Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №398/4994/24 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Суд: Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 16 вересня 2026 р.

Справа: №398/4994/24

Суддя: Стручкова Л. І.

Справа №: 398/4994/24

провадження №: 2/398/3170/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"17" вересня 2026 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого – судді Стручкової Л.І.,

за участі секретаря судового засідання Дудченко О.Ю.,

під час розгляду у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2024 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 12.09.2023 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено Договір Позики № 76439649.

14.06.2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу №14/06/21, відповідно до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників № 20 від 20.03.2024 до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 17750,00 грн , з яких: 5000,00 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу; 12750,00 грн – сума заборгованості за відсотками.

Крім того, 22.08.2023 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено Договір Позики № 4861761.

Відповідно до реєстру боржників № 19 від 27.02.2024 до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 7270,00 грн , з яких: 2000,00 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу; 5270,00 грн – сума заборгованості за відсотками.

Також, 23.08.2023 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 28109-08/2023.

24.05.2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 24052024, відповідно до умов якого ТОВ «Аванс Кредит» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Аванс Кредит» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників від 24.05.2024 року до Договору факторингу № 24052024 від 24.05.2024 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 72750,00 грн.,з яких: 10000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 62750,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Крім того, 07.10.2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 102431073.

29.01.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 29012024, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників № 2 від 29.01.2024 року до Договору факторингу № 29012024 від 29.01.2024 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 1713,55 грн.,з яких: 500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 1163,55 грн. - сума заборгованості за відсотками, 50,00грн – заборгованість за комісією.

14.04.2025 року заочним рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області у цивільній справі № 398/4994/24 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість: за договором позики № 76439649 від 12.09.2023 року в розмірі 17750,00 грн , з яких: 5000,00 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу; 12750,00 грн – сума заборгованості за відсотками; за договором позики № 4861761 від 22.08.2023 року в розмірі 7270,00 грн , з яких: 2000,00 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу; 5270,00 грн – сума заборгованості за відсотками; кредитним договором № 28109-08/2023 від 23.08.2023 року в розмірі 72750,00 грн.,з яких: 10000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 62750,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; кредитним договором № 102431073 від 07.10.2023 року в розмірі 1713,55 грн.,з яких: 500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 1163,55 грн. - сума заборгованості за відсотками, 50,00грн – заборгованість за комісією та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028 гривні 00 коп.

02.07.2025 року ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник – адвокат Гулий А.В. звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14.04.2025 року у цивільній справі №398/4994/24 (провадження №2/398/495/25) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою суду від 28.04.2026 року скасовано заочне рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14.04.2025 року у цивільній справі №398/4994/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 07.07.2026 року клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено та витребувано у АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та АТ «Універсал Банк» інформацію зазначену в клопотанні.

07.07.2026 року через систему «Електронний суд» представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що належними доказами наявності заборгованості є первинні документи, оформлені відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Жоден з документів, які надані позивачем на підтвердження перерахування суми кредиту відповідачу, не містить повного номеру банківської картки, на яку був здійснений переказ. Ба більше, в матеріалах справи відсутні документи із зазначенням повного номеру банківської картки відповідача. За таких обставин суд позбавлений можливості встановити, що сума кредиту була перерахована на банківський рахунок (банківську картку) саме відповідача, а не будь якої іншої особи із 1000000 осіб, які можуть мати картку із схожим номером. Таким чином, надані позивачем докази підтверджують лише факт укладення кредитного договору, проте не можуть бути визнані належними та допустимими доказами на підтвердження факту отримання відповідачем суми кредиту та позики. Просить відмовити в задоволені позову з підстав викладених у відзиві.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав клопотання, в якому просив розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Представником відповідача у відзиві на позов було заявлено клопотання про розгляд справи у його та відповідача відсутність.

Підстав для відкладення розгляду справи, визначених ст. ст. 223 та 240 ЦПК України, судом не встановлено.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані сторонами докази, суд приходить до наступних висновків.

Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів у справі встановив наступні факти та правовідносини.

Істотними умовами кредитного договору, відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 та ст. 1054 ЦК України, є умови про мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін.

Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За приписами ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Судом встановлено, що 22.08.2023 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 4861761, відповідно до якого відповідач отримала кредит в розмірі 2 000,00 грн, строком на 30 днів, тобто з 22.08.2023 року до 21.09.2023 року включно, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 18,46% за перший день користування позикою та в розмірі 2,5% на день, починаючи з другого дня користування позикою. Крім того, договором передбачено сплату позичальником відсотків за понадстрокове користування кредитом (його частиною) та пені в розмірі 2,7% за день. Договір містить додаток №1 «Таблиця обчислення загальної вартості кредиту. Зазначений договір та додаток до нього відповідачем підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до реєстру боржників № 19 від 27.02.2024 до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 7 270,00 грн , з яких: 2000,00 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу; 5 270,00 грн – сума заборгованості за відсотками.

Крім того, 12.09.2023 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 76439649, відповідно до якого відповідач отримала кредит в розмірі 5 000,00 грн, строком на 30 днів, тобто з 12.09.2023 року до 12.10.2023 року включно, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 2,5% на день. Крім того, договором передбачено сплату позичальником відсотків за понадстрокове користування кредитом (його частиною) та пені в розмірі 2,7% за день. Договір містить додаток №1 «Таблиця обчислення загальної вартості кредиту. Зазначений договір та додаток до нього відповідачем підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до реєстру боржників № 20 від 20.03.2024 до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 17 750,00 грн, з яких: 5000,00 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу; 12 750,00 грн – сума заборгованості за відсотками.

Також, 23.08.2023 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 28109-08/2023, відповідно до якого відповідач отримала кредит в розмірі 10 000,00 грн, на строк 360 днів, тобто з 23.08.2023 року до 16.08.2024 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 2,50% в день. Договір містить додаток №1 «Графік платежів». Кредитний договір, додаток до нього та паспорт споживчого кредиту відповідачем підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до реєстру боржників від 24.05.2024 року до Договору факторингу № 24052024 від 24.05.2024 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 72 750,00 грн.,з яких: 10 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 62 750,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Крім того, 07.10.2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 102431073, відповідно до якого відповідач отримала кредит в розмірі 500,00 грн, на строк 102 дні, тобто з 07.10.2023 року до 17.01.2024 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 1,65% в день протягом пільгового період та 3,5% в день протягом поточного періоду, а також комісії за надання кредиту в розмірі 50,00 грн, яка вираховується за ставкою 10% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Договір містить додаток №1 «Графік платежів». Кредитний договір та додатки до нього відповідачем підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором..

Відповідно до реєстру боржників № 2 від 29.01.2024 року до Договору факторингу № 29012024 від 29.01.2024 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 1 713,55 грн.,з яких: 500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 1 163,55 грн. - сума заборгованості за відсотками, 50,00грн – заборгованість за комісією.

Статтями 12, 13, 81 та 83 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Сторони та інші учасники справи подають докази безпосередньо до суду.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. Відступлення права вимоги - це договірна передача зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредиторові.

Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Заміна осіб у зобов`язанні пов`язана з тим, що попередні учасники зобов`язань вибувають з цих відносин, а їх права та обов`язки переходять до суб`єктів, які їх замінюють.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання зобов`язання є належним.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що до позивача, як нового кредитора, перейшло право вимоги до відповідача за договором позики №4861761 від 22.08.2023 року, договором позики №76439649 від 12.09.2023 року, договором про надання фінансового кредиту №28109-08/2023 від 23.08.2023 року та за договором про споживчий кредит №102431073 від 07.10.2023 року.

Щодо посилання представника відповідача про не надання позивачем доказів на підтвердження факту отримання відповідачем суми кредиту та позики суд зазначає таке.

Відповідач через особистий кабінет на веб-сайті позивача подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, після чого позивач надіслав відповідачу за допомогою засобів зв`язку на вказаний ним номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який заявник використав для підтвердження підписання кредитного договору Кредитний договір, укладений в електронній формі через інформаційно-телекомунікаційну систему кредитодавця з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, є дійсним та рівнозначним договору в письмовій формі. Для підтвердження укладення такого договору достатньо доказів проходження позичальником процедури ідентифікації (надання паспортних даних, ІПН, телефону, email) та підписання договору шляхом введення одноразового ідентифікатора.

Такі правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 31 січня 2024 року у справі №671/1832/20, від 08 серпня 2022 року у справі №234/7298/20, від 28 квітня 2021 року у справі №234/7160/20, від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 100 ЦПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), вебсайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Згідно із ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

За приписами ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». У разі надсилання електронного документа кільком адресатам або його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа. Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред`явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії. Кредитний договір в електронному вигляді з накладення електронного підпису, в силу вищезазначених норм чинного законодавства України вважається оригіналом електронного документа, а відтак відсутні підстави для застосування наслідків, визначених ч. 5 ст. 100 ЦПК України.

Отже, кредитні договори за формою, змістом та способом укладення відповідають вищезазначеним вимогам чинного законодавства України, а відтак є укладеними та обов`язковими до виконання сторонами.

За клопотанням представника позивача судом ухвалою від 07.07.2026 року витребувано у АТ «ПУМБ» та АТ «Універсал Банк» інформацію про наявність у відповідача карткового рахунку (картки банку) відкритому у банку, належності відповідачу карткового рахунку (картки банку) № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , надходження на картковий рахунок (картку банку) № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , грошових коштів та виписки по картці банку (картковому рахунку) № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 за певні періоди.

З інформації, наданої АТ «Універсал Банк» вбачається, що банківська картка № НОМЕР_3 емітована та видана на ім`я відповідача, 12.09.2023 року на зазначену картку зараховано кошти в сумі 5 000,00 грн.

З інформації, наданої АТ «ПУМБ» вбачається, що банківська картка № НОМЕР_4 емітована та видана на ім`я відповідача, 22.08.2023 року, 23.08.2023 року і 07.10.2023 року на зазначену картку зараховано кошти в сумі 2 000,00 грн, 10 000,00 грн та 500,00 грн.

Зазначене свідчить про отримання відповідачем кредитів в розмірі 5 000,00 грн, 2 000,00 грн, 10 000,00 грн та 500,00 грн.

Жодних доказів на спростування отримання грошових коштів в сумі 5 000,00 грн (12.09.2023 року), 2 000,00 грн (22.08.2023 року), 10 000,00 грн (23.08.2023 року) та 500,00 грн (07.10.2023 року) від позивача відповідачем не надано.

При цьому, банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором. Така правова позиції викладена у постановах Верховного Суду від 12.12.2024 у справі № 298/825/15, від 06 травня 2020 року у справі № 372/223/17, від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18, від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц, від 26 травня 2021 року у справі № 204/2972/20, від 13 жовтня 2021 року у справі № 209/3046/20, від 01 червня 2022 року у справі № 175/35/16-ц, від 02 жовтня 2024 року у справі № 761/24252/14-ц, від 04.12.2024 у справі № 755/4205/14.

За приписами ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612, ст. 629 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію, пов`язану з наданням кредиту.

Згідно з розрахунками заборгованості, наданими позивачем, взяті на себе зобов`язання за кредитними договорами відповідач не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість:

- за договором позики №4861761 від 22.08.2023 року станом на 27.02.2024 року в розмірі 7 270,00 грн, з яких: 2 000,00 грн – заборгованість за тілом кредиту; 5 270,00 грн – заборгованість за відсотками за користування кредитом;

- за договором позики №76439649 від 12.09.2023 року станом на 20.03.2024 року в розмірі 17 750,00 грн, з яких: 5 000,00 грн – заборгованість за тілом; 12 750,00 грн – заборгованість за відсотками за користування кредитом;

- за договором про надання фінансового кредиту №28109-08/2023 від 23.08.2023 року станом на 24.05.2024 року в розмірі 72 750,00 грн, з яких: 10 000,00 грн – заборгованість за тілом кредиту; 62 750,00 грн – заборгованість за відсотками за користування кредитом;

- за договором про споживчий кредит №102431073 від 07.10.2023 року станом на 29.01.2024 року в розмірі 1 715,55 грн, з яких: 500,00 грн – заборгованість за тілом кредиту; 1 163,55 грн – заборгованість за відсотками за користування кредитом; 50,00 грн – заборгованість за комісією,

а всього – 99 483,55 грн.

Щодо нарахування відсотків за користування кредитом, суд зазначає наступне.

Пунктом 5 Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» внесені зміни до статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», зокрема, доповнено ст. 8 частиною п`ятою наступного змісту: «5. Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%».

Крім того, зазначеним законом розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 17 такого змісту: «17. Тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів – 2,5%; протягом наступних 120 днів – 1,5%».

Цей закон набрав чинності 24.12.2023 року.

Отже, протягом перших 120 днів, тобто з 24.12.2023 року до 21.04.2024 року включно, максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 2,5%, протягом наступних 120 днів, тобто з 22.04.2024 року до 19.08.2024 року включно – 1,5%, а з 20.08.2024 року – 1% (ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування»).

Щодо заборгованості за договором про надання фінансового кредиту №28109-08/2023 від 23.08.2023 року суд зазначає наступне.

Відповідно до умов договору про надання фінансового кредиту №28109-08/2023 від 23.08.2023 року відповідач отримала кредит в розмірі 10 000,00 грн, на строк 360 днів, тобто з 23.08.2023 року до 16.08.2024 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 2,5% в день.

З розрахунку заборгованості за вказаним кредитним договором, наданим позивачем, вбачається, що нарахування відсотків здійснювалось за період з 23.08.2023 року по 24.05.2024 року включно за відсотковою ставкою 2,5%.

Суд не погоджується з наданим розрахунком в частині нарахування відсотків за користування кредитом, оскільки протягом всього строку кредитування (з 23.08.2023 року по 24.05.2024 року) відсотки за користування кредитом нараховувались з розрахунку 2,5% за кожен день користування кредитом, що суперечить вищевказаним приписамЗакону України «Про споживче кредитування», а тому нарахування відсотків повинно бути здійснено наступним чином:

- за період з 23.08.2023 року до 21.04.2024 року включно (243 дні) нарахування відсотків за користування кредитом повинно здійснюватися з розрахунку 2,5% за кожен день користування кредитом, тобто 250,00 грн на день (10 000,00 грн х 2,5% : 100%), а тому сума відсотків за цей період становитиме 60 750,00 грн (250,00 грн х 243 днів);

- за період з 22.04.2024 року до 24.05.2024 року включно (33 дні) повинно здійснюватись з розрахунку 1,5% за кожен день користування кредитом, тобто 150,00 грн на день (10 000,00 грн х 1,5% : 100%), а тому сума відсотків за цей період становитиме 4 950,00 грн (150,00 грн х 33 дні).

В той же час, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за відсотками за користування кредитом в розмірі 62 750,00 грн.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відтак заборгованість відповідача за договором про надання фінансового кредиту №28109-08/2023 від 23.08.2023 року, в межах заявлених позовних вимог, станом на 24.05.2024 року складає: 72 750,00 грн, з яких: 10 000,00 грн – заборгованість за тілом кредиту; 62 750,00 грн – заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Щодо заборгованості за договором про споживчий кредит №102431073 від 07.10.2023 року суд зазначає наступне.

Відповідно до умов договору про споживчий кредит №102431073 від 07.10.2023 року відповідач отримала кредит в розмірі 500,00 грн, на строк 102 дні, тобто з 07.10.2023 року до 17.01.2024 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 1,65% в день протягом пільгового період та 3,5% в день протягом поточного періоду, а також комісії за надання кредиту в розмірі 50,00 грн, яка вираховується за ставкою 10% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

З наданого розрахунку вбачається, що відсотки за користування кредитом нараховані позивачем за період з 07.10.2023 року до 17.01.2024 року, тобто в межах строку кредитування, визначеного договором. В той же час, відсотки за користування кредитом за період з 07.10.2023 року до 19.10.2023 року включно нараховувались в розмірі 1,65% в день (пільговий період), за період з 20.10.2023 року до 17.01.2024 року включно – 3,50% в день (стандартна відсоткова ставка).

Враховуючи вище викладене, суд не погоджується з наданим позивачем розрахунком в частині нарахування відсотків за користування кредитом, оскільки за період з 20.10.2023 року до 17.01.2024 року включно відсотки нараховувались в розмірі 3,50% в день, що суперечить вищевказаним приписам Закону України «Про споживче кредитування», а тому нарахування відсотків повинно бути здійснено наступним чином:

- за період з 07.10.2023 року до 19.10.2023 року включно (12 днів) нарахування відсотків за користування кредитом повинно здійснюватися з розрахунку 1,65% в день (пільгова ставка), тобто 8,25 грн на день ( 500,00 грн х 1,65% : 100%), а тому сума відсотків за цей період становитиме 99,00 грн (8,25 грн х 12 днів);

- за період з 20.10.2023 року до 23.12.2023 року включно (65 днів) нарахування відсотків за користування кредитом повинно здійснюватися з розрахунку 3,5% за кожен день користування кредитом, тобто 17,50 грн на день (500,00 грн х 3,5% : 100%), а тому сума відсотків за цей період становитиме 1 137,50 грн (17,50 грн х 65 днів);

- за період з 24.12.2023 року до 17.01.2024 року включно (25 днів) нарахування відсотків за користування кредитом повинно здійснюватися з розрахунку 2,5% за кожен день користування кредитом (ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування»), тобто 12,50 грн на день (500,00 грн х 2,5% : 100%), а тому сума відсотків за цей період становитиме 312,50 грн (12,50 грн х 25 днів).

В той же час, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за відсотками за користування кредитом в розмірі 1 163,55 грн.

Відтак заборгованість відповідача за договором про споживчий кредит №102431073 від 07.10.2023 року, в межах заявлених позовних вимог, станом на 29.01.2024 року складає: 1 713,55 грн, з яких: 500,00 грн – заборгованість за тілом кредиту; 1 163,55 грн – заборгованість за відсотками за користування кредитом; 50,00 грн – заборгованість за комісією.

Щодо заборгованості за договором про споживчий кредит №4861761 від 22.08.2023 року суд зазначає наступне.

Відповідно до умов договору про споживчий кредит №4861761 від 22.08.2023 року відповідач отримала кредит в розмірі 2000,00 грн, на строк 30 днів, тобто з 22.08.2023 року до 21.09.2023 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 18,46% в перший день та 2,50% в день.

З наданого розрахунку вбачається, що відсотки за користування кредитом нараховані позивачем за період з 22.09.2023 року до 27.02.2024 року, тобто за межами строку кредитування, визначеного договором. Разом з тим, доказів продовження строку надання позики в порядку, передбаченому п. 6. Договору позики, позивачем не надано.

За змістом ст. 1048 ЦК України, право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування позикою припиняється після спливу визначеного договором строку надання позики чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Такі висновки викладені, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, від 04 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц, в постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі №300/438/18.

В постановах Великої Палати Верховного Суду уже неодноразово вказувалося на те, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно. Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно.

Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1 ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Отже, нарахування відсотків за користування позикою поза межами строку її надання, тобто після 21.09.2023 року є неправомірним.

Враховуючи викладене, сума заборгованості відповідача за договором позики №4861761 від 22.08.2023 року в частині заборгованості за відсотками за користування позикою підлягає перерахунку наступним чином: 2000,00 грн (позика) х 18,46 % (відсоткова ставка за перший день) = 369,2 грн., та 2000,00 грн (позика) х 2,50 % (відсоткова ставка з другого дня) х 29 днів = 1450,00 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимогиза договором про споживчий кредит №4861761 від 22.08.2023 року підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача заборгованості за позикою в розмірі 2000,00 грн та відсотків за користування позикою в розмірі 1819,20 грн, а всього – 3819,20 грн.

Аналогічні висновки суду і щодо заборгованості за договором позики №76439649 від 12.09.2023 року.

Відповідно до умов договору про споживчий кредит №76439649 від 12.09.2023 року відповідач отримала кредит в розмірі 5000,00 грн, на строк 30 днів, тобто з 12.09.2023 року до 12.10.2023 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 2,50% в день.

З наданого розрахунку вбачається, що відсотки за користування кредитом нараховані позивачем за період з 13.10.2023 року до 10.01.2024 року, тобто за межами строку кредитування, визначеного договором. Разом з тим, доказів продовження строку надання позики в порядку, передбаченому п. 6. Договору позики, позивачем не надано.

Отже, нарахування відсотків за користування позикою поза межами строку її надання, тобто після 12.10.2023 року є неправомірним.

Враховуючи викладене, сума заборгованості відповідача за договором позики №76439649 від 12.09.2023 року в частині заборгованості за відсотками за користування позикою підлягає перерахунку наступним чином: 5000,00 грн (позика) х 2,50% (відсоткова ставка за день) х 30 днів = 3750,00 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги за договором позики №76439649 від 12.09.2023 року підлягаю задоволенню в частині стягнення з відповідача заборгованості за позикою в розмірі 5000,00 грн та відсотків за користування позикою в розмірі 3750,00 грн, а всього – 8750,00 грн.

Враховуючи те, що відповідач не виконав передбачені кредитними договорами і законом зобов`язання, ні перед первісними кредиторами, ні перед новим кредитором – позивачем, внаслідок чого утворилася заборгованість, то суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача заборгованості:

- за договором позики №4861761 від 22.08.2023 року станом на 27.02.2024 року в розмірі 3819,20 грн, з яких: 2 000,00 грн – заборгованість за тілом кредиту; 1819,10 грн – заборгованість за відсотками за користування кредитом;

- за договором позики №76439649 від 12.09.2023 року станом на 20.03.2024 року в розмірі 8750,00 грн, з яких: 5 000,00 грн – заборгованість за тілом; 3750,00 грн – заборгованість за відсотками за користування кредитом;

а всього – 87 034,75 грн.

Судовий збір, сплачений позивачем, підлягає стягненню відповідно до ст.141 КПК України пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 2656,14 грн. (99483,55 : 87034,75 = 1,14; 3028,00 : 1,14 = 2656,14).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 133, 141, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, адреса місцезнаходження: 01032 м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, реквізити IBAN № НОМЕР_6 у АТ «ТАСкомбанк») заборгованість:

- за договором позики № 4861761 від 22.08.2023 року в розмірі 3819,20 грн, з яких: 2000,00 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу; 1819,20 грн – сума заборгованості за відсотками;

- за договором позики № 76439649 від 12.09.2023 року в розмірі 8750,00 грн , з яких: 5000,00 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу; 3750,00 грн – сума заборгованості за відсотками;

- за кредитним договором № 28109-08/2023 від 23.08.2023 року в розмірі 72750,00 грн.,з яких: 10000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 62750,00 грн. - сума заборгованості за відсотками;

- за кредитним договором № 102431073 від 07.10.2023 року в розмірі 1713,55 грн.,з яких: 500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 1163,55 грн. - сума заборгованості за відсотками, 50,00грн – заборгованість за комісією.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено та проголошено 17 вересня 2026 року.

Суддя Л.І. Стручкова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua