Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №536/2995/25 — Глобинський районний суд Полтавської області

Справа № 536/2995/25

провадження 2/527/455/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м. Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Павлійчук А.В.,

за участю секретаря судового засідання – Козинко Ю.С.,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Глобинського районного суду Полтавської області в м. Глобине цивільну справу № 536/2995/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» звернулося до суду із позовом до відповідача, в якому прохає стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором № 50125782 від 28.05.2024 в сумі 27480,00 грн, судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 8000,00 грн.

Заявлені вимоги мотивує тим, що 28.05.2024 року між фізичною особою позичальником: ОСОБА_1 (надалі – Відповідач) та ТОВ «Фінансова Компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС» (надалі – Позивач, ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС») був укладений кредитний договір № 50125782 (надалі – Кредитний договір), згідно з умовами якого відповідач отримав 4000,00 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором.

Згідно з п.1.1 кредитного договору № 50125782 від 28.05.2024, Кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2. Договору (далі – кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити проценти за користування кредитом (далі – плата) відповідно до Графіку платежів, сплатити Комісію (за наявності) та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.

Позивач умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши Відповідачеві кредит на потрібну їй суму, але Відповідач зі свого боку не виконав умов Кредитного договору.

Сума заборгованості Відповідача становить 27480,00 грн., яка складається з: 1. прострочена заборгованість за сумою кредиту становить – 4000,00 грн. 2. прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить – 21480,00 грн. 3. прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту становить – 0,00 грн. 4. прострочена заборгованість за штрафами становить – 2000,00 грн.

Посилаючись на вищевикладене, представник позивача просив суд стягнути з відповідача на користь позивача 27480,00 грн, судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 8000,00 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явилась, натомість в матеріалах справи наявна заява представника позивача про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, представник відповідача направив відзив на позовну заяву, у якому прохав у задоволені позову відмовити. Відповідач категорично не погоджується з позовними вимогами з огляду на наступне: 1. Щодо незарахування кредитних коштів (безденежність договору) Згідно зі ст. 1051 ЦК України, позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти насправді не були ним одержані. Позивач стверджує, що кошти у сумі 4 000 грн були перераховані 28.05.2024 р. Проте, ОСОБА_1 не отримувала жодних коштів на свої банківські рахунки від ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» або третіх осіб за його дорученням. Долучена Позивачем довідка платіжної системи «Easypay» не є банківським документом у розумінні Закону «Про банки і банківську діяльність» та не підтверджує факт фактичного надходження коштів на мій особистий рахунок. Позивачем не надано виписки по картковому рахунку Відповідача, яка б ідентифікувала власника картки та підтверджувала зарахування суми. Крім того, відповідач звернулась до поліції із заявою про шахрайські дії невідомих осіб та отримала витяг з ЄРДР . 2. Щодо незаконності нарахування процентів та штрафів У позові заявлено суму 27 480 грн при «тілі» кредиту 4 000 грн. Тобто 23 480 грн становлять проценти та комісії. Порушення граничної ставки: Договором встановлено ставку 1.4%–1.5% на день (547.5% річних). Відповідно до Закону України від 23.11.2023 р. (№ 3498-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки за споживчим кредитом з 2024 року обмежений (не може перевищувати 1%). Таким чином, умови договору щодо нарахування 1.5% є нікчемними. Застосування п. 18 Перехідних положень ЦК України: У період дії воєнного стану та у 30-денний строк після нього позичальник звільняється від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені), а також інфляційних та 3% річних (ст. 625 ЦК). Відповідно до п. 18 Перехідних положень, всі нараховані штрафи підлягають списанню. Оскільки п. 19 виключено законом № 4434-IX, нарахування надмірних «космічних» відсотків під виглядом штрафних санкцій є незаконним . 3. Процесуальні вимоги Враховуючи, що ОСОБА_1 не отримувала кошти, Кредитний договір є неукладеним у зв`язку з його безденежністю.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

Між сторонами по справі виникли цивільно-правові відносини на підставі договору позики, які регулюються Цивільним кодексом України.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін та погоджені ними. При цьому згідно ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що 28.05.2024 року між фізичною особою позичальником: ОСОБА_1 (надалі – Відповідач) та ТОВ «Фінансова Компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС» (надалі – Позивач, ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС») був укладений кредитний договір № 50125782 (надалі – Кредитний договір), згідно з умовами якого відповідач отримав 4000,00 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором.

Згідно з п.1.1 кредитного договору № 50125782 від 28.05.2024, Кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2. Договору (далі – кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити проценти за користування кредитом (далі – плата) відповідно до Графіку платежів, сплатити Комісію (за наявності) та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.

Позивач умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши Відповідачеві кредит на потрібну їй суму, але Відповідач зі свого боку не виконав умов Кредитного договору.

Сума заборгованості Відповідача становить 27480,00 грн., яка складається з: 1. прострочена заборгованість за сумою кредиту становить – 4000,00 грн. 2. прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить – 21480,00 грн. 3. прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту становить – 0,00 грн. 4. прострочена заборгованість за штрафами становить – 2000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Надані позивачем розрахунки заборгованості за договором позики та кредитними договорами, і ході розгляду справи відповідачем не оспорювався.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даними договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Ухвалою Глобинського районного суду Полтавської області від 11.08.2026 було витребувано від Акціонерного товариства «Акцент - Банк» (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11, ЄДРПОУ: 14360080) інформацію щодо особи (ПІБ, РНОКПП, адреса реєстрації місця проживання), якій належить картковий рахунок – маска карти НОМЕР_1 ; інформацію чи була картка активною саме на момент укладення, а саме 28.05.2024; інформацію чи надходив переказ 4000 грн від ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» або через відповідного платіжного провайдера «EasyPay» (ТОВ «ФК «Контрактовий дім») з 28.05.2024 по 02.06.2024.

Крім того, з інформації наданої АТ «Акцент – Банк» від 20.08.2026 № 57706/47-260820/29-БТ вбачається, що не мають змоги надати запитувану інформацію стосовно картки № НОМЕР_1 , оскільки за наданими відомостями не вдалося ідентифікувати її власника.

Судова практика у кредитних правовідносинах, стягненні заборгованості за договорами займу наразі дотримується позиції необхідність наявності доказів щодо передачі кредитором грошових коштів боржнику. Обов`язковою умовою для прийняття позитивного для кредитора рішення є надання останнім документу, який підтверджує вказаний факт.

Позиція ВС/КЦС у справі N 278/2177/15-ц від 17 грудня 2021 року викладена таким чином: "Заборгованість за кредитом та її розмір має доводитись первинними касовими документами, наприклад виписками за картковими рахунками за кредитним, договором".

В даній справі позивач на підтвердження наявності заборгованості та її розміру подав до суду докази на укладення договорів, тощо. Разом з цим, позивач при подачі позову не зазначив, щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, які підтверджують факт надання відповідачу кредитних коштів.

Згідно з положеннями ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Позиція Верховного Суду викладена в Постанові від 29 січня 2020 року по справі № 755/18920/18: «Наданий банком розрахунок заборгованості, як доказ існування між сторонами кредитних правовідносин, наявності заборгованості та її розмір, сам по собі не є належним та допустимим доказом укладення кредитного договору та наявності заборгованості за ним договором, оскільки будь-яких доказів перерахування кредитних коштів на картку чи на рахунок відповідача, позивачем не надано».

Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивачем не доведено належними доказами факт отримання відповідачем кредитних коштів та позик у відповідних розмірах.

Доказами, які можуть підтвердити наявність або відсутність заборгованості, а також встановлювати розмір зазначеної заборгованості, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені згідно норм ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та п. 2.1.1 Постанови Національного банку України «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України» від 30.12.1998 №566, оскільки лише первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та складені під час здійснення господарської операції - є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

У пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75 встановлено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

Позивачем на підтвердження своїх позовних вимог надано копію договору про надання фінансового кредиту та складені позивачем розрахунки заборгованості за цими договорами.

Однак, в матеріалах справи відсутні первинні бухгалтерські документи на підтвердження перерахування кредитних коштів на банківський картковий рахунок позичальника у розмірі зазначеному в договорах про надання кредиту. Зокрема, ТОВ «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» не надано суду копії меморіальних ордерів, заяв на видачу готівки, платіжних доручень, виписки по картковому рахунку, тощо.

З огляду на вищевикладене суд дійшов до висновку, що позивачем не доведено належними, допустимими та достатніми доказами наявності у відповідача заборгованості, яка виникла внаслідок порушення нею умов оспорюваного договору кредиту, а тому у задоволенні позову слід відмовити у зв`язку з його необґрунтованістю.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 16, 526-530, 610-612, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 13, 19, 81, 82, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін:

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» (79000, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, ЄДРПОУ: 43561909);

Відповідач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_2 ).

Повний текст рішення виготовлено 18 вересня 2026 року.

Суддя А. В. Павлійчук