОСОБА_2 було укладено шлюб. 25.12.2025 року шлюб між сторонами розірваний. За час шлюбу , 05.05.2025 року, ними було придбано транспортний засіб - автомобіль марки ЗАЗ Sens, легковий-загальний седан-В, 2014 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , який було зареєстровано за ОСОБА_2 . Автомобіль перебуває у фактичному володінні та користуванні ОСОБА_2 , позивач не має необхідності у використанні автомобіля. Угоди про добровільний поділ майна сторонами не досягнуто.

08.04.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві. Не заперечував факт , що користувався вказаним автомобілем під час шлюбу та повернув його відповідачці незадовго до подання даної позовної заяви. Повідомив, що свідоцтво про реєстрацію автомобіля до цього часу знаходиться у нього, у нього також залишився екземпляр ключів від автомобіля. Пояснив , що на даний час автомобіль йому не потрібен , оскільки він проходить військову службу і в нього є інший автомобіль.

Відповідач в судовому засіданні пояснила, що під час шлюбу вказаний автомобіль був придбаний для використання її чоловіком ОСОБА_3 . В неї на той час вже був автомобіль Шевроле Авео ( з 2021 року) , тому автомобілем ЗАЗ Сенс в неї не було необхідності користуватись. ЗАЗ Сенс весь час використовувався чоловіком ОСОБА_1 . За декілька днів до подачі позову про поділ майна до суду , позивач пригнав автомобіль ЗАЗ Сенс до двору за місцем її проживання і залишив, ключів та документів на автомобіль не передав, автомобіль був і є у неробочому стані. Зауважила, що до цих подій вона розшукувала автомобіль та навіть зверталась з цього приводу до поліції. Пояснила, що заперечує проти задоволення позову, оскільки автомобіль їй не потрібен, вона ним не користувалась, оцінка його вартості є завищеною.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 та ОСОБА_4 перебували в зареєстрованому шлюбі з 20.11.2024 року (а.с.8).

Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 25.12.2025 року шлюб між сторонами розірваний.

Під час шлюбу, 05.05.2025 року, сторонами було придбано транспортний засіб - автомобіль марки ЗАЗ Sens, легковий-загальний седан-В, 2014 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , який було зареєстровано за ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацією ТЗ НОМЕР_3 .

Згідно Звіту про незалежну оцінку майна № 21, проведеного ФОП « ОСОБА_5 », вартість автомобіля ЗАЗ SENS, д.н.з. НОМЕР_2 , становить 114800 грн.

Згідно ч. 1 ст. 60, ч. 1 ст. 61 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Як зазначено в ч. 3 ст. 368 Цивільного Кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Приймаючи до уваги те, що обставина стосовно того, що автомобіль марки ЗАЗ Sens, легковий-загальний седан-В, 2014 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , є спільним сумісним майном подружжя визнається учасниками справи, а також те, що у суду відсутні сумніви щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання, суд дійшов висновку, що вказана обставина не підлягає доказуванню, а автомобіль марки ЗАЗ Sens, легковий-загальний седан-В, 2014 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , є спільним сумісним майном ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 68 СК України, розпорядження майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до ЦК України (стаття 68 СК України).

Частиною 1 статті 70 СК України передбачено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦК України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Згідно п. 30 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об`єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч. 1 ст. 63, ч. 1 ст. 65 СК України.

При вирішенні спору про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, суд згідно з частинами другою, третьою статті 70 СК України в окремих випадках може відступити від засади рівності часток подружжя, враховуючи обставини, що мають істотне значення для справи, а також інтереси неповнолітніх дітей, непрацездатних повнолітніх дітей (за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування). Під обставинами, що мають істотне значення для справи, потрібно розуміти не тільки випадки, коли один із подружжя не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї, але і випадки коли один із подружжя не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку чи доходу (частина перша статті 60 СК України).

На теперішній час між подружжям не існує домовленості щодо розміру часток на автомобіль, а суд не вбачає підстав для відходу від принципу рівності часток.

Враховуючи наведені положення законодавства, суд вважає, що сторони мають право кожен на 1\2 частку автомобіля марки ЗАЗ Sens, легковий-загальний седан-В, 2014 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Статтею 71 СК України встановлено, що майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому, суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

У разі поділу спільної сумісної власності необхідно настільки, наскільки це можливо, встановити, для кого зі сторін спору майно, яке є предметом поділу, має більше значення, враховуючи різні обставини його набуття та використання сім`єю (пункт 66.1 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (провадження № 14-182цс21)).

Спірний автомобіль є неподільною річчю.

Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення (частина друга статті 183 ЦК України).

Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу (частина третя статті 370 ЦК України).

Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки (абзаци перший частини другої статті 364 ЦК України).

Кожна із сторін в даній справі, заявляючи вимоги про поділ спільного автомобіля, просить залишити автомобіль за протилежною стороною та отримати компенсацію за свою частку.

Визначаючись щодо можливості та способу поділу, суд враховує, що спірний транспортний засіб є неподільною річчю, зареєстрований за відповідачем ОСОБА_2 .

В період шлюбу, відповідно до пояснень сторін, перебував переважно у володінні та користуванні ОСОБА_1 .

На даний час автомобіль не використовується ні позивачем, ні відповідачем.

З огляду на викладене, суд вважає, що відсутні підстави для виділення автомобіля у власність відповідача ОСОБА_2 зі стягненням з неї компенсації частини вартості спірного автомобіля.

Крім цього, ОСОБА_1 просить визнати спільним майном подружжя ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , транспортний засіб - автомобіль марки ЗАЗ Sens, легковий-загальний седан-В, 2014 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований 05.05.2025 року за ОСОБА_2 .

Суд зауважує, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права (пункт 1 частини другої статті 16 ЦК України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 січня 2024 року при розгляді справи №523/14489/15-ц вважала, що при розгляді справ про поділ спільного сумісного майна подружжя (жінки та чоловіка, які проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі) встановлення обсягу спільно нажитого майна є передусім питаннями доведення відповідних обставин, спростування чи неспростування презумпції спільної сумісної власності, які суд вирішує в мотивувальній частині свого рішення. Більше того, відповідне судове рішення лише підтверджує наявність режиму спільного сумісного майна, і для такого підтвердження заявлення вимоги про визнання певних об`єктів спільним сумісним майном та, як наслідок, зазначення в резолютивній частині судового рішення про таке визнання не є необхідним. Ефективним способом захисту за таких умов є саме вирішення вимоги про поділ спільного сумісного майна.

Метою заявленого позивачем позову є поділ спільного сумісного майна подружжя, спільність майна набутого у шлюбі презюмується.

У зв`язку із наведеним суд прийшов до переконання про те, що відсутні правові підстави для задоволення вимоги про визнання автомобіля спільним сумісним майном подружжя, адже відповідні висновки з цього питання зроблено судом у судовому рішенні та підтверджено наявність режиму спільного сумісного майна, а тому у позовній вимозі слід відмовити, адже вона не є ефективним способом захисту порушеного права.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача підлягають витрати по сплаті судового збору в сумі 665,60 грн.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 265, 280-282, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності за кожним на 1\2 частку на автомобіль марки ЗАЗ Sens, легковий-загальний седан-В, 2014 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , як на частку в праві спільної сумісної власності подружжя.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 665,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Повне найменування сторін:

позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_4 );

відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_5 ).

Суддя Т. В. Левицька