Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №525/650/26 — Великобагачанський районний суд Полтавської області

Справа № 525/650/26

Провадження № 2/525/489/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.09.2026 селище Велика Багачка

Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Прасол Я.В.,

секретаря судових засідань Пархоменко Я.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в:

19.05.2026 ТОВ «КОШЕЛЬОК» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що 24.11.2021 між ТОВ «КОШЕЛЬОК» та ОСОБА_1 був укладений договір №3298116933-526007 про надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, за яким відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов та правил визначених договором.

Згідно умов договору позивач надає відповідачу кредит у розмірі 2750 грн., початковий строк кредитування 17 днів, дисконтна відсоткова ставка – 2,5% на добу за початковий строк кредитування, базова процентна ставка – 2,2% за добу за продовжений строк користування кредитом.

Кредитодавець виконав свої зобов`язання та надав відповідачу кредит, шляхом перерахування коштів на картковий рахунок відповідача.

Відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, унаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 6707,91 грн., яка складається з: заборгованості за сумою кредиту – 2337,25 грн.; заборгованості за відсотками – 4370,66 грн.

Ураховуючи вищезазначене, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 6707,91 грн. та вирішити питання про розподіл судових витрат.

29.05.2026 судом відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін, перше судове засідання призначено на 03.07.2026, роз`яснено сторонам порядок та строки подання заяв по суті справи (а.с. 54).

03.07.2026 судом задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів, розгляд справи відкладено на 14.09.2026 (а.с. 64). Витребувані докази надійшли на адресу суду 12.08.2026.

У судове засідання 14.09.2026 сторони повторно не з`явилися, судом постановлено ухвалу заочний розгляд справи.

Оскільки усі учасники справи в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи і давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з таких підстав.

Судом установлено, що 24.11.2021 між ТОВ «КОШЕЛЬОК» та ОСОБА_1 було укладено Договір №3298116933-526007 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту. За умовами договору Кредитодавець зобов`язується надати Позичальнику кредит в сумі 2750 гривень на засадах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим Договором. Тип кредиту – споживчий кредит. Проценти за користування кредитом: 1242 грн., які нараховуються за ставкою 2,5 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 2,2 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Дисконтна процентна ставка за користування кредитом становить 0,01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом на строк Лояльного періоду. Кредит надається строком на 17 днів, початком якого є дата підписання Договору, а закінченням є дата зарахування на поточний рахунок Кредитодавця. Сторони погодили, що встановлений в п. 2.1. Договору строк Лояльного періоду може бути продовжено позичальником, шляхом оплати ним протягом Лояльного періоду всіх процентів, фактично нарахованих за користування кредитом. Сторони погодили, що факт користування Позичальником сумою наданого кредиту після закінчення Лояльного періоду користування кредитом є відкладальною обставиною в розумінні ст. 212 ЦК України, що має наслідком продовження строку користування кредитом на наступних умовах: зобов`язання щодо повернення основної суми переноситься на наступний день після закінчення Лояльного періоду, але не більше ніж на 90 днів після закінчення Лояльного періоду; з наступного дня після закінчення Лояльного періоду позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти із розрахунку 803 проценти річних, що становить 2,2 проценти в день від суми кредиту за кожен день користування ним (а.с. 13 на звороті-19). Аналогічні положення містяться у Паспорті споживчого кредиту ( а.с. 12-13).

Укладення кредитного договору між сторонами підтверджується Візуальною формою послідовності дій Клієнта ОСОБА_1 та ТОВ «КОШЕЛЬОК» щодо укладення електронного Договору ( а.с. 24, 25).

Позивач виконав свої зобов`язання за кредитним договором та перерахував грошові кошти в розмірі 2750 грн. на рахунок відповідача, що підтверджується повідомленням ХРАY GROUP LLC, довідкою АТ «ТАСКОМБАНК» про відкриття рахунку, інформацією ТОВ «А-БАНК» наданою на запит суду ( а.с. 22, 23, 76-80).

Згідно розрахунку заборгованості за договором №3298116933-526007 від 24.11.2021 станом на 10.03.2022 загальний розмір заборгованості відповідача за Кредитним договором становить 6707,91 грн., а саме: основний борг - 2337,25 грн., заборгованість за нарахованими процентами - 4370,66 грн. (а.с. 20-21).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі (пункт 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Отже, чинне законодавство України надає можливість укладати кредитні договори у формі електронного документу з використанням електронних підписів сторонами.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Суд, приймає до уваги розрахунок заборгованості за кредитним договором наданий позивачем, оскільки він узгоджується з умовами укладеного договору та не суперечить нормам чинного законодавства. Відповідач розрахунків позивача не оспорював.

Таким чином підлягає стягненню з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором в розмірі 6707 грн. 91 коп.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При звернені до суду ТОВ «КОШЕЛЬОК» було сплачено 2662 грн. 40 коп. судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією (а.с. 1).

Оскільки позовні вимоги ТОВ «КОШЕЛЬОК» підлягають задоволенню, то розмір сплаченого ним судового збору при зверненні до суду підлягає стягненню з відповідача на його користь.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 10000 грн. суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. ч. 1-5 ст. 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У поданій до суду позовній заяві представник ТОВ «КОШЕЛЬОК» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн. В обгрунтування понесених витрат на надання професійної правничої допомоги позивачем надано суду копії: договору про надання правничої (правової) допомоги від 12 лютого 2025 року, укладеного між ТОВ «КОШЕЛЬОК» та адвокатським бюро «Герман Гурський та партнери» (а.с. 40, 42); акту №1 від 10.04.2026 приймання-передачі правової допомоги до договору про надання правової допомоги від 12.02.2025, згідно якого за договором №3298116933-526007 від 24.11.2021 були надані послуги: оформлення документів щодо надання правничої допомоги ( додаток до договору про надання правничої допомоги, акт приймання-передачі правової допомоги) - 30 хв. - 1000 грн.; збір та аналіз доказів, формування правової позиції, визначення підсудності справи та платіжних реквізитів для сплати судового збору – 1 год. – 2000 грн.; складання позовної заяви – 2 години – 4000 грн.; формування додатків до позовної заяви – 1 год. – 2000 грн.; відправка позову стороні, до суду, формування матеріалів адвокатського досьє по справі – 30 хв. – 1000 грн. Всього вартість послуг 10000 грн. (а.с. 41); свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю ( а.с. 43).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За змістом правового висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого в самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

У постанові від 28 вересня 2022 року у справі №534/14/20 Верховний Суд зазначив про те, що аналізуючи реальність (дійсність та необхідність), а також обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу, надану позивачу під час розгляду справи у суді першої інстанції, колегія суддів враховує, що адвокат - це кваліфікований юрист з повною вищою юридичною освітою, який має стаж роботи в галузі права не менше двох років, тому надані адвокатом своїй клієнтці такі послуги, як: опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні відносини, вивчення відповідної судової практики, визначення правової позиції у справі; складання клопотань про долучення до матеріалів справи письмових доказів; складання вступного слова не є тими послугами, які є необхідними, а тому такі послуги не можуть бути враховані при розподілі судових витрат, понесених стороною. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Такі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Так, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 24-26), від 23 січня 2014 року у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед проти України» (пункт 268), від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обгрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (див. постанова Верховного Суду від 03 листопада 2023 року у справі №94/2355/21).

Вирішуючи питання щодо доведення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд ураховує, що дана справа є малозначною та типовою, у даній категорії справ мається стала судова практика; представник позивача є професійним адвокатом зі стажем роботи; позовна заява є незначною за обсягом, містить посилання виключно на норми чинного законодавства та умови кредитного договору, жодних розрахунків не містить, що, як наслідок, не потребувало від адвоката витрачання значного часу для визначення способу захисту права ТОВ «КОШЕЛЬОК», як позивача, та обгрунтування правових підстав позову. Представник позивача участі у розгляді справи не приймав.

З огляду на викладене, обсяг як юридичної, так і технічної роботи (зокрема, складання позовної заяви) адвоката Гурського Г.Ю. не можна вважати значним; вартість такої роботи адвоката у загальному розмірі 10000 грн. є завищеною, не співмірною із ціною позову, яка становить 6707,91 грн., належним чином не обґрунтованою; включає послуги, процесуальна необхідність вчинення яких, в контексті обставин даної справи, не є необхідною, тому суд, приходить до висновку про часткове задоволення визначеного позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу та стягнення на користь позивача ТОВ «КОШЕЛЬОК» з відповідача ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн., що на переконання суду в повній мірі відповідатиме принципам співмірності та розумності судових витрат, характеру спірних правовідносин, обсягу наданих адвокатом послуг, складності справи та реальності наданих адвокатських послуг.

У іншій частині заявлені вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 62, 81, 82, 89, 141, 247, 258, 263-265, 274-279, 280-282, 354 ЦПК України,

у х в а л и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» заборгованість у розмірі 6707 (шість тисяч сімсот сім) гривень 91 копійка.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати на правову допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

У іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України судом зазначається повне найменування сторін:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК», код ЄДРПОУ 40842831, юридична адреса: вул. Антонова, 8А, с. Чайки, Бучанський район, Київська область, 08135;

представник позивача: Гурський Герман Юрійович, РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення суду складено 21.09.2026.

Суддя Я.В. Прасол