Вирок від 20 вересня 2026 р. у справі №378/1201/26 — Ставищенський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 378/1201/26

Провадження № 1-кп/378/52/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні без технічної фіксації в спрощеному провадженні за відсутності учасників кримінальне провадження № 12026116290000124 щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, освіта базова загальна середня, не одруженого, не працюючого, інваліда 3 групи, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , фактично проживаючого без реєстрації по АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок за встановлених досудовим розслідуванням обставин, у межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 9 вересня 2026 року за № 12026116290000124, обставин, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Так, ОСОБА_3 3 вересня 2026 року, близько 17 години 00 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, та знаходячись по АДРЕСА_3 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи при цьому настання відповідних наслідків, з метою завдання фізичного болю, наніс своїй колишній дружині ОСОБА_4 один удар кулаком правої руки в область живота та декілька ударів руками в область голови, чим завдав фізичного болю, не спричинивши при цьому тілесних ушкоджень.

Всі вищенаведені обставини не оспорюються учасниками судового провадження.

Прокурор, в порядку ст. 302 ч. 1 КПК України звернувся до суду з клопотанням про розгляд обвинувального акту стосовно ОСОБА_3 в даному кримінальному провадженні у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без його участі.

Частинами 2, 3 ст. 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 126 ч. 1 КК України, повністю згоден із встановленими органом дізнання обставинами вчиненого ним кримінального правопорушення, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України, у присутності захисника ОСОБА_5 подав письмову заяву про розгляд обвинувального акту стосовно нього у спрощеному порядку без судового розгляду у судовому засіданні, за його відсутності (а. с. 13).

Крім того, в матеріалах кримінального провадження наявна письмова заява потерпілої ОСОБА_4 (а. с. 14), в якій вона зазначає, що повністю згодна із встановленими органом дізнання обставинами вчиненого ОСОБА_3 кримінального проступку, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження та не заперечує щодо розгляду обвинувального акту стосовно ОСОБА_3 у спрощеному порядку без судового розгляду у судовому засіданні, за її відсутності.

Тим самим обставини щодо вчинення кримінального проступку встановлені органом досудового розслідування сприймаються судом, як дійсні.

Таким чином, суд розглянув обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин, відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України.

Суд, здійснивши кримінально-правову оцінку поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, через визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу кримінального проступку, передбаченого Кримінальним кодексом України, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 126 КК України, як умисне завдання удару, побоїв або вчинення інших насильницький дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.

Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, дані, які характеризують особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують йому покарання.

Судом враховується те, що обвинувачуваний вчинив кримінальний проступок, визнає вину в його скоєнні. Аналіз даних про особу обвинувачуваного вказує на те, що він є інвалідом 3 групи та учасником бойових дій (а.с. 63), не працює, по місцю проживання характеризується незадовільно (а. с. 65), на обліку у лікаря-нарколога та у лікаря-психіатра не перебуває (а. с. 67), відповідно до ст. 89 КК України є таким, що не має судимості (а. с. 50, 52-53, 55).

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд визнає його щире каяття.

Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо колишнього подружжя та у стані алкогольного сп`яніння.

Враховуючи у сукупності відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 65 КК України зазначені вище обставини, із урахуванням обставин вчинення кримінального проступку, даних про особу обвинуваченого, наявності обставин, що пом`якшують та обтяжують йому покарання, суд вважає, що міру покарання обвинуваченому слід обрати в межах санкції частини статті, за якою його визнано винним у вчиненні кримінального проступку, у виді штрафу, бо саме така міра покарання є необхідною й достатньою для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Керуючись ст. ст. 368, 370-374, 381, 382 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним в скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України та призначити покарання у виді штрафу у розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Київського Апеляційного суду через Ставищенський районний суд Київської області протягом 30 днів з дня отримання копії вироку з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.

Копію вироку надіслати учасникам судового провадження не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення.

Суддя ОСОБА_1