Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №940/1585/26 — Тетіївський районний суд Київської області

22.09.2026 Провадження по справі № 3/940/439/26

Справа № 940/1585/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 вересня 2026 року суддя Тетіївського районного суду Київської області Самсоненко Р.В., розглянувши матеріали, які надійшли з батальйону № 2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 245519 від 21.08.2026 встановлено, що 21.08.2026 о 07 годині 10 хвилин в АДРЕСА_1 , громадянин ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 , що виражалось в нецензурній лайці та словесних образах, чим завдав шкоди її психологічному здоров`ю. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 своєї вини у вчиненому правопорушенні не визнав та пояаснив суду, що жодного насильства відносно своєї співмешканки він не вчиняв, конфліктів між нини не було. Поліцію викликала його мати, яка є людиною похилого віку та має проблеми зі здоров`ям, через що вона не розібралася в ситуації та помилково сприйняла звичайну побутову розмову за конфлікт.

Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила, що жодного насильства ОСОБА_1 до неї не вчиняв та шкоди їй не завдано, а поліцію помилково викликала його мати, яка не зрозуміла ситуацію.

Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілої, суд зазначає наступне.

Частина 1 ст. 173-2 КУпАП в редакції згідно ЗУ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв`язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» № 3733-IX від 22.05.2024 року передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

При цьому, державні органи не мають права перекладати обов`язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.

Матеріали справи не містять: доказів завдання шкоди психічному здоров`ю потерпілої, доказів наявності систематичності таких дій, висновків психологів або медичних документів, інших об`єктивних даних, які б підтверджували вчинення саме домашнього насильства, а не звичайного побутового конфлікту.

Крім того, враховується сприйняття події самою потерпілою, яка не вважає, що відносно неї мало місце домашнє насильство.

Складений працівниками поліції протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 245519 від 21.08.2026 сам по собі не є достатнім доказом вини особи, якщо він не підтверджений іншими належними та допустимими доказами.

Аналізуючи зазначені вище визначення домашнього насильства, яке ставиться у вину ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що за встановлених обставин у справі, не доведено, що поведінка ОСОБА_1 була спрямована на вчинення домашнього насильства в розумінні складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Також у матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, що дії ОСОБА_1 завдали шкоду психічному здоров`ю потерпілої.

Згідно ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, те що належні та допустимі докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, не надано, суд не вбачає в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а тому провадження по справі підлягає закриттю.

Керуючись ч. 1 ст. 173-2, ст.ст. 245, 247, 283, 284 КУпАП, суддя,

постановив:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів до Київського апеляційного суду.

Суддя Р.В. Самсоненко