Вирок від 21 вересня 2026 р. у справі №394/757/26 — Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

26100 смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави 26

22.09.26

394/757/26

1-кп/394/64/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області в складі

головуючого - судді: ОСОБА_1

при секретарі судового засідання: ОСОБА_2

за участю прокурора: ОСОБА_3

обвинуваченого: ОСОБА_4

захисника: ОСОБА_5

потерпілого ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Новоархангельськ матеріали кримінального провадження, що внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026121110000163 від 02.04.2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Нерубайка Новоархангельського району Кіровоградської області, проживає по АДРЕСА_1 , тимчасово не працює, освіта середня спеціальна, одруженого, на утриманні малолітня дитина, пільг немає, стан здоров`я задовільний, невійськовозобов`язаного, не судимого в силу ст. 89 КК України

у вчиненні кримінальних праворорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ч.1 ст. 309 КК України

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжки), поєднане з проникненням у житло, в умовах воєнного стану та незаконне придбання, виготовлення, зберігання наркотичних засобів без мети збуту, за таких обставин:

27.03.2026 року у вечірню пору доби ОСОБА_4 , перебуваючи в с. Нерубайка, Голованівського району Кіровоградської області, маючи злочинний умисел, спрямований на незаконне збагачення шляхом таємного викрадення чужого майна, достовірно знаючи про відсутність власника, прибув на територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_6 .

Реалізовуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном та обернення його на власну користь, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, шляхом від жиму шиферу, який слугував стінкою підсобного приміщення, проник до вказаного приміщення, звідки таємно викрав: електричний двигун до пральної машинки «Рига» вартістю 700,00 грн., чавунний казан об`ємом 10 л вартістю 550,00 грн., одну алюмінієву миску об`ємом 10 л вартістю 235,00 грн., одну алюмінієву миску об`ємом 8 л вартістю 191,25 грн., а також алюмінієвий рукомийник об`ємом 3,5 л вартістю 325,00 грн. Після цього, продовжуючи реалізацію єдиного злочинного умислу, спрямованого на незаконне заволодіння чужим майном, шляхом виймання шибки вікна проник до приміщення житлового будинку, звідки таємно викрав: килим підлоговий, виготовлений із поліпропілену, прямокутної форми, розміром 147?425 см, вартістю 1 397, 22 грн.; килим підлоговий, виготовлений із поліпропілену, прямокутної форми, розміром 245?179 см, вартістю 1 040,60 грн.; килим підлоговий, виготовлений із поліпропілену, прямокутної форми, розміром 162?260 см, вартістю 997,93 грн.; дві тюлі зеленого кольору у кількості 2 шт., розміром 60?240 см кожна; люстру стельового типу триріжкову, основа якої виготовлена з металу жовтого кольору, вартістю 380,00 грн.; люстру стельового типу чотириріжкову, основа якої виготовлена з металу сріблястого кольору, вартістю 420,00 грн.; подовжувач одномісний жовтого кольору, з перерізом жил 2?1,5 м?, загальною довжиною 10 метрів, вартістю 345,00 грн., які належать ОСОБА_6 .Після заволодіння вказаним майном ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викрадене майно перемістив до власного домоволодіння та розпорядився ним на власний розсуд. У подальшому, усвідомлюючи протиправність своїх дій, добровільно видав викрадені речі працівникам поліції.

Відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи, своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 7 639,19 грн.

Крім того, у жовтні 2025 року, точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, на сміттєзвалищі в с. Нерубайка Голованівського району Кіровоградської області виявив рослини конопель. В цей час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел направлений на незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичного засобу, обіг якого обмежено – канабіс, для власного вживання без мети збуту. Знаючи способи вживання та властивості наркотичного засобу, обіг якого заборонено – канабіс, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичного засобу, усвідомлюючи протиправний характер власних дій, підійшов до зазначених рослин коноплі та власноручно зірвав верхівки вказаних рослин коноплі та приніс їх до господарського приміщення, тим самим незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено – канабіс, для власного вживання без мети збуту. Після чого, продовжуючи свій намір на особисте вживання наркотичного засобу, ОСОБА_4 , висушив рослини коноплі, частину з яких подрібнив до консистенції, зручної для вживання шляхом паління. У подальшому подрібнену речовину він помістив до прозорого поліетиленового згортку, який зберігав за місцем свого проживання. В подальшому 16.04.2026 року о 16:55 год. ОСОБА_4 , перебуваючи на зупинці громадського транспорту, що розташована по вул. Івана Сірка в с. Торговиця Голованівського району Кіровоградської області, під час поверхневої перевірки працівниками поліції із лівої кишені куртки із зовнішньої сторони видав вказаний згорток із подрібненою речовиною рослинного походження розсипом, ззовні схожу на рослину «канабісу», яка відповідно до висновку експерта №СЕ-19/112-26/4975-НЗПРАП від 21.04.2026 року є наркотичним засобом - канабісом, який віднесений до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено. Маса канабісу в перерахунку на висушену речовину становить 27,09 грама.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою провину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, при обставинах викладених вище, визнав повністю. У вчиненому щиро розкаявся, зобов`язався подібного не вчиняти, зазначив, що готовий нести призначене судом покарання.

Прокурор в судовому засіданні зазначив, що вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 та ч.1 ст. 309 КК України доводиться зібраними у справі доказами, вважає за необхідне призначити покарання обвинуваченому у виді позбавлення волі із застосуванням ст.ст. 70, 75, 76 КК України.

Захисник обвинуваченого в судовому засіданні зазначив, що його підзахисний розкаявся у вчиненому, йому можливо призначити покараннябез реального позбавлення волі

Потерпілий в судовому засіданні вказав, що обвинуваченому не слід призначати реальне покарання, щодо відшкодування збитків вони домовилися.

Приймаючи до уваги, що всі учасники не оспорювали обставини, встановлені органом досудового розслідування, прокурор запропонував досліджувати докази у кримінальному провадженні на підставі ч.3 ст.349 КПК України, учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позицій, суд, учасникам кримінального провадження роз`яснив положення зазначеної норми закону та визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються, тому суд обмежився допитом обвинуваченого, а також дослідженням матеріалів кримінального провадження щодо речових доказів, та що характеризують особу обвинуваченого.

Такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Таким чином, обвинувачення, висунуте ОСОБА_4 відповідно до обвинувального акту, визнається судом доведеним, воно ніким не оспорюється.

Розгляд кримінального провадження провадився відносно обвинуваченого ОСОБА_4 в межах пред`явленого йому, відповідно до обвинувального акта, обвинувачення.

Суд вважає показання обвинуваченого правдивими і достовірними, оскільки вони детально узгоджуються між собою та в повній мірі відповідають фактичним обставинам вчинених кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 та ч.1 ст. 309 КК України і підтверджуються зібраними у кримінальному провадженні іншими доказами. Об`єктивних підстав ставити під сумнів свідчення допитаної в суді обвинуваченого у суду немає.

При ухваленні вироку, суд вважає за необхідне відповідно до положень ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду" застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду, а саме: ст. 6 Конвенції, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також рішення ЄСПЛ "Коробов проти України", "Кобець проти України", де зазначається, що при оцінці доказів, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» і така доведеність випливає із достатньо переконливих, чітких, узгоджених між собою висновків.

Статтею 185 КК України передбачено відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжку). Кваліфікуючими ознаками крадіжки є таємне проникнення у житло та вчинене в умовах воєнного стану.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", в Україні введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який діє по теперішній час.

Статтею 309 КК України передбачено відповідальність за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту.

Згідно постанови ПВС України № 4 від 26.04.202 року "Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів" з наступними змінами зазначено, що статтями 305-320 КК встановлено кримінальну відповідальність за незаконні виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання, збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, посів і вирощування наркотиковмісних рослин.

Відповідно до Таблиці невеликих, великих та особливо великих наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу, затвердженої Наказом МОЗ України №188 від 01.08.2000 року, якщо маса наркотичного засобу - канабіс (цілі або різного ступеня подрібнення будь-які частини рослини роду коноплі або їх суміш (за винятком власне дозрілого насіння) незалежно від того, піддавались вони екстракції, деструкції, гниттю), становить від 500 до 2500 гр., то вказана маса є великим розміром.

Суд, заслухавши прокурора, обвинуваченого, його захисника, дослідивши та проаналізувавши всі докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що подія кримінальних правопорушень, інкримінованих ОСОБА_7 , дійсно мала місце за обставин, викладених вище, вина обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень доведена «поза розумним сумнівом».

Органами досудового розслідування було вірно кваліфіковано дії обвинуваченого за ст. 185 КК України і суд погоджується з такою кваліфікацією, оскільки об`єктом даного правопорушення є чуже право власності, об`єктивна сторона правопорушення полягає у таємному викраденні цього майна, при цьому правопорушення вчинено з прямим умислом з корисливою метою, особою, яка є суб`єктом злочину. Кваліфікуючі ознаки знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

Дії, кваліфіковані за ст. 309 КК України також знайшли своє підтвердення в судовому засіданні, так як ОСОБА_4 незаконно придбав, виготовив, зберігав наркотичні засоби, при цьому мети мети збуту не встановлено.

Таким чином, з огляду на формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 та ч.1 ст. 309 КК України.

Вирішуючи питання про призначення покарання, суд виходить з принципів законності справедливості, обгрунтованності та індивідуалізації призначеного покарання, при цьому керується вимогами ст. 65 КК України, відповідно до якої особі має бути призначене покарання необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, і й виправлення засудженого.

Суд також враховує практику Верховного Суду, (постанова № 634/609/15-к від 01.02.2018 щодо дискреції), де зазначено що самесуду належать повноваження, надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.

Відповідно до абз. 17 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику особи обвинуваченого.

З наданої суду досудової доповіді, вбачається, що за результатами оцінки особи ОСОБА_4 ризик вчинення повторного кримінального правопорушення середній, при цьому рівень небезпеки для суспільства, в тому числі для окремих осіб, з боку обвинуваченого є середнім, при цьому, у свідомості обвинуваченого присутня мотивація до позитивних змін, існує ймовірність виправлення особи без ізоляції від суспільства можлива за умови здійснення нагляду, застосування соціально-виховного впливу.

Щире каяття суд вважає обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого. Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому судом не встановлено та органом обвинувачення в вину обвинуваченому не пред`явлено.

При цьому, враховуючи роз`яснення які містяться у ППВС України від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", досліджуючи дані про особу, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.

Призначаючи вид і міру покарання,враховуючи конкретні обставини справи, особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який не судимий в силу ст. 89 КК України, характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним кримінального правопорушення, що згідно приписів ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів та проступків, вчиненим з прямим умислом.

Суд враховує ставлення обвинуваченого до вчиненого, так як він критично оцінює свою протиправну поведінку і висловлює готовність бути покараним за вчинене, за місцем проживання характеризуються посередньо, на обліку у лікарів - нарколога та психіатра не перебуває, досудову доповідь, позицію прокурора, потерпілого, суд вважає, суд вважає, покаранням достатнім і необхідним для його виправлення буде покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України остаточне покарання слід призначити за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

В Рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Бемер проти Німеччини» зазначено, що виконання вироку, який передбачає позбавлення свободи, призупиняють, якщо можна розраховувати, що вирок служитиме засудженому як попередження і що він не здійснюватиме нові злочини в майбутньому навіть без впливу, спричиненого відбуванням покарання .

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що виправлення обвинуваченого, який в скоєному щиро розкаюється та повністю усвідомив протиправність своїх дій, всі вищезазначені обставини дійсно можуть бути підставою для застосування інституту звільнення від покарання з випробуванням, оскільки ще не втрачена можливість соціальної реабілітації та виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, що також підтверджується його поведінкою після вчинення злочину та критичним ставленням до вчиненого, усвідомлення своєї провини і засудженням своєї протиправної поведінки, яка свідчить про дійсне прагнення стати на шлях виправлення і перевиховання, можливе без відбуття покарання, застосувавши положення ст. 75 КК України з покладенням обов`язків, передбачених п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України. Таку міру покарання суд вважає необхідною не тільки для покарання за вчинене кримінальне правопорушення, а й для виправлення.

Саме визначене покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню. Справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

При цьому в судовому засіданні при дослідженні особистості обвинуваченого відповідно до положень ст. 50 КК України, підстав для призначення покарання в порядку передбаченому ст. 69, 69-1 КК України, не встановлено.

Цивільний позов по справі не заявлено, арешт на майно в даному кримінальному провадженні не накладався.

Відповідно до положень ст.100 КПК України суд має вирішити долю речових доказів, а також вирішити питання щодо вжитих заходів забезпечення кримінального провадження.

Крім цього, у відповідності до вимог ч.2 ст.124 КПК України стягнути з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експертів.

Запобіжний захід обвинуваченому у даному кримінальному провадженні обирано у виді особистого зобов`язання, строк якого на час призначення справи до розгляду сплив, з урахуванням призначеної міри покарання обрання запобіжного заходу судом не вбачається.

Відповідно до ч.15 ст.615 КПК України, в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд вважає за можливе обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 370, 373, 374, 615 КПК України, суд -

у х в а л и в :

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ч.1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 /п`ять/ років.

- за ч.1 ст. 309 КК України у виді обмеження волі строком на 2 /два/ роки.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

В силу ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням. Встановити йому іспитовий строк тривалістю 1 /один/ рік.

На підставі ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 в період іспитового строку періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, працевлаштуватися або за направленням органів пробації звернутися до органів державної служби зайнятості.

Стягнути з ОСОБА_4 дохід держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз в даному кримінальному провадженні в сумі 2888 ( дві тисячі вісімсот вісімдесят вісім ) гривень 16 коп.

Речові докази в даному кримінальному провадженні, а саме: килим підлоговий із поліпропілену, розміром 147?425 см, килим підлоговий із поліпропілену розміром 245?179 см, килим підлоговий із поліпропілену, розміром 162?260 см, дві тюлі зеленого кольору, розміром 60?240 см кожна; люстру стельового типу триріжкову; люстру стельового типу чотириріжкову; подовжувач одномісний жовтого кольору довжиною 10 метрів, електричний двигун до пральної машинки «Рига», чавунний казан об`ємом 10 л, алюмінієву миску об`ємом 10 л, алюмінієву миску об`ємом 8 л, алюмінієвий рукомийник об`ємом 3,5 л, які передані на зберігання потерпілому - повернути за належністю; пакет з особливо небезпечним наркотичним засобом – канабіс масою 21,09 гр., (спецпакет 6742249), які зберігаються в кімнаті речових доказів Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області - знищити після набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржено з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Кропивницького апеляційного суду через Новоархангельський районний суд Кіровоградської області протягом 30 днів з дня його проголошення та набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження. У разі, якщо було подано апеляційну скаргу, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст вироку негайно після проголошення резолютивної частини згідно ч.15 ст.615 КПК України вручити учасникам судового провадження. Роз`яснити, що інші учасники судового розгляду мають право отримати копію вироку в суді. Учаснику, який не був присутній в судовому засідання, надіслати копію вироку не пізніше наступного дня.

Суддя: