Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №377/644/26 — Славутицький міський суд Київської області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

Справа №377/644/26

Провадження №2/377/572/26

21 вересня 2026 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючої – судді Теремецької Н.Ф., за участю секретаря судового засідання – Приліпко К.М., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

У С Т А Н О В И В:

02 червня 2026 року до суду надійшла позовна заява, у якій позивач, посилаючись на статті 104, 105, 110, 112 СК України, просить розірвати шлюб, укладений між нею, ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , зареєстрований 24 жовтня 2025 року в Обухівському відділі державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, актовий запис № 286.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що з відповідачем ОСОБА_2 позивач знаходиться у шлюбі, який був зареєстрований 24 жовтня 2025 року в Обухівському відділі державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, актовий запис № 286. Від шлюбу спільних дітей у сторін немає, як і спільного майна. Причиною для розірвання шлюбу є ті обставини, що в силу психологічної несумісності характерів у сторін так і не склались нормальні сімейні стосунки. У кожного різні погляди на сімейне життя, права та обов`язки подружжя. За нетривалий час шлюбу вони так і не знайшли спільної мови та взаємного порозуміння. З квітня 2026 року подружні стосунки припинені, сторони проживають окремо. Відповідно припинено спільне господарство та спільного бюджету не мають. Сторони живуть самостійним життям, а тому шлюб існує формально. Подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача. Спільне господарство не ведеться, спільний бюджет відсутній. Спірні питання про поділ майна відсутні.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 червня 2026 справу передано на розгляд судді Славутицького міського суду Київської області Бабич Н.С..

Ухвалою судді Бабич Н.С. від 04.06.2026 задоволено заяву про самовідвід судді Славутицького міського суду Київської області Бабич Наталі Сергіївни та передано справу до канцелярії суду для автоматизованого розподілу судової справи.

04 червня 2026 року згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею визначено суддю Славутицького міського суду Київської області Теремецьку Н.Ф..

Ухвалою судді від 15 червня 2026 року після виконання вимог, передбачених частиною шостою статті 187 ЦПК України, було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання на 20 серпня 2026 року.

Ухвалою суду від 20 серпня 2026 року судовий розгляд справи було відкладено на 04 вересня 2026 року на підставі частини четвертої статті 223 ЦПК України.

Судове засідання, призначене на 04 вересня 2026 року, було знято з розгляду та призначено на 21 вересня 2026 року.

Позивач в призначене судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, до суду подана заява позивача, в якій вона просить розглянути справу за її відсутності, проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач повторно в призначене судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся за адресою зареєстрованого місця проживання, але конверт із судовою повісткою відповідно до відстеження поштового відправлення із сайту АТ «УКРПОШТА» не вручено відповідачу у зв`язку з відсутністю одержувача за вказаною адресою. У такому випадку ОСОБА_2 , якому адресовано судову повістку разом з доданими документами, вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України. Відзив на позовну заяву від відповідача не надійшов, клопотання про відкладення розгляду справи до суду він не надіслав, заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не направив, причини неявки суд не повідомив.

За наявності умов, передбачених статтями 280-282 ЦПК України, відповідно до ухвали суду від 21 вересня 2026 року суд ухвалив заочне рішення у справі.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на викладене, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 24 жовтня 2025 року Обухівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, копія якого долучена до матеріалів справи, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 24 жовтня 2025 року одружились у Обухівському відділі державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про що 24 жовтня 2025 складено актовий запис за № 286. Після державної реєстрації шлюбу прізвище чоловіку ОСОБА_4 , дружин - ОСОБА_4 .

Як вбачається із змісту позовної заяви, причиною звернення позивача до суду з даною позовною заявою стало те, що в силу психологічної несумісності характерів у сторін так і не склались нормальні сімейні стосунки. У кожного різні погляди на сімейне життя, права та обов`язки подружжя. За нетривалий час шлюбу вони так і не знайшли спільної мови та взаємного порозуміння. З квітня 2026 року подружні стосунки припинені, сторони проживають окремо. Відповідно припинено спільне господарство та спільного бюджету не мають. Сторони живуть самостійним життям, а тому шлюб існує формально.

Відповідно до положень статті 51 Конституції України, частини першої статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

З статті 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року, ратифікована Україною 17 липня 1997 року) вбачається, що кожен із подружжя має рівні цивільні права та обов`язки у відносинах між собою і зі своїми дітьми, а також щодо одруження, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.

Згідно з частиною другою статті 18, пункту 3 статті 51, частиною третьою статті 56, частиною першою статті 110 СК України дружина і чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред`явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним з подружжя.

Відповідно до частини другої статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що за час сімейного життя у сторін склалася обстановка, яка виключає можливість спільного проживання. Примирення між подружжям та збереження сім`ї неможливо.

За таких обставин суд дійшов до висновку, що сім`я розпалася остаточно, а шлюб існує формально, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача та відповідача.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне позов про розірвання шлюбу задовольнити, оскільки позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що не суперечать закону та не порушують права інших осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, спільних дітей від шлюбу сторони не мають, спільне майно відсутне.

У відповідності до статті 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

В поданій заяві позивач просила після розірвання шлюбу залишити їй прізвище « ОСОБА_4 ».

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з того, що позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1 331,20 гривень, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1 331,20 гривень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 258, 263-265, 280-282 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 24 жовтня 2025 року Обухівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, актовий запис № 286.

Після розірвання шлюбу залишити прізвище дружини « ОСОБА_4 ».

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1 331 гривню 20 копійок.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , остання відома адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .

Повне заочне рішення суду складено 21 вересня 2026 року.

Суддя Н. Ф. Теремецька