Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №524/8355/26 — Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/8355/26

Номер провадження 3/524/1704/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2026 року суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області Олейнікова Г.М., за участю захисника Гонтара В.М., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов із Батальйону патрульної поліції в м. Кременчук Управління патрульної поліції у Полтавській області Департаменту патрульної поліції відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ст.122-2 ч.1 КпАП України,-

ВСТАНОВИВ:

В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що 29.06.2026 року о 08 год. 37 хв., за адресою: м.Кременчук, пр-т.Лесі Українки, буд.140, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Audi 100, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не виконав законну вимогу про зупинку, подану за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольорів, чим порушив п.2.4 ПДР України.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином через свого захисника Гонтаря В.М., заяв про відкладення розгляду справи до Автозаводського районного суду м.Кременчука не надходило. Відповідно до ст.268 ч.2 КУпАП, суддя вважає за можливе розглянути справу без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .

Захисник Гонтар В.М. в судовому засіданні просить суд закрити провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ст.122-2 ч.1 КУпАП у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-2 ч.1 КУпАП у зв`язку із тим, що 29.06.2026 року ОСОБА_1 було повідомлено про причину зупинки його транспортного засобу, а саме, що на його транспортному засобі відсутній загальнообов`язковий страховий поліс, про що було складено відповідну постанову серії ЕНА №7460106 від 29.06.2026 року за ст.126 ч.1 КУпАП. В подальшому, ОСОБА_1 оскаржив дану постанову подавши відповідну заяву до БПП в м.Кременчуці. Постановою командира БПП в м.Кременчук УПП в Полтавській області від 09.07.2026 року, постанова серії ЕНА №7460106 від 29.06.2026 року відносно вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.126 ч.1 КУпАП скасована, у зв`язку із чим вважає, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №705770 відносно ОСОБА_1 за ст.122-2 ч.1 КУпАП є неналежним та недопустимим доказом також поліцейськими законних вимог про зупинку транспортного засобу ОСОБА_1 не пред`являлось , так як постанова інспектора БПП в м. Кременчук серії ЕНА №7460106 від 29.06.2026 року була скасована .

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснив, що дату події він не пам`ятає, був зупинений автомобіль марки Ауді, реєстраційний номер він також не пам`ятає, за порушення ПДР України. Відразу підійшовши до водія, останній поводив себе агресивно, не надавав документи. Водію була повідомлена причина зупинки, після чого водій надав документи. Також водію було повідомлено про те, що буде розпочато слухання справи про адміністративне правопорушення, однак водій раптово розпочав рух на своєму транспортному засобі, тому було прийнято рішення наздогнати даний транспортний засіб. На законні вимоги про зупинку, які подавались водію проблисковими маячками синього та червоного кольорів, а також звуковим сигналом, водій не реагував. Пізніше, приблизно через 1,5-2 кілометра руху, автомобіль зупинився, оскільки на проїзній частині був затор, водій вийшов з автомобіля, почав агресивно себе поводити, було прийнято рішенні про адміністративне затримання, однак виконати затримання не вдалось через погіршення стану здоров`я правопорушника, в результаті чого було викликано швидку медичну допомогу, після чого водія було оглянуто та госпіталізовано. В момент, коли водія оглядали працівники швидкої медичної допомоги, були складені адміністративні матеріали. Гучномовець для зупинки водія ним не використовувася.

Суддя, вислухавши захисника, свідка, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Згідно ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За статтею 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Стаття 7 КпАП України передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Відповідно до ст. 245 КпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно зі ст. 252 КпАП України орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст.122-2 ч.1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.

Пунктом 2.4 Правил дорожнього руху України встановлено, що на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.

Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №705770 від 29.06.2026 року вбачається, що 29.06.2026 року о 08 год. 37 хв., за адресою: м.Кременчук, пр-т.Лесі Українки, буд.140, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Audi 100, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не виконав законну вимогу про зупинку, подану за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольорів, чим порушив п.2.4 ПДР України.

Вичерпний перелік підстав для зупинки водія транспортного засобу міститься у ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію».

Такими підставами, зокрема, є: порушення водієм Правил дорожнього руху, перебування транспортного засобу в розшуку, проїзд транспортних засобів через блокпости та контрольні пункти в`їзду-виїзду, якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення та ін.

Крім того, відповідно до ст. 35 Закону... поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки.

Як вбачається із дослідженого в судовому засіданні відеозапису з відеореєстратора та нагрудних камер поліцейських, наданих БПП в м.Кременчук (а.с.6), поліцейські зупинили транспортний засіб марки Ауді, повідомили причину зупинки, що у водія відсутній загальнообов`язковий страховий поліс, на що водій відповів, що він є особою з інвалідністю ІІ групи і їде у лікарню, на що поліцейська пояснила, що у нього є порушення і попросила водія надати документи, водій спочатку попросив поліцейську надати її службове посвівдчення, після чого показав посвідчення водія (час 08:33:23 год.). В ході виниклого конфлікту, водій поїхав з місця його зупинки (час 08:37:35 год.). Поліцейські переслідуючи водія, подають звуковий сигнал та у боковому дзеркалі поліцейського автомобіля вбачається ввімкнений проблисковий маячок тільки синього кольору (час 08:38:07 год.). Зупинка транспортного засобу Ауді (час 08:39:50 год.). Під час адміністративного затримання ОСОБА_1 вбачається, що на поліцейському автомобілі працює лише проблисковий маячок синього кольору, маячок червоного кольору не ввімкнений (час 08:39:53 год.).

Згідно п8.9 ПДР України вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою:

а) сигнального диска з червоним сигналом чи світлоповертачем або руки, що вказує на відповідний транспортний засіб та подальше місце його зупинки;

б) увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу;

в) гучномовного пристрою;

г) спеціального табло, на якому зазначається вимога про зупинку транспортного засобу.

Водій повинен зупинити транспортний засіб у вказаному місці з дотриманням правил зупинки.

Суд вважає , з урахуванням досліджених доказів, що дані вимоги , передбачені п. 8.9 ПДР України поліцейськими не були виконані.

В судовому засіданні було встановлено, що причиною зупинки водія ОСОБА_1 було те, що він керував транспортним засобом, у якого відсутній загальнообов`язковий страховий поліс. Згідно рішення командира БПП в м.Кременчук УПП в Полтавській області Олега Гаранжі від 09.07.2026 року, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7460106 від 29.06.2026 року відносно ОСОБА_1 за ст. 126 ч.1 КУпАП скасована, провадження по справі закрито, так як ОСОБА_1 29.06.2026 року керував транспортним засобом в стані крайньої необхідності для запобігання небезпеці власному здоров`ю, оскільки при наявності у нього ІІ групи інвалідності, була необхідність прибути до лікаря (а.с. 24-25).

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

У постанові Верховного Суду від 15.03.2019 року № 686/11314/17 вказано, що у випадку незаконної зупинки транспортного засобу працівники поліції не мають жодного права вимагати від водія пред`явити посвідчення водія та вчиняти будь-які інші дії щодо водія внаслідок такої незаконної зупинки.

Тобто, якщо працівники поліції зупиняють транспортний засіб незаконно, то суд вважає, що вони також не мають законних підстав вимагати в особи надати документи.

Також, слід звернути увагу, що ЄСПЛ поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення за ст.130КУпАП, враховуючи, зокрема, розмір та характер стягнень, та (наприклад, у справах: «Гурепка проти України», рішення від 06 вересня 2005 року; Лучанінова проти України, рішення від 09 червня 2011 року; «Вєренцов проти України», рішення від 11 квітня 2013 року; «Швидка проти України», рішення від 30 жовтня 2014 року, mutatis mutandis рішення у справі OZTURKv.GERMANY від 21 лютого 1984 року, пункт 53).

Відповідно доктрини «плодів отруєного дерева» яку використовує ЄСПЛ, якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з його (джерела) допомогою, також будуть вважатися неналежними (справа «Гефген проти Німеччини»).

Тобто незаконні дії працівників поліції не можуть у майбутньому породжувати законних вимог до особи.У зв`язку з цим суд вважає, що всі наступні дії працівників поліції не узгоджуються з чинним законодавством, а тому не можуть бути визнані належними та допустимими доказами.

За таких обставин, в силу доктрини «плодів отруєного дерева» та з огляду на те, що обвинувачення має ґрунтуватись виключно на законних діях поліцейських здійснення (ст.17 КУпАП, ст. 8 Закону України «Про національну поліцію»), незаконні дії поліцейських щодо зупинки автомобіля роблять й не законними подальші вимоги поліцейських до такого водія. Тобто, протокол про адміністративне правопорушення та інші письмові докази не можуть бути визнані належними та допустимими доказами по справі. Аналогічні висновки містяться в постанові Київського апеляційного суду від 14.09.2023 у справі № 756/1655/23.

Згідно Закону - ст. 251 ч.2 КУпАП- обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Відповідно до ст.62 Конституції Україниобвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Європейський суд із прав людини (ЄСПЛ) поширює стандарти та процедурні гарантії, встановлені Конвенцією (про захист прав та основоположних свобод людини) для кримінальних проваджень, на провадження у справах про адміністративні правопорушення, вважаючи їх кримінальними провадженнями по суті і за змістом.

В даному випадку, аналізуючи докази, які маються в матеріалах справи, суд вважає, що посадовою особою, яка складала протокол про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-2 ч.1 КУпАП, не надано суду переконливих доказів винуватості особи.

За таких обставин, враховуючи, що в ході судового розгляду не здобуто переконливих доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122-2 КУпАП, а всі сумніви тлумачаться на користь особи, тому провадження по справі підлягає закриттю за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення відповідно до вимог ст. 247 ч.1 п.1 КУпАП.

Керуючись ст.122-2 ч.1 ,245, 247 ч.1п.1,250,251, 283, 284КпАП України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 122-2 ч.1 КУпАП закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, його законним представником, адвокатом, потерпілим, його представником в Полтавський апеляційний суд, через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня її винесення.

Головуючий суддя: Ганна ОЛЕЙНІКОВА